Американські та європейські чиновники намагаються виконати свою обіцянку щодо використання російських активів для допомоги Україні.
Довгоочікуваний план допомоги Україні у відновленні за рахунок російських грошей перебуває у підвішеному стані, оскільки Сполучені Штати та Європа намагаються домовитися про те, як надати кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, використовуючи заморожені активи російського центрального банку, дотримуючись при цьому своїх власних законів.
Складні переговори відображають виклики, що стоять перед країнами «Великої сімки», які намагаються розширити свої санкційні повноваження до нових меж, щоб покарати Росію і допомогти Україні.
Американські та європейські чиновники останніми тижнями докладають усіх зусиль, щоб отримати кредит до кінця року. Існує додаткова нагальна потреба завершити пакет до будь-яких потенційних змін у політичному ландшафті Сполучених Штатів, де підтримка України може похитнутися, якщо колишній президент Дональд Трамп переможе на президентських виборах у листопаді.
Але технічні перешкоди, пов’язані з отриманням такого кредиту, ускладнили ситуацію.
Посадовці «Групи 7» місяцями обговорювали, як використати 300 мільярдів доларів заморожених активів російського центрального банку для допомоги Україні. Після того, як європейські країни висловили застереження щодо законності прямого арешту активів, вони погодилися, що можна було б надати кредит у розмірі 50 мільярдів доларів за рахунок відсотків, які приносять ці активи.
Це рішення мало на меті забезпечити Україні великі вливання коштів без надання більшої прямої допомоги з бюджетів Сполучених Штатів та європейських країн. Це також дозволило західним союзникам скористатися активами Росії, не вдаючись до фактичного витрачання її грошей, що, на думку багатьох європейських високопосадовців, було б незаконним.
Але відмінності в правових системах Сполучених Штатів і Європи, які планують надати гроші авансом, ускладнили структурування кредиту.
Європейський Союз, де зберігається більша частина активів російського центрального банку, зобов’язаний продовжувати санкції, які заморозили російські активи, кожні шість місяців.
Через цей закон ЄС Адміністративно-бюджетне управління Білого дому визначило, що існує певний ризик, пов’язаний з наданням кредиту, і що, якщо ЄС не змінить своє санкційне законодавство, Конгрес повинен затвердити додаткове фінансування для України, щоб врахувати цей ризик. Але забезпечення додаткового фінансування для України є малоймовірним з логістичної та політичної точки зору, що залишає кредит у підвішеному стані.
«Вони думали, що велика, гарна, блискуча заява змусить бюрократів знайти вихід, і ось ми тут через три місяці», – сказав Чарльз Лічфілд, заступник директора Центру геоекономіки Атлантичної ради.
Чиновники ЄС неохоче змінюють своє санкційне законодавство на догоду Сполученим Штатам, оскільки для цього потрібна підтримка всіх 27 країн-членів. Європа могла б запропонувати всю суму кредиту, і деякі чиновники пропонували це зробити, але Сполучені Штати вважають, що важливо, щоб Група 7 діяла в унісон.
Останніми днями європейські чиновники обговорюють можливість продовження періоду перегляду санкцій до 12 або 36 місяців. Хоча це зменшило б витрати Сполучених Штатів на підтримку кредиту, Конгресу, швидше за все, все одно доведеться затверджувати нові гроші або перенаправляти існуючі через ризик того, що санкції можуть бути не продовжені.
«Як і американські чиновники, я розчарований тим, що європейці фактично взяли літню відпустку після того, як взяли на себе це зобов’язання, і лише цього місяця почали по-справжньому займатися цією темою», – сказав Філіп Зеліков, чиновник Державного департаменту в обох адміністраціях Буша і старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету. «А дехто створює нові перешкоди з причин, які не витримують особливої критики».
Пан Зеліков, який закликав Сполучені Штати використовувати активи Кремля для відновлення України, додав: «Росія розраховує на перемогу у війні на виснаження, в тому числі проти української економіки».
