Створення при Кабінеті міністрів Міжвідомчої координаційної комісії (Національного координатора) по боротьбі зі злочинністю усуне розпорошеність повноважень між органами влади в цій сфері та сприятиме наближенню національної системи протидії організованій злочинності до європейських стандартів.
Таку думку висловила агентству “Інтерфакс-Україна” співробітник юридичної фірми Barristers Христина Білак, коментуючи зареєстрований у Верховній Раді проєкт змін до закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.
Вона зазначила, що відповідна комісія стане постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабміні та дозволить забезпечити узгодженість дій державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, стратегічне планування, оцінку загроз, моніторинг та контролю реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, а також наблизить національну систему протидії організованій злочинності до європейських стандартів управління і координації.
Зокрема, згідно з проєктом закону, Нацкоординатор на підставі визначених пріоритетів розроблятиме комплексні плани заходів та здійснює узагальнення інформації про хід їх виконання, завершення або причини невиконання.
При цьому, юрист зазначила, що згідно з розпорядженням уряду від 27 вересня 2022 року, до моменту створення національного координатора його функції покладено на МВС.
Проєкт закону розроблено на виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Створення постійного національного координатора з питань боротьби з організованою злочинністю також є однією з рекомендацій Європейської Комісії, викладених у звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.
Україна імпортує рекордні обсяги електроенергії з ЄС, але мільйони споживачів все одно сидять без світла по 12-16 годин і більше. Тобто імпорт є, а світла немає. Виникає логічне запитання: де «губляться» мегавати?
Втім, парадокс пояснюється просто: імпорт – це не «світло в розетці», а лише додаткове джерело потужності. Щоб електрика дійшла до якогось певного кварталу або будинку, повинні працювати магістралі, підстанції та розподільні мережі – саме там сьогодні найбільші проблеми.
Питання додатково загострюється тим, що після масштабних обстрілів на початку грудня була зменшена потужність АЕС (які є базовою генерацією української енергосистеми). За даними МАГАТЕ, пошкодження мереж призвело до зупинки деяких блоків або переведення їх на знижену потужність. Тому тема імпорту останнім часом обговорюється дуже жваво на всіх рівнях.
Вже листопад показав системний розрив. Експорт електроенергії впав на 94% порівняно з жовтнем 2025 року – до 5,3 тис. МВт·год, а з 11 листопада фактично зупинився. Нагадаємо, що в жовтні експорт української електроенергії знизився порівняно з вереснем на 85%. Імпорт, навпаки, зріс на 17% – приблизно до 415 тис. МВт·год і став максимальним з початку року.
Даних за грудень, звичайно, ще немає, але вже зрозуміло, що Україна другий місяць поспіль залишається нетто-імпортером електроенергії. Структура поставок дещо змінилася: найбільшим постачальником, як і в жовтні, є Угорщина (близько 44%), але відчутно зросли частки Словаччини (в 10 разів) і Молдови (в 2 рази). У той же час Польща і Румунія «просіли» в структурі «електричного» імпорту.
З 1 грудня максимальний доступний перетин імпорту було збільшено з 2,1 до 2,3 ГВт, але відразу слід зазначити, що обидві цифри поки що є більш теоретичними. Адже середнє фактичне використання перетину в листопаді було тільки приблизно 27%, з піками до 88% в окремі години.
Тобто ресурс є, але не завжди там і тоді, де він потрібен. Можна назвати головні причини того, що навіть наявна електроенергія не доходить до кінцевого споживача.
Ринок реагує на дефіцит ціною. У листопаді 2025 року український ринок на добу вперед став одним з найдорожчих в Європі (з ціною близько 140 євро за 1/МВт·год), тоді як у Швеції ціна становила приблизно 36 євро/МВт·год, а, скажімо, у Франції 43 євро/МВт·год.
Це не про «жадібність» продавців і постачальників, а про брак дешевої власної пропозиції та обмеження мереж.
