Індекс економічної безпеки України в 2025р знизився з 35,2 до 33,4 балів зі 100 можливих через погіршення соціальних, регуляторних, нематеріальних та інституційних факторів, такий результат щорічного дослідження оголосив Міжнародний Інститут Свободи на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в Києві у середу.
“Система національної економічної безпеки України знаходиться у небезпечній, “помаранчевій” зоні, погіршивши результат за останній рік. Основна загроза економічній безпеці – функціонал, розмір та дискреція Держави”, – роблять висновки автори дослідження.
Вони уточнили, що Індекс за методикою ILI розраховується на основі аналізу 59 індикаторів, згрупованих у вісім груп, та можливий для будь-якої країни з перехідною економікою.
У рамках дослідження індекс був порахований ще для 9 країн: Фінляндія, Німеччина, Ізраїль та США опинилися у “зеленій” зоні із показниками від 79,5 до 70,6 пунктів; Чехія, Польща та Румунія з показниками від 69,8 до 54,4 пунктів – у “жовтій”, тоді як партнерами України по “помаранчевій” групі стали Туреччина та Аргентина, але їх показники вище – відповідно 49,8 та 41.9 пунктів.
Основне погіршення за цей рік відбулося за такими факторами як соціальні – з 57,3 до 42 пунктів; регуляторні – з 43,5 до 35 пунктів; нематеріальні – з 54 до 48 пунктів та правові, інституційні – з 53,5 до 48 пунктів.
В той же час за трьома факторами ситуація покращилася: інфраструктурні – з 22,1 до 33 пунктів; монетарні, фінансові – з 16,5 до 26 пунктів та макроекономічні – з 19,9 до 21 пункту, тоді як податкові, бюджетні залишилися на найнижчому рівні у 14 пунктів.
“Україна програє навіть регіональну конкуренцію за передові технології та прибуткові ніші у глобальних ланцюжках цінності. Без зміни відносин “держава – бізнес” ерозія порівняльних переваг України після перемоги у війні прискориться”, – вважають у Міжнародному Інституті Свободи, серед засновників якого співвласник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк, співзасновник дистрибуторської компанії MTI Сергій Башлаков та співзасновник Групи компаній “Арікол” Євген Лемберг.
Автори дослідження рекомендують уряду провести глибоку ревізію законодавства “з урахуванням наукових висновків та емпіричних спостережень”, скоротити функції, розмір держави, формат та режим її присутності в економіці, а також відмовитися від практики “точок зростання” та стратегічних секторів.
Вони закликають уряд до дерегулювання, приватизації, нової фіскальної та монетарної політики, проведення щорічного аудиту держави зі встановленням чітких термінів поліпшення параметрів економічної політики.
Міжнародний Інститут Свободи позиціонує себе як незалежний некомерційний, позапартійний мозковий центр, діяльність якого спрямована на популяризацію, розвиток, зміцнення ідей та цінностей свободи шляхом експертного аналізу та практичних рішень для економіки та політики. Президентом ILI є Ярослав Романчук, а директором – Михайлом Камчатний.
Рослинні олії в 2024 році склали 23% українського експорту, 60,9% якого було спрямовано в європейські країни, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що 15% експорту рослинних олій із України було поставлено в країни Близького Сходу, в Південно-Східну Азію – 14,8%, Африку – 4,8%, Азі. (інші країни) – 3,1%, Америку – 1,4%.
При цьому в структурі експорту за продукцією на соняшникову олію припадало 89,0%, соєву – 5,5%, ріпакову – 4,2%, інші – 1,3%.
В УКАБ привернули увагу, що соняшникова олія формує левову частку (89%) у цій категорії, що закріплює за Україною статус ключового гравця на світовому ринку цього продукту, водночас частка соєвої та ріпакової олій також поступово зростає.
Після рекордних показників 2021 року в $7,04 млрд надходжень з експорту олій навіть в умовах повномасштабної війни експортна виручка стабільно перевищує $5,6 млрд щороку. Показник 2024 року ($5,76 млрд) підтвердив, що цей напрямок не просто вистояв, а й успішно адаптувався до нових реалій, залишаючись надійною опорою економіки, підкреслили в бізнес-об`єднанні.
При цьому на відміну від сировинних груп, рослинні олії як продукт переробки мають більш диверсифіковану географію. Хоча Європа залишається лідером, сумарна частка країн Азії та Близького Сходу перевищує 30%, що свідчить про попит на українську олію на віддалених ринках. Підтверджує глобальну потребу в українській олії та загалом покращення в логістиці експорту й збільшення кількості країн-імпортерів – у 2024 році їх кількість зросла до 139 (порівняно зі 133 у 2023 році).
“Рослинні олії залишаються вагомим драйвером зовнішньої торгівлі України серед продукції з доданою вартістю. Одним із критичних факторів експорту залишається питання доступності логістичних шляхів”, – наголосили в асоціації.
В УКАБ нагадали, що 2024 року глибоководні порти Чорного моря відновили своє домінуюче значення, забезпечивши майже половину всього експорту продукції (коли у 2023 році цей показник складав менше 15%), але альтернативні канали експорту – порти Дунаю та “Шляхи солідарності”, досі продовжують відігравати суттєву роль, гарантуючи понад 45% поставок.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів наполягає, щоб митні та правоохоронні органи відреагували на ситуацію з імпортом Україною троянд, 95% яких перетинають кордон нелегально, повідомила голова ТСК, народний депутат (Слуга народу) Галина Янченко.
«Квіткова мафія»: 95% імпортних троянд в Україну завозять нелегально. Ми як парламентська спецкомісія вимагаємо реакції на цю проблему митниці та правоохоронних органів”, – написала вона на фейсбук-сторінці.
За інформацією Янченко, у середу відбулося засідання РКК з питань захисту прав інвесторів, присвячене ситуації з контрабандою квітів.
«З трояндами, що потрапляють в Україну, дійсно відбуваються »чудеса”. Ще півроку тому після звернень бізнесу ми порівняли дані української митниці з європейськими базами і побачили системні зловживання: масове заниження митної вартості, втрати бюджетом понад 600 млн грн за три роки, а також знищення внутрішнього виробника контрабандним демпінгом. Тобто маємо не просто схеми на митниці, а спробу вбити українське квітникарство”, – зазначила нардеп.
Янченко розповіла, що матеріали, які зібрала ВСК, вже лягли в основу кримінальних проваджень БЕБ – попередньо на не менше 100 млн грн зловживань.
«Але цього недостатньо. Ми очікуємо реальних розслідувань і притягнення винних до відповідальності. Якщо ситуація не зміниться, разом із силовими органами вирушимо на спільні рейди та перевірки підозрілих вантажів на митниці», – попередила голова РКК, нагадавши, що під час війни кожна гривня важлива.
У засіданні РКК брали участь представники Держмитниці, БЕЗ, ДБР, Офісу Генпрокурора, а також українські виробники та імпортери.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році ввела на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту. Розмір мита в перший рік його дії склав 56%, у другий – 44,8%, третій – 35,84%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами наданих Міністерством економіки результатів дії мита, дійшла висновку, що застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди. Тому рекомендації щодо продовження дії мита передані до міністерства.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
АТ «Національна громадська телерадіокомпанія України» 4 грудня оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСАГО) 70 од.
Як повідомляють в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 350,073 тис. грн., цінова пропозиція компанії 188,9 тис. грн.
У тендері також брали участь СК «Арсенал Страхування» – 266,7 тис. грн, СК «Країна» -275 тис. грн.
