Посольство Республіки Узбекистан в Україні спільно з Інститутом зовнішньополітичних досліджень провели круглий стіл на тему «Оновлена зовнішня політика Республіки Узбекистан». У заході взяли участь дипломати, експерти та аналітики. Учасники обговорили трансформацію зовнішньополітичного курсу Узбекистану на тлі глобальної турбулентності, зростання міждержавних конфліктів і перебудови системи міжнародних відносин.
Відзначалося, що за президентства Шавката Мірзійоєва Ташкент посилює міжнародну активність і послідовно формує нові напрямки співпраці, приділяючи увагу зміцненню добросусідства і довіри в Центральній Азії, розвитку багатовекторних політико-економічних зв’язків, диверсифікації торгівлі та інвестицій.
Серед пріоритетів також називалися розширення кооперації в сферах транспорту і логістики, зеленої енергетики, управління водними ресурсами і кліматичного порядку денного. Учасники підкреслили практичну результативність економічної дипломатії та зростання взаємодії Узбекистану з міжнародними організаціями, відзначивши проведення в країні великих міжнародних заходів під егідою Міжпарламентського союзу та ЮНЕСКО.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці Узбекистану з Європейським Союзом. Експерти вказали на збіг інтересів сторін у питаннях енергетичної безпеки, стійких транспортних коридорів, зеленої економіки, водного управління, а також в освітніх і гуманітарних програмах, підкресливши роль Узбекистану як одного з ключових партнерів ЄС в Центральній Азії.
Також обговорювався культурно-гуманітарний компонент зовнішньої політики, включаючи розвиток культурної дипломатії та туризму як інструментів зміцнення позитивного міжнародного іміджу та «м’якої сили» країни.
За підсумками круглого столу учасники охарактеризували зовнішню політику Узбекистану як відкриту, прагматичну і прогнозовану, засновану на внутрішній модернізації та реформаторському порядку денному.
Валовий збір кукурудзи в Україні в сезоні-2025 зібрано на площі 87% від засіяної і становить 27,5 млн тонн за середньої врожайності 7,13 т/га, повідомили аналітики брокерської компанії Spike Brokers у Telegram.
За їх оцінкою, в середньому по Україні станом на 25 грудня 2025 року залишалося близько 551 тис. га незібраних площ кукурудзи.
“За поточної середньої врожайності по країні на рівні близько 7,1 т/га це формує базовий потенціал додаткового валу близько 4,0 млн тонн”, — акцентували брокери.
Вони зауважили, що ключові незібрані площі зосередженні в областях із суттєво вищою за середню врожайністю. Найбільші залишки фіксуються у Сумській області (93 тис. га із врожайністю 8,0 т/га), Житомирській (56 тис. га і 7,7 т/га), Чернігівській (49 тис. га і 8,8 т/га), Київській (29 тис. га і 9,2 т/га) та Черкаській (29 тис. га і 7,0 т/га) областях.
“За оцінкою потенціалу збирання з урахуванням фактичної врожайності саме цих регіонів сукупний додатковий вал лише по ключових областях може перевищувати 2,3 млн тонн. З урахуванням решти регіонів фінальний потенціал урожаю здатен перевищити базову оцінку та наближатися до 4,3-4,5 млн тонн”, — стверджують експерти.
Вони привернули увагу, що експорт кукурудзи через морські порти сповільнився і це призводить до подальшого зниження цін. Зростання ризиків і додаткових витрат експорту через морські порти продовжує чинити тиск на цінові рівні цього напряму. Спотовий індекс кукурудзи з постачанням CPT-порт (30 днів) знизився до $204 за тонну.
“За умови подальшого зниження цін щонайменше на $5 у напрямку морських портів західний кордон почне формувати конкурентну альтернативу для низки регіонів центру України. Водночас у напрямку західного кордону пропозиція продовжує зростати: угоди FCA Чоп із постачанням у березні-травні укладалися на рівні EUR180”, — резюмували в Spike Brokers.
Крипторинок завершує 2025 рік помітно слабкіше за більшість традиційних класів активів. За оцінкою Fixygen, біткойн за підсумками року знизився на 5,75%, Ethereum – на 11,58%, а сектор альткойнів взагалі опустився на 42,27%.
На фініші грудня ринок залишався в режимі низької ліквідності та консолідації, а котирування BTC і ETH коливалися в районі $88 тис. і близько $3 тис. відповідно.
