Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) скоротила кількість своїх комітетів з 12 до 10 і уточнила сфери відповідальності членів Комісії, кількість яких зменшилася з шести до п’яти. Зокрема, шляхом об’єднання комітетів з питань функціонування емітентів і корпоративного управління та з питань розвитку і впровадження деривативних контрактів створено комітет з питань функціонування корпоративного управління, розвитку і впровадження фінансових інструментів, який очолить член комісії Максим Лібанов.
Також в рамках перегляду структури НКЦПФР об’єднала трейдинговий і пост-трейдинговий напрямки інфраструктури ринків капіталу в один комітет, керівником якого призначено члена комісії Іраклія Барамію.
Визначено, що комітет з питань функціонування інститутів спільного інвестування та накопичувального пенсійного забезпечення очолить член комісії Арсен Ільїн.
Член комісії Юрій Шаповал продовжує очолювати три комітети: з питань правозастосування, з питань інформаційних технологій та кібербезпеки, а також з питань фінансового моніторингу та контролю фінансової звітності.
Як стверджує регулятор, зміни повинні оптимізувати діяльність Комісії, зменшити дублювання функцій між комітетами та підвищити ефективність прийняття рішень, забезпечивши більш системний підхід до розвитку та регулювання ринків капіталу.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 31 грудня 2025 року звільнив Руслана Магомедова з посади голови НКЦПФР і призначив на цю посаду Олексія Семенюка, який приступив до виконання своїх обов’язків 6 січня 2026 року.
Потім 5 січня глава держави звільнив ще двох членів Комісії – Юрія Бойка та Ярослава Шляхова, які очолювали чотири комітети: з питань функціонування інститутів спільного інвестування та накопичувального пенсійного забезпечення, розвитку та впровадження деривативних контрактів, функціонування трейдингової інфраструктури ринків капіталу та функціонування емітентів і корпоративного управління.
НКЦПФР як колегіальний орган утворюється у складі голови та семи членів (до прийняття в лютому 2025 року нового закону – шести членів), які призначаються президентом України на шість років і звільняються з посади відповідно до його указів.
Засідання Комісії як колегіального органу вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше п’яти осіб з її загального кількісного складу, таким чином звільнення будь-якого іншого члена НКЦБФР призведе до тимчасової втрати кворуму. Крім того, з 1 січня 2026 року набирає чинності норма нового закону, згідно з якою перед поданням на призначення члена Комісії претенденти повинні пройти комісію з відбору, що може збільшити час на це кадрове рішення.
Верховна Рада призначила Дмитра Наталуху головою Фонду державного майна.
За відповідну постанову №14379 в цілому проголосували 244 народних депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
До цього часу Наталуха очолював парламентський комітет з питань економічного розвитку (фракція «Слуга народу»).
У 2025 році АМКР збільшив виплавку сталі на 2,3%, до 1 млн 688,9 тис. тонн. Це другий рік поспіль позитивної динаміки після різкого відновлення у 2024 році.
Зростання стало можливим завдяки зусиллям команди щодо стабілізації роботи основних агрегатів в умовах воєнного часу. Однак, як зазначив керівництво, виробництво функціонувало з обмеженнями через нестабільне електропостачання та необхідність постійного перепланування роботи через атаки на енергосистему.
Наприкінці року додатковим тиском для експортно-орієнтованого виробництва став механізм вуглецевого коригування кордонів ЄС (CBAM), наслідки якого підприємство очікує відчути вже у 2026 році.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ТОВ “Комфі Трейд”, яке розвиває мережу Comfy, оновило управлінську модель і запровадило роль президента компанії, яким став Ігор Хижняк, а новим генеральним директором призначили Геннадія Вербиленка.
“Компанія Comfy повідомляє про оновлення управлінської моделі, яке відбулося на початку січня 2026 року. Рішення спрямоване на посилення стратегічного та операційного управління, забезпечення управлінської спадковості та подальший сталий розвиток компанії як лідера українського ринку побутової техніки та електроніки”, – йдеться у пресрелізі компанії.
Так, нову позицію президента компанії зайняв Ігор Хижняк, який раніше обіймав посаду CEO Comfy. Згідно з повідомленням, як президент компанії він відповідатиме за формування її стратегічних пріоритетів.
