Міста України 2025 року одержали 73 трамваї, що на 29%, або на 30 машин менше, ніж 2024 року, повідомив ресурс AllTransUA.
“Трамвайний ринок в 2025 році дещо просів, порівняно з 2023 та 2024 роками, однак так само тримався на отриманні вживаних вагонів”, – йдеться у повідомленні на сайті ресурсу.
За даними AllTransUA, з 73 отриманих минулого року трамвайних вагонів, 58 – вживані вагони, а 15 – нові, придбані за бюджетний кошт та в рамках співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Левову частку вживаних трамваїв склали швейцарські вагони, які отримували в якості допомоги Львів та Вінниця.
“Якщо вагони, які отримав Львів, уже мають доступний вхід, Вінниця отримує повністю високопідлогові вагони, які власними силами обладнує низькопідлоговою секцію за проєктом, який використовують у Цюриху”, – повідомляється на сайті.
Ще 10 вживаних вагонів Tatra та їх модернізації отримав Харків.
Всі нові вагони в 2025 році були виготовлені підприємством “Татра-Юг” (вагони збираються на потужностях заводу “Південмаш” в Дніпрі” – ІФ-У). Зокрема, тогоріч підприємство завершило постачання вагонів К1Т306 для Одеси (сім вагонів за кошти МФО) та по ставило вісім вагонів до Києва за бюджетні кошти.
“Цікаво, що цьогорічна партія вагонів для Києва відрізняється від попередньої конфігурацією дверей – таким чином, існує вже три відомих варіанти К1Т306”, – зазначає AllTransUA.
Водночас 2025 року закрилась остання трамвайна система на підконтрольній частині Донецької області у Дружківці. У повідомленні пояснюється, що внаслідок російського обстрілу було суттєво пошкоджено енергосистему трамвая, яку, зважаючи на повільне наближення лінії фронту, вирішили вже не відновлювати.
“Поточного року продовжиться постачання трамваїв за вже укладеними угодами в рамках співпраці з МФО, зокрема, для Дніпра та Кам’янського, крім цього, Львів завершить отримання вживаних вагонів Schindler”, – нагадує AllTransUA.
Згідно з наданими графічними даними, з 2012 по 2020 рік містам України постачались здебільшого вживані трамвайні вагоні та придбані за бюджетні кошти нові – найбільше їх було отримано 2017 року – 156 од. (з них 113 вживаних).
Минулого року з 103 вагонів міста отримали 12 нових (за кошти МФО), 65 вживаних (отриманих, як допомога), і 26 вживаних, придбаних за бюджетні кошти.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербська нафтогазова компанія NIS повідомила про укладення контракту на імпорт перших партій нафти по Адріатичному нафтопроводу (JANAF) для НПЗ в Панчево і підготовку до відновлення переробки після зупинки на початку грудня 2025 року через дефіцит сировини на тлі санкційних обмежень.
За даними Reuters, перша поставка включає близько 85 тис. тонн нафти Iraqi Kirkuk, потім очікується менша партія лівійської Es Sider. Ці обсяги забезпечують роботу заводу як мінімум на кілька днів, а президент Сербії Олександр Вучич прогнозував, що НПЗ зможе вийти в операційний режим 17-18 січня, а випуск нафтопродуктів може початися 25-26 січня.
Відновлення імпорту стало можливим після видачі Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) тимчасової ліцензії, що дозволяє NIS продовжувати діяльність до 23 січня 2026 року. Reuters також повідомляв, що окрема ліцензія видана і оператору JANAF на транспортування нафти для NIS на той же термін.
Ситуація навколо NIS залишається пов’язаною з переговорами про зміну структури власності. США очікують переговорів про виведення російської частки, при цьому термін для переговорного процесу продовжено до 24 березня 2026 року, а одним з учасників обговорень називається угорська MOL.
NIS – ключовий гравець сербського паливного ринку: компанія володіє єдиним в країні НПЗ (Панчево) і найбільшою мережею АЗС, тому будь-який збій в поставках сировини безпосередньо впливає на баланс ринку нафтопродуктів і імпортні потреби Сербії.
