ФАО підтримало ініціативу Міністерства аграрної політики та продовольства щодо будівництва малих овочесховищ потужністю від 20 до 1000 тонн, насамперед – на прифронтових територіях Харківської та Миколаївської областей, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
«Сьогодні в Україні до 35% вирощеної продукції втрачається через відсутність належних умов зберігання. Вирішуємо цю проблему! Спільно з ФАО запускаємо будівництво сучасних овочесховищ потужністю від 20 до 1000 тонн, насамперед – на прифронтових територіях Харківської та Миколаївської областей», – написав він у телеграм-каналі.
Міністр пояснив, що кожне мале сховище дає можливість працювати близько 150 малим фермерам. Навколо нього створюються нові робочі місця та кооперації. Крім того, зменшуються втрати врожаю, що критично важливо для продовольчої безпеки.
Коваль додав, що після запуску проєктів по малих сховищах, почнуться будівництва великих багатосекційних об’єктів, якими зможуть користуватися не тільки фермери, а й бізнес, супермаркети та соціальні установи – лікарні, школи тощо.
«Моя мета як міністра – щоб ці овочесховища стали основою для розвитку кооперативного руху серед аграріїв», – наголосив міністр.
Крім того, команда міністерства обговорила з регіональним керівником програми для Європи та Центральної Азії ФАО Раймундом Єле та в.о. глави офісу ФАО в Україні Мохаммедом Азукою новий проєкт підтримки аграріїв з виробництва біогазу та електроенергії з агробіомаси.
«Розвиток біоенергетики – це не тільки енергетична незалежність, а й можливість додаткового заробітку для фермерів», – резюмував міністр.
FAO, будівництво овочесховищ, міністерство аграрної політики
ПАТ «Укрнафта» 24 березня оголосила тендер на Медичне страхування працівників.
Як повідомляється в системі «Прозоро», очікувана вартість 182,980 млн грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 1 квітня.
Металургійні підприємства України в лютому 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 572 тис. тонн з 532 тис. тонн, але знизив на 6,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 611 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 21-те місце серед 69 країн в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до лютого-2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого є такою: Китай – 78,922 млн тонн (“мінус” 3,3% до лютого-2024), Індія – 12,662 млн тонн (“плюс” 6,3%), Японія – 6,4 млн тонн (-8,5%), США – 6,03 млн тонн (-7%), РФ – 5,8 млн тонн (-3,4%), Південна Корея – 5,154 млн тонн (0,7%), Туреччина – 2,924 млн тонн (-5,6%), Бразилія – 2,72 млн тонн (-1,6%), Німеччина – 2,702 млн тонн (-13,5%) та Італія – 1,813 млн тонн (-0,6%).
Загалом у лютому поточного року виплавка сталі знизилася на 3,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 144,7 млн тонн.
За підсумками двох місяців року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 166,3 млн тонн (“мінус” 1,5% до січня-лютого-2024), Індія – 26,372 млн тонн (“плюс” 6,8%), Японія – 13,186 млн тонн (-7,5%), США – 12,858 млн тонн (-1,3%), РФ – 11,739 млн тонн (-2,5%), Південна Корея – 10,535 млн тонн (-2,8%), Туреччина – 6,127 млн тонн (-3,7%), Бразилія – 5,534 млн тонн (0,9%), Німеччина – 5,382 млн тонн (-13,1%) та Іран – 3,958 млн тонн (-23,1%).
Метпідприємства України за 2 місяці поточного року збільшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,183 млн тонн з 1,0756 млн тонн.
Загалом у січні-лютому-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 301,958 млн тонн, посіла 20-е місце.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
АТ “Нікопольський ремонтний завод” (НРЗ, Дніпропетровська обл.) за підсумками роботи у 2024 році отримало чистий прибуток, розмір якого поки не повідомляється.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 28 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради товариства про результати діяльності за 2024 рік та прийняття рішення за результатами розгляду такого звіту.
Збори також заслухають висновки аудитора та затвердять заходів за результатами розгляду такого звіту. Також у черзі денній – затвердження річної фінансової звітності товариства за 2024 рік, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2024 рік та розподіл прибутку товариства, затвердження річного звіту за минулий рік.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується не розподіляти чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році.
Нікопольський ремонтний завод спеціалізується на ремонті та технічному обслуговуванні машин для металургії.
У 2023 році завод отримав 4,3 млн грн чистого прибутку проти 37,1 млн грн збитків роком раніше за зростання чистого доходу на 86% – до 423,3 млн грн, а за дев’ять місяців 2024 року наростив прибуток у 2,2 рази – до 20,5 млн грн, чистий дохід – на 6,5%, до 341,9 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, “Інтерпайп Ніко тьюб” та “Сентравіс продакшн Юкрейн” належить по 25,01% акцій НРЗ, ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Ювіс” і “Волберт Компані Лімітед” (Кіпр) – по 24,99% акцій.
Статутний капітал НЗР – 9,772 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 1 грн.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) запровадила заборону на ввезення в Україну з Словаччини тварин через спалах ящуру в цій країні, повідомила пресслужба відомства.
При цьому вона послалася на офіційну інформацію Європейського Союзу (через інформаційну систему нотифікації хвороб тварин — ADIS) та Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH).
“Заборонено ввезення до України із Словацької Республіки тварин, сприятливих до вірусу ящуру, генетичного матеріалу, сировини та продуктів від них”, — йдеться у повідомленні з посиланням на розпорядження головного державного ветеринарного інспектора України.
Джерелом інфекції є хворі на ящур тварини, а також ті, що перебувають в інкубаційному періоді. Вірус може передаватися зокрема через продукти від тварин, сприйнятливих до цього захворювання.
