За даними SIPRI, десятка найбільших компаній (за виручкою від продажу озброєнь і військових послуг) у 2024 році виглядає так:
1. Lockheed Martin (США) – 64,65 млрд дол. (+3,2% до 2023 р.)
2. RTX Corporation (США) – 43,6 млрд дол. (+4,1%)
3. Northrop Grumman (США) – 37,85 млрд дол. (+3,3%)
4. BAE Systems (Великобританія) – 33,79 млрд дол. (+6,9%)
5. General Dynamics (США) – 33,63 млрд дол. (+8,1%)
6. Boeing (США) – 30,55 млрд дол. (–4,6%)
7. Rostec (Росія) – 27,12 млрд дол. (+26%)
8. AVIC (Китай) – 20,32 млрд дол. (–1,3%)
9. CETC (Китай) – 18,92 млрд дол. (–10%)
10. L3Harris Technologies (США) – 16,21 млрд дол. (+6,6%)
У сумі ці десять корпорацій концентрують левову частку світового виторгу в оборонній промисловості і задають технологічну і виробничу планку для інших гравців.
SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute – Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру) – незалежний міжнародний дослідницький інститут, що працює в сфері конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння. Інститут створений в 1966 році рішенням парламенту Швеції і діє в статусі незалежного фонду, штаб-квартира знаходиться в Стокгольмі (Сольна).
SIPRI публікує дані, аналіз і рекомендації на основі відкритих джерел, які широко використовуються урядами, міжнародними організаціями, дослідниками та ЗМІ. Організаційна структура включає
Фінансування SIPRI включає щорічний грант уряду Швеції та кошти інших організацій; інститут підкреслює, що не приймає фінансування, яке може вплинути на незалежність досліджень, і розкриває джерела підтримки.
До числа найбільш цитованих продуктів SIPRI належать щорічник SIPRI Yearbook і відкриті бази даних, у тому числі з міжнародних трансферів основних видів звичайних озброєнь (з 1950 року) і з військових витрат країн світу (часові ряди з 1949 року, оновлюються щорічно).
Джерело: https://expertsclub.eu/top-10-svitovyh-vyrobnykiv-ozbroyen-u-2024-roczi-za-versiyeyu-sipri/
Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради 19 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 718,751 тис. грн. Документи приймаються до 27 грудня.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
ПрАТ «Агрофірма »Троянда” (Київ) повідомило про проведення позачергових загальних зборів акціонерів у дистанційному форматі (опитування).
Згідно з повідомленням у системі розкриття регульованої інформації, голосування відбуватиметься шляхом подання бюлетенів до депозитарної установи: початок прийому бюлетенів – 22 грудня 2025 року (11:00), завершення реєстрації та голосування – 30 грудня 2025 року (18:00).
До порядку денного зборів внесено, зокрема, питання обрання лічильної комісії, внесення змін до статуту та затвердження статуту в новій редакції, а також затвердження договору купівлі-продажу майнових прав (з урахуванням змін), укладеного товариством з ТОВ «Акроніінвест».
Компанія також повідомила, що раніше подане повідомлення про збори, розміщене 11 грудня, було відкликано через технічні помилки, після чого в системі розкриття інформації було опубліковано виправлене повідомлення.
ПрАТ «Агрофірма »Троянда” (код ЄДРПОУ 03359658) зареєстровано 20 вересня 2001 року в Києві, статутний капітал – 53,03 млн грн. Керівник – Петро Вакульчук. Основний вид діяльності за КВЕД – організація будівництва будівель; серед інших видів діяльності вказані операції з нерухомістю та будівництво. Кінцевий бенефіціарний власник, згідно з даними реєстрів, – Василь Хмельницький.
ПрАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаси) проведе 24 грудня 2025 року дистанційні позачергові загальні збори акціонерів, випливає з повідомлення товариства.
Згідно з повідомленням, голосування відбуватиметься шляхом надсилання бюлетенів до депозитарної установи, крайній термін подання – до 18:00 24 грудня.
На порядку денному, зокрема, – обрання лічильної комісії, затвердження пакету додаткових угод з АТ «Сенс Банк» до договору про відкриття кредитної лінії та договорів забезпечення, а також надання повноважень на укладення подальших додаткових угод за цими документами. Крім того, акціонери планують достроково припинити повноваження чинного складу наглядової ради та обрати новий склад наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.
«Черкаське хімволокно» – єдиний виробник текстильних віскозних ниток в Україні. Ключовою діючою виробничою одиницею «Черкаського хімволокна» є Черкаська ТЕЦ, яка опалює і забезпечує гарячою водою більшу частину міста.