IMPORT, NAFTA, NIS, нафтопровід, НПЗ
Обсяг глобальних інвестицій у будівництво центрів обробки даних у період до 2030 року складе не менше $3 трлн, вважають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s Ratings.
У зазначену суму входять вкладення в придбання серверів, обчислювального обладнання, створення необхідної інфраструктури та забезпечення енергопостачання.
Основна частка витрат ляже безпосередньо на великі ІТ-компанії. Тільки в поточному році шість провідних американських фірм, що надають обчислювальні послуги, витратять на ЦОД $500 млрд, йдеться в звіті Moody’s. До їх числа входять Microsoft Corp., Amazon.com Inc., Alphabet Inc., Oracle Corp., CoreWeave Inc. і Meta.
Банки продовжать відігравати важливу роль у наданні фінансування галузі, при цьому інші інституційні інвестори також надаватимуть компаніям кошти на розширення потужностей ЦОД, вважають експерти.
Як йдеться у звіті інвестиційної компанії Colliers, за три квартали 2025 року на ЦОД припало 31% загального обсягу інвестицій, залучених на будівництво приватної нерухомості. Середній показник з 2020 року становив близько 15%.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $79,0 млн, або на 12,5%, – до $712,1 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилось до $67,3 млн з $69,3 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $269,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, збільшилось до $46,5 млн з $21,9 млн на позаминулому тижні, і всі дні купівля безготівкової валюти перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 42,2942 грн/$1, щодня послаблювався до нового історичного мінімуму, пробив рівень 43 грн/$1 та завершив тиждень на позначці 43,0757 грн/$1.
Курс гривні до євро за тиждень тижні також опустився на 1,1% – з 49,5794 грн/EUR1 до 50,1444 грн/EUR1. Протягом цих днів він також вперше пробив важливий рівень 50 грн/EUR1 та досягав історичного мінімуму 50,1762/EUR1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 77 коп.: купівля – до 42,84 грн/$1, продаж – до 43,26 грн/$1, а на чорному ринку у понеділок досяг 43,4-43,5 грн/$1, тоді як євро також додало в ціні до 80 коп. і наразі котирується на рівні: купівля – 50 грн/EUR11, продаж – 50,73 грн/EUR1.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
Автопарк України минулого року поповнили понад 110,2 тис. од. автотранспортних засобів (легкових і комерційних) з нульовим рівнем викидів (BEV), що удвічі більше, порівняно з 2024 роком, повідомляє “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
З цієї кількості реєстрацій легкових авто збільшились у 2,1 раза – до 107,47 тис. од., комерційних також більш ніж у 2,1 раза – до 2,773 тис. од. Зареєстровано і п’ять електробусів (у 1,5 раза більше).
Водночас частка нової техніки в реєстраціях BEV збільшилась незначно і становила 21% проти 20% у 2024 році.
П’ятірку найбільш популярних нових електромобілів на ринку 2025 року очолив Volkswagen ID.Unyx – 3162 од.; далі йдуть BYD Song Plus EV – 2948 од., BYD Leopard 3 – 1623 од., ZEEKR 7X – 1558 од. та BYD Sea Lion 07 – 1337 од.
Серед імпортованих вживаних електромобілів найбільшим попитом користувались TESLA Model Y – 10,683 тис. од.; TESLA Model 3 – 9,348 тис. од.; NISSAN Leaf – 7,559 тис. од.; KIA Niro – 5,154 тис. од. та HYUNDAI Kona Electric – 4,145 тис. од.
За даними асоціації, у грудні 2025 року український автопарк поповнили понад 32,8 тис. електромобілів (нових та з пробігом), що у 8,6 раза більше, ніж роком раніше, з них 32,134 тис. легкових (у 8,8 раза більше) та 699 комерційних (у 4,6 раза більше).
Як повідомлялось, сплеск попиту на електромобілі в останні місяці 2025 року обумовлений інформацією про скасування пільг зі сплати ПДВ при розмитненні з 1 січня 2026 року.
Зокрема, на ринку нових легкових авто частка електромобілів за рік зросла з 14,5% до 28,3%.
