Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.
«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.
Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.
«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.
Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.
Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.
Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.
Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), яке входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-червні поточного року знизив чистий збиток на 17,8% – до 940,865 млн грн з 1 млрд 144,522 млн грн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,8% – до 9 млрд 4,528 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня становив 2 млрд 161,850 млн грн.
Як повідомлялося, ЦГЗК за 3 міс-2026 наростив чистий збиток на 20,9% – до 468,466 млн грн з 387,594 млн грн у аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 3% – до 4 млрд 406,260 млн грн.
ЦГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 5,3 раза, до 3 млрд 428,076 млн грн з 648,004 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 1% – до 15 млрд 988,004 млн грн.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7% порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” у першому півріччі 2026 року збільшив загальний дохід на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,78 млрд грн, при цьому EBITDA зросла на 50% і перевищила 810 млн грн, йдеться у релізі компанії в п’ятницю.
“Як і впродовж усієї повномасштабної війни, “Укртелеком” продовжує реалізовувати свій стратегічний вибір: не просто відновлювати пошкоджені мережі, а замінювати застарілу інфраструктуру сучасним телеком та ІТ-обладнанням для впровадження нової оптичної телеком-архітектури та сучасного ІТ-ландшафту компанії”, – наголосив у релізі генеральний директор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
За його словами, станом на сьогодні компанія має понад 95 тис. км оптичної мережі та продовжує масштабну модернізацію інфраструктури по всій країні.
Зазначається, що маржа EBITDA зросла до більш ніж 29%.
Кількість нових підключень у сегменті приватних користувачів порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 81% у той час як серед малого та середнього бізнесу показник зріс на 17%.
В “Укртелекомі” уточнили, що на кінець першого півріччя 2026 року до оптичної мережі підключено 1,4 тис. медичних і 2 тис. освітніх заклади. При цьому доходи від послуг оптичного інтернету у першому півріччі 2026 року зросли на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Серед іншого, оператор фіксованого зв’язку повідомив, що дохід від комерційної оренди за шість місяців 2026 року перевищив 320 млн грн, забезпечивши зростання більш ніж 20% у порівнянні до аналогічного періоду 2025 року.
У компанії додали, що за результатами опитування рівень лояльності нових оптичних абонентів оператора фіксованого зв’язку (NPS – Net Promoter Score) у першому півріччі 2026 року склав більш ніж 70%.
Окремо гендиректор “Укртелеком” додав, що компанія одночасно будує оптичні мережі та відновлює й модернізує інфраструктуру, пошкоджену внаслідок бойових дій у прифронтових регіонах Харківщини, Сумщини, Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровської області та інших областей України.
Зазначається, що компанія за І півріччя 2026 року сплатила до бюджетів усіх рівнів майже 800 млн грн податків і зборів.
Передбачається, що оператор фіксованого зв’язку й надалі інвестуватиме у розвиток телекомунікаційної інфраструктури.
“Укртелеком” за січень-березень 2026 року отримав консолідований чистий прибуток 15,46 млн грн проти чистого збитку 652,95 млн грн за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, у 2025 році “Укртелеком” збільшив консолідований чистий збиток на 24,6% порівняно з 2025 роком – до 294,87 млн грн, тоді як його чистий дохід зріс на 3,2% – до 4,27 млрд грн.
Українці у першому півріччі 2026 року зареєстрували онлайн 30,488 тис. шлюбів, або близько 38% від загальної кількості, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції. Таким чином, майже чотири з десяти пар скористалися дистанційною процедурою реєстрації шлюбу. Загалом у січні-червні в Україні було укладено 79,516 тис. шлюбів.
Цифрові офіси державної реєстрації актів цивільного стану наразі працюють у Києві, Дніпрі та Львові. Саме ці міста й відповідні регіони продемонстрували найбільше зростання кількості зареєстрованих шлюбів.
У Києві їхня кількість збільшилася на 38% порівняно з першим півріччям 2025 року, на Дніпропетровщині – у 2,7 раза, а на Львівщині – у 1,9 раза. В Опендатаботі припускають, що така динаміка значною мірою пов’язана з поширенням онлайн-реєстрації.
Дистанційний формат особливо важливий для військовослужбовців, пар, які перебувають у різних містах або країнах, а також українців, які не можуть особисто відвідати відділення ДРАЦС.
Водночас у більшості інших областей кількість зареєстрованих шлюбів скоротилася порівняно з аналогічним періодом минулого року.
ДРАЦС, ОНЛАЙН, РЕЄСТРАЦІЯ, УКРАЇНА, шлюб
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у січні-червні поточного року збільшило чистий збиток на 30,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 194,190 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за шість місяців 2026 року, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 29,5% – до 374,943 млн грн. Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 556,538 млн грн.
У звіті зазначається, що основними споживачами продукцiї підприємства на сьогоднi залишаються Нiкопольський завод феросплавiв та ЗЗФ. Одночасно ПГЗК продовжує розширювати географiю збуту, пiдтримуючи переговорний процес iз потенцiйними iноземними покупцями. Упродовж звiтного перiоду було укладено зовнiшньоекономiчнi контракти з партнерами з Грузiї та Словаччини. Фактичнi поставки продукцiї наразi здiйснюються у двi країни.
У другому кварталi 2026 року правлiння визначило такi ключовi напрями дiяльностi, як-от: зменшення та оптимiзацiя податкової заборгованостi; пiдвищення ефективностi використання енергоресурсiв шляхом скорочення їх питомих витрат; оптимiзацiя використання паливно-мастильних матерiалiв; удосконалення органiзацiйної структури та оптимiзацiя чисельностi персоналу; збiльшення доходiв вiд допомiжних видiв дiяльностi, зокрема реалiзацiї чорного й кольорового металобрухту та надання транспортних i будiвельних послуг; продовження пiдтримки Збройних Сил України.
