Ціна срібла на спотовому ринку під час торгів у вівторок зросла на 3% і досягла $60,24 за унцію, оновивши історичний максимум.
Золото подорожчало на 0,4% – до $4235,9 за унцію.
Зростанню вартості дорогоцінних металів сприяють очікування, що Федеральна резервна система знизить базову процентну ставку на 25 базисних пунктів за підсумками чергового засідання в середу. Виходячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, така ймовірність оцінюється трейдерами в 89,6%, за даними CME FedWatch.
Якщо прогноз справдиться, то ставка буде зменшена за підсумками третього засідання поспіль.
“Очікується чергове зниження ставки на 25 базисних пунктів, що загалом є оптимістичним для золота. Ринок залишається сильним і може досягти рекордних цін після заяви ФРС”, – вважає старший ринковий стратег RJO Futures Боб Хаберкорн.
Зараз для купівлі 1 унції золота потрібна 71 унція срібла порівняно з 82 унціями в жовтні.
“Співвідношення ціни срібла до золота в 70 разів близьке до середнього значення за останні пару десятиліть, але історично ми опускалися і до 40. Тож, безумовно, є потенціал для зростання, – зазначила директорка з інвестицій Sprott Asset Management Марія Смирнова. – Якщо ми не усунемо дефіцит, у срібла є тільки один шлях – вгору”.
Представники ініціативної групи обласних федерацій заявили про системну кризу у Федерації боксу України та закликали забезпечити прозорість і дотримання статутних норм напередодні конференції ФБУ, запланованої на 12 грудня.
Голова контрольно-ревізійної комісії ФБУ Костянтин Калашніков повідомив, що сформовано ініціативну групу з юридично зареєстрованих та реально діючих регіональних осередків, до якої долучилися близько 15 організацій.
«Федерація боксу України перебуває в системній кризі, тому ми сформували ініціативну групу з реально діючих регіональних організацій. Наше завдання – повернути реальним федераціям права голосу і не допустити, щоб рішення ухвалювалися кулуарно або підмінялися “паперовими” осередками; це право ми будемо відстоювати на конференції 12 грудня», — наголосив голова контрольно-ревізійної комісії ФБУ Костянтин Калашніков на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у вівторок.
Калашніков також заявив, що ініціативна група вбачає у діях чинного керівництва ознаки «рейдерського захоплення управління» та порушення принципів спортивної демократії. Окремо він звернув увагу на ризики для міжнародної репутації українського боксу через співпрацю з IBA всупереч позиції Міжнародного олімпійського комітету, а також повідомив про намір групи відстоювати позицію регіонів на конференції ФБУ.
В свою чергу, віце-президент ФБУ Андрій Котельник, зазначив, що частина боксерської спільноти не підтримує розколу всередині федерації, однак вважає неприйнятним ігнорування рекомендацій МОК щодо дистанціювання від IBA.
«Асоціація боксу України була створена ініціативною групою п’ятьма федераціями не для того, щоб розколоти чи розділити український бокс, а для того, щоб він залишився в олімпійських іграх. Ми підтримали курс на приєднання до World Boxing, як цього рекомендує МОК, і хочемо, щоб український бокс розвивався як публічна, а не приватизована структура», – заявив ФБУ Андрій Котельник.
Окремо Котельник повідомив, що команда ініціативної групи підготувала проєкт оновленого статуту, який, за їхніми словами, зберігає роль регіональних осередків, а також програму розвитку олімпійського боксу на цикли 2026–2028 і 2029–2032 років. Він додав, що низка компаній висловила готовність підтримати ФБУ, залучивши орієнтовно близько 25 млн на рік на потреби олімпійського боксу.
Кандидат у президенти ФБУ, президент Сумської обласної федерації боксу Микола Кравченко презентував бачення реформ та програми розвитку. Серед пріоритетів він назвав інституційне об’єднання федерації, чесні і прозорі вибори керівних органів, механізми незалежного контролю, а також фінансову мотивацію спортсменів, тренерів і суддів. Він також підтримав розвиток Національної ліги боксу та проєкт клубного чемпіонату за моделлю клубів, символічно пов’язаних зі структурами ЗСУ.
