Фактичні закупівлі золота Китаєм у поточному році можуть у рази перевищувати офіційно декларовані обсяги і вже стали одним з ключових драйверів рекордного зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times з посиланням на аналітиків і дані ринку.
Згідно з офіційною статистикою Народного банку Китаю, в 2025 році регулятор придбав лише близько 25 тонн золота, при цьому в окремих місяцях приріст запасів становив приблизно 2 тонни. Однак аналітики Société Générale, оцінюючи торгові потоки великих злитків і дані імпорту, вважають, що реальний обсяг покупок Пекіна може досягти до 250 тонн за рік, тобто більше третини сукупного попиту світових центробанків. За їхніми оцінками, фактичні закупівлі можуть в десять і більше разів перевищувати офіційно розкриті цифри.
Директор Японської асоціації ринку дорогоцінних металів Брюс Ікемізу заявив, що учасники ринку в цьому році «практично не вірять офіційним статистичним даним, особливо по Китаю», і оцінює поточні золоті резерви країни майже в 5 тис. тонн – приблизно вдвічі вище рівня, який китайська влада повідомляє публічно.
За даними FT і експертів, значна частина покупок здійснюється непрозоро – через Державне управління з іноземної валюти (SAFE), суверенний фонд China Investment Corporation та інші структури, які не зобов’язані публікувати деталізовану звітність щодо запасів золота. Це ускладнює оцінку реального масштабу операцій і посилює невизначеність на ринку.
Аналітики відзначають, що приховане нарощування золота пов’язане зі стратегією дедоларизації. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії зниження залежності від долара», – наводить преса слова Джеффа Каррі, стратега Carlyle. Золото розглядається як інструмент хеджування валютних і геополітичних ризиків, в тому числі на тлі напруженості у відносинах з США.
За оцінками Всесвітньої ради з золота, за останнє десятиліття частка золота в міжнародних резервах країн за межами США зросла приблизно з 10 до 26 відсотків, що зробило метал другим за значимістю резервним активом після американського долара. Масштабні покупки центробанків допомогли підняти ціну золота вище 4 300 дол за тройську унцію, відзначають FT і галузеві видання.
Китай при цьому залишається найбільшим у світі виробником і споживачем золота, забезпечуючи близько 10% світового видобутку, що дозволяє Пекіну збільшувати резерви не тільки за рахунок імпорту, але і через внутрішній ринок.
Ірландський лоукостер Ryanair перестав приймати роздруковані посадкові талони: для посадки потрібен цифровий талон в додатку myRyanair, повідомила авіакомпанія. Онлайн-реєстрація можлива на сайті та в додатку, після чого посадковий талон автоматично формується в myRyanair. За даними перевізника, раніше частка пасажирів з мобільними посадковими талонами перевищувала 80%.
Компанія пояснює цей крок прагненням прискорити посадку та знизити витрати. На довідковій сторінці зазначається, що Ryanair «переходить на 100% Digital Boarding Passes з 12 листопада 2025 року» і паперові посадкові талони більше не видаються. В окремих аеропортах можуть діяти локальні винятки, перелік яких компанія публікує у своїх роз’ясненнях.
Ряд європейських видань уточнюють, що пасажирам без смартфона або за відсутності доступу до додатка в аеропорту зможуть оформити паперовий талон після онлайн-реєстрації, а деякі національні регулятори нагадують про необхідність дотримання прав пасажирів при впровадженні цифрового формату.
Криптовалютний ринок за останній тиждень 10–16 листопада залишався досить волатильним і завершив період у мінусі. За зведеними котируваннями біржових трекерів Bitcoin відступив із зони 106 тис. до 95–96 тис. дол., денні мінімуми опускалися до 94 тис. Ethereum знизився з приблизно 3,57 тис. до 3,17 тис. дол., Solana відкотилася з близько 167 до 141 дол. Динаміка супроводжувалася неритмічними потоками в спотові ETF: чергувалися дні чистих притоків і відтоків, що посилювало «пилу» цін. Додатковий тиск створювали зростання дохідності держоблігацій США і обережність інвесторів перед інфляційними релізами.
