В ніч на 3 січня 2026 року США провели масштабну операцію у Венесуелі, в ході якої, за заявами Вашингтона, були затримані президент Ніколас Мадуро і його дружина Сілія Флорес. Президент США Дональд Трамп публічно підтвердив захоплення і заявив, що Сполучені Штати мають намір «тимчасово керувати» країною до «безпечного переходу влади».
За даними Reuters, удари наносилися по ряду військових об’єктів (у тому числі в районі Каракаса), на тлі чого в столиці фіксувалися перебої з електрикою. Потім спецпідрозділи захопили Мадуро в районі одного з «безпечних будинків». Повідомляється, що Мадуро і Флорес спочатку доставили на американський корабель ВМС біля узбережжя, а потім переправили до США.
Американська сторона підкреслює «правоохоронну» рамку операції: мова йде про порушені в США справи проти Мадуро і його оточення (в матеріалах згадуються звинувачення, пов’язані з наркотрафіком, тероризмом і зброєю). При цьому на прес-конференції Трамп окремо пов’язав дії США з темою нафти і заявив про плани залучення великих американських нафтових компаній до відновлення венесуельської інфраструктури — що посилило суперечки про реальні мотиви втручання.
Віце-президент Венесуели Дельсі Родрігес публічно назвала те, що сталося, «викраденням» і зажадала звільнення Мадуро та його дружини. Незабаром Конституційна палата Верховного суду Венесуели постановила, що Родрігес повинна виконувати обов’язки президента для «адміністративної безперервності» і «захисту суверенітету» на період відсутності Мадуро.
При цьому, за повідомленнями Reuters від 4 січня, ключові представники правлячого табору заявляють, що державний апарат і силовий блок продовжують працювати, а «президент один — Ніколас Мадуро». На вулицях, як описується, — тривожна, але відносно спокійна обстановка.
Економічний нерв кризи — нафта: Reuters пише, що державна PDVSA на тлі експортного паралічу і зовнішнього тиску обговорює скорочення видобутку в спільних підприємствах (зупинки груп свердловин і родовищ).
Реакція виявилася різкою і різноспрямованою. Китай заявив, що «шокований» і «рішуче засуджує» застосування сили проти суверенної держави і її президента; Бразилія назвала удар і захоплення «перетином неприпустимої лінії»; Мексика прямо послалася на порушення статті 2 Статуту ООН. Європейська комісія закликала до мирного переходу з дотриманням міжнародного права та Статуту ООН.
Одночасно лунали і підтримуючі оцінки — в тому числі від частини лідерів і політиків, які вважають Мадуро нелегітимним. Але навіть серед союзників США помітна застереження: «перехід — так, військова акція — під питанням».
Ключова юридична колізія — спроба Вашингтона описати те, що сталося, як «операцію із затримання» обвинуваченого в американських справах, при одночасних заявах про намір «управляти» Венесуелою. Експерти інформаційно-аналітичного центру Experts Club прямо вказують на суперечність: «правоохоронна» логіка погано поєднується з політичним контролем території. Також зазначається, що Конгрес США не був повідомлений заздалегідь, а міжнародне право допускає застосування сили лише в обмежених випадках (самооборона або мандат Радбезу ООН).
Chatham House у своїй оцінці пише, що операція виглядає як істотне порушення суверенітету і Статуту ООН і що правових підстав (мандат РБ ООН/самооборона) «важко побачити». Там же згадується позиція про «небезпечний прецедент», на який вказує і Генсек ООН.
За оцінками інвесторів та економістів, зібраними Reuters, реакція ринків може бути «стриманою» до прояснення подальших кроків і сигналів з боку нафтових гравців (у тому числі на тлі засідань OPEC+). При цьому частина експертів вважає, що історія може «відкривати» тему венесуельських запасів у перспективі, але підкреслює: відновлення галузі — багаторічний і вкрай дорогий проект, а досвід зовнішнього «nation-building» у США неоднозначний.
Аналітики попереджають про можливі наслідки:
– Ескалація конфлікту може посилити напруженість у Латинській Америці, а також призвести до дипломатичних розривів і криз довіри між США та низкою держав регіону.
– Відповідь з боку міжнародних інститутів: ООН і регіональні організації, такі як Організація американських держав, можуть провести екстрені засідання для вироблення колективної відповіді.
– Будуть залежати від реакції Державного департаменту США, венесуельської влади (яка досі заявляє про опір), а також від позицій ключових партнерів Вашингтона.
Президент України Володимир Зеленський провів у неділю співбесіди з кандидатами на посади голів обласних адміністрацій, написав він у Telegram-каналі.
“Розмови були ґрунтовними. Вдячний кожному, хто готовий брати на себе відповідальність за ситуацію в регіоні та служити нашій державі і людям. Найближчим часом будуть призначення: Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, Тернопільська та Чернівецька області. Дякую керівникам, які працювали на відповідних посадах. Прізвища нових керівників – після завершення формальних процедур з підготовки призначень”, – повідомив президент.
Він зазначив, що ключовим завданням керівників буде посилення місцевого самоврядування, стійкості громад і можливостей регіонів захищати життя і допомагати громадам, які цього потребують. «Кожна наша область, всі наші міста і громади повинні бути пліч-о-пліч у захисті всієї України», – додав Зеленський.
Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Телеграм, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результатами якого володіє агентство «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, серед українців віком 18-24 років 84% назвали Telegram джерелом новин та інформації, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Однак серед осіб віком 55-64 років отримують інформацію в Телеграм вже 51% респондентів, а серед осіб старше 65 років – тільки 30%.