Від початку російського вторгнення на початку 2022 року Сполучені Штати надали Україні допомогу на суму близько 175 мільярдів доларів. Оскільки війна не демонструє жодних ознак згасання, Міжнародний валютний фонд очікує, що економіка України сповільниться у другій половині року, а інфляція зросте, оскільки атаки на енергетичну інфраструктуру тривають.
Цього місяця МВФ погодився надати Україні ще 1,1 мільярда доларів фінансової допомоги в рамках програми кредитування, яку він схвалив минулого року.
Високопоставлений представник адміністрації Байдена, який побажав залишитися невідомим, щоб розповісти про внутрішні дискусії, заявив, що Сполученим Штатам потрібні гарантії, які закріпили б зобов’язання лідерів «Групи 7», які домовилися, що суверенні активи Росії залишатимуться іммобілізованими до закінчення війни і до того часу, поки Росія не відшкодує Україні завдані нею збитки. Інший високопоставлений американський чиновник заявив, що необхідно терміново досягти угоди з Європою протягом наступних кількох тижнів, і зазначив, що розбіжності мають більше технічний, ніж ідеологічний характер.
Кредит було важко розробити через різноманітні ризики, пов’язані з ним. Наприклад, падіння відсоткових ставок може зменшити дохідність заморожених російських активів, більшість з яких знаходиться в Європі.
Американські урядовці розглядають різні сценарії для врахування цього ризику. Хоча близько 5 мільярдів доларів активів російського центрального банку знаходяться в США, адміністрація Байдена не готова заарештовувати ці кошти для забезпечення кредиту.
Прес-секретар Адміністративно-бюджетного управління заявила, що частина коштів, які Конгрес вже виділив на підтримку України, може бути використана для покриття потенційних витрат, пов’язаних з кредитом. Однак не зрозуміло, чи потребуватиме перенаправлення цих коштів на цю мету схвалення Конгресу.
Обговорення питання про виділення коштів відбувається в той час, коли бойові дії між Україною та Росією посилюються, а президент Байден стоїть на порозі того, щоб розчистити шлях для запуску західного озброєння великої дальності вглиб російської території.
Вибори в США в листопаді також впливають на долю України. На президентських дебатах минулого тижня пан Трамп не сказав, чи хоче він, щоб Україна перемогла у війні, і лише повторив, що працюватиме над швидким завершенням бойових дій.
«Йдеться про те, щоб зробити це до виборів», – сказав пан Лічфілд про кредит. «Тож 50 мільярдів доларів є, щоб замінити США, якщо це буде потрібно».
АТ “Укргазвидобування” і ПАТ “Укрнафта” в січні-серпні 2024 року збільшили видобуток товарного газу на 7,7% (на 0,7 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,8 млрд куб. м.
Такі дані оприлюднив глава групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов на заході Європейської бізнес асоціації “Глобальний прогноз. Зміцнення єдності”.
Чернишов також уточнив, що видобуток групою нафти і конденсату за цей період становив 1,3 млн тонн проти 1,2 млн тонн у січні-серпні-2023. План на рік – 2 млн тонн, за 1,8 млн тонн – у 2023-му.
За його словами, “Нафтогаз” є одним із найбільших інвесторів в економіку країни зі щорічним обсягом інвестицій і капітальних витрат близько $2 млрд.
Раніше УГВ повідомляло про збільшення за 8 місяців 2024 року видобутку товарного газу на 7,2% – до 9,26 млрд куб. м.
Як повідомлялося, у консолідованому квартальному звіті “Нафтогазу” йдеться про те, що прогнозний видобуток товарного газу групи за 2024 рік очікується на рівні 14,6 млрд куб. м. Чернишов у лютому зазначав, що мета групи на цей рік – наблизитися до видобутку 15 млрд куб. м.