«Український бокс завжди стояв на плечах характеру, дисципліни і традиції, але сьогодні настав час рухатися вперед сміливіше і впорядкованіше. Я пропоную інституційне об’єднання федерації та прозоре управління без поділу на “своїх” і “чужих”, проведення чесних і прозорих виборів керівних органів, механізми незалежного контролю і чітку фінансову мотивацію спортсменів, тренерів та суддів», — наголосив Микола Кравченко.
Президент Київської міської федерації боксу Олександр Негода навів приклади роботи столичного осередку та критично оцінив взаємодію з керівництвом ФБУ. Зокрема, він повідомив, що у 2025 році в Києві відкрито три нові зали, один з яких – у Київському спортивному ліцеї, а закритий чемпіонат міста серед юнаків і юніорів зібрав 428 учасників проти попереднього рекорду 170. Водночас, за його словами, звернення Київської федерації щодо включення турніру «Кубок Києва» до календаря ФБУ залишалися без відповіді.
«Ми на високому рівні проводимо столичні чемпіонати і виплачуємо грошові премії, мотивуючи наших боксерів, але зі сторони ФБУ йде повний ігнор наших звернень, зокрема щодо турніру «Кубок Києва». При цьому на останньому Кубку України призові були у вигляді сертифіката на 400 гривень – 400 гривень отримує чемпіон Кубку України, як вам така мотивація?», – запитав президент Київської міської федерації боксу.
Негода також звернув увагу на, як він висловився, «маніпуляції» з представництвом регіонів і послався на дані профільних відомств щодо кількості діючих регіональних федерацій у складі ФБУ. Він заявив, що частина осередків, які, за його словами, не демонструють активності у всеукраїнських змаганнях, зберігають право голосу, тоді як низка федерацій із результатами на національному й міжнародному рівнях, на думку функціонера, такого права позбавлені.
У модернізацію столичного Бессарабського ринку і запуск проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” інвестовано близько $3,5 млн, повідомила керуюча проєктом Наталія Джулай.
“Орієнтовний обсяг інвестицій у модернізацію становить близько 150 млн грн (приблизно $3,5 млн за курсом на момент розрахунків). Більше половини цієї суми було залучено у вигляді кредиту, решта — власні кошти учасників проєкту”, – повідомила вона медіа “Реве та стогне ресторатор” .
Вона зазначила, що цим проєктом змінюється суть та цільове призначення Бессарабського ринку: торговці, які десятиріччями тут працювали, повертаються на свої місця та продовжують роботу в оновлених, але тих самих за змістом торгових рядах.
За її словами, головний принцип концепції фудхолу— жодного дублювання форматів і меню, кожен з корнерів має зайняти унікальну нішу . Договори з резидентами укладаються на один рік.
“У разі невиконання визначених фінансових показників ми залишаємо за собою право замінити корнер. Але очевидно, що невиконання KPI — це насамперед невигідно самому резиденту, адже означає відсутність достатнього виторгу й трафіку. Ми зацікавлені в тому, щоб кожен корнер працював ефективно, тому у випадку просідання будемо аналізувати причини та шукати шляхи покращення”, – повідомила Джулай.
На сторінці проєкту в інстаграм що немає дати відкриття, лиш анонсовано, що станеться незабаром.
“Запуск проєкту — це об’ємна підготовка, узгодження та інвестиції. Потрібно було зібрати резидентів, облаштувати торгові місця, підготуватися. Частину робіт довелося переносити. В ідеалі відкриття потрібно було робити у вересні, але для нас важливіше зробити все якісно, а не поспіхом. Ми не боїмося зимового періоду — навпаки, хочемо, щоб торговці й ресторатори могли працювати вже зараз”, – повідомила вона.