ЄС посилює міждержавні перетоки – це знижує ціни і додає гнучкості. У 2024 році Франція наростила атомну і гідрогенерацію і стала найбільшим чистим експортером в регіоні.
Але навіть рекордний французький профіцит не є автоматичною «чарівною таблеткою» для України. Причина – асиметрія часу і місця: надлишки часто виникають в години, коли у нас інший профіль навантаження, і в вузлах, звідки ми не можемо швидко «перекачати» мегавати.
Частина країн ЄС також має профіцит електрики, особливо в т.зв. сонячні та вітряні вікна, і так само шукає, куди можна продати надлишки. Але виникають ті ж проблеми: складна логістика (як в ЄС, так і в Україні) і асиметрія навантажень.
Тобто імпорт може бути дуже корисним, але не варто розглядати його як стратегію заміщення власної маневреної потужності.
Втім, оперативна картина не безнадійна. «Укренерго» очікує поступового скорочення обмежень у міру ремонту пошкоджених об’єктів і за відсутності нових атак.
Уряд синхронізує відновлення, будівництво захисних споруд, створення резервів палива і підключення когенераційних установок до мережі. Це додасть локальної потужності там, де вона найбільш необхідна.
Ефект від збільшення перетину до 2,3 ГВт є, але він обмежений внутрішніми вузлами. Найближче практичне полегшення дасть саме підключення децентралізованих джерел і відновлення мереж.
У найближчі тижні ставка – на швидкість і точність. Перш за все потрібно відновити пропускну здатність в критичних коридорах і вузлових підстанціях, де одна заміна трансформатора або вимикача повертає десятки мегават в місто.
Мобільні підстанції, польові бригади, «гаряча» логістика обладнання – це питання годин і днів, а не місяців.
Паралельно потрібно приєднувати до мережі когенераційні, газопоршневі та газотурбінні установки в дефіцитних вузлах. Там, де на карті вимальовуються «чорні діри» вечірнього піку, локальна генерація здатна «підхопити» навантаження.
У перспективі декількох місяців ключовим стає перехід до керованого попиту. Промисловість і великі комерційні споживачі здатні «згладжувати» навантаження за зрозумілими правилами і компенсаціями. Це не абстракція: графіки обмеження потужності (ГОП) вже працюють, але їх потрібно перетворити на цивілізовані програми DR (кероване споживання) з прогнозованим ефектом.
Також потрібно продовжити створення додаткових коридорів «захід-схід», додаткових вузлів перемикання в мережі 330-750 кВ, локальних резервів навколо мегаполісів і великих підстанцій. Накопичувачі енергії у великих вузлах підтримують систему в 2-3 пікові години і зменшують тривалість ГПВ.
У перспективі необхідні ще потужності, що змінюють правила гри. Потрібно 3,5-4 ГВт нової децентралізованої маневрової генерації, максимально наближеної до споживача. Газові установки, когенераційні кластери для тепла і електрики, мікромережі для критичних районів — все це робить систему менш залежною від одного-двох вузлів.
Інженерна логіка повинна йти рука об руку з інституційною: прозоре корпоративне управління, стабільні правила розрахунків і швидкі закупівлі критичного обладнання. Без довіри не буде фінансування, без фінансування — не буде підземних розподільних пунктів, посилених перехресть, складів з резервними трансформаторами.
Не варто чекати чарівної кнопки, яка відключає ГПВ за одну ніч. Реалістичний сценарій – це поступове скорочення тривалості та глибини відключень у тих регіонах, де:
– відновлено хоча б частину магістралей «захід-схід»;
– підключені локальні когенераційні/газові установки;
– працюють програми керованого попиту для бізнесу;
– критична інфраструктура забезпечена резервами.
Це «мозаїка рішень»: кожен шматок окремо не рятує, але разом вони дають відчутний ефект.
Імпорт з потенціалом у 2,3 ГВт може стати тимчасовим порятунком, але аж ніяк не панацеєю. Поки пошкоджені високовольтні лінії та вузли передачі електроенергії, імпортований мегават не перетвориться на світло в будинках.
