Загальний обсяг ремонтної кампанії АТ “Хмельницькобленерго” за дев’ять місяців 2025 року склав 76,3 млн грн, повідомив оператор системи розподілу Хмельницької області.
За словами керівника “Хмельницькобленерго” Святослава Козленка, наведеними в повідомленні компанії у Facebook, для товариства пріоритетом є впровадження сучасного обладнання та технологій, які дозволяють в автоматичному режимі локалізувати пошкоджені ділянки мережі та миттєво перезаживити споживачів від резервних ліній, що є ключовим елементом надійної та сучасної системи розподілу.
Згідно з повідомленням, було відремонтовано приблизно 700 трансформаторних підстанцій і розподільних пунктів, що удвічі перевищує запланований обсяг і стало вагомою частиною підготовки до ОЗП.
Крім того, фахівці ОСР також відремонтували, зокрема, 262 силових трансформатори 6-20 кВ, 972 км повітряних ліній електропередачі, в тому числі замінивши на нові 1206 опор та майже 6000 ізоляторів, відновили 299 пошкоджених кабельних ліній 0,4-10 кВ, розчистили від гілок 2683 км трас ЛЕП.
Зазначається, що на лініях 0,4-20 кВ було змонтовано більше 150 км сучасного самоутримного ізольованого проводу, який значно знижує ризики коротких замикань, та влаштовано 2291 ізольований ввід до житлових будинків. Також, як вказує компанія, змонтовано 29 сучасних вакуумних вимикачів замість запланованих 3, більше 2050 обмежувачів напруги проти запланованих 600 та 29 пристроїв релейного захисту та автоматики.
“Обсяг робіт за 3 квартали 2025 року на 10-15% перевищив запланований”, – уточнило “Хмельницькобленерго”.
Компанія зазначила, що частина обладнання – трансформатори, вимикачі, ізолятори, кабельно-провідникова продукція були надані підприємству міжнародними донорами, в т.ч. і через Фонд підтримки енергетики України.
Як повідомлялося, АТ “Хмельницькобленерго”, 70% акцій якого належать державі, входить в державну групу АТ “Українські розподільні мережі”.
Ювілейний Х Форум «Диригенти змін» від Deloitte Ukraine підбив підсумки десяти років змін, досягнень та викликів. На заході, що відбувся 19 листопада у Києві, власники й керівники компаній, представники влади, громадські та культурні діячі підсумували досвід, визначили пріоритети на наступне десятиліття та обговорили, як посилити наявні зусилля та де необхідна зміна стратегії.
«За ці десять років нам як представникам бізнесу, держави й суспільства вдалося не все, про що ми мріяли. Але багато що справді вдалося, хоч ми і рідко знаходимо час це осмислити. Саме ці досягнення є знаком того, що і в майбутньому нам вдасться. Так, не все, про що ми мріємо сьогодні. Але багато що вдасться», – зазначив керівний партнер Deloitte Ukraine Сергій Кулик.
Саме ця ідея стала лейтмотивом ювілейного Форуму.
Про трансформацію в суспільстві, фінансовому секторі, інституціях, технологіях та армії говорили Сергій Кулик, керівний партнер Deloitte Ukraine, Олександр Богуцький, СЕО Starlight Media, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ, Ольга Руднєва, CEO Superhumans, центр воєнної травми, та майор Роберт «Мадяр» Бровді, командувач Сил безпілотних систем.
Саме питання армії та безпеки стало одним із центральних у контексті майбутнього. «Мадяр» акцентував на критичній ролі приватного сектору у військово-технологічному розвитку: «Приватному бізнесу варто зосередитися на захисті від повітряного компоненту. Є чотири напрями, які вже сьогодні визначають найближчий R&D-проєкт: радіоелектронна розвідка, радіоелектронна боротьба, радіолокаційні станції (РЛС) та засоби знищення ворога. Бізнес має бути дотичним до цих розробок, щоб створювати рішення, які будуть потрібні Україні та всьому світу».
Сергій Черненко поділився думками про те, які сьогоднішні ініціативи бізнесу стануть фундаментом значущих змін у наступному десятилітті: «Ми вже допомагаємо військовим, інвестуємо у проєкти з донорства крові та розвиваємо програми для ветеранів – від навчання фінансовій грамотності до грантової підтримки їхніх бізнесів. Продовжуватимемо цю роботу й надалі, адже найголовніше завдання – зробити сервіс доступним та інклюзивним для всіх».