Як раніше повідомляв “Віледж”, в рамках гастрономічного проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” на Бессарабському ринку планують відкрити 17 фудкорнерів та окремий бар, в цілому Зблизько 400 посадкових місць у різних форматах. Участь у проєкті “Бессарабка. Ринок їжі” підтвердили “Міністерство десертів”, Himalaya, “Буффаліно”, Burger Farm, “Глек”, “Мацоні”, Big Mama, “Жаровня”, “Татарка”, Sushi Icons, Gyros, Gelarty, “Витач”, а також кав’ярня Cherry coffee та бар.
Бессарабський ринок – один із найстаріших критих ринків України, зведений на початку XX століття за проєктом архітектора Генрика Гая. Його будівля є пам’яткою архітектури та містобудування національного значення.
До цього, влітку 2024 року, на Бессарабському ринку почалися ремонтні роботи. У КМДА зазначали тоді, що в частині приміщення прибирають надбудови пострадянського періоду, а роботи не передбачають жодного втручання в історичні деталі конструкцій. З травня 2025-го на ринку оновлювали холодильне обладнання, щоб зменшити енергоспоживання.
Експорт ячменю з України у період з липня по листопад 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) становив 1,2 млн тонн, що на 37% поступається відвантаженням за аналогічний період 2024/25 МР і становить 46% прогнозованого експортного потенціалу зернової, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти зазначили, що в листопаді цього року експорт ячменю з України становив 78,2 тис. тонн, що на 50% поступається показнику за аналогічний період роком раніше.
Основними імпортерами української зернової у липні-листопаді стали Китай, який закупив 42% всіх партій, Туреччина з часткою 20% та Лівія (12%). При цьому Туреччина в 2025/26 МР збільшила імпорт українського ячменю в 6,4 раза, придбавши 233 тис. тонн проти 36 тис. тонн минулого сезону. В той же час Китай та Лівія зменшили закупівлі ячменю на 31% та 37% відповідно.
“Експортний потенціал українського ячменю у 2025/26 МР оцінюється на рівні 2,5 млн тонн, що на 11% перевищує показник минулого МР. Валовий збір зернової при цьому очікується на рівні 5,3 млн тонн”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
ДП “Ліси України ” з кінця листопада реалізувало понад 17 тисяч різдвяних ялинок на суму 3,5 млн грн і розпочало рейди із виявлення незаконних рубок, штрафи перед новорічними святами підвищено втричі, повідомила пресслужба держпідприємства в Telegram.
Згідно з повідомленням, найбільше ялинок продано у філіях “Центральний лісовий офіс” – 6,9 тис., “Північний лісовий офіс” – 3,7 тис. та “Поліський лісовий офіс” – 3,4 тис.
Середня ціна однієї проданої ялинки становить 202 грн з ПДВ. Всього держпідприємство планує реалізувати близько 140 тисяч хвойних дерев за досвідом попереднього різдвяно-новорічного сезону.
“Ліси України” нагадали, що філії держпідприємства організують роздрібну торгівлю на понад 300 торгових майданчиках: в лісових господарствах, ярмарках і ринках населених пунктів. Інформацію про місця реалізації та контакти відповідальних осіб розміщено веб-сторінці ДП “Ліси України”.
Крім того, ялинку можна передзамовити, зателефонувавши у найближче лісництво, яке їх реалізує. Після цього приїхати, оплатити (здійснити оплату можна через термінал у лісництві/надлісництві, у відділенні банку або через онлайн-банкінг) та забрати новорічне дерево.
Ціни на новорічні хвойні дерева порівняно з минулим роком майже не змінилися – в середньому від 210 до 250 грн. Ялина/ялиця — від 240-280 грн. Найдешевші ялинки пропонуються лісівниками в лісистій місцевості Півночі та Полісся. Наприклад, на Волині 1,5-метрова сосна коштує 180 грн, на Сумщині та Чернігівщині – 170 грн. Трохи вищі ціни у малоресурсних регіонах Сходу та Півдня та поблизу великих міст.
Лісництва деяких філій ДП “Ліси України” пропонують новорічні ялинки в контейнерах. Ціни стартують від 500 грн залежно від розмірів.
