Компанія Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, що працює в сфері відновлюваної енергетики, планує до кінця 2026 року запустити в роботу ВЕС 60 МВт «Дунай» на півдні Одеської області, повідомила керуючий директор Elementum Energy і член правління Української вітроенергетичної асоціації Ольга Рибачук.
“Вже почали будувати, активували контракт на турбіни з компанією Vestas. Вони вже виготовляються, всі дозволи є, майданчик добудовується. Сподіваємося, наприкінці 2026 року ВЕС буде підключена до мережі«, – сказала Рибачук на підсумковій пресконференції УВЕА в агентстві »Інтерфакс-Україна” 19 грудня.
Крім того, за її словами, компанія вже дійшла до фінальної стадії девелопменту проекту ВЕС 200 МВт у західній частині України.
«Цей проект має бути готовий до початку будівництва в першому кварталі наступного року. Ми дуже активно розглядаємо початок його будівництва в другому кварталі 2026 року», – зазначила Рибачук.
При цьому вона звернула увагу на необхідність законодавчого врегулювання в одному з питань приєднання нової генерації до підстанцій НЕК «Укренерго», а саме надання можливості інвесторам самим будувати необхідні об’єкти для такого приєднання.
«Будівництво та реконструкція підстанцій »Укренерго” для приєднання – це надзвичайно довгий процес, 2-3 роки, який не може собі дозволити жоден проект. Якщо ми зможемо самостійно відповідати перед НЕК за організацію будівельного процесу, проведення власних тендерів, вибір підрядників, то тоді цей проект вкладається в терміни будівництва 1,5-2 роки. Це і енергосистемі потрібно, і з точки зору ресурсів та економічних ефектів дуже підходить”, – пояснила керуючий директор Elementum Energy.
Вона підкреслила, що внесення відповідної поправки до законодавства – критичне питання.
«Ми дуже сподіваємося, що вже в 2028 році ВЕС 200 МВт буде живити енергосистему України», – підкреслила Рибачук.
Що стосується виробника турбін, то, за її словами, компанія швидше за все буде вибирати його між компаніями Vestas і Nordex.
“Крім того, ми працюємо з групою Світового банку, IFC, яка дуже зацікавлена у фінансуванні проектів Elementum, підтримує нас у розвитку проектів під продаж на відкритому ринку, без форм державної підтримки. Інвестиції в цей проект великі, понад EUR300 млн. Згодна, його не можна робити без фінансових партнерів. І, на наше щастя, у нас є дуже потужний фінансовий партнер”, – зазначила топ-менеджер Elementum Energy.
Рибачук також зазначила, що в планах компанії – реалізація пілотного проекту установки зберігання енергії (УЗЕ) 10 МВт і ємністю 20 МВт*год, яку вона хоче зібрати біля однієї зі своїх ВЕС для тестування спільної роботи генерації та УЗЕ.
«Плануємо, що до середини 2026 року побачимо нашу УЗЕ в експлуатації. Коли ми починали цей проект, розраховували на свої кошти, але незабаром приєднався Світовий банк з грантом», – сказала вона.
Обрана компанією операційна модель ВЕС+УЗЕ не передбачає надання допоміжних послуг оператору системи передачі, а полягає в тому, щоб працювати в режимах перенесення енергії в часі, працювати з небалансами і з обмеженнями.
«В принципі, системи накопичення повинні стати невід’ємним елементом всіх нових вітро- і сонячних проектів, тому що вони дозволяють мінімізувати специфічний компонент відновлюваних джерел – небаланси», – вважає топ-менеджер.
При цьому Рибачук акцентувала на тому, що оператор системи передачі та оператори системи розподілу обмежують виробників з ВДЕ в певні години на 30-40% встановленої потужності.
«Я думаю, що ми не можемо собі цього дозволити, не можемо втрачати мегавати в обмеженнях», – заявила вона, зазначивши, що врегулювання питань діяльності УЗЕ теж буде пріоритетом у 2026 році для УВЕА.
За її словами, УЗЕ вже доставлена на місце, а її збір і підключення почнеться ще цього року.
Як повідомлялося, на цій же прес-конференції голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков зазначав, що з початку 2025 року в Україні побудовано 324 МВт нових потужностей вітроелектростанцій, тоді як за два попередні роки – між 2022 роком і першим кварталом 2025 року – було введено 248 МВт нових ВЕС.
Також в країні налічується 534 МВт загальної встановленої потужності систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).
