Аналітичний центр Experts Club проаналізував економіку Албанії за 10 місяців 2025 року і представив свій аналіз і прогноз. Албанія за підсумками перших десяти місяців 2025 року зберігає одну з найвищих темпових динамік в Європі при низькій інфляції, стійких валютних резервах і тривалому зростанні туризму, проте стикається з ослабленням промислового випуску і розширенням торгового дефіциту.
За оцінкою місії МВФ і національної статистики, реальний ВВП Албанії зріс приблизно на 3,4–3,6% у річному вираженні в першому півріччі 2025 року, що порівняно з показниками 2024 року і вище середньоєвропейського рівня. Основними драйверами зростання залишаються сектор послуг, будівництво і туризм: тільки іноземні туристи за перші шість місяців витратили в країні близько 2,1 млрд євро, що на 7–8% більше, ніж роком раніше.
Міжнародні інститути очікують, що за підсумками року економіка додасть близько 3,4–3,7%: МВФ після осінньої місії підняв прогноз до 3,5% на 2025 рік, Світовий банк і ЄБРР також виходять із зростання вище 3%.
Інфляція в країні залишається низькою і близькою до цільового рівня. За даними МВФ і національної статистики, річне зростання споживчих цін у 2025 році коливається близько 2–2,3%.
Ситуація на ринку праці помірно поліпшується. Рівень безробіття в другому кварталі 2025 року знизився до 8,5% і помітно нижчий за історичний середній (близько 14%).
Найбільш вразливою ланкою залишається промисловість. Згідно з оцінками дослідницьких центрів і статистики, промислове виробництво в Албанії в першому кварталі 2025 року скоротилося приблизно на 2,1% до аналогічного періоду 2024 року, а в другому кварталі падіння сповільнилося до близько 0,5%. Випуск в обробній промисловості в червні 2025 року був на 0,9% нижче рівня річної давності. Це відображає проблеми традиційних експортних галузей – перш за все текстилю та пошиття одягу, які відчувають тиск через зміцнення національної валюти та демографічний відтік.
Зовнішній сектор залишається слабким місцем макроекономіки. За даними албанських аналітичних центрів та INSTAT, торговельний дефіцит у товарах у першому півріччі 2025 року збільшився до приблизно 25,3% ВВП, незважаючи на високі доходи від туризму. Перекази від мігрантів зросли приблизно на 5%, до 1,2 млрд євро, залишаючись важливим джерелом зовнішніх надходжень, а прямі іноземні інвестиції за той же період стабілізувалися на рівні близько 1,1 млрд євро.
При цьому зовнішня стійкість виглядає комфортною. За даними Trading Economics, міжнародні резерви Албанії у вересні 2025 року досягли 7,3 млрд дол. МВФ у заключній заяві за статтею IV прямо відзначає «сильні резерви, зниження державного боргу і один з найвищих темпів зростання в Європі» як основу для подальших реформ і поглиблення інтеграції з ЄС.
Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-вересня 2025 року сплатили 3,8 млрд грн податків, що на 19,1% нижче за аналогічний період минулого року (4,7 млрд грн).
Згідно з пресрелізом компанії, серед найбільших за обсягом відрахувань об’єднаного ГЗК за 9 місяців 2025 року стали плата за користування надрами, єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб. Також вагома доля відрахувань – плата за землю та військовий збір.
“З початку повномасштабної війни ГЗК “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків. Ми працюємо в нових умовах, орієнтуючись на щоденні зміни, але й не відмовляємось від довгострокових перспектив, бо ми, пори все, націлені на реалізацію усіх стратегічних задач, які маємо сьогодні. “Метінвест” продовжує системно підтримувати Кривий Ріг та Україну, ми реалізуємо найважливіші соціальні та інфраструктурні проєкти в громадах та допомагаємо фронту”, – зазначив генеральний директор ОГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялося, за 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва ОГЗК залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, враховуючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
Інгулецький ГЗК зупинив роботу влітку 2024 року.
ГЗК групи за підсумками 2024 року наростили сплату податків в 2,6 раза, до 5,7 млрд грн.
Раніше фінансова директорка “Метінвесту” Юлія Данкова, пояснюючи фінансові показники групи, констатувала, що динаміка не позитивна головним чином внаслідок зупинення роботи виробничих потужностей, зокрема у Покровську.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Металургійні підприємства України у жовтні поточного року наростили виробництво сталі на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, але зменшили на 5,9% до попереднього місяця (611 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у жовтні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до жовтня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай – 72 млн тонн (“мінус” 12,1% до жовтня-2024), Індія – 13,563 млн тонн (+5,9%), США – 6,989 млн тонн (+9,4%), Японія – 6,853 млн тонн (-1%), РФ – 5,250 млн тонн (-6,2%), Південна Корея – 5,093 млн тонн (-5,8%), Іран – 3,316 млн тонн (+12%), Туреччина – 3,208 млн тонн (+3,1%), Німеччина – 3,127 млн тонн (-3%) та Бразилія – 2,988 млн тонн (-2,7%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зменшилась на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 143,340 млн тонн.
За підсумками десяти місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 817,870 млн тонн (-3,9% до січня-жовтня-2024), Індія – 135,987 млн тонн (+10%), США – 68,376 млн тонн (+2,8%), Японія – 67,327 млн тонн (-4,1%), РФ – 56,536 млн тонн (-4,9%), Південна Корея – 51,144 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 31,277 млн тонн (+1,2%), Німеччина – 28,505 млн тонн (-9,9%), Бразилія – 27,988 млн тонн (-1,8%) та Іран – 25,442 млн тонн (-1%).
Метпідприємства України за десять місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,172 млн тонн з 6,487 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-жовтні-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат» (Одеса) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року збільшило чистий прибуток у 4,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 504,626 млн грн з 113,016 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», у третьому кварталі прибуток склав 201,052 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство збільшило чистий дохід на 26,5%, до 4 млрд 33,007 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 склав 791,920 млн грн.
Як повідомлялося, підприємство в 2024 році скоротило чистий прибуток на 34% в порівнянні з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно збільшило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн. Завод минулого року відвантажив 90,089 тис. тонн металопродукції. Частка експорту склала 48% у натуральному вираженні. Капіталовкладення минулого року склали 226,445 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році склала 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
«Стальканат» у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але збільшив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн. Підприємство в 2023 році відвантажило 72,593 тис. тонн металопродукції, частка експорту – 53% в натуральному вираженні. Капіталовкладення в 2023 році склали 164,815 млн грн.
«Стальканат» – один з найбільших виробників сталевих канатів і арматурних прядей у Східній Європі, лідер виробництва металовиробів в Україні.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у Давида Немировського знаходиться 50% акцій, Антона Михаленка (нерезидент) – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що фізична особа Віталій Дубович володіє 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ «Стальканат» наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції — 0,17 грн.