Україна у січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 94,7% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 10 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 417 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,068 млн з Іспанії (72,38%), Чехії (12,73%) та Китаю (12,45%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
АТ «Миколаївобленерго» 14 листопада оголосило про намір укласти з СК «Арсенал Страхування» договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії була майже на рівні очікуваної вартості придбання послуг за умовами тендеру: 2,304 млн грн проти 2,317 млн грн відповідно.
Компанія була єдиним його учасником.
Як повідомляє Сербський Економіст, чеський оборонно-промисловий холдинг Czechoslovak Group (CSG) Міхала Стрнада придбав контрольний пакет в белградській Mechatronics Unmanned Systems & Technology Solutions (MUST Solutions), що випускає силові установки і компоненти для безпілотників.
За даними джерел, покупка оформлена через нову дочірню структуру AviaNera Technologies: CSG отримала 51% акцій у засновника компанії Володимира Язаревича; сума не розкривається. MUST спеціалізується на розробці та виробництві компактних турбореактивних та інших рушійних рішень для UAS (propulsion systems), що розширює портфель CSG в сегменті безпілотних систем.
У CSG відзначають, що актив дозволить поглибити компетенції холдингу у високотехнологічних підсистемах БПЛА та інтегрувати сербську розробницьку базу в європейський ланцюжок поставок.
CSG — один з найбільших приватних оборонно-промислових холдингів Центральної Європи (Tatra Trucks, Fiocchi Munizioni та ін.), активно розширюється за рахунок M&A; власник — Міхал Стрнад, якого в 2025 році ряд рейтингів називав найбагатшим чехом. За даними Forbes/Bloomberg, зростання відбулося на тлі підвищеного попиту на озброєння та боєприпаси; група нарощує присутність в Європі та США.
MUST Solutions (Белград) — інженерна компанія в галузі силових установок і компонентів для БПЛА; після угоди контроль (51%) перейшов до CSG (через AviaNera), засновник Володимир Язаревич зберіг частку. Компанія відома розробкою малогабаритних реактивних та інших двигунів для UAS.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1749
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах, які відбудуться з 27 листопада по 4 грудня, планують прийняти рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн підтвердженого нерозподіленого прибутку за 2024 рік.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту прибутку за 2024 рік у розмірі 98,811 млн планується залишити нерозподіленим.
Компанія також повідомляє, що чистий підтверджений нерозподілений прибуток за 2024 рік становить 118,824 млн грн.
У порядку денному зборів зазначається, що виплата дивідендів буде проводитися в розрахунку 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн.
СК «ВУСО» за 2024 рік виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік. Таким чином, рівень виплат зріс на 4,52 процентного пункту (п.п.) – до 40,85%.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% – до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-жовтні 2025 року склав майже $4,82 млрд, що на 32,6% більше за показник аналогічного періоду 2024 року ($3,63 млрд) та на 10% більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками дев’яти місяців він складав 27,4% до аналогічного періоду 2024 року.
У жовтні цього року в Україну ввезено легкових авто на $647,8 млн, що на 81% більше, ніж у жовтні торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну у січні-жовтні поточного року ввійшли Німеччина, США і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 52% – до $841,3 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,45% проти 15,23% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $839,7 млн (на 25,4% більше), а з Китаю – на $663 млн (13,8% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив майже $430 млн (11,8%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,476 млрд проти $1,981 млрд за січень-жовтень-2024.
Водночас за 10 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,17 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,33 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-жовтні 2025 року частка легкових авто становила 7,1% (торік 6,3%), в структурі експорту – 0,02% (0,03%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Україна у січні-жовтні 2025 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 14,8% — до $432,08 млн, тоді як експорт зріс на 21,4% — до $128,14 млн.
У жовтні імпорт алюмінію становив $42,85 млн, експорт — $15,71 млн.
Для порівняння, у 2024 році імпорт алюмінію зріс на 21,7% — до $446 млн, а у 2023 році — на 7,7%, до $366 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук.
Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
