Україна четвертий місяць поспіль збільшує експорт льону на тлі активного попиту на нього з боку експортерів, експорт у жовтні становив 7,65 тис. тонн, що на 26% більше проти вересня поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зауважили, що основними покупцями льону виступають країни ЄС. У жовтні 43,1% поставок придбала Франція, 16,8% – Польща, 11,4% – Італія.
“Збільшення експортних поставок льону почалося в липні поточного року, коли стартувала активна фаза збирання даної культури. Так, експорт льону в липні фіксувався на рівні 1,37 тис. тонн і в серпні – 3,3 тис. тонн”, – зазначили експерти.
Достатня кількість пропозицій льону підштовхує покупців знижувати ціни. Так, максимальні ціни попиту на льон у портах України за місяць знизилися на 800 грн/тонна і станом на 6 листопада зазвичай не перевищують 28500 грн/т СРТ-порт, констатували в “АПК-Інформ”.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що входить до торгово-промислової групи Fozzy Group (Київ) та розвиває в Україні мережу продуктових супермаркетів “Сільпо”, за підсумками січня-вересня 2025 року отримало 956 млн 591 тис прибутку, тоді як за аналогічний період компанія отримала 767 млн 071 тис. грн збитку.
Як зазначається у дослідженні YouControl, за підсумками третього кварталу 2025 року зайняло 6 сходинку у топ-10 компаній за виторгом. Чистий дохід “Сільпо-Фуд” від реалізації за три квартали 2025 року збільшився на 13,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і сягнув 75 млрд 872 млн 342 тис. грн.
При цьому валовий прибуток компанії за січень-вересень 2025 року зріс на 23% відносно того самого періоду рік тому, до 24,047 млрд грн, а прибуток від операційної діяльності виріс у 1,5 раза – до 2 млрд 152,7 млн грн.
Поточні зобов’язання “Сільпо-Фуд” станом на вересень збільшились на 5% – до 29,7 млрд грн, а довгострокові зменшились на 5% – до 12 млрд 994 млн грн.
Як повідомлялося, виторг “Сільпо-Фуд” за результатами 2024 року збільшився порівняно з попереднім роком на 9,8%, до 93 млрд грн.
ТОВ “Сільпо-Фуд” створене на початку серпня 2016 року. За даними Opendatabot, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
Станом на вересень 2025 року мережа налічує 310 супермаркетів у 62 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group з більш ніж 826 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії за підсумками засідання Ради національної безпеки оголосив про підготовку поправок до Закону про іноземців, які скасовують отримання посвідки на проживання за фактом володіння «сплячою» або формальною компанією і пов’язують право на проживання з повною зайнятістю у зареєстрованого роботодавця або в створеній компанії при сплаті внесків і зарплат вище мінімуму. Про це йдеться в повідомленні уряду.
За даними уряду, посилюються міжвідомчі перевірки міграції та економічної активності іноземців; власникам неактивних компаній в іноземній власності право на проживання буде припинятися.
Паралельно влада готує обмеження безвізового короткострокового перебування для громадян країн, не узгоджених з візовою політикою ЄС, з 90 до 30 днів. Відомства отримали доручення підготувати підзаконні акти за новими критеріями.
У Чорногорії довго діяла можливість відкрити фірму і на цій підставі отримувати і продовжувати ВНЖ; влада заявляє про необхідність закрити «схеми» фіктивної зайнятості і привести правила до європейських стандартів. У публічних дискусіях відзначається, що режим «компанії за 1 євро» не повинен поширюватися на іноземців.
Найбільше ризиків у іноземців, які оформили посвідку на проживання через власні компанії без реальної діяльності або без штатних співробітників і сплати внесків.
За структурою бізнесу і резидентів: лідирують власники компаній з Туреччини, Росії, Сербії та України; саме вони першими відчують вимоги щодо реальної зайнятості та сплати податків.
За відкритими оцінками, у громадян Туреччини близько 9,8 тис. компаній, у росіян близько 7,2 тис., у сербів понад 3,2 тис.; всього в країні понад 31 тис. іноземних компаній.
Географія та основні групи ризику виглядають так:
1) Туреччина – найбільша група власників компаній; крім того, за даними поліції, понад 13 тис. громадян Туреччини мають ВНЖ або ВНЖ+робота. Ризик втрати статусу за відсутності реальної зайнятості та внесків.
