Україна наразі імпортує електричну енергію з Європи у цілодобовому режимі максимальною потужністю до 1,6 ГВт у пікові години, що не покриває максимально дозволену потужність імпорту внаслідок мережевих обмежень.
Про це повідомив т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) Анатолій Замулко в ефірі телемарафону “Єдині новини” у четвер.
“Пікова частина складає по імпорту в залежності від ситуації 1,5-1,6 тис. МВт – це ще не та межа, яка по контрактам дозволена нам з Європою. Єдина проблема, яка на сьогодні залишається – це мережеві обмеження, щоб проштовхнути ту електроенергію на схід України”, – сказав він.
Як повідомлялося, максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за листопад-2025 використання пропускної спроможності становило 27,4%, однак у години пікового вечірнього споживання воно суттєво зростає.
“Якби у нас була можливість швидше відновити оту мережеву інфраструктуру, напевно і можливості забезпечення саме через імпортну частину у нас були б набагато кращі”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як він пояснив, наразі в умовах пониження температури та приходу морозів в Україні спостерігається підвищення енергоспоживання. Щоб збалансувати енергосистему, оператори системи передачі (ОСР, обленерго) разом з обласними військовими адміністраціями вивільняють додаткову потужність для споживачів шляхом включення в графіки обмеження споживання тих об’єктів, які раніше не підлягали відключенням.
“Ми боремося з тим, щоб вгамувати зниження температури в різних форматах, в тому числі одним з дієвих інструментів, які будуть застосовуватися по всій території України, – це з врахуванням об’єктів, які мають зайти під графіки, збільшити оту справедливість, про яку говорять, по розподілу”, – сказав Замулко.
Він наголосив, що українська енергетика продовжує працювати як цілісний організм.
“Ми залишаємося об’єднаною енергосистемою, працюємо паралельно з Європою, виконуються всі перетоки відповідно до досягнутих з партнерами домовленостей, використовуємо потужності імпорту і за потреби користуємося аварійною допомогою”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як повідомляє Сербський Економіст, чоловік президента Косова Вьоси Османі Пріндон Садрію закликав зятя Трампа Джареда Кушнера перенести в Приштину проєкт Trump Hotel, від реалізації якого його структура раніше відмовилася в Белграді.
Садрію написав у соцмережі X, що вихід із белградського проєкту підтверджує тезу про те, що «значущі проєкти мають об’єднувати, а не розділяти», і запропонував «перемістити цю ідею до Приштини» з трансформацією столичного Grand Hotel у Trump Hotel.
Заява прозвучала на тлі повідомлення про те, що Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, вийшла з плану будівництва готельно-житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу в центрі Белграда, який був пошкоджений під час бомбардувань НАТО 1999 року і став об’єктом суспільних суперечок щодо збереження пам’яті та статусу культурної спадщини.
Компанія повідомила про рішення вийти з проєкту після місяців протестів і на тлі юридичного скандалу навколо зняття охоронного статусу з об’єкта, за яким сербська прокуратура домагалася притягнення до відповідальності низки чиновників.
У сербських заявах втрати оцінюються «щонайменше в 750 млн євро» – таку цифру озвучували президент Сербії Александр Вучич і представники правлячої партії, пов’язуючи відхід інвестора з тиском протестувальників.
При цьому в більш ранніх публікаціях про параметри проєкту фігурувала оцінка близько $500 млн інвестицій.
https://t.me/relocationrs/1999
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, завершило перехід на безперервнолиту заготовку, повідомив генеральний директор DCH Steel Віталій Баш в корпоративній газеті у четвер.
“На ДМЗ впроваджували рішення для збереження конкурентоспроможності в складних економічних умовах. Завершено переведення прокатного виробництва на безперервнолиту заготовку, яку ми закуповуємо у партнерів, що дозволило знизити собівартість виробництва металопродукції. ДМЗ розширив сферу діяльності, надаючи послуги з лабораторних досліджень, ремонту та виготовлення металоконструкцій і деталей обладнання – і це вже дає певний економічний результат”, – відзначив СЕО.
