Асоціація “Дунайська Соя” оголосила про старт третього сезону програми з часткової компенсації вартості оригінального насіння не-ГМ сої українським фермерам, повідомила пресслужба асоціації.
“За два роки проєкту ми побачили реальні результати: фермери отримують суттєвий приріст врожайності — в середньому на 10 ц/га більше порівняно з регіональним середнім показником. Це доводить, що використання оригінального сертифікованого насіння є довгостроковими інвестиціями у прибутковість та сталий розвиток господарства”, – сказала керівник проєкту Анастасія Радюк, слова якої наводить пресслужба.
В асоціації нагадали, що ця ініціатива вже третій рік поспіль допомагає агровиробникам компенсувати 15% вартості оригінального сертифікованого насіння не-ГМ сої, підтримуючи перехід до сталих агропрактик, що відповідають європейським стандартам.
Програма орієнтована на сільгосппідприємства площею до 1000 га, які не є частиною агрохолдингів та кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України. Основна умова участі – використання сортів сої, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в країні. Крім того, учасники проєкту отримують додаткову підтримку – експрес-тести на виявлення ГМО в сої та консультації щодо сертифікації відповідно стандартів не-ГМ виробництва асоціації “Дунайська Соя”.
У проєкті поточного сезону можуть взяти участь 15 фермерських господарств з усієї України, за винятком територій, де ведуться бойові дії або тимчасово окуповані РФ.
Проєкт проходить у період з 10 травня по 30 листопада. При цьому заявки прийматимуться з 10 травня до 31 липня 2025 року. Для участі в ньому потрібно заповнити заявку та надати документи, що підтверджують придбання сертифікованого насіння, на сайті асоціації: https://www.donausoja.org/uk/soya-farmers-support-in-ukraine/
За інформацією “Дунайської Сої”, за перші два сезони до програми долучилося понад 50 фермерських господарств з 12 регіонів України, які отримали понад 2 млн грн компенсації.
Асоціація “Дунайська Соя” є неприбутковою, незалежною організацією з членським підходом, головний офіс якої – у Відні. Два сертифікати “Дунайська Соя”/ “Європейська Соя” надаються не-ГМ соєвим продуктам контрольованого походження та якості з Дунайського регіону та Європи.
Асоціація об’єднує понад 330 членів у 27 країнах.
Агрохолдинг KSG Agro у 2024 році отримав $3,662 млн операційного прибутку проти $1,615 млн збитку роком раніше, йдеться у звіті агрохолдингу на Варшавській фондовій біржі.
Згідно звіту, дохід від реалізації продукції KSG Agro у 2024 році збільшився на 17,6% – до $22,103 млн з $18,786 млн.
“Завдяки продовженню реалізації стратегії розвитку вертикально інтегрованого холдингу, ми досягли поліпшення фінансових показників в двох наших стратегічно важливих напрямках діяльності – рослинництві та свинарстві. Основним фактором позитивної динаміки стало досягнення у 2024 році підвищення ефективності свинарського бізнесу шляхом оновлення стада свиноматками сучасної ефективної генетики. Як підтвердила серія тестів, проведених нами на початку 2023 року, продуктивність закуплених свиноматок є достатньо високою не лише за кількістю приплоду та ваги на опорос, але й за якістю свинини”, – зауважив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
За його інформацією, на основі проведених тестів 1,3 тис. голів із виявлених малопродуктивних свиноматок у стаді були протягом року замінені закупленими більш ефективними. Це дозволило холдингу виробляти високоякісних поросят і забезпечити високу динаміку свинарського напрямку.
Касьянов додав, що основними драйверами подальшого розвитку KSG Agro, в тому числі у 2025 році, стануть підвищення ефективності рослинництва та зростання продуктивності свиного стада за рахунок продовження омолодження свинопоголівʼя.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях складає близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Агрохолдинг KSG Agro у першому кварталі 2024 року він зменшив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн за зниження виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротилася на 2% – до $1,83 млн.
Гостре питання поверення громадян з-за кордону можливо вирішити лише створенням в Україні конкурентих можливостей, підкреслив український підприємець, засновник холдингу UFuture, інноваційного парку UNIT.City та індустріального парку “Біла Церква” Василь Хмельницький на на форумі “Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку”, який відбувся у Білій Церкві у четвер.