Про те, чи можна назвати сучасний етап справжнім культурним відродженням та яку роль у формуванні нової української ідентичності має відігравати бізнес, дискутували Андрій Булах, заступник голови правління МХП, Наталка Ворожбит, драматургиня, сценаристка, режисерка, Олександр Хоменко, режисер, співзасновник культурного об’єднання МУР, Павло Шилько, співзасновник музичної премії YUNA, та Сергій Жадан, письменник, військовослужбовець 13-ї бригади НГУ «Хартія».
За час повномасштабної війни зросла зацікавленість українською культурою, посилився попит на своє та виникло бажання пишатися власною ідентичністю, що проявилося у стрімкому розвитку кіно, театру, літератури та інших сфер.
Пояснюючи витоки нинішнього культурного сплеску, Наталка Ворожбит зазначила: «Культура стала питанням життя і смерті – так гостро цього не відчувалося раніше. Але почалося все ще у 2014-му. Тоді з’явилася велика кількість українських стрічок, наші фільми потрапляли на фестивалі класу А, а на кіномапі світового кіно справді з’явилася Україна. Це був початок процесу самоідентифікації, коли ми вперше по-справжньому поставили собі питання: хто ми і куди йдемо».
Олександр Хоменко звернувся до бізнесу та пояснив, чому підтримка культурних проєктів сьогодні має практичне значення: «Культура зараз – чи не єдине, що утримує людей в країні. Чим більше українців залишатиметься всередині країни – тим більше майбутніх споживачів. Зараз темрява, обстріли, смерть. Глобально людей підтримує можливість цікаво жити: літературні вечори, театри, кіно, вистави. Якщо цього не буде, люди покидатимуть країну, а бізнес втратить частину своїх споживачів».
У межах Форуму також відбулася розмова між Єгором Григоренком, партнером Deloitte Ukraine, та Тарасом Качкою, віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Тарас Качка акцентував на тому, що за останні десятиліття Україна пройшла точку неповернення у своїй трансформації та здійснила фундаментальні євроінтеграційні реформи: «Україна відіграє вирішальну роль у зміні архітектури безпеки ЄС: ми є «щитом» Європи, адже маємо найсильнішу армію та унікальний бойовий досвід. Наша роль не обмежується лише безпекою. Україна стає незамінним елементом європейської стратегічної автономії – від високорозвиненого ІТ-сектору та цифрових рішень до продовольчої безпеки, аграрного виробництва, енергетики та критичних матеріалів».
Про те, як Україні та Європі відповідати на нові виклики у сфері безпеки, енергетичної незалежності, інновацій та демографії, продовжили говорити представники уряду, бізнесу та культури: Олексій Соболєв, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe, та Тамара Трунова, драматургиня, головна режисерка Театру на Лівому березі.
Відповідаючи на питання, яким буде світ через 10 років, Олексій Соболєв підкреслив, що майбутнє залежить від поточної ефективності держави: «Яким буде світ, залежить від наших дій. Мені здається, світ у майбутньому – це світ можливостей, бо він трансформується. Те, як ми побудуємо альянси та економічну інтеграцію і з якою швидкістю та ефективністю, залежить від нас. На жаль чи на щастя, у цьому буде багато урядової роботи».
Підсумовуючи обговорення, Єгор Григоренко зазначив: «Можливо, ми не хотіли бути «щитом» Європи. Можливо, нам доведеться ним стати. Головне – щоб ми знайшли себе всередині країни, подорослішали, стали впевненішими у своїх діях і готовими брати на себе відповідальність».
Про те, яким має бути лідерство нового покоління та які спільні цінності можуть об’єднати бізнес, державу й військових, говорили Роман Бондар, генеральний директор Korn Ferry Ukraine, Сергій Корецький, голова правління НАК «Нафтогаз України», Оксана Сироїд, офіцерка 2-го корпусу НГУ «Хартія», доцентка Київської школи економіки, та Айварас Абромавічус, голова наглядової ради Української академії корпоративного управління (UCGA).
Оксана Сироїд, розмірковуючи про необхідні якості лідера, навела формулу, яка, на її думку, прагматично пояснює природу лідерства: «Добрим лідером є той, хто поєднує стримані тенденції до нарцисизму, параноїдальний потенціал, інтелектуальну волю та чесноту. Адже без здорового нарцисизму людина не буде нічого прагнути».