Elementum Energy – міжнародний інвестор у секторі відновлюваної енергетики України. Компанія управляє портфелем СЕС і ВЕС загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії.
На початку грудня 2024 року Elementum Energy заявила, що придбала проект 200 МВт вітроенергетичних потужностей на заході України і має намір підготувати його до будівництва в кінці 2025 року.
Найбільша мережа в Україні UKRNAFTA відкриває п’ять оновлених автозаправних комплексів на Київщині, Тернопільщині та Волині.
З нагоди відкриття усі клієнти, що відвідають модернізовані АЗК з 5 по 7 грудня 2025 року отримають смачні бонуси:
• -50% на хот-доги або гарячі напої;
• Пончик для дітей всього за 0,50 грн;
• Подарункові сертифікати -50% на хот-доги або гарячі напої, якими можна скористатись з 08.12.2025 по 08.01.2026.
Також цілий місяць – з 05.12.2025 по 05.01.2026 – на всіх, хто заправлятиметься на оновлених комплексах, чекають додаткові знижки, що діють при заправці від 20 літрів з мобільним застосунком UKRNAFTA:
• 3 грн/л на бензин та ДП;
• 1 грн/л на LPG.
Адреси оновлених АЗК:
• Тернопільська обл., с. Підзамочок, вул. Тернопільська, 86;
• Тернопільська обл., с. Дружба, вул. Лесі Українки, 1-А;
• Київська обл., с. Ставище, вул. Сергія Цимбала, 3-Д;
• Київська обл., м. Тараща, вул. Білоцерківська, 63-В;
• Волинська обл., с. Зміїнець, вул. Луцька, 2-В.
Також їх можна знайти на карті в застосунку UKRNAFTA.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-листопаді 2025 року експортувала 118,62 тис. тонн яєць у шкарлупі, що на 66,6% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі експорт яєць зріс у 2,7 раза, до $183,37 млн проти $67,14 млн рік тому.
До трійки найбільших покупців українських яєць увійшли Іспанія, на яку припало 17,9% експортованих обсягів цієї продукції, або $32,76 млн у грошовому еквіваленті, Великобританія – 14% та $25,69 млн відповідно, Чехія – 11,6% та $21,19 млн. Торік у закупівлі українських яєць лідирували Ізраїль, на який припало 14,8% експорту на $9,91 млн, Польща – 11,9% на $8 млн та Італія – 11,1% на $7,46 млн.
Імпорт Україною яєць за звітний період зріс на 18,4% до 9,53 тис. тонн, відтак у грошовому еквіваленті він приніс $54,36 млн, що на 48,3% більше проти аналогічного періоду минулого року.
Лідерами із поставок яєць в Україну за звітний період 2025 року, як і в 2024-му році, були Нідерланди (41,4% і 46,3% імпортованих обсягів відповідно), Чехія (28,9% і 24,2%) і Німеччина (13,9% і 18,5%).
Експорт яєць без шкарлупи за 11 місяців цього року скоротився на 5,3% до 6,64 тис. тонн, тоді як грошові надходження за його реалізацію порівняно з аналогічним періодом 2024 року зросли на 26,5%, до $38,54 млн. Основними покупцями вітчизняного яєчного продукту стали Італія (32,5%), Польща і (29%) і Данія (16,8%).
Імпорт цього продукту у січні-листопаді 2025 року становив 58 тонн проти 105 тонн рік тому. У числі постачальників яєць без шкарлупи у поточному році були Франція (80,7%), Швеція (18,8%) і Польща (0,6%), у 2024 році – Франція (85,2%), Швеція (10,9%) та Австрія (3,7%).
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
“Наші університети сьогодні об’єднали в собі багато напрямків, у тому числі й важливих для суспільства, зокрема, життєстійкість. Європейці цього не можуть зрозуміти. І це, до речі, один із факторів, який у нас буде фактором збільшення кількості іноземців після завершення війни. Тому що зараз у нас навчається 20 тис. іноземців, до повномасштабної війни було десь 80 тис. Завдання відновлюватися після завершення війни до показника в 100 тис. іноземних студентів«, – сказав Трофименко в ексклюзивному інтерв’ю агентству »Інтерфакс-Україна“.
Він підкреслив, що треба робити все, щоб наші університети зберігали цю мережу контактів і свою здатність навчати іноземців.
«І після завершення війни у нас буде істотно відновлюватися кількість іноземних громадян, які будуть здобувати освіту в нашому українському університеті», – додав заступник міністра.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