Шлях до коротших відключень – у трьох швидких діях:
Паралельно необхідно інвестувати у власну маневрову потужність і розвиток центральних та локальних мереж. Рекордний імпорт – це симптом відкритої рани. Її лікують не цифрами перетину, а системною реабілітацією мереж і поверненням довіри до правил гри.
Джерело: https://expertsclub.eu/analiz-potochnoyi-sytuacziyi-z-importom-elektroenergiyi-v-ukrayini/
Ціна золота на спотовому ринку в середу вперше в історії перевищила $4,5 тис. за унцію і знову оновила рекорд.
Спотова ціна золота до 8:31 за Києвом зросла на 0,1%, до $4 490,56 за унцію, а раніше в ході сесії піднімалася до рекордних $4 525,77 за унцію. Ф’ючерси на біржі Comex також встановили новий історичний максимум – $4 555,1 за унцію.
До 9:00 за Києвом ці контракти відкотилися до $4 520,6 за унцію, що на 0,3% вище рівня попереднього торгового дня.
Інвестори продовжують купувати золото як захисний актив на тлі зростання геополітичної напруженості та очікувань подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики ФРС США в умовах охолодження ринку праці та уповільнення інфляції. Додатковим фактором виступає слабка ліквідність на ринку в кінці року, що підсилює коливання цін.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Інвестиційна група Concorde Capital планує на початку 2026 року запустити 18,4 МВт газопоршневої генерації, яка наразі перебуває у фазі будівництва, повідомив засновник і власник Ігор Мазепа.
“Наш енергетичний проєкт Encraft – це мережа об’єктів розподіленої генерації та систем зберігання енергії. Ми виступаємо інвестором, структуруємо фінансування, залучаємо партнерів і відповідаємо за подальший продаж бізнесу”, – написав він на сторінці у Фейсбук після зустрічі з учасниками CEO Club.
Крім того, за словами Мазепи, до кінця 2026 року група планує ввести 40 МВт/160 МВт*год систем зберігання енергії в різних регіонах України.
“Контекст, який усі добре розуміють: дефіцит генерації, волатильні ціни та попит на гнучкі потужності. За нашими оцінками, ці умови збережуться щонайменше до 2029 року”, – зазначив він.
Засновник Concorde Capital зауважив, що група відкрита до співінвестування в зазначений проєкт.
«Енергетика сьогодні – не абстрактна “ідея”, а конкретна інвестиційна логіка, підкріплена командою сильних фахівців і реальними цифрами», – вважає він.
Як повідомлялося з посиланням на Мазепу, Concorde Capital планував інвестувати в проєкти в енергетиці до кінця 2025 року EUR120 млн і очікував, що за «кілька років» зможе побудувати енергетичну компанію вартістю понад $1 млрд. На початку 2025 року Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн і планував законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
Коли темпи трансформацій на ринку праці випереджають прогнози, а країна живе в умовах затяжної невизначеності та дефіциту людського капіталу, стає очевидним одне – люди перестають бути ресурсом і стають ключовою стратегічною умовою стійкості та зростання бізнесу.
19 грудня у Києві відбулася 18’ PEOPLE MANAGEMENT CONFERENCE – подія, що об’єднала CEO, HRD, власників бізнесів, аналітиків, освітніх і соціальних лідерів.
Конференція стала простором глибокого діалогу про те, як змінюється управління людьми в умовах війни, дефіциту людського капіталу та стрімкої технологічної трансформації.
Від HR-функції – до людини як стратегічного ядра
18ʼ PEOPLE MANAGEMENT CONFERENCE вже 10 років поспіль послідовно просуває ідею, яка стала управлінським стандартом: “All manager is people manager”
Відкриваючи подію, засновниця KA Group Альона Жупікова наголосила: у реальності виснаження команд, демографічних втрат і постійної турбулентності управлінська зрілість визначається не процесами, а здатністю працювати з живими системами – довірою, мотивацією, енергією, сенсами та відповідальністю.
