Продажі нових автобусів (без урахування мікроавтобусів) в Україні у січні-вересні поточного року зросли на 20% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 613 од., з них 91% склали автобуси малого класу, повідомив керівник проєкту Temsa компанії “Авто-Регіон” Микита Гайдамаха.
“2025 рік став для українського автобусного ринку роком тихих, але важливих змін. Після двох років невизначеності й зниження закупівель з боку приватного сектору, ринок поступово оговтується – не завдяки великим контрактам чи іноземним інвестиціям, а через локальні рішення, муніципальні тендери й програми оновлення транспорту для громад”, – розповів він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він підкреслив, що шкільні, комунальні та приміські перевезення формують більшу частину попиту і втримують ринок на плаву, тоді як ще п’ять років тому основу становили приватні перевізники та туристичні компанії.
Окрім того, бізнес та приватні й державні підприємства використовують автобуси для перевезення персоналу.
За наведеними Гайдамахою даними, у січні-вересні лідерами у сегменті автобусів були вітчизняні виробники: “Атаман” заводу “Черкаський автобус” – 244 од, на другому місці автобуси ZAZ виробництва Запорізького автозаводу – 136 од., на третьому – автобуси “Еталон” виробництва Чернігівського автозаводу, 120 од.
“Такому попиту сприяє програма оновлення шкільного автопарку, що продовжується навіть у воєнних умовах”, – констатував експерт.
Водночас він відзначив несподівано активну динаміку у продажах автобусів великого класу: за дев’ять місяців 2025 року продажі зросли у 2,7 раза – до 37 од., або 6% ринку.
“На дорогах знову з’являються Isuzu Citiport (20 шт.), Iveco Urbanway (5), Troliga Pegasus (6) – здебільшого у містах, які поступово оновлюють свій громадський транспорт”, – зазначив Гайдамаха.
Він додав, що процес поки не масштабний, але показовий: міська влада починає думати про великі автобуси не як про “розкіш”, а як про елемент інфраструктури. Також поступово змінюються технічні вимоги — сьогодні переважають дизельні двигуни Euro6, але паралельно тестуються електричні рішення.
Ще один цікавий фактор, за його словами – пасажиромісткість: якщо сегмент 16-25 місць залишається найбільшим (68%), то найдинамічішим став 26-29 місць: його частка зросла з 20% (25 од.) у вересні-2024 до 35,8% (39 од.) у вересні поточного року.
“Такі автобуси зручніші для приміських маршрутів — більше пасажирів без додаткових витрат на паливо, і перевізники шукають відповідний баланс”, – каже Гайдамаха.
Розповідаючи про присутність на ринку автобусів турецького виробника Temsa, він зазначив, що за дев’ять місяців в Україні зареєстровано сім автобусів цієї марки проти 15 торік, але тенденцію на закупівлі на моделі з двигуном Euro6 зберігається, тому є ймовірність, що попит зростатиме.
Гайдамаха також навів статистику реєстрацій автобусів по регіонах – найактивніша тут Сумська область (65 од.), далі йдуть Київ (63), Львівська (53) та Миколаївська (41) області.
Разом з тим найбільша динаміка росту реєстрацій у Рівненській області (у 6,6 раза), Тернопільській (у 5,5 раза), Сумській (у 2,8 раза) та Львівській (+71%).
“Це ті регіони, де громади найактивніше залучають державні програми і грантові кошти. У столиці ж концентруються імпортні поставки — понад 60% київських автобусів мають іноземне походження”, – наголосив він.
Торкаючись теми електричних автобусів, Гайдамаха зазначив, що за дев’ять місяців 2025 року зареєстровано лише два електроавтобуси.
“Вони вже працюють на маршрутах. Українські міста лише формують інфраструктуру для зарядки, та саме ці поодинокі реєстрації показують напрям руху до Green Deal”, – вважає Гайдамаха.
На його думку, 2026 рік стане роком контрастів: шкільні автобуси залишаться стабільною опорою внутрішнього попиту, тоді як міські оператори поступово почнуть перехід до нових екологічних рішень — Euro6, гібриди, електро.
Екс-міністр енергетики Герман Галущенко в злочинній організації, яка займалася масштабним відмиванням коштів, зокрема НАЕК «Енергоатом», і була викрита в рамках операції НАБУ/САП «Мідас», отримав псевдоніми “Сигізмунд” або «Професор», повідомив прокурор САП Сергій Савицький.
«Всі учасники злочинної організації усвідомлювали ризик викриття, тому з метою конспірації були встановлені псевдоніми для окремих осіб. Для міністра енергетики – »Сигізмунд« або в розмові з Миронюком і Басовим – “Професор”, для віце-прем’єра Чернишова – Че-Гевара», – сказав Савицький під час зачитування матеріалів «Мідас» у Вищому антикорупційному суді, який зараз обирає запобіжний захід одному з фігурантів справи Ігорю Миронюку
У розслідуванні НАБУ/САП він вказаний як екс-радник міністра енергетики.
Сам Миронюк назвав себе в суді адвокатом Галущенко.
Також прокурор САП зазначив, що Тимур Міндіч, якого учасники ПЗ називали її керівником, як і Михайла Цукермана, мав вплив на Галущенко та екс-міністра оборони Рустема Умерова.
Прокурор САП просить як запобіжний захід для Миронюка взяття під варту через ризик втечі за кордон.
Як повідомлялося, сьогодні вночі один з фігурантів справи член Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), покинув Україну. Джерела інтернет-порталу «Енергореформа» в уряді стверджують, що йому було погоджено відрядження до Варшави до кінця тижня. Чекаємо на відповідь на офіційний запит НКРЕКП.