Ключовий сюжет 2025 року – сильне зростання до осінніх максимумів і подальша різка корекція. Fixygen відзначав, що падіння посилювали деривативи і примусове закриття коротких позицій обсягом близько $19 млрд. Fixygen У листопаді, за оцінками аналітиків Fixygen, ринок криптовалют втратив понад $1 трлн капіталізації на тлі фіксації прибутку, погіршення апетиту до ризику і відтоку коштів з біржових фондів. Fixygen
Кінець року пройшов під знаком тонкого ринку і впливу великих подій в деривативах: Fixygen вказував на ефект низької святкової ліквідності і обговорення великої експірації опціонів на Deribit як потенційного тригера короткострокової волатильності. Open4Business
Тренди 2025 року
1. Крипта все сильніше торгується як ризик-актив разом з макро-повісткою. Це проявлялося, зокрема, через чутливість до очікувань щодо ставок і загального настрою на ринках, а також через розмови учасників про потоки в ETF.
2. Ротація всередині ринку: після перегріву капітали шукали більш стійкі сегменти. Окремо виділялася токенізація реальних активів і зростання інфраструктури навколо RWA і стейблкоїнів: за даними RWA.xyz, сукупна вартість токенізованих RWA на публічних блокчейнах становить близько $19,17 млрд, а ринок стейблкоїнів – близько $298 млрд.
3. Регулювання стало частиною інвестиційного ризику і частиною «легітимації» індустрії: 2025 рік приніс помітні регуляторні зміни і посилення уваги до комплаєнсу в різних регіонах.
Найближче майбутнє: базовий сценарій і роздоріжжя
Базовий сценарій на початок 2026 року – продовження консолідації після волатильної осені, коли ринок буде «перетравлювати» корекцію, а динаміка багато в чому залишиться залежною від макро-фону, потоків капіталу і новинної повістки.
Далі розвилка проста. Позитивний сценарій – повернення стійкого попиту з боку великих інвесторів і відновлення ризик-апетиту, що зазвичай підтримує BTC і потім запускає вибіркову «другу хвилю» в ліквідних альткойнах. Негативний сценарій – нова хвиля risk-off (через ставки, геополітику або регуляторні сюрпризи), при якій тиск найсильніше відчувають саме альткоїни, як найризикованіший сегмент – це вже було видно за підсумками 2025 року.
CEO маркетплейсу monomarket Артем Шевченко завершив роботу в компанії.
Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
“Шлях довжиною майже в три роки завершується. Це був феєричний шлях – від ідеї до робочого проєкту, який зміг генерувати сотні мільйонів гривень обороту щомісяця. Від трьох людей на старті – до команди зі 130+ професіоналів сьогодні. Monomarket став невід’ємною частиною e-commerce ринку України та зміг відчутно змінити його ландшафт. І попереду в цього проєкту ще багато звершень”, – написав він.
Топменеджер подякував команді, фаундерам та партнерам та констатував, що його етап у проєкті завершений. “Рухаюся далі. Ще один великий e-commerce проєкт побудований. Давайте наступний”, – написав Шевченко.
Як повідомлялось, monobank запустив маркетплейс у своєму мобільному застосунку в жовтні 2024.
Динаміка зростання собівартості будівництва житла в Україні у 2026 році дещо уповільниться порівняно з попередніми періодами, показник збільшиться в середньому на 10-15% протягом року, прогнозують українські забудовники.
“У 2026 році ми очікуємо подальше зростання собівартості будівництва, однак темпи цього зростання, ймовірно, будуть більш помірними, ніж у попередні періоди. Основними чинниками залишаються вартість будівельних матеріалів, енергоносіїв, логістики та оплати праці, а також валютні коливання”, – розповіли у пресслужбі групи компаній DIM агентству “Інтерфакс-Україна”.
Стримування зростання собівартості стає можливим завдяки адаптації ринку будівництва до нових умов: оптимізації проєктних рішень, будівельних процесів та ланцюгів поставок. При цьому важливою умовою залишається збереження балансу між економічною ефективністю проєктів і збереженням стандартів житла, зазначили у компанії.
Водночас тиск на собівартість наступного року чинитимуть вартість енергоносіїв, логістика, імпортозалежні будівельні матеріали, а також посилення вимог до інженерних систем і безпеки, повідомив керівник проєктів Perfect Group Олексій Коваль. За його словами, на 2026 рік компанія очікує зростання собівартості в межах 15-20%.
“Наш базовий сценарій – зростання собівартості в межах 15-20% р/р, але діапазон буде залежати від курсу, цін на матеріали та ситуації на ринку праці. Ми закладаємо запас міцності через довші контракти з підрядниками, оптимізацію проєктних рішень без втрати якості та планування закупівель критичних матеріалів наперед”, – зазначив він.