«Ми не шукаємо простих відповідей. Ми мислимо і діємо як архітектори – свідомо створюємо простір для чесних управлінських розмов і складних рішень. Саме це сьогодні тримає бізнес, команди й майбутнє», – підкреслила вона.
Три блоки – три відповіді на реальність.
Програму конференції вибудували як архітектуру мислення, що відповідає ключовим викликам часу.
Реальність на межі – що робити тут і зараз. Перший блок був присвячений демографічним зрушенням і конкуренції за людей.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова окреслила прогноз депопуляції навіть за умов часткового повернення мігрантів. За її оцінками, повернутися може близько третини, а визначальними факторами стануть безпека, робота, житло та переконлива «картинка майбутнього».
Співзасновник Prometheus Іван Примаченко підкреслив: людський капітал сьогодні – це не лише ефективність, а й другий шанс, який освіта та перекваліфікація дають людям незалежно від віку чи статусу.
Артур Міхно, співвласник і CEO Work.ua, показав динаміку відновлення ринку праці після 2022 року та наголосив: виграють компанії, які будують HR-бренд не навколо зарплат, а навколо сенсів, довіри та причетності.
Виступ Марини Стародубської, авторки книги «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд» окреслив ключовий управлінський висновок – український менталітет у час війни вимагає іншої логіки змін. Ефективне управління людьми в Україні працює не через копіювання моделей і формальні правила, а через персоналізацію, пояснення та співтворення рішень. Довіра формується на рівні конкретних людей і малих груп, тому лідерство через людяність, діалог і відповідальність стає вирішальним чинником трансформацій.
Соціологиня, засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк представила дані про стан ментального здоров’я: 72% громадян оцінюють якість свого життя як низьку, а втома, тривожність і зниження мотивації стають фоном, що напряму впливає на продуктивність і здатність ухвалювати рішення.
Форсайт і рішення – технології, люди та нова логіка управління.
Другий блок зосередився на ролі AI та аугментації людини.
Виконавча партнерка EY Ukraine Ольга Горбановська, спираючись на EY Work Reimagined 2025, зазначила: AI невідворотний, але очікуваний ROI отримують одиниці – причина частіше в людському факторі, ніж у технологіях.
У панельній дискусії прозвучало: AI не зменшує навантаження автоматично – він підвищує когнітивну складність роботи. Виграють компанії, де керівництво інвестує в навчання, структуровані процеси та критичне мислення, а людину розглядають як оркестратора технологій. Окремо підкреслили роль HRD як дизайнера роботи та партнера CEO у створенні систем, що підтримують людей, а не виснажують їх.
В інтерактивній панелі про конфлікти експерти з організаційного розвитку підкреслили: команди руйнує не конфлікт, а дефіцит довіри, страх відкритого діалогу та небажання брати відповідальність. Зрілі організації переводять напругу в дорослі домовленості.
Дискусія про етичний рекрутинг окреслила чіткий управлінський висновок – у ситуації дефіциту людського капіталу найм перестає бути операційною процедурою і стає стратегічним рішенням. Помилки в рекрутингу масштабуються швидше за будь-які фінансові витрати, трансформуючись у втрату довіри, продуктивності та стійкості команд.
Етичний рекрутинг – це не питання тону чи «м’якості», а питання зрілості системи: прозорості процесів, відповідального вибору інструментів, зворотного зв’язку і готовності бізнесу інвестувати в людей. Саме така логіка формує найм, що працює на довгу дистанцію і підтримує бізнес у період структурних змін.
Культури майбутнього – гідність, інклюзія, середовища.
Третій блок відкрив довгострокову перспективу.
Директорка проєктів IREX Юлія Ткачук говорила про реінтеграцію ветеранів як стратегічний виклик 2025–2030 років: ветерани – актив, а не ризик, і ця тема має бути системною частиною культури гідності.