За його словами, на руднику “Суха Балка” у 2025 році продовжили розвиток нових горизонтів, оновлювали парк техніки для підвищення безпеки та ефективності виробництва. Важливим кроком стало будівництво сонячної електростанції, що забезпечила енергетичну незалежність шахти імені Фрунзе.
При цьому він вказав на негативні тенденції на ринку, зокрема збільшення обсягів імпорту металопродукції в Україну, ріст тарифів державних монополій.
“Разом з іншими металургійними компаніями та галузевими асоціаціями ми системно працюємо над вирішенням цих проблем на державному рівні. Попри всі виклики, з якими сьогодні стикається галузь і країна загалом, наші колективи продовжують працювати, планувати та будувати майбутнє”, – констатував гендиректор DCH Steel.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2026 року заборону на ввезення на митну територію України товарів, які походять із Росії.
Згідно з постановою №1707 від 24 грудня, уряд вніс зміни в постанову Кабміну №1147 від 30 грудня 2015 року, яку щороку оновлюють.
Крім того, постановою №1706 уряд ще на рік – до 31 грудня 2026 року – подовжив термін дії постанови №1146 від 30 грудня 2015 року, яка встановлює ставки ввізного мита до імпорту товарів, країною походження яких є РФ. Ці інструменти діють з 2015 року як контрзаходи у відповідь на економічний тиск, який триває багато років.
Як повідомлялося, у 2015 році Кабмін ухвалив дві постанови щодо обмеження торгівлі з Росією у відповідь на дії держави-агресора щодо України, зокрема на припинення з 1 січня 2016 року в односторонньому порядку РФ дію Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД стосовно України та запровадження заборон на ввезення низки товарів українського походження. Термін дії цих актів продовжується щороку в грудні.
Для підтримки експорту товарів українського походження митниці Державної митної служби з 1 січня 2016 року видали 1,5 млн сертифікатів з перевезення форми EUR.1, отримувачами переважно були експортери агротоварів, повідомила пресслужба відомства.
Держмитслужба нагадала, що наявність сертифіката з перевезення форми EUR.1 звільняє українські товари від сплати ввізного мита під час імпорту до країн ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Великобританії і Північної Ірландії, Грузії та Ізраїлю.
За її даними, протягом 2025 року українські виробники отримували сертифікати форми EUR.1 для експорту переважно товарів рослинного походження, олії соняшникової, цукру білого, м’яса курчат і натурального меду.
При цьому найбільшу кількість таких сертифікатів було видано для поставки продукції до Польщі (24%), Німеччини (18%), Румунії (8%), Італії (5%) та Чехії (5%).
США введуть мита на імпорт чіпів з Китаю у зв’язку з «нерозумними» спробами Пекіна забезпечити собі домінування в напівпровідниковій галузі, заявили в адміністрації американського президента Дональда Трампа. Розмір мит буде оголошено мінімум за 30 днів до їх введення, яке відкладено до червня 2027 року.
«Націленість Китаю на домінування в напівпровідниковій галузі є нерозумною і обтяжує або обмежує американську торгівлю, а тому дає підстави для дій», – наголошується в релізі торгового представника США Джеймісона Гріра.
Американська влада протягом року вивчала китайський імпорт чіпів на предмет недобросовісних торгових практик і дійшла висновку, що Китай їх використовував.
Пекін може скористатися контролем над світовою напівпровідниковою промисловістю для економічного примусу інших країн, йдеться в релізі торгпреда.
Китайське МЗС у відповідь розкритикувало США за зловживання митами і придушення галузей китайської економіки.
Представник міністерства Лінь Цзянь заявив, що американський підхід шкодить не тільки глобальним ланцюжкам поставок, але і самим американцям.
«Якщо США продовжать робити все по-своєму, Китай рішуче вживе відповідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів», – цитує його висловлювання Financial Times.