За сегментами BTC утримує опорну зону 94–96 тис., але імпульс ослаблений і чутливий до щоденних потоків в ETF. ETH залишається під тиском відтоків і ротації капіталу в окремі альткоїни. SOL демонструє підвищену бета-волатильність на тлі відносно стійких притоків в екосистемні продукти.
Короткостроковий погляд на 1–2 тижні: базовий сценарій передбачає консолідацію BTC в діапазоні 92–105 тис. дол. з реакцією на щоденні ETF-потоки і дохідність трежеріс. Стійкі кілька днів поспіль притоки в фонди можуть повернути ціну до верхньої межі діапазону, нові відтоки загрожують повторним тестом 94–95 тис. По ETH ймовірний бічний рух 3,05–3,35 тис. до розвороту потоків, по SOL — 135–155 дол. при збереженні високої чутливості до новин екосистеми.
Оцінка до кінця 2025 року: у бичачому сценарії серія чистих притоків в BTC-ETF і поліпшення глобального ризик-апетиту здатні повернути BTC до 105–112 тис. і підтягнути ETH до 3,4–3,7 тис. При нейтральному фоні ймовірна торгівля в коридорі 95–107 тис. по BTC з домінуванням якісних альтів. Ведмежий варіант передбачає посилення долара і прибутковості з ризиком тесту району 90 тис. по BTC і просадки ETH нижче 3,0 тис.
Ключові індикатори на наступний тиждень: денні звіти по притоках і відтоках в спотові ETF на BTC, ETH і найбільші альт-продукти, метрики плеча і ліквідацій на деривативних біржах, а також макрокалендар США (інфляція, аукціони трежерис, коментарі ФРС). Для тактичних стратегій фіксується перевага торгівлі діапазонів і швидких реакцій на потоки. Для стратегічних позицій кращим є дозоване нарощування довгих позицій у міру стабілізації притоків і зниження волатильності.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2025 року збільшилося на 50% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $30,619 млрд з $20,403 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період у порівнянні з січнем-вереснем минулого року скоротився на 4,1% – до $29,572 млрд, тоді як імпорт зріс на 17,5% – до $60,191 млрд.
Статвідомство уточнило, що у вересні 2025 року порівняно з серпнем-2025 сезонно скориговані обсяги експорту скоротилися на 1,0%, імпорту – на 4,2%.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у вересні-2025 було від’ємним і склало $3,612 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,874 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,49 (за 9 місяців 2024 р. – 0,60).
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 222 країн світу.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-жовтні збільшився на 26,9% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,28 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,3%, або на $706,2 млн), В’єтнаму (15,2%, $194,5 млн) та США (8,4%, $107 млн), торік це також були Китай (63,7%, $640,5 млн), В’єтнам (16,3%, $163,5 млн) та США (4,3%, $43,2 млн).
Цьогоріч у жовтні Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $152,04 млн – на 48% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-жовтні-2025 сягнув $100,9 млн, що на 38,3% більше ніж за 10 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (71%), Польщі (24%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 60,8%, Польщі – 30%, Нідерландів – 4%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 24,295 тис. тонн свинини на суму $61,554 млн, що в 11,5 раза (2,12 тис. тонн) більше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, до трійки постачальників свинини в Україну за звітний період увійшли Данія, на частку якої припало 58,62% поставок на суму $36,08 млн, Польща (18,29%, $11,26 млн) та Нідерланди (8,54%, $5,26 млн).
Водночас експорт свинини за 10 місяців поточного року становив 2,152 тис. тонн на суму $6,42 млн, що на 15,7% (2,554 тис. тонн) менше показника аналогічного періоду минулого року.
Крім того, Україна в січні-жовтні наростила імпорт сала, свинячого жиру й жиру птиці на 28,9% – до 15,672 тис. тонн на $18,085 млн.
У ТОП-3 постачальників сала в Україну в 2025 році увійшли Польща (66,86%, $12,091 млн), Німеччина (12,92%, $2,337 млн), Іспанія (9,79%, $1,886 млн).
