Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-вересні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 22%, до EUR343 млн проти аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, основним джерелом доходу агрохолдингу в звітному періоді було сільське господарство, яке забезпечило 33% від цього доходу, або EUR112 млн (-23% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Виробництво цукру сформувало 32% доходу “Астарти”, або EUR108 млн (-36% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Дохід від переробки сої залишився стабільним на рівні EUR77 млн, що становить 22% від консолідованого доходу “Астарти”. Дохід від тваринництва зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR42 млн, або 12% від загального обсягу продажів за 9 місяців 2025 року.
Виручка від експорту становила EUR218 млн, або 63% продажу.
Валовий прибуток склав EUR121 млн (-34% у річному обчисленні) з відповідною валовою маржею, що зменшилася до 35% порівняно з 42% у 2024 році.
Показник EBITDA склав EUR101 млн, що на 23% менше, ніж у річному обчисленні, а маржа EBITDA стабільна на рівні 30%.
Без урахування впливу IAS41 валова маржа становила 33% (-4 п.п. у річному обчисленні), а маржа EBITDA – 28% за 9 місяців 2025 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Як повідомляє Сербський економіст, в Naftna industrija Srbije (NIS) розглядається можливий продаж контрольного пакета акцій (56,15%) російською стороною компанії ADNOC з Об’єднаних Арабських Еміратів.
За даними видання, офіційних підтверджень ще немає ні від російської сторони, ні від ADNOC. Однак експерти вважають, що варіант продажу «арабському гравцеві» є найбільш імовірним і логічним. Серед інших згадуваних претендентів фігурує угорська група MOL Group.
Глава парламенту Сербії з питань енергетики Мілун Бабіч зазначив, що угода з арабським інвестором є кращим варіантом, ніж ризик блокування поставок через санкції, але оптимальним варіантом він назвав би передачу управління російській стороні на 20 років. «Продаж арабам — можлива опція… але вона не ідеальна», — зазначив він.
Президент Сербії Олександр Вучич у свою чергу підтвердив, що Росія веде переговори щодо продажу пакета NIS трьом інвесторам і сербська сторона не зможе скористатися правом переважного викупу.
Якщо угода відбудеться, експерти бачать такі можливі наслідки для Сербії:
1) посилення інвестицій у модернізацію нафтової галузі, включаючи можливе розширення виробництв і логістики в регіоні;
2) зростання геополітичної незалежності від російських активів і зниження ризику санкцій;
3) зміцнення ролі країни як енергетичного хаба Балкан.
За словами експерта Браніміра Йовановича, новий інвестор здатний експортувати нафту Сербії та регіону або вкластися в модернізацію НПЗ в Панчеві.
Naftna industrija Srbije (NIS) – найбільша нафтогазова компанія Сербії, контрольована російським «Газпром нафтою». Статутний капітал і стратегічне значення компанії роблять її ключовим елементом енергетичного сектора країни. Передача частки впливає на майбутнє управління, інвестиції та міжнародні відносини Сербії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1793
Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
СК «Експрес Страхування» у вересні 2025 року врегулювала страхові випадки за договорами КАСКО в Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Іспанії, Італії, Молдові, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії на загальну суму 4,7 млн грн, повідомляється на сайті страховика.
Так, зокрема, в Туреччині різке гальмування на трасі призвело до збитків понад 740 тис. грн, відшкодування за необережний маневр у Франції склало 528 тис. грн, раптова поява дикого кабана на вечірній трасі в Іспанії – понад 351 тис. грн.
За пошкодження автомобіля під час паркування в Хорватії була здійснена виплата 284 тис. грн, за непомічену перешкоду в Австрії при заїзді в підземний бампер – 119 тис. грн.
ТОВ «Експрес Страхування» засноване в 2008 році за участю «Укравто Груп».
Компанія представлена в більш ніж 60 точках продажу по всій Україні і активно розширює мережу партнерських СТО. На сьогодні кількість СТО-партнерів становить понад 100.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) на засіданні в четвер надав польській фірмі Grupa Maspex sp. z o.o. дозвіл на придбання спільного контролю над двома компаніями «Карпатські мінеральні води» разом з українцем через підконтрольну йому кіпрську фірму, повідомила прес-служба відомства.
«Надано дозвіл компаніям »GRUPA MASPEX SP. Z O.O.« (м. Вадовице, Польща), »DYNALUM FINANCE LTD. « (м. Ларнака, Кіпр) та фізичній особі-громадянину України (інформація, доступ до якої обмежений) на узгоджені дії у вигляді виконання зобов’язання про неконкуренцію та непереманювання, закріплені в пункті 11 проекту акціонерного договору», – наголошується в повідомленні.
Згідно з даними системи Opendatabot, «Діналум Файненс ЛТД» є одним із засновників ТОВ «Торговий дім »Карпатські мінеральні води”, кінцевим бенефіціарним власником якої є Сергій Устенко (99,9%). Устенко також належить ТОВ «Карпатські мінеральні води», зареєстроване у Львівській області.
Grupa Maspex sp. z o.o – харчовий концерн (м. Вадовице, Польща). Він є одним з найбільших виробників продуктів харчування в Центральній і Східній Європі. Володіє ТМ Tymbark (сік), Lubella (макарони), Łowicz (джеми, соуси тощо), Żubrówka, Soplica, Absolwent і Bols (алкоголь) тощо.
Згідно з даними на сайті «Карпатських мінеральних вод», компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна». У червні 2002 року була реорганізована в завод з виробництва мінеральної води та безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». Тоді ж компанія розпочала виробництво солодких газованих напоїв під ТМ «Фруктова джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016-му році – енергетичного напою Dragon.
«Карпатські мінеральні води» в 2025 році розпочала будівництво заводу в Золочевському районі Львівської області. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Карпатським мінеральним водам» кредит EUR11 млн для фінансування цього будівництва. Загальна вартість проекту становить EUR24 млн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія найближчим часом посилить візовий режим для громадян Росії, привівши його у відповідність до правил Європейського союзу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілојко Спаїч.
За словами глави уряду, Подгориця має намір повністю гармонізувати візову політику з ЄС, що означає скасування нинішнього порядку, який дає змогу росіянам перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. Спаїч наголосив, що заходи буде запроваджено «дуже скоро» і вони є частиною курсу на прискорення європейської інтеграції та досягнення членства в ЄС до 2028 року.
Зараз громадяни Росії можуть вільно в’їжджати в країну на короткий термін без візи, що останніми роками призвело до значного зростання кількості туристів і релокантів із РФ. Після посилення режиму для в’їзду знадобиться оформлення візи в консульських установах, аналогічно правилам Шенгенської зони.
Скільки росіян зараз проживає в Чорногорії
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, на початок 2024-2025 років у країні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч громадян Росії, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Це робить росіян однією з найчисленніших іноземних громад у невеликій 600-тисячній державі.
Додатково, за розрахунками туристичних і міграційних служб, ще кілька тисяч росіян перебувають у країні без довгострокових статусів – з туристичного перебування, з бізнес-підстав або в процесі оформлення ВНЖ.
Прем’єр також нагадав, що Чорногорія раніше посилювала візові правила для громадян Вірменії, Узбекистану, Кувейту та Єгипту в рамках адаптації візової політики до стандартів ЄС. Подгориця повністю наслідує загальну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу, включно із санкціями та візовими обмеженнями щодо Росії.
Спостерігачі пов’язують майбутні зміни з тиском Брюсселя після посилення візового режиму ЄС для росіян, а також із бажанням Чорногорії підтвердити прихильність європейському курсу на тлі переговорів про членство.
https://t.me/relocationrs/1792
