Українці у листопаді 2025 року придбали близько 8,3 тис. нових легкових авто, що на 58% більше, ніж у листопаді 2024 року, та на 6% більше, ніж у попередньому місяці, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
За повідомленням асоціації, цей результат став рекордним за останні 14 місяців.
Як повідомлялось, у жовтні-2025 цей ринок зріс на третину відносно жовтня-2024 – до 7,8 тис. нових легковиків.
Найпопулярнішою маркою місяця знов стала китайська BYD з реєстрацією 1615 авто (торік у листопаді марка була восьмою зі 178 авто).
До десятки найбільш популярних також увійшли лідер минулорічного листопада Toyota – 859 од. (на 1% менше ніж торік), Volkswagen – 798 од. (+78,5%); Renault – 577 од. (+8,3%), Skoda – 561 од. (+9%), Zeekr – 397 од.(у 5,2 раза більше, торік замикав двадцятку) Hyundai – 363 од. (+96%), Honda – 341 од. (у 2,7 раза більше); BMW – 239 од. (-21,6%) та Audi – 239 од. (на два авто більше).
Бестселером місяця став Renault Duster.
Таким чином, за даними “Укравтопрому”, з урахуванням результатів листопада у січні-листопаді ринок прискорив позитивну динаміку, до якої перейшов по результатах 10 місяців – реалізовано 68,9 тис. нових легковиків, що на 7,5% більше ніж торік.
Раніше повідомлялося, що експерти пов’язують таку ситуацію на ринку нових легкових авто з наближенням терміну скасування пільг на електромобілі.
За даними AUTO-Consulting, українці в листопаді 2025 року придбали 8,53 тис. нових легкових автомобілів – на 61% більше, ніж за той же місяць торік та на 7% більше, ніж у жовтні-2025, а частка електромобілів зросла до 40%.
Згідно з даними “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі збільшились на 9,8%– до 71,3 тис. од.
Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-жовтня 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,38% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – майже до 180,143 млрд грн, в натуральному знизилися на 1,75% – до 942,749 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-вересня становила 191 грн за упаковку, що на 16,42% більше ніж рік тому.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,88% – до майже 139,262 млрд грн, в натуральному знизилися на 0,46% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до майже 667,242 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 10 місяців становила 208,71 грн за упаковку (+13,41%).
Аптечний продаж БАДів у січні-жовтні у грошовому виразі збільшився на 32%, до майже 21,156 млрд грн, а в натуральному – на 2,69%, до 82,255 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 28,52% порівняно торішнім показником того самого періоду – до 257,21 грн за одиницю товару.
При цьому, як свідчать дані “Бізнес Кредит”, БАДи є лідерами за динамікою зростання обсягів аптечних продажів за підсумками 10 місяців 2025 року.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика зросла на 14,17%, до 185,56 грн за упаковку
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року збільшилися в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року зросла майже на 13% – до 205,19 грн за упаковку.
Аптечний продаж БАДів у першому півріччі цього року в грошовому виразі збільшився на 17,67% порівняно з січнем-червнем минулого року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-вересні 2025 року отримав $5,96 млн операційного прибутоку і $6,92 млн валового прибутку, що на 68% і 31% більше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Суттєве збільшення операційного та валового прибутку стало результатом вірної моделі управління, модернізації виробництва, оновлення свинопоголівʼя та як результат – стійкості до викликів воєнного часу. На тлі війни роль агробізнесу значно зросла, тож аграрії, і ми в тому числі, навчилися не лише адаптуватися до умов невизначеності, а й нарощувати виробництво, інвестувати у розвиток та забезпечувати українців продовольством”, –прокоментував голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
Як повідомлялося, за перше півріччя 2025 року агрохолдинг удвічі збільшив виручку від реалізації продукції свинарства, сплатив до бюджету 88,2 млн грн податків та зборів та увійшов до ТОП-100 найбільших платників податків України.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ЄГОК, м. Горішні Плавні, Полтавська обл.), яке входить до гірничорудної компанії Ferrexpo мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго, в січні-вересні цього року отримало чистий збиток у розмірі 879,341 млн грн, тим часом як в аналогічному періоді минулого року був прибуток 514,369 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід за цей період знизився на 45,3% – до 8 млрд 124,766 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 171,842 млн грн.
ТОВ отримало у 2024 році чистий прибуток у розмірі 1 млрд 84,107 млн грн проти 1 млрд 832,538 млн грн у 2023-му.
ТОВ “Єристівський ГЗК” добуває залізну руду вищої та нижчої якості. ТОВ зареєстровано 14 липня 2008 року. Станом на 31 грудня 2024 року кількість працівників компанії становила 1797 особи (у 2023р. – 1789 особи).
Згідно з річним звітом, станом на 31 грудня 2024 року у Ferrexpo AG (Швейцарія) знаходиться 99,999% частка ТОВ “ЄГЗК”, у ТОВ “Феррекспо Сервіс” (Україна) – 0,001%.
При цьому зазначається, що контроль над ТОВ “Феррекспо Сервіс” здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc (кінцева материнська компанія). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує Мinсо Trust, бенефіціарами якої є Костянтин Жеваго та його найближчі родичі і яка була створена для управління часткою участі у групі компаній Ferrexpo.
Статутний капітал ТОВ “ЄГОК” – 8 млрд 263,698 млн грн.
