Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,966 млн тонн з 5,741 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, виплавка сталі за цей період знизилася на 3,1% – до 6,813 млн тонн. У листопаді було вироблено 589,1 тис. тонн прокату та 641,1 тис. тонн сталі.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Міністерство фінансів додало на первинні аукціоні у вівторок, 9 грудня, облігації внутрішньої державної позики в євро із погашенням 6 травня 2027 року.
Згідно із оновленим календарем розміщень, решта аукціонів у вівторок без змін: традиційна пропозиціях чотирьох випусків ОВДП у гривні – 1,1 року, 1,7 року, 2,5 року та 3,1 року а також 1,5 річні доларові ОВДП.
Мінфін 18 листопада вже проводив позаплановий аукціон із розміщення ОВДП в євро, на який за пропозиції EUR100 млн було подано заявок всього на EUR6,7 млн, а ставка відсікання залишилася на рівні 3,25%.
Щодо доларових ОВДП, то минулого вівторка Мінфін відмовився виставляти їх на продаж, а на останньому аукціоні 25 листопада за пропозиції $200 млн зміг залучити $121,2 млн, але при цьому знизив ставку відсікання з 4,05% до 4,02%, а середньозважену – 4,01% до 3,98%.
Щодо гривневих облігацій, то їхні ставки розміщення залишаються незмінними з квітня цього року: по 13 міс. паперам – 16,35%, по 19 міс. – 17,1%, по 28 міс. – 17,5% та по 36 міс. – 17,8% річних.
Згідно з оновленим календарем розміщень, на останніх двох аукціонах – 16 та 23 грудня – наразі відсутня пропозиція як валютних ОВДП, так і бенчмарк-ОВДП, якими банки можуть частково формувати резерви.
Загальні обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у листопаді становили $54,7 млн і зросли на 3,3% проти жовтня ($53 млн), повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що обсяги експорту у листопаді продовжили зростання другий місяць поспіль і склали $23,84 млн, додавши 12,7% проти жовтня ($21,16 млн) та 15,4% проти вересня ($20,7 млн).
При цьому вартісна структура експорту у листопаді-2025 мала такий вигляд: молоко і вершки згущені – 37%, сири – 25%, масло вершкове – 21%. Вартісна структура експорту у листопаді року 2025 проти листопада 2024 року дещо змінилась: зросла частка молока і вершків згущених (із 30% до 37%) на тлі зниження частки сирів (із 32% до 25%).
Обсяги імпорту у листопаді становили $30,9 млн і знизилися на 2,9% проти жовтня ($31,8 млн) та на 2,2% проти вересня ($31,6 млн). У листопаді-2025 проти листопада-2024 вартісна структура імпорту суттєво не змінилась, зокрема, частка сирів усіх видів така само складає близько 84%.
Сальдо експорту-імпорту у листопаді було негативним (-$7,0 млн), як і у жовтні (-$10,6 млн) та у вересні (-$10,9 млн), констатували в асоціації.
Співвідношення обсягів експорту/імпорту становило у листопаді – 0,77, у жовтні – 0,67, у вересні – 0,65.
Імпорт молокопродуктів у листопаді поточного року перевищив експорт у 1,3 рази, резюмували в СМПУ.
Ціни на мідь у понеділок оновили історичний максимум на побоюваннях дефіциту пропозиції на світовому ринку. Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:25 кв зросли на 0,3%, до $11 653 за тонну. При цьому під час сесії вони піднімалися до рекордних $11 771 за тонну.
«Дефіцит поставок продовжує провокувати панічні покупки», – цитує The Wall Street Journal слова аналітиків ANZ Research.
Тиск на ринок цього року чинила низка проблем на великих родовищах. Крім того, нарощування запасів у США через побоювання введення владою країни наступного року мит на імпорт рафінованої міді підвищує ризик дефіциту в інших регіонах.
Підтримку цінам також надає обіцянка влади КНР посилити підтримку економіки для стимулювання внутрішнього споживання завдяки «більш проактивній» податково-бюджетній політиці та збереженню «помірно м’якої» грошово-кредитної політики, зазначають аналітики ANZ Research.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Україна за п’ять місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 26 тис. тонн пшеничного борошна, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого МР, з них 5,4 тис. тонн (-7%) продукції було відвантажено в листопаді, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що основний обсяг експорту припав на Молдову (30%), Чехію (18%) та Палестину (16%).
“Імпортери помітно знизили обсяги закупівель української продукції. Так, Молдова цього сезону придбала 7,9 тис. тонн, що порівняно з попереднім сезоном менше на 10%, Чехія – 4,7 тис. тонн (-23%). Палестина скоротила обсяг імпорту, придбавши лише 4,3 тис. тонн проти 5,7 тис. в сезоні-2024/25 (-25%)”, – розповіли експерти.
За їх оцінкою, в липні-листопаді 2025/26 МР в Україні було вироблено 371,7 тис. тонн борошна, що на 8% менше, ніж в аналогічний період 2024/25 МР.
“Загалом продовольча переробка пшениці в 2025/26 МР очікується на рівні 2,6 млн тонн, що на 2% поступається показникам минулого сезону”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Як повідомляє Сербський Економіст, кандидат Націонал-ліберальної партії Румунії (PNL), підтриманий прем’єр-міністром Іліє Боложаном, Ципріан Чук переміг на дострокових виборах мера Бухареста, набравши близько 36% голосів після підрахунку майже всіх бюлетенів.
За даними румунських і міжнародних ЗМІ, Чук обійшов кандидата ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Анку Александреску, яка здобула приблизно 22% голосів, а також висуванця Соціал-демократичної партії (PSD) Даніела Белуце, який опинився на третьому місці. Вибори розглядалися як тест впливу AUR, яка лідирує в частині загальнонаціональних опитувань.
Посада мера румунської столиці стала вакантною після того, як колишнього градоначальника Нікушора Дана 2025 року обрали президентом країни, що вимагало проведення позачергового голосування. Перемогу кандидата лібералів, орієнтованих на співпрацю з ЄС, спостерігачі розглядають як важливий політичний успіх чинного прем’єра Боложана і його проєвропейської правлячої коаліції на тлі зростання популярності правих і ультраправих сил у регіоні.
Аналітики зазначають, що результат виборів у Бухаресті знижує ризик того, що однією з перших столиць держави-члена ЄС може стати місто, кероване представником радикально правої партії, і одночасно зміцнює позиції уряду напередодні подальших політичних баталій на національному рівні.
https://t.me/relocationrs/1901