“Часто запитують, що потрібно зробити, щоб повернути наших людей з-за кордону. Я не бачу іншого шляху, окрім як через створення в Україні конкурентних можливостей — якісна освіта, робочі місця, гідна зарплата, рівень життя і сервіси. Індустріальний парк — це саме така точка зростання економіки і магніт для інновацій, інвестицій і талантів”, – наголосив Хмельницький.
Завдяки підтримці індустріальних парків з боку держави та місцевої громади в країну надходять інвестиції.
“Торік з Індустріального парку “Біла Церква” ми перерахували до місцевого бюджету 18 млн гривень податків, цього року (розраховуєм) 25 млн, наступного — 50. За 20 років — понад мільярд. І це лише місцевий рівень. Сьогодні ми закладаємо майбутнє на десятки років вперед”, – сказав він.
Він подякував за важливі кроки, які держава робить для підтримки індустріальних парків.
“Міністерство економіки ухвалило потужне рішення — компенсувати 50% витрат на будівництво комунікацій при створенні індустріальних парків. Дякую також Київській ОВА за сприяння в організації форуму, також попередньому голові адміністрації — за його підтримки ми почали роботу над створенням нашого індустріального парку. А за підтримки місцевої громади, депутатів та голови міської ради вдалося реалізувати прокладення дороги та комунікацій в парку”, – повідомив підприємець.
Як повідомлялось, фінська Peikko Group Corporation оголосила у четвер про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних з’єднань та композитних конструкцій в індустріальному парку “Біла Церква”, заплановані інвестиції в який складуть EUR3 млн.
“Фінська компанія — вони не просто інвестують, а й діляться знаннями та досвідом, навчають наших людей. Також тут свої виробництва будують англійська та німецька компанії. Є і українські підприємства з Харкова та Сум — справжні герої, які не виїхали за кордон, а продовжують працювати в Україні”, – підкреслив Хмельницький..
Він нагадав, як двадцять років тому його запросили на зустріч з віцепремʼєром, як підприємця, щоб поділитися своїм баченням, як забезпечити швидке економічне зростання. “Я чесно відповів, що не знаю, як досягти зростання за кілька місяців. Але знаю, що треба робити вже зараз, щоб через 15–20 років Україна стала сильною економікою: розвивати індустріальні парки, виробництво й освіту. Тоді до цього не були готові. Сьогодні я бачу, що ми рухаємось в правильному напрямку”, – підкреслив Хмельницький.
Він зазначив, що тренд на відновлення промисловості – глобальний, наприклад, США розглядають можливість інвестувати 1 трильйон доларів у власні індустріальні парки, щоб повернути виробництва з Китаю.
Індустріальний парк (ІП) “Біла Церква” – проєкт холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів та $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1067627.html
Українська компанія City One Development і багатопрофільна інвестиційна корпорація ITOXI Corp. (Південна Корея) уклали меморандум про довгострокове співробітництво, партнерство має стратегічний характер і спрямоване на розвиток виробництва скла в Україні, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі City One Development.
«Ми раді, що наші зусилля із залучення іноземного партнера з дружньої країни втілилися в реальну угоду. Це лише перший крок на довгому шляху реалізації наших спільних планів, і ми впевнені, що наше партнерство стане важливим внеском у розвиток української економіки», – зазначив президент групи компаній City One Development Валерій Кодецький, слова якого наведені в прес-релізі.
Уточнюється, що меморандум, підписаний у квітні 2025 року в межах візиту корейської делегації в Україну, передбачає, що на першому етапі реалізації проєкту в межах індустріальних парків «Місто Скла» (Березань Київської обл.) і «Галичина» (Калуш Івано-Франківської обл.) буде побудовано два заводи з виробництва скла. Цей проєкт стане важливою віхою для впровадження сучасних технологій, створення нових робочих місць і зміцнення позицій України як виробника високоякісного скла.
«Ми впевнені, що наша спільна робота відкриє нові горизонти для інвестицій і технологічного прогресу. Україна має великий потенціал, і ми пишаємося можливістю стати частиною цієї амбітної ініціативи. Підписаний меморандум є важливим етапом, що підтверджує наші наміри інвестувати в розвиток скляної промисловості країни. Наразі триває оформлення угоди з придбання частки компанії в рамках цього проєкту», – сказав генеральний директор ITOXI Corp. Алекс Чеон.