2) Росія – друга за кількістю фірм і одна з найбільших груп резидентів; у «паперових» компаній підвищений ризик скасування посвідки на проживання.
3) Сербія – значна група за посвідками на проживання і компаніями; формальні структури без співробітників також потраплять під перевірки.
4) Україна – помітна частка власників компаній; формальні фірми без обороту і працівників під особливою увагою.
Точні параметри будуть визначені поправками до закону і підзаконними актами.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1694
В Україні за час повномасштабного вторгнення введно в дію 3 млн тонн потужностей із переробки олійних культур, що стільки ж проєктується і будується, відтак у державі були в наявності недозавантажені підприємства, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в інтерв`ю Forbes Ukraina.
“У вересні експорт ріпакової олії зріс у 4,5 раза порівняно із серпнем, перетворивши експорт сировини на продукцію переробки. Держава отримує фіскальний ефект від мита на сою та ріпак, кошти якого спрямовуються у спецфонд підтримки аграрного сектору, зокрема прифронтових територій, тобто головна мета мита реалізується”, – прокоментував він результати запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Міністр зауважив, що коректної роботи цього механізму уряд прийняв експериментальну постанову, яка визначає, що виробники-експортери не сплачують мито, як решта. Зокрема, визначено спосіб, яким виробник підтверджує, що це він виростив ту чи іншу культуру і має право не сплачувати мито.
Крім того, в Україні запроваджується моніторинг через Державний аграрний реєстр, щоб сформувати єдину систему експортерів сої та ріпаку.
Соболев додав, що наразі напрацьовується механізм обміну інформацією між митницею і податковою, щоб в перспективі перейти на автоматичний режим. Це буде IT-рішення, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яке запрацює до вересня 2026 року.
“Після завершення маркетингових років зможемо оцінити результати. Попередні дані вже свідчать про зростання частки внутрішньої переробки ріпаку та сої”, – резюмував міністр економіки.
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, в січні-вересні поточного року збільшило чистий збиток на 39,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 304,774 млн грн з 218,898 млн грн.
Згідно з проміжним звітом, чистий дохід за звітний період зріс на 1,5%, до 1 млрд 870,388 млн грн з 1 млрд 843,096 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 1 млрд 791,218 млн грн.
Обсяги виробництва у III кв-2025 склали 208,2 тис. тонн товарної руди, у II кв-2025 – 228,3 тис. тонн і у I кв-2025 – 203,2 тис. тонн. При цьому обсяги виробництва у III кв-2024 складали 217,3 тис. тонн товарної руди, у II кв-2024 – 268,2 тис. тонн і у I кв-2024 – 179,2 тис. тонн.
Загалом за 9 міс-2025 виробництво товарної залізної руди склало 639,7 тис. тонн, що на 3,8% менше за 9 міс-2024 (664,7 тис. тонн).
Згідно з річним звітом, рудник завершив 2024 рік з чистим збитком у розмірі 333,856 млн грн при чистому доході 2 млрд 320,449 млн грн, тоді як за підсумками 2023 року отримав чистий прибуток 114,837 млн грн при доході 2 млрд 923,317 млн грн.
Компанія у липні 2024 року прийняла рішення про виплату дивідендів акцiонерам товариства за 2007, 2008, 2012, 2020, 2022 роки iз розрахунку 1,2 грн на одну просту акцiю, в тому числi: 0,089 грн за 2007 рiк; 0,157 грн за 2008 рiк; 0,093 грн за 2012 рiк; 0,287 грн за 2020 рiк; 0,574 грн за 2022 рiк. Також у 2024 році сума нарахованих дивідендів склала 1 млрд 4,865 млн грн (на одну акцію – 1,2 грн), сума виплачених/перерахованих дивідендів – 541 млн 569,772 тис. грн.
У 2024 роцi обсяги видобутку товарної залізної руди знизились в порiвняннi з 2023 роком на 3%, до 917 тис. тонн через дефiцит персоналу у зв’язку з мобiлiзацiєю гiрникiв до лав ЗСУ, а також через позапланову зупинку шахти “Ювiлейна” на ремонт скiпової пiдйомної установки у серпнi 2024 року. При цьому шахта “Ювiлейна” виробила 766,6 тис. тонн (зниження на 15% проти 2023 року) та шахта iм.Фрунзе – 150,5 тис. тонн (ріст у 2,6 рази).