ДП «Ліси України» просить передати самосіяні ліси під контроль держави, щоб мати змогу організувати їхнє пожежне облаштування, належний контроль і за потреби оперативно їх відновлювати, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець у Facebook. Болоховець нагадав, що функція лісівників – виявлення та первинне гасіння пожеж. Однак впоратися з масштабним стихійним лихом може тільки ДСНС, яка має у своєму розпорядженні велику кількість потужної техніки.
«У багатьох випадках лісівники благали місцеву владу передати заліснені ділянки держпідприємству, щоб наші господарства могли організувати пожежне облаштування та належний контроль. Але отримали відмову, і тепер маємо прикрі наслідки безвідповідальності. Самосіяні ліси потрібно терміново передати під контроль держави», – впевнені в “Лісах України”.
Держпідприємство наразі розглядає перспективу відновлення знищених пожежами ділянок лісу. Однак упирається в процедуру, яка займає дуже багато часу і коштів.
«Швидкість відновлення згорілих лісів залежить виключно від дерегуляції нормативної бази», – підкреслив Болоховець.
У «Лісах України» мають намір відпрацювати координацію та зв’язки між підрозділами з різних регіонів, збільшити кількість пожежних водойм, налагодити співпрацю з місцевою владою щодо створення добровільних пожежних загонів.
«Важливо, щоб висновки були зроблені не тільки лісівниками», – закликав гендиректор “Лісів України”.
Як повідомлялося, у вересні 2024 року рекордна посуха та відсутність опадів у низці регіонів спровокували масштабні лісові пожежі. Йдеться про лісову пожежу в Полтавській області, яка охопила майже 1000 га. Біля Києва локалізовано велику пожежу у Вищедубечанському лісовому господарстві на площі 145 га. Зупинено значні пожежі в Харківській області в Жовтневому та Чугуєво-Вовчанському лісових господарствах. Вогонь уже не поширюється, але всередині лісових масивів триває детонація боєприпасів.
За інформацією «Лісів України», завдяки діям лісівників і підрозділів ДСНС України ситуацію стабілізовано. Але ще тиждень лісникам доведеться боротися з масштабними лісовими пожежами.
Кохавинська паперова фабрика (КПФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-серпні 2024 року наростила обсяг виробництва на 67,4% до аналогічного періоду 2023 року – до 1 млрд 279 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками семи місяців приріст виробництва фабрики становив 61,1%, півріччя – 54,5% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за вісім місяців збільшилося на 34,8% – до 37,7 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зберігся на торішньому рівні – 90,4 млн од. КПФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, в жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПВМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) має намір спрямувати на виплату дивідендів 19,936 млн грн за підсумками роботи в 2023 році.
Таке основне питання міститься в порядку денному загальних зборів акціонерів, призначених на 18 жовтня 2024 року, які пройдуть дистанційно.
У проєкті рішення – виплата дивідендів із нерозподіленого прибутку за 2023 рік у розмірі 0,30 грн на 1 акцію (загальна їх кількість – 66 млн 453,976 тис. од.). Спосіб виплати дивідендів – безпосередньо акціонерам.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2023 році становив 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
На зборах, що відбулися 29 квітня 2024 року, акціонери вирішили залишити прибуток за 2023 рік нерозподіленим, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м. Дружківка на Дніпропетровська обл., м. Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.), великий український виробник гофрокартону, в січні-серпні 2024 року збільшила випуск гофротари на 19% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 63,64 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За вісім місяців підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 4,1% – до 51,3 тис. тонн, а паперу випущено більше на 75% – 0,72 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” в січні-серпні випустила продукції на 1 млрд 742,5 млн грн (+16,5%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за січень-серпень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3% до того ж періоду 2023 року – до 390,5 тис. тонн, картонних ящиків – на 17%, до 384,3 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає здебільшого гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка за вісім місяців випустила (за даними “Укрпапір”) 41,4 тис. тонн різного картону (майже минулорічний показник) і 31,8 млн кв. м гофроящиків проти 2,7 млн кв. м. роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКБФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