City One Development розпочала будівництво першого заводу з виготовлення флоат-скла в Березані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Потужності заводу передбачають виробництво 600 тонн скла на добу, а сам проєкт оцінюють у $140 млн. Його реалізують у межах ІП «Місто Скла». Наприкінці 2024 року компанія почала будівництво другого заводу в рамках ІП «Галіція».
Очікується, що введення в експлуатацію першого заводу відбудеться 2027 року, другого – 2028 року.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія з більш ніж 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.
У портфелі City One Development – понад 1 млн 150 тис кв. м реалізованих об’єктів і 600 тис кв. м на стадії будівництва.
Серед житлових проєктів компанії в столиці: «Новопечерські Липки», “Бульвар Фонтанів”, “Святобор Park Resort”, The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в рамках ІП «Місто Скла» та ІП «Галіція».
ITOXI Corp – провідна інвестиційна компанія, що працює в різних сегментах, від комп’ютерних ігор до медичного обладнання та реалізації великих інфраструктурних проєктів на міжнародній арені. У листопаді 2023 року засновано ITOXI UA зі статутним капіталом 8,7 млн грн. Засновники – ITOXI Corp (51%) і Роман Григоришин (49%).
Згідно з даними сайту, ITOXI UA – це платформа комерційного B2B співробітництва, що зв’язує українські компанії з корейськими партнерами. Наразі об’єднує 214 партнерів в Україні та 62 в Республіці Корея, понад 17 проєктів – у роботі.
Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 році, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 1,9% – до 13,27 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Китаї, Індії, Мексиці та США, водночас у Європі та Південній Кореї очікується скорочення випуску.
Глобальне споживання свинцю може підвищитися на 1,5% і досягти 13,19 млн тонн. Зростання прогнозується, зокрема, в Бразилії, Індії та Японії, зниження – в Південній Кореї.
У США торік попит на метал впав на 8,3%, але у 2025 році очікується підйом на 4,3%. У Європі через скорочення виробництва автомобілів у 2024 році споживання свинцю скоротилося на 4,4%, цього року прогнозується підвищення на 1,8%. Передбачається, що споживання в Китаї 2025 року зросте на 0,9% після зниження на 1,3% минулого року.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 82 тис. тонн, йдеться в повідомленні ILZSG.
Випуск рафінованого цинку у світі в поточному році, як очікується, збільшиться на 1,8% – до 13,73 млн тонн.
Виробництво в Китаї підвищиться на 3,8% (після падіння на 3,4% у 2024 році). Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden нещодавно завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Південній Кореї.
Споживання металу цього року може зрости на 1% і досягти 13,64 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення попиту на 0,9% (після зниження на 1,9% минулого року). Також експерти припускають підйом споживання в Бразилії, Індії та Туреччині, а також скорочення в Південній Кореї.
“Будь-яке погіршення перспектив світової економіки через невизначеність, пов’язану з торговельною політикою, ймовірно, матиме негативний вплив на перспективи попиту на цинк”, – наголошується в звіті.
Глобальний профіцит цинку в 2025 році прогнозується на рівні 93 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, Росія, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
Після завершення війни Україна стане одним з найбільших світових центрів реконструктивної хірургії та лікування мінно-вибухових травм, прогнозує пластичний хірург, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
“У 2014 році, коли ми почали оперувати поранених військових, це стало точкою відліку для сучасної реконструктивної хірургії в Україні. А після 2022 року, з початком повномасштабної війни, кількість реконструктивних операцій і нових центрів реконструктивної хірургії в Україні стала безпрецедентною. Я переконаний: після завершення війни Україна стане одним із найсильніших центрів у світі за досвідом роботи з військовими і мінно-вибуховими травмами”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Дербак зазначив, що “сьогодні в Україні спостерігається справжній бум розвитку мікрохірургії та реконструктивної хірургії”.
“Хоча хотілося б, щоб ці обставини не виникали, для фахових хірургів це час надзвичайного професійного становлення. Адже мінно-вибухові травми непередбачувані, кожен випадок унікальний і потребує максимальної майстерності”, – сказав він.