За минулий рiк освоєно близько 12 нових блокiв загальною потужнiстю близько 1198,1 тис. тон сировини.
Середньооблiкова чисельнiсть персоналу ПрАТ “Суха Балка” у 2024 роцi становила 1330 осiб, середньомiсячна зарплата у 2024 роцi склала $522, що на 7,7% бiльше рiвня 2023 року (в гривневому еквiвалентi рiвень ЗП у 2024 р. в порiвняннi з 2023 р. зрiс на 18,2%, менший % зростання в $ за рахунок зростання курсу на 9,8% з середньорiчного 36,58 грн./$ у 2023 р. до 40,16 грн./$ у 2024 р.). Основною причиною зростання рiвня ЗП в 2024 р. стала проведена iндексацiя тарифiв та окладiв спiвробiтникiв з 01.03.2024
Протягом 2024р. впроваджувалось застосування самохiдної технiки на нарiзних роботах та роботах з видобутку руди шахти “Ювiлейна”. Також продовжується використання самохiдної технiки на прохiдницьких роботах та нарощується парк технiки. Застосування самохiдної технiки на прохiдницьких, нарiзних та видобувних роботах дозволило значно збiльшити темпи виконання робiт та пiдвищити продуктивнiсть.
На шахтi iм. Фрунзе у 2024р. в зв’язку з воєнною агресiєю росiйськiй федерацiї та з аварiйними вiдключеннями споживачiв вiд електропостачання всi iнвестицiйнi проекти були призупиненi, але в перспективi масштабний iнвестицiйний проект, який дозволить продовжити термiн експлуатацiї шахти до 2037 року та видобути додатковi обсяги руди буде вiдновлено. Суть проекту полягає у використаннi похилих виробок для поглиблення шахти з iснуючого горизонту 1135м до 1500м та застосування сучасних технологiй для безлюдного навантаження та доставки гiрничої маси.
У 2025 роцi планується продовження реалiзацiї проектiв початих в 2021-2022 рр., в тому числi з застосуванням самохiдної технiки на обох шахтах пiдприємства. У 2025 роцi планується продовжити дослiдження з розробки технологiї з виробництвом продукцiї не нижче fe 65%-70%. А саме, проведення дослiдних робiт зi збагачення залiзних руд та магнетитових кварцитiв використовуючи сухi та вологi технологiї збагачення.
Як повідомлялося, ПрАТ “Суха Балка” за підсумками 2022 року знизило чистий прибуток у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять двi шахти з пiдземними дробильними комплексами i поверхневими дробильно-сортувальних комплексами: шахта “Ювiлейна” (потужнiсть 2,4 млн тонн на рiк) і шахта iм. Фрунзе (потужнiсть 1,170 млн тонн на рiк)
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на другий квартал 2024 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,41% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 15,2% (на кінець 2024 року у нього було 19,9999% акцій).
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Загальні збори акціонерів банку «Глобус» (Київ) ухвалили рішення звільнити з посади голови наглядової ради Дмитра Полковського та обрати на цю посаду одного з незалежних членів ради – Діляру Мустафаєву.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення ухвалили на загальних зборах акціонерів, які відбулися 30 жовтня відповідно до поданої Полковським заяви.
Рішення про зміну голови наглядової ради набуло чинності 3 листопада.
Полковський обіймав посаду голови наглядової ради з березня 2016 року і володіє 16,2% статутного капіталу банку.
Мустафаєву обрано головою наглядової ради на строк із 31 жовтня 2025 року до 30 квітня 2026 року. Членом ради вона стала в лютому 2019 року. Мустафаєва є директоркою департаменту аналізу банківського ринку ГО «Фінансовий пульс» із квітня 2015 року та директоркою муніципального департаменту рейтингового агентства IBI із лютого 2020 року (за сумісництвом).
Банк «Глобус» зареєстровано 2007 року, регіональна мережа налічує 30 відділень.
За даними Нацбанку, станом на 18 серпня 2025 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (50,5%), Дмитро Полковський (16,2%), Сергій Мамедов (10,5%), Євген Варягін (9,9%), Бахтарі Хедаятоллах (9,89967%), Тарас Лєсовий (3%) і Андрій Пінчук (0,00033%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
На 1 вересня 2025 року із загальними активами 14,98 млрд грн банк посідав 25 місце серед 60 банків України.