Хижняк також увійшов до складу дорадчої ради компанії. Він братиме участь у визначенні стратегічних напрямів розвитку Comfy, оцінці ключових управлінських рішень та забезпеченні балансу між довгостроковими цілями компанії, очікуваннями клієнтів та розвитком ринку.
Крім того, найближчим часом Хижняк обійме посаду Chief Country Representative в Україні у компанії Torwell, що опосередковано співволодіє Comfy. Його завданням на новій посаді буде розвиток інвестиційних проєктів в Україні, повідомила пресслужба.
Новим же СЕО Comfy став Геннадій Вербиленко, який у різні роки обіймав посаду генерального директора компанії та входив до складу її дорадчої ради, а також є міноритарним акціонером Comfy.
“Comfy є зрілою, прозорою та ефективною компанією з сильними позиціями на українському ринку та чітким розумінням власної ролі й відповідальності. Сьогодні ми переходимо до наступного етапу розвитку, який потребує більш чіткого розподілу стратегічних і операційних фокусів. Запроваджені зміни посилюють управлінську модель компанії, сприяють подальшій трансформації бізнес-моделі та створюють основу для довгострокового зростання та нового рівня лідерства Comfy”, – зазначив засновник та ключовий бенефіціарний власник Comfy Станіслав Роніс, слова якого наведено у пресрелізі.
За даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” є Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Як повідомлялося, Comfy за дев’ять місяців 2025 року збільшив виторг на 9,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до 25,4 млрд грн. За підсумками 2024 року отримав 47 млрд 720,9 млн грн виторгу, що на 27,1% вище від показника 2023-го. 2024 рік став першим, коли компанія перевищила виторг в $1 млрд.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР) за підсумками 2025 року наростив виробництво прокату на 1,4% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 556,6 тис. тонн.
Це зростання сталося в умовах надзвичайних викликів: постійних атак на енергетичну інфраструктуру, дефіциту електропостачання, високих тарифів на електроенергію та складної логістики. Упродовж року металургійне виробництво працювало з обмеженнями.
Генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо назвав 2025 рік «роком виживання і постійної адаптації». Він зазначив, що команда зробила максимум можливого для стабілізації роботи, оптимізації витрат і збереження колективу.
Підприємство залишається найбільшим виробником сталевого прокату в Україні, спеціалізуючись на арматурі та катанці.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передав 1-му корпусу Національної гвардії України (НГУ) “Азов” партію дронів на 214 млн грн, при цьому загальна допомога за рік сягнула 600 млн.
Згідно з повідомленням групи в середу, мілітарна ініціатива “Сталевий Фронт” Ахметова передала чергову масштабну партію безпілотників 1-му корпусу НГУ “Азов”. Вартість переданого обладнання становить 214 млн грн. Ця поставка стала черговим етапом системної підтримки корпусу з боку групи “Метінвест” у 2025 році.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги корпусу “Азов” протягом року сягнув 600 млн грн. Кошти було спрямовано на забезпечення найбільш критичними технологічними рішеннями для фронту, а також на тилове й технічне забезпечення підрозділів.
“У 2025 році ми продовжили підтримку 1-го корпусу НГУ “Азов” за напрямами, які мають критичне значення для бойової роботи: РЕБ, БПЛА, зв’язок, а також тилове і технічне забезпечення. Загальний обсяг цієї допомоги складає 600 млн грн”, – зазначив керівник офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
У свою чергу у 1-му корпусі НГУ “Азов” наголосили, що ця підтримка є дуже важливою, оскільки сучасна війна вимагає постійного та оперативного оновлення технологічної бази.
“У 2025 році вимоги до оснащення зросли в рази. РЕБи, безпілотники, захищений зв’язок визначають успіх операцій і зберігають життя наших бійців”, – сказав заступник командира корпусу з логістики Іван Ігнатьєв.
Як повідомляється, з початку повномасштабної війни “Метінвест” передав різним підрозділам Сил оборони України понад 1500 БПЛА. Нещодавно чергову партію “пташок” отримала військова частина 27 Сухопутних військ ЗСУ. Серед наданого – 200 FPV-дронів, 30 дронів DJI Mavic FMC та 20 дронів DJI Mavic 3T з тепловізорами. Раніше бригада спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України отримала від “Метінвесту” велику партію авто й обладнання на 40 млн грн.
Загалом за півтора року повномасштабної війни “Метінвест” спрямував 2 млрд грн на підтримку української армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова.