Консультантка з ментального здоров’я Юлія Башлакова наголосила: реінтеграція – це соціальний контракт і спільна відповідальність бізнесу, суспільства та держави.
Завершальним акордом став виступ архітектора Марка Савицького про архітектуру гідності – фізичні простори як інструмент психологічної стійкості та утримання людей. Середовища, спроєктовані з урахуванням універсального дизайну, стають сильнішими для всіх команд.
Протягом дня конференція зафіксувала ключовий зсув – конкуренція за людський капітал стає системною. Виграють компанії та країни, які інвестують не лише в технології, а й у довіру, культуру, розвиток і середовища, що підтримують людину.
18’ PEOPLE MANAGEMENT CONFERENCE підтвердила свою роль платформи, де аналітика, практичні кейси та стратегічні ідеї перетворюються на рішення, здатні утримувати бізнес, команди й майбутнє України.
Організатор – KA Group
Титульний партнер – Work.ua
Офіційний партнер – Linkos Group
Генеральний медіапартнер – 1+1 media
Контакти для спеціальних пропозицій KA Group – info@kagroup.ua | +38 (063) 247 94 74
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Представники АТ “Хмельницькобленерго” та французької EDF International Networks узгодили технічні параметри модернізації обладнання електромереж у межах розробки проєктно-кошторисної документації у грантовому проєкті переходу на напругу 20 кВ.
“Модернізація передбачає переведення електромереж на напругу 20 кВ, що відповідає прийнятим в ЄС стандартам, та поліпшить надійність розподілу електроенергії. Фінансування в обсязі EUR13 млн здійснюється за грантом уряду Франції”, – повідомляється на сайті “Хмельницькобленерго” у понеділок.
Як зазначили у товаристві, “Хмельницькобленерго” та EDF продовжують реалізовувати проєкт вартістю EUR13 млн з підвищення стійкості мереж розподілу електроенергії. Суть проєкту – у модернізації та цифровізації електромереж, підстанцій (ПС), розподільних пунктів, зміни напруги мережі з 10 до 20 кВ.
“Це єдиний такий проєкт в Україні, що виконуватиметься за грантові кошти”, – доповнили в обленерго.
В рамках проєкту вже затверджено ескізні проєкти підстанцій та мереж 0,4/20 кВ, проведено геодезичне дослідження зони проєктування мереж та ПС, визначено критерії та вимоги захисту каналів передачі даних.
Згідно з проєктом, у межах обраної локації буде переведено електромережі на напругу 20 кВ, що дасть змогу значно поліпшити надійність розподілу електроенергії для 19 тисяч клієнтів. На двох підстанціях буде встановлено по два трансформатори 10/20 кВ, також на кожній з ПС буде встановлено по одному розподільному пристрою 20 кВ. За розрахунками, також буде прокладено 50 км кабельних ліній напругою 20 кВ і переведено 82 трансформаторних підстанції на напругу 20 кВ. Повз кабелі одразу прокладатимуться оптоволоконні лінії для побудови ефективної системи телеметрії, з виведенням інформації на робоче місце диспетчера.
За словами першого заступника гендиректора “Хмельницькобленерго” Юрія Маєвського, робочі зустрічі між його товариством та EDF в раках реалізації проєкту відбуваються по декілька разів на тиждень.
“Ми доклали багато зусиль для підготовки та реалізації проєкту. Він буде важливим для розвитку всієї енергетики України за сучасними європейськими технологіями. В результаті буде сформовано чіткий план модернізації та розвитку електромереж області. І це стане прикладом для інших регіонів країни”, – зазначив він.
У “Хмельницькобленерго” нагадали, що грантовий проєкт реалізовується в межах угоди між урядами України та Франції щодо сприяння відновленню та підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки, а також спрямований на виконання меморандуму між Міністерством енергетики України та EDF International Network.
https://interfax.com.ua/news/economic/1131052.html