Водночас для охорони хвойних насаджень у різдвяно-новорічний період філіями ДП “Ліси України” сформовано 295 мобільних рейдових груп, до складу яких входить майже 1000 осіб. Рейдові групи провели 385 спільних рейдів, під час яких вони виявили 34 випадки незаконних рубок хвойних дерев та склали 28 адміністративних протоколів сумарно на понад 14 тис. грн.
Розмір штрафу залежить від місця незаконно зрубаної новорічної ялинки та її діаметра дерева у корі біля шийки кореня віком до 41 року: до 10 см – 893 грн (у заповідниках – 7,6 тис. грн); 10,1-14 см – 1,5 тис. грн (13,3 тис. грн); 14,1-18 см – понад 4 тис. грн (34,7 тис. грн).
“У грудні та січні штрафи вищі у три рази! В разі істотної шкоди (від 30,2 тис. грн) від вирубки та збуту незаконно зрубаних дерев передбачено кримінальне покарання!” – попередило держпідприємство.
Як повідомляє Сербський Економіст, обмін криптовалюти на готівку в Чорногорії масово йде в «сіру зону»: операції проводять через нерегульованих дилерів, форуми і Telegram-групи, водночас багатомільйонні транзакції відбуваються без будь-якого нагляду з боку держави. Про це йдеться в розслідуванні Балканської мережі розслідувальної журналістики (BIRN).
За даними BIRN, у Чорногорії досі немає окремого закону про цифрові активи, хоча розроблення такого документа було анонсовано ще 2020 року. Частково ринок криптовалют зачепили лише лютневі поправки до закону про запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму, якими передбачено створення реєстру постачальників послуг, пов’язаних із цифровими активами.
Через відсутність чіткого регулювання громадяни та резиденти широко використовують так звану OTC-торгівлю: обмін криптовалюти на готівку через посередників, оголошення на форумах і Telegram-чати, з особистою зустріччю і розрахунком у кеші, без застосування процедур перевірки клієнта (KYC). Експерт із криптовалют, творець чорногорської цифрової валюти Perper Іван Йолічич заявив BIRN, що, окрім місцевих дилерів, на ринку активно присутні іноземці, зокрема, росіяни, українці та турки, для яких це часто єдиний спосіб завести кошти на життя у країні на тлі складнощів з відкриттям банківських рахунків.
Журналісти BIRN виявили низку криптообмінників у Telegram, які працюють як по всій території Балкан, так і тільки в Чорногорії. Одна з найбільших груп – «Обмен Валют Montenegro» – налічує понад 7 тис. учасників, комунікацію в ній ведуть російською мовою; в оголошеннях зазначають суми обміну (від сотень до десятків тисяч євро), курси, комісії та конкретні місця передання готівки. Символіка адміністраторів групи перетинається із символікою лібертаріанського співтовариства Montelibero, проте його представники заявили BIRN, що не пов’язані з цим Telegram-каналом.
У поліції Чорногорії заявили BIRN, що Фінансово-розвідувальний сектор має в своєму розпорядженні технічні можливості для аналізу блокчейн-транзакцій і використовує програмні рішення Chainalysis Reactor і платформу Kodex для отримання off-chain-даних від провайдерів криптопослуг. Однак Податкова управа зазначила, що до ухвалення окремого закону про цифрові активи фактично не може діяти щодо таких операцій, оскільки оподаткування можливе лише щодо юридично визнаних активностей.
Поправки до закону про AML, ухвалені парламентом 28 лютого, передбачають створення реєстру постачальників послуг із криптоактивами та обов’язкове застосування KYC-процедур під час кожної операції понад 1 тис. євро. Водночас експерти, включно з Йолічичем, вважають, що чинне регулювання залишається фрагментарним і не охоплює масової «вуличної» OTC-торгівлі, через що значний обсяг криптооперацій продовжує проходити «під радаром» державних органів.
https://t.me/relocationrs/1908