У звіті також констатується, що 12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення, яке пізніше набуло чинності з указом президента №81/2025 про введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо певних осіб, поміж яких – Жеваго. Хоча санкції не були накладені на компанію, персональні санкції проти Жеваго можуть мати непрямий вплив на діяльність компанії, зокрема відмову у відшкодуванні ПДВ, що може також вплинути на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Ймовірно, що дочірні компанії групи Ferrexpo в Україні не отримають жодного бюджетного відшкодування ПДВ, поки санкції проти Жеваго не будуть скасовані. Тож компанія скоригувала свою довгострокову модель, щоб відобразити нижчий рівень генерування грошових потоків, спричинений потенційною відсутністю відшкодування ПДВ, і, як наслідок, зниженим рівнем обсягів надання послуг з екскавації гірничої маси, обсягів виробництва та реалізації що своєю чергою негативно вплине на балансову вартість активів компанії в майбутніх періодах, констатується в звіті.
Також зазначено, що 4 березня 2025 року Державне бюро розслідувань України зробило заяву для ЗМІ про те, що Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури України про передачу 49,5% корпоративних прав ПрАТ “Полтавський ГЗК”, які належать Ferrexpo AG, до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У заяві також згадується передача АРМА корпоративних прав ще у 15 нерозкритих юридичних осіб. Ця передача пов’язана з поточним судовим процесом проти Жеваго, пов’язаним з банком “Фінанси та Кредит”.
“Керівництво компанії розуміє, що Ferrexpo AG залишається 100% власником компанії, і не очікує, що передача 49,5% корпоративних прав до АРМА якось вплине на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управління активами здійснюється на підставі договору про управління, укладеного між АРМА та обраним управителем”, – йдеться у звіті.
Крім того констатується, що оновлений базовий сценарій фінансової довгострокової моделі, що оцінює достатність ліквідності та прогнозних грошових потоків компанії для продовження діяльності на безперервній основі протягом 12 місяців після дати затвердження цієї фінансової звітності, передбачає, зокрема, виробничий план з урахуванням обмеженої можливості виробництва та збуту готової продукції в 2025-2026 роках. При цьому обсяг виробництва готової продукції у 2025-2026 фінансових роках становитиме приблизно 40-50% від довоєнного рівня, з очікуваним відновленням майже до довоєнного рівня у 2027 році, з одночасною роботою лише однієї з 4-х виробничих ліній цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК.
Частка жителів Європейського Союзу, які живуть у власному житлі, у 2024 році становила 68%, тоді як 32% населення орендували будинок або квартиру, йдеться в інтерактивному огляді «Housing in Europe – 2025 edition» статистичного управління ЄС Eurostat.
Згідно з даними, найвищі показники володіння житлом зафіксовані в Румунії (94% населення живуть у власному житлі), Словаччині (93%), Угорщині (92%) і Хорватії (91%). Єдиною країною ЄС, де більшість населення віддає перевагу оренді, залишається Німеччина: там 53% жителів – орендарі. В Австрії частка орендарів становить 46%, в Данії – 39%.
Eurostat зазначає, що в усіх країнах ЄС, крім Німеччини, власність залишається домінуючою формою проживання, хоча у великих містах і столицях частка оренди традиційно вища, ніж у малих містах і сільській місцевості.
Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B з погашенням у 2030-2032 роках і виплатити за такий обмін грошову винагороду в розмірі до 7%, йдеться в пропозиції на Ірландській фондовій біржі та в постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
У ній зазначається, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів у черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди триватиме найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030-го і 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями становитиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% і 7,25% річних у період, що залишився до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодяться на обмін у період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додаткову грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зробить це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%.
Нарешті ті, хто не візьме участі в обміні, у разі, якщо він буде затверджений, отримають із сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації з погашенням у 2030 році і в 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року і 7,75% річних потім.
Відзначається, що кворум для прийняття рішення становить 75% від загальної номінальної суми, і рішення очікується 22 грудня. Водночас навіть за наявності згоди власників 50% ВВП-варантів Україна може ініціювати їх делістинг з біржі.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти подорожчали в понеділок на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Востаннє вони коштували дорожче ще в жовтні 2021 року, після чого в окремі періоди їхня вартість падала нижче 20% від номіналу.
Як повідомлялося, представники України з 16 жовтня по 5 листопада провели серію обмежених переговорів зі спеціальним комітетом, до якого входять інституційні власники ВВП-варантів, в ході яких сторони безрезультатно двічі обмінялися пропозиціями щодо їх реструктуризації.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP і PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP і Rothschild & Co.
За результатами осіннього раунду переговорів Мінфін підкреслив, що Україна має намір продовжувати взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти їх реструктуризації, що відповідають трьом раніше заявленим цілям: відновлення боргової стійкості відповідно до Програми з МВФ; зобов’язанням, взятим під час реструктуризації єврооблігацій у серпні 2024 року, щодо належного розподілу тягаря між усіма комерційними вимогами в рамках реструктуризації; затвердженим 27 серпня 2024 року урядом мораторієм на виплати за варантами з 31 травня 2025 року до завершення їх реструктуризації.
Повторна пропозиція України в ході тих осінніх переговорів полягала в компенсації за пропущений платіж за варантами за 2023 звітний рік, який повинен був бути здійснений 2 червня 2025 року, і обміні варантів на часткову грошову виплату і нову серію суверенних облігацій («Облігації типу C»). Згідно з пропозицією України, власники ВВП-варантів, які погодилися б на цей варіант реструктуризації, отримали б $60 готівкою та облігації типу C номінальною вартістю $1260 за кожні $1000 умовної вартості варантів. Ці облігації мали б бути погашені трьома рівними частинами 30 січня 2030, 2031 і 2032 років. Відсотки за ними виплачувалися б раз на півроку за ставками: на 2026-2027 роки – 2,50%, 2028-2029 роки – 4% і 2030-2032 роки – 6,00%.