Важливим фактором зростання вартості будівництва залишаються заробітні плати в індустрії, додав Коваль. Для боротьби з кадровим дефіцитом Perfect Group працюють над трудовими контрактами з іноземцями, зокрема з Індії, для залучення на підрядні роботи.
В свою чергу комерційний директор київських проектів компанії Greenville Дан Сальцев прогнозує помірне зростання собівартості будівництва житла у межах 6-12% за рік.
“Вірогідно, що собівартість продовжить зростати на 6-12% за рік. Тенденції останніх років підтверджують щорічне підвищення. Головні чинники впливу – інфляція, зростання цін на будівельні матеріали, підвищення заробітних плат, дефіцит кадрів та коливання курсу валюти. Ринок знаходиться в стадії структурних змін”, – повідомив експерт і додав, що зниження цін на житло очікувати не варто.
Підтверджують це й експерти девелопера “РІЕЛ”. Як повідомили в компанії агентству “Інтерфакс-Україна”, на ціну квадратного метра, окрім зростання собівартості, також впливатиме подорожчання позик у будівельному секторі.
“Ми прогнозуємо подальше зростання цін через збільшення собівартості, зростання інвестицій, які девелопер вкладає на старті проєкту, а також подорожчання кредитів у будівельному секторі. Однак попит, на нашу думку, залишатиметься стабільним, хоча суттєвого збільшення обсягів нового будівництва очікувати не варто”, – повідомив девелопер.
Згідно з прогнозом будівельної компанії “Інтергал-Буд”, вартість житла продовжить зростати у межах 10-15% порівняно з 2025 роком.
“Вартість квадратного метра, ймовірно, продовжить зростати, але без різких стрибків, у межах 10-15%, і матиме об’єктивні причини, пов’язані із подорожчанням будівельних матеріалів, інженерних рішень, нестачею робочої сили, а також через безпекові, воєнні та політичні фактори”, – зазначає комерційний директор компанії “Інтергал-Буд” Олена Рижова.
За її словами, ринок первинної житлової нерухомості у 2026 році збереже обережну позитивну динаміку. Так, стабільним буде попит на житло у сегментах “комфорт” та “бізнес”, а також на купівлю квартир на ранніх стадіях будівництва як традиційно один з найнадійніших активів для збереження коштів.
Втім, до довоєнних показників ринок житлового будівництва все ще не відновився, підкреслюють у групі “Ковальська”. На думку девелопера, собівартість будівництва й надалі зростатиме, реагуючи на здорожчання будівельних матеріалів та енергоносіїв, а також через скорочення нових проєктів.
“З огляду на реалії, які ми спостерігаємо, ринок будівництва ще не відновився до довоєнних обсягів. Забудовники переважно завершують раніше розпочаті проєкти, тоді як на п’ять завершених припадає лише один новий. Зростання вартості будівельних матеріалів та електроенергії, а також зменшення пропозиції призведуть до підвищення собівартості будівництва. Очікується, що ціна продажу квартир зростатиме на 10-15% на рік у валюті”, – зазначають у компанії.
Як повідомлялося із посиланням на дані українських девелоперів, собівартість будівництва житла в Україні за дев’ять місяців 2025 року виросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла. За даними Державної служби статистики, ціни на будівельно-монтажні роботи у третьому кварталі 2025 року до аналогічного періоду минулого року зросли на 5,3%, ціни на первинному ринку житла за вказаний період – на 12,8%.
АТ “Укрзалізниця” в січні 2026 року підніме ціни на більшість типів рухомого складу, незмінною залишиться тільки вартість перевезення зерновозами та контрейлерними платформами, яка відповідатиме грудневим ставкам у 1250 грн/доба і 203 грн/доба (без ПДВ) відповідно.
Згідно з оприлюдненими на сайті підприємства тарифами, у січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року подорожчають цистерни для перевезення харчових продуктів – з 738 грн/доба до 938 грн/ доба (без ПДВ), мінераловозів – з 203 грн/доба до 450 грн/доба (без ПДВ), піввагонів — із 1350 грн/доба до 1450 грн/доба (без ПДВ).
Обкотишовози і цементовози подорожчають на 100 грн/доба, до 703 грн/доба і 1300 грн/доба (без ПДВ) відповідно.
Вартість фітингових платформ також зміниться: 40-футові подорожчають із 750 грн/доба до 900 грн/доба (без ПДВ), 60-футових — з 850 до 900 грн/доба, а 80-футових — з 1250 до 1450 грн/доба (без ПДВ).
Вартість цистерн для перевезення зрідженого газу у січні підвищиться на 400 грн до 603 грн/доба (без ПДВ).
Тільки плафторми-лісовози подешевшають на 200 грн, до 1360 грн/доба (без ПДВ).