Відповідаючи на питання, як боротися з відчуттям безнадії, Сергій Корецький підкреслив, що шлях лежить через дію та відповідальність: «Якщо є внутрішня впевненість, що ти можеш щось зробити і бути корисним тут і зараз, треба це взяти і зробити. Якщо знаєш, як зробити краще – бери й роби. Мотивацію потрібно вишукувати, віднаходити і залучати якомога більше людей до когорти тих, хто хоче, може приймати рішення й брати відповідальність попри все».
Традиційно Форум «Диригенти змін» має соціальну складову. Цього року Deloitte Ukraine разом з учасниками та партнерами Форуму зібрав і спрямував 800 000 грн на користь БФ «Діти Героїв», що надає допомогу дітям, які втратили одного або обох батьків через війну.
Партнерами Х Форуму «Диригенти змін» виступили: МХП, ПУМБ, SQUAD, Korn Ferry, Мейзон Кастель, а також соціальне підприємство ПОГ «Інклюзивно привітні».
Інформаційні партнери: LIGA.net, Starlight Media, NV, Kyiv Post, Інтерфакс-Україна, ФОКУС, Економічна правда.
ДП “Ліси України” в 2025 році провело тендерів на закупівлю товарів та послуги на понад 10 млрд грн, за результатами яких змогло зекономити 700 млн грн, повідомила пресслужба держпідприємства у вівторок.
Згідно з повідомленням, до трійки найбільших категорій закупівель увійшли: лісозаготівельні та пов’язані з цим послуги; пальне; транспортні засоби, техніка, запасні частини і супутні послуги.
“97% бюджету закупівель спрямовано через тендери на Prozorro. Це найвищий показник не лише з початку створення підприємства, але й загалом за всю історію українського державного лісового господарства”, – наголосило держпідприємство.
У “Лісах України” зазначили, що найбільш революційні зміни відбулися у закупівлях послуг із лісозаготівлі, де традиційно підрядники заготовляють приблизно 80% деревини, а решту 20% – власні бригади підприємства. До реформи державні лісгоспи укладали прямі договори на заготівлю без проведення конкурсної процедури. Наразі 100% лісозаготівельних послуг закуповується через Prozorro.
Держпідприємство констатувало, що з початку року оголошено вже понад 2 тис. тендерів, успішно завершено понад 1,5 тис. процедур на суму 2,7 млрд грн.
При цьому закупівлі пального “Ліси України” централізувало та демонополізувало і наразі має декілька постачальників, обраних через тендер. На кожному літрі палива підприємство змогло зекономити до 12 грн.
У держпідприємстві додали, що досягти високих результатів змогли завдяки налагодженій комунікації з бізнесом, дистриб’юторами, виробниками. Це допомогло адаптувати умови тендерів до реалій ринку, залучати на торги максимальне широке коло учасників.
Банки України у вересні 2025 року видали 851 іпотечний кредит на суму 1,62 млрд грн, що на 13,1% більше ніж у серпні, коли було видано 789 кредитів на 1,43 млрд грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
«Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів тримається на рівні 12%», – прокоментував результати Нацбанк.
Згідно з даними центробанку, порівняно з вереснем 2024 року обсяг виданих кредитів збільшився на 35,4%.
Як уточнює НБУ, серед 39 опитаних банків, які разом формують понад 95% валового іпотечного портфеля, у вересні нові кредити видавали 14 фінустанов.
Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 532 у вересні на суму 1 млрд грн проти 480 у серпні на суму 0,89 млрд грн.
На вторинному ринку житла було укладено 319 угод на 0,62 млрд грн, тоді як у серпні – 309 сумарно на 0,54 млрд грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку у вересні залишилася на рівні 8,13% річних, водночас на вторинному ринку вона зросла до 9,37% з 8,99% у серпні.
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у вересні видано в Києві та Київській області – 458 на 949 млн грн (58,6% загального обсягу). Далі йдуть Львівська – 46 на 95 млн грн, Івано-Франківська – 53 кредити на 90 млн грн і Волинська області – 35 на 61 млн грн.
Як повідомлялося, Нацбанк 18 липня цього року оприлюднив стратегію розвитку іпотечного кредитування. У документі визначено пріоритети щодо зниження ризиків через запуск масового страхування військових ризиків та оновлення правил у сфері будівництва житла.
