Підприємства агропромхолдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, сплатили у 2024 році 2,25 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів і, за даними Державної податкової служби, увійшли до списку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – “Клуб білого бізнесу”.
Як зазначила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці, понад 1,47 млрд грн із цієї суми сплачено до місцевих бюджетів територіальних громад у Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській та Харківській областях України. До державного бюджету надійшло понад 776 млн грн.
“За час повномасштабної війни «Астарта» перерахувала до бюджетів усіх рівнів 6,1 млрд грн і ми продовжимо це робити й надалі. Адже сумлінна сплата податків у воєнний час – це не просто обов’язок, це ще й демонстрація самозарядки та єдності українського бізнесу, що сприяє прискоренню Перемоги України та її економічному відновленню опісля”, – наголосив засновник і СЕО “Астарти” Віктор Іванчик.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн при зростанні виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Дохід від приватизації державного майна 2024 року зріс у 3,1 раза (на 6,75 млрд грн) порівняно з 2023 роком – до 9,9 млрд грн, повідомляють на сайті Фонду держмайна (ФДМ) України. За його даними, 2015 року доходи від приватизації становили 0,2 млрд грн, 2016 року – 0,2 млрд грн, 2017 року – 3,4 млрд грн, 2018 року – 0,3 млрд грн, 2019 року – 0,5 млрд грн, 2020 року – 2,2 млрд грн, 2021 року – 5,1 млрд грн, 2022 року – 1,7 млрд грн, 2023 року – 3,15 млрд грн.
«У 2024 році ФДМУ вдалося встановити новий рекорд за надходженнями від приватизації», – констатували у відомстві.
Загалом торік український бюджет отримав від приватизації 11,1 млрд грн, крім 9,9 млрд грн доходів, ще 1,2 млрд грн становило ПДВ.
При цьому, від продажу об’єктів малої приватизації надійшло майже 3,5 млрд грн, де найдорожчим лотом став київський готель «Козацький» – 0,4 млрд грн, а два проданих активи великої приватизації – столичний готель «Україна» та «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – забезпечили 6,45 млрд грн бюджетних надходжень.
ФДМ 2024 року також почав передавати на аукціони держактиви, які не мають балансової вартості або якщо вона дорівнює нулю, з початковою ціною 1 грн. У таких аукціонах була висока конкуренція.
«Ми пропонуємо ринку широкий вибір об’єктів: від великих об’єктів до єдиних майнових комплексів для розвитку бізнесу, нерухомості. Завдяки цьому кожен може відшукати варіанти для інвестування. В останнє десятиліття приватизація стала прозорішою, а її результати – суттєво покращилися», – зазначила в.о. голови ФДМ Іванна Смачило.
Ізраїль надіслав в Україну кілька сотень переносних зарядних станцій EcoFlow, щоб допомогти українцям легше перенести зиму і впоратися з проблемами з електрикою, повідомляє прес-служба посольства Ізраїлю в Україні в четвер.
«Посольство Ізраїлю в Києві та МАШАВ (Центр міжнародного співробітництва МЗС Ізраїлю) передадуть переносні станції сім’ям, які їх потребують, у різних регіонах України», – ідеться в повідомленні прес-служби посольства. Держава Ізраїль визнала незалежність України 25 грудня 1991 року. 26 грудня 1991 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Державою Ізраїль. У 1993 році в Києві було відкрито посольство Держави Ізраїль. З 2021 року надзвичайним і повноважним послом Ізраїлю в Україні є Михайло Бродський.
Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
IKEA Serbia подала запит до Белградського секретаріату з питань охорони навколишнього середовища, щоб прийняти рішення про необхідність оцінки впливу на навколишнє середовище для проекту розширення та реконструкції універмагу IKEA-istok у Белграді, повідомив Biznis.rs сьогодні.
Проект передбачає реконструкцію та розширення понад 6 тисяч квадратних метрів універмагу на вулиці Астрід Ліндгрен, а термін проведення громадського огляду та подання висновків щодо запиту – 31 січня.
Реконструкцію та розширення планується здійснити в один етап із збереженням наявних інфраструктурних зв’язків і без збільшення пропускної здатності.
У запиті зазначено, що буде збережена існуюча технологія очищення стічних вод та існуючий сепаратор стічних вод від транспортних зон.
«Оскільки зберігається існуюче призначення об’єкта, яке не є джерелом забруднення, а також враховуючи новітні стандарти охорони навколишнього середовища, які інвестор IKEA застосовує до всіх своїх проектів, жодних забруднень та незручностей в комплексі універмагів Ikea не очікується в Белграді», – йдеться у запиті на прийняття рішення про необхідність проведення оцінки впливу на навколишнє середовище.
Також було зазначено, що забрудненням можна вважати нерухомий трафік, який, за їхньою оцінкою, не має значного просторового розсіювання чи тривалості.
IKEA заявила, що під час розширення геомеханічні та гідрогеологічні характеристики ґрунту будуть враховуватися на основі детальних спостережень та аналізів.
“Реалізація запланованого проекту не призведе до забруднення, значного для території, на якій він буде розташований. Можливість виникнення аварії зведена до мінімуму шляхом впровадження відповідних профілактичних заходів та заходів оперативного реагування”, – йдеться у запиті.
Компанія вважає, що проект не матиме негативного впливу на навколишнє середовище, тому немає необхідності готувати Оцінку впливу на навколишнє середовище.
Джерело: http://relocation.com.ua/ikea-rozshyriuie-svoiu-prysutnist-u-serbii/
Збройні конфлікти, екстремальні погодні умови та кампанії з дезінформації стануть головними глобальними ризиками у 2025 році, свідчать результати опитування, яке щорічно проводить Всесвітній економічний форум (World Economic Forum, WEF).
Майже чверть (23%) респондентів, які взяли участь в опитуванні WEF, назвали збройні конфлікти основною причиною для побоювань у поточному році. Дезінформація увійшла до списку головних глобальних ризиків другий рік поспіль, а питання екології, що включають зміну клімату, скорочення біологічного розмаїття і руйнування екосистем, названі ключовим ризиком на горизонті 10 років.
«Зростання геополітичної напруженості, руйнування глобальної довіри і кліматична криза чинять безпрецедентний тиск на глобальну систему, – заявив керуючий директор WEF Мірек Дусек. – В умовах поглиблення розбіжностей і наростання ризиків перед світовими лідерами стоїть вибір: просувати співробітництво і стійкість, або зіткнутися з посиленням нестабільності. Ставки високі як ніколи».
В опитуванні WEF, проведеному у вересні та жовтні 2024 року, взяли участь понад 900 експертів з управління ризиками, політиків і топ-менеджерів. Всесвітній економічний форум відбудеться в Давосі з 20 по 24 січня.