Як повідомлялося, ПГЗК у січні-березні 2026 року збільшив чистий збиток на 25,56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 114,678 млн грн з 91,322 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 52,2% – до 133,646 млн грн.
У 2025 році ПГЗК знизив чистий збиток на 47% порівняно з 2024 роком – до 377,357 млн грн з 712,380 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 26% – до 1 млрд 281,772 млн грн.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Заклик уряду Італії обмежити застосування Шенгенських правил щодо Іспанії після масового прориву мігрантів із Марокко до іспанської Сеути отримав підтримку окремих європейських політиків, але спричинив гостру критику з боку Мадрида та викликав питання щодо юридичної можливості такого кроку.
За даними Міністерства внутрішніх справ Іспанії, з ранку 30 липня до Сеути могли потрапити близько 50 тис. осіб. Голова місцевого уряду Хуан Хесус Вівас оцінював кількість прибулих у 60 тис. осіб. Приблизно половина з них згодом добровільно повернулася до Марокко. За різними оцінками, під час спроб перетину кордону загинули від 34 до 41 людини.
Іспанія направила до Сеути військових і додаткові підрозділи поліції. Прем’єр-міністр Педро Санчес назвав масовий перетин кордону порушенням територіального суверенітету країни та заявив про прискорення повернення осіб, які потрапили на іспанську територію незаконно. Мадрид повідомив, що діє у координації з владою Марокко.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Рим готовий застосувати надзвичайні заходи для захисту кордонів, зокрема розглянути «призупинення Шенгенської зони з Іспанією».
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні та міністр транспорту Маттео Сальвіні також виступили за поновлення прикордонного контролю щодо Іспанії. Таяні пов’язав події у Сеуті з рішенням Мадрида легалізувати сотні тисяч мігрантів, які раніше перебували в країні без належного статусу.
Міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен підтримала італійську ініціативу, заявивши, що Іспанія нібито не виконала обов’язок із захисту зовнішнього кордону Шенгенської зони. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала розглянути можливі обмеження, однак не оголосила про конкретне рішення свого уряду.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив лише, що Стокгольм готовий вжити необхідних заходів, якщо події у Сеуті почнуть впливати на безпеку або міграційну ситуацію у Швеції. Це не тотожне підтримці виключення Іспанії із Шенгенської зони.
Достовірного офіційного підтвердження того, що Австрія підтримала саме виключення або призупинення членства Іспанії у Шенгені, станом на вечір 31 липня немає. Тому повідомлення про узгоджену позицію одразу чотирьох країн не підтверджується повністю.
Франція водночас доручила посилити перевірки на кордоні з Іспанією. Такі дії є юридично можливими як тимчасове відновлення внутрішнього прикордонного контролю, але не означають виходу або виключення Іспанії із Шенгенської зони.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес викликав посла Італії у Мадриді та назвав заяви Таяні неприйнятними.
«Це повідомлення є недоречним для міністра закордонних справ країни-партнера і друга, від якої ми очікуємо європейської солідарності, а не партійної демагогії», – заявив Альбарес.
Іспанська влада пов’язує кризу з поширеною контрабандистами неправдивою інтерпретацією рішення Верховного суду, яке обмежило негайне повернення мігрантів, затриманих у морі поблизу Сеути та Мелільї.
Критики італійської ініціативи також звертають увагу, що використання міграційної трагедії для внутрішньополітичної боротьби може посилювати ксенофобні настрої та підміняти необхідну дискусію про охорону зовнішнього кордону політичними заявами, які неможливо реалізувати у запропонованій формі.
Чи можна виключити Іспанію із Шенгенської зони
Чинне законодавство ЄС не містить окремої процедури, яка дозволяла б одній державі або групі держав просто «виключити» іншу країну із Шенгенської зони.
Кодекс Шенгенських кордонів дозволяє державам тимчасово відновлювати контроль на своїх внутрішніх кордонах у разі серйозної загрози громадському порядку або внутрішній безпеці. Держава повинна повідомити про це Європейську комісію та інших учасників Шенгену. Такий контроль має бути крайнім, тимчасовим і пропорційним заходом.
Якщо серйозні та тривалі недоліки в охороні зовнішнього кордону загрожують функціонуванню всієї Шенгенської зони, Рада ЄС за пропозицією Єврокомісії може рекомендувати одній або кільком країнам поновити контроль на внутрішніх кордонах. Початковий строк такого рішення становить до шести місяців, а загальна тривалість зазвичай не може перевищувати двох років. Це також не є виключенням держави із Шенгену.
Окремо необхідно враховувати спеціальний режим Сеути та Мелільї. Іспанія вже зобов’язана перевіряти документи пасажирів, які вирушають морем або повітрям із цих міст до материкової частини Іспанії або інших держав Шенгенської зони. Тому незаконне потрапляння до Сеути саме по собі не надає можливості безконтрольно пересуватися Європою.
Таким чином, Італія, Франція або інші країни можуть тимчасово посилити перевірки пасажирів, які прибувають з Іспанії. Однак юридичної процедури одностороннього виключення Іспанії із Шенгенської зони не існує.
Заклики до такого кроку наразі мають переважно політичний характер і не оформлені як офіційна пропозиція Єврокомісії або рішення Ради ЄС.