Всі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці знаходиться телебачення, з якого новини та інформацію отримують 49% респондентів, причому більшість з них належать до двох старших вікових груп (54% у віці 55-64 років і 76% у віці старше 65 років). Однак тільки 23% молодих людей у віці 18-24 років отримують інформацію та новини з телебачення, серед 25-34-річних таких 32%, 36% серед 35-44-річних і 43% серед 45-54-річних.
Третє місце посідає YouTube: 46% респондентів отримують новини та інформацію з цього джерела, причому майже однаково у всіх вікових групах (від 41% серед осіб старше 65 років до 53% серед осіб у віці 45–54 років).
Слідом йде особисте спілкування, його назвали 38% опитаних, також відносно рівномірно у всіх вікових групах (від 33% серед осіб старше 65 років до 45% серед осіб у віці 25-34 років).
Соціальна мережа Facebook – на п’ятому місці, її назвали 34% опитаних (від 26% серед осіб старше 65 років до 43% серед осіб у віці 45-54 років).
TikTok назвали джерелом новин та інформації 23% опитаних, причому понад 30% серед осіб молодше 35 років і тільки 16-17% серед осіб старше 54 років. Подібна ситуація з соцмережею Х, яку назвали джерелом новин та інформації 6% респондентів – 13% серед осіб молодше 25 років і тільки 3% серед осіб старше 65 років.
Радіо назвали джерелом новин та інформації 18% респондентів, але тільки 8% з них були молодші 25 років і 25% — старші 65 років. Аналогічна ситуація спостерігається і з пресою: вона залишається джерелом новин та інформації для 11% респондентів, але тільки 7% з них були молодші 25 років і 14% – старші 65 років.
40% опитаних заявили, що довіряють особистому спілкуванню як джерелу отримання інформації про ймовірних кандидатів, якби їх проведення було оголошено в Україні, 38% — соцмережі Телеграм, 35% — платформі YouTube, 28% — телебаченню, 26% — соцмережі Facebook, 18% заявили про довіру до радіо, по 17% — до преси та соціальної мережі TikTok, 10% — до соцмережі Х, 57% — до інших джерел.
При цьому 29% опитаних не довіряють телебаченню як джерелу інформації про кандидатів, 26% не довіряють TikTok, 24% пресі, 22% радіо, 20% Facebook, 18% соцмережі Х. По 14% опитаних не довіряють особистому спілкуванню і соцмережі Телеграм, 13% не довіряють YouTube, 11% – іншим джерелам.
У ході дослідження було опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх підконтрольних уряду регіонах України, у тому числі 1500 методом особистого інтерв’ю (CAPI) і 500 по телефону (RDD CATI). При зборі даних квоти не застосовувалися, щоб зберегти імовірнісний характер вибірки. Похибка вибірки не перевищує 2,2% при довірчій ймовірності 95%.
Колумбія, за підтримки Росії та Китаю, ініціювала проведення засідання Ради Безпеки ООН, повідомило агентство Reuters, посилаючись на інформацію від дипломатів.
Агентство наводить також фрагмент листа, який направив до Ради Безпеки ООН посол Венесуели в ООН Самуель Монкада.
” Це колоніальна війна, спрямована на знищення нашої республіканської форми правління, вільно обраної нашим народом, і на встановлення маріонеткового уряду, який дозволить розграбувати наші природні ресурси, включаючи найбільші в світі запаси нафти”, – написав Монкада в суботу в листі до Радбезу ООН, зазначивши, що США порушили Статут ООН.
За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
Україна разом з партнерами в найближчі два тижні дуже детально опрацює, які джерела фінансування можуть бути виділені для реалізації Плану процвітання України (Ukraine prosperity plan), який розробляється як частина мирної угоди, скільки цього фінансування може бути з публічних джерел, а скільки може профінансувати приватний сектор, повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв.
“$800 млрд (загальний обсяг Ukraine prosperity plan – ІФ-У) – це і приватні джерела, і публічні джерела. За нашими підрахунками, десь $500 млрд повинні в першу чергу надійти з публічних джерел: у вигляді грантів, якихось концесійних позик – тобто це і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати”, – сказав Соболєв на брифінгу за результатами проведеного в Києві 3 січня економічного блоку консультацій з радниками з питань національної безпеки 15 країн-партнерів, Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.
Міністр додав, що одночасно буде вестися робота над тим, щоб визначити, в яких секторах економіки є достатньо проектів на наступні 10 років, щоб ними зацікавити приватний сектор, і через які інструменти цей капітал може надходити в Україну.
За його словами, ця робота ведеться вже давно, до неї були залучені Світовий банк, Європейський Союз, тому попередні розрахунки вже існують.
«Зараз нам потрібно з усіма країнами узгодити цифру по секторах і в цілому потреби, а також джерела, які можна за ці 10 років знайти», – пояснив Соболєв.
Він зазначив, що є бажання залучити більше фінансування з приватного сектора, тому що це дає додаткові інвестиції в Україні і покращує реформи.
“Але приватний сектор приходить після того, як є рамка безпеки, гарантія безпеки, є макрофінансова стабільність, для чого потрібні дійсно інституційні кошти, кошти країн. І коли є реформи, і коли є концесійний капітал, який знижує ризики роботи в Україні”, – зазначив також міністр економіки.
Він уточнив, що наступні зустрічі будуть вже в Парижі 5 січня для того, щоб напрацювати спільний план разом із США, європейськими країнами, а також Канадою і Норвегією.