Стратегія також передбачає спрощення доступу до іпотеки завдяки модернізації механізмів державної підтримки та підвищенню прозорості інформації відповідно до вимог ЄС, а також посилення захисту прав кредиторів шляхом оновлення процедур роботи з проблемною заборгованістю.
Жирні молочні продукти продовжать дешевшати в Україні, до Нового року падіння цін може досягти 30-35% і тренд збережеться до першої половини 2026 року, повідомила заступниця генерального директора Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас в ефірі Української Служби Інформації.
Експерт зазначила, що основною причиною здешевлення молочної продукції є зниження вартості продукції на європейському ринку.
«Починаючи з кінця літа ціни на масло в світі знизилися більш ніж на 30%. Українські експортери продавали цей продукт в ЄС в минулому році по EUR7 за кілограм. Зараз ця вартість становить не вище EUR4,5», – пояснила Жупінас.
За її інформацією, українські переробники зараз переорієнтовуються на внутрішнього споживача, і зниження цін на масло вже помітно. Це буде продовжуватися і надалі, прогнозують і АВМ, але переважно у вигляді акцій в мережах продажів: на 30-35% на полицях магазинів.
“Таке зниження значно вплинуло на закупівельні ціни на сире молоко. Так, в середині листопада вартість молока класу «екстра», яке відповідає європейським вимогам, знизилася на 17%. За таких умов багато виробників працюють «у собівартість», а деякі – навіть у збиток”, – резюмувала експерт АВМ.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич підтвердив, що нафтопереробний завод NIS в Панчево переведений в режим зниженої циркуляції через брак нафти, викликаний американськими санкціями і невизначеністю з ліцензією OFAC.
Що сказав Вучич: «Завод поки не зупинений, але перейшов в режим циркуляції. Це більш низький режим роботи в порівнянні зі звичайним».
За словами Вучича, без продовження спецліцензії OFAC, що дозволяє роботу NIS, до повної зупинки НПЗ залишається близько 4 днів.
Він також повідомив, що запропонував уряду ще 50 днів для пошуку покупця на NIS, а не сценарій націоналізації.
Процес, за заявами NIS, йде за сербським законодавством, внутрішніми регламентами і «суворими екологічними та безпековими стандартами».
Завод буде підтримуватися в стані, готовому до запуску відразу після появи доступу до нафти.
При цьому NIS підкреслює:
поставки палива на внутрішній ринок Сербії зараз йдуть безперебійно – за рахунок заздалегідь сформованих запасів.
Компанія сподівається на якнайшвидше відновлення звичайної роботи НПЗ, «важливого не тільки для Сербії, але і для регіональних ринків».
Окремо зазначається: зупинка НПЗ вдарить і по HIP Petrohemija, яка також почне підготовку до зупинки виробництва.
На початку 2025 року NIS, як «дочка» «Газпром нафти», потрапила в американський SDN-список. OFAC видав спецліцензію до 13 лютого 2026 року, дозволивши переговори акціонерів про зміну структури власності.
Минулого тижня NIS подала в OFAC новий запит на спецліцензію, щоб забезпечити нормальну роботу на період переговорів.
Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович заявляла, що російські власники погодилися продати 56,15% NIS третій стороні, ім’я потенційного покупця не розкривається – «йдуть переговори між серйозними компаніями».
NIS – єдина компанія в Сербії, яка займається розвідкою і видобутком нафти і газу, володіє великим НПЗ в Панчево, домінує на ринку нафтопродуктів в країні, має мережу з більш ніж 400 АЗС в Сербії, БіГ, Болгарії та Румунії.
З 2009 року в модернізацію панчевського НПЗ, за заявами компанії, вкладено понад €900 млн.
Якщо ліцензія OFAC не буде продовжена і поставки нафти не відновляться, Сербія може залишитися без власної переробки і сильніше залежати від імпорту готових нафтопродуктів; під ударом – не тільки енергетична безпека, але і промисловий ланцюжок (NIS + HIP Petrohemija).
Успішна угода з виведення російського капіталу і прихід третього інвестора може зберегти НПЗ як регіональний центр переробки і знизити санкційні ризики.
Для «Сербського Економіста» це ключовий кейс на найближчі тижні, – від рішення OFAC і готовності сторін закрити угоду по NIS залежить, якою буде карта нафтового ринку Балкан вже в 2026 році.