Атаки на критичну інфраструктуру під час російсько-української війни роблять цивільне населення вразливим напередодні зими, йдеться в заяві регіонального директора Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Європі та Центральній Азії Аріан Бауер, поширеній у вівторок.
“Світло, тепло, вода. Ці послуги життєво необхідні людям, щоб пережити холодні місяці попереду. Утім, їхній доступ до цих рятівних послуг обмежується або зникає з кожним ударом, який завдає ушкоджень водопроводам, електростанціям та іншій критичній інфраструктурі. Критична інфраструктура, яка уможливлює надання населенню життєво необхідних послуг, включно з водо- та електропостачанням, захищена відповідно до міжнародного гуманітарного права. Для забезпечення безпеки як цивільного населення, так і життєво необхідних послуг, від яких воно залежить, слід вживати всіх запобіжних заходів”, – наголосила вона.
У заяві наголошується, що з наближенням зими удари по критично важливій інфраструктурі «посилюють навантаження на системи, які після кількох років російсько-українського збройного конфлікту вже працюють на межі своїх можливостей».
Міністерство фінансів Індонезії розглядає можливість випуску своїх перших номінованих у юанях держоблігацій (панда-бондів) у 2026 році, повідомляє Financial Times із посиланням на два джерела.
Інтерес до панда-бондів зумовлений тим, що Пекін просуває використання своєї валюти в міжнародній торгівлі та фінансуванні для посилення глобального впливу і зниження залежності від американського долара.
Раніше цього року про плани емісії панда-бондів заявляли Бразилія, Пакистан і Словенія.
“З точки зору міжнародних емітентів, це надає більше можливостей, розширює базу інвесторів у довгостроковій перспективі і сприяє зниженню вартості фінансування для країни, – вважає керівник відділу макроекономічних досліджень в Азії OCBC Томмі Се. – Люди хочуть відмовитися від долара і подивитися на інші ринки”.
Панда-бонди стають дедалі популярнішими з 2023 року завдяки проведеним Пекіном реформам регулювання і зниженню вартості фінансування. У 2024 році обсяг випуску панда-облігацій досяг рекордних 195 млрд юанів ($27 млрд), за даними Wind. Проте, він, як і раніше, становить лише малу частину боргового ринку Китаю.
Очікується, що емісія панда-бондів значно зросте найближчими роками і стане важливим фактором глобалізації юаня, говориться у звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), опублікованому раніше цього року.
Також аналітики прогнозують зростання випуску «дім-самів» (бонди в юанях, але випущені за межами материкового Китаю, здебільшого в Гонконзі) до рекорду цього року. Зокрема, в жовтні Індонезія випустила свої перші подібні облігації на суму 6 млрд юанів і планує продовжити емісію «дім-самів» наступного року, повідомили джерела FT.
За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.
Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.
Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.
Мережа магазинів EVA інвестувала у підвищення енергонезалежності магазинів, логістичних центрів та офісів близько 100 млн грн з 2022 року, придбано майже 1,2 тис. генераторів, встановлено три дахові СЕС, повідомили у пресслужбі компанії.
Основу системи резервного живлення в магазинах становлять бензинові генератори (1133 од.). Ще кілька десятків генераторів компанія тримає в запасі для донасичення мережі або заміни у разі поломок. Також передбачено джерела безперебійного живлення на базі EcoFlow та інші подібні. Розташовані в торгових центрах магазини мають можливість отримувати необхідну енергію від дизель-генеруючих потужностей ТРЦ.
За даними пресслдужби, частка безготівкових розрахунків у EVA становить понад 50%, можливість оплачувати покупки карткою навіть у разі відключень світла та перебоїв мобільного зв’язку забезпечується через оптоволоконний інтернет. До нього під’єднано сервери магазинів, які обмінюються даними з центральним сервером компанії, та POS-термінали банків.
“У разі відсутності і такого каналу реалізовано схему роботи з data-терміналами, які накопичують дані та синхронізуються з центральним сервером, як тільки з’являється зв’язок. Щоправда в такому разі обмежується використання опцій програми лояльності – бонуси нараховуються, але не можуть бути списані”, – пояснює операційний директор мережі магазинів EVA Віктор Средній.
Ключові розподільчі центри компанії було забезпечено незалежним електроживленням (потужними дизельними генераторами) ще до 2022 року. Наразі запаси дизельного пального зроблено в достатній кількості, щоб забезпечити роботу складів на час стабілізаційних/аварійних відключень централізованого електропостачання.
Як додаткове джерело енергії на розподільчих центрах компанії у 2025 році встановлено сонячні мережеві електростанції: у Львові (1239 панелей, потужність 718 кВт), Дніпрі (791 панелей потужністю 459 кВт), Броварах (1940 панелей потужністю 1125 кВт).
Як повідомив головний енергетик мережі магазинів EVA та EVA.UA Микола Леонов, покриття СЕС коливається від 17% до 66% залежно від сезону та режиму роботи складу.
У зв’язку з розширенням мережі та нарощуванням логістичних потужностей роботи компанії в напрямі енергонезалежності та енергоефективності тривають. Донасичення генераторами нових магазинів відбувається у поточному режимі. Заплановано встановлення дахової мережевої сонячної електростанції на новобудові складу у Львові, придбання потужних дизель-генеруючих установок для резервного живлення цієї будівлі та нового складу у Броварах. Ці об’єкти планується ввести в експлуатацію протягом 2026 року.
“Ми технічно підготувалися до можливих викликів. Водночас великі ризики для бізнесу полягають у непередбачуваності масштабів і тривалості відключень електрики. Ми не можемо утримувати значні запаси пального для кожного магазину, а оскільки генератори сьогодні мають безліч підприємств по всій країні, одночасний високий попит може призвести до дефіциту ресурсів”, – говорить Леонов.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками 3кв 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,916 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
