Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-вересні 2025 року зріс у 2,1 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – майже до $777 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $649,5 млн (83,6% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $239,5 млн (64,1%).
Крім того трансформатори ввозилися з Німеччини (на $40,4 млн) та Туреччини (на $17,9 млн), тоді як в січні-вересні-2024 імпорт з Туреччини складав $46,1 млн, а з Німеччини – $9,9 млн.
Зокрема, у вересні постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 42,6% відносно вересня-2024 – до $95,9 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив вже 2,6 раза порівняно із січняем-червнем-2024.
За даними Держмитслужби, Україна за дев’ять місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $23,8 мн проти $24,8 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські підприємства у січні-вересні поточного року збільшили споживання металопрокату на 39,49% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 164,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 1 млн 239,5 тис. тонн, або 37,17% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за дев’ять місяців 2025 року метпідприємства виробили 4,843 млн тонн металопрокату (100,4% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано 2,918 млн тонн, або 60,3%. У січні-вересні 2024 року частка експорту становила 68,9% (3,323 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,821 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-вересні 2025 року становить 32,59%, що значно нижче за показник січня-вересня 2024 року (46,98%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках у січні-вересні 2025 помітно перевищує показник січня-вересня 2024 року (44,24% та 39,00% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-вересня 2024 року (23,17% у 2025 року проти 14,02% у 2024 році).
Структура імпорту у січні-вересні 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (67,14% та 21,28% відповідно); у січні-вересні 2024 року, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,37% та 19,19%).
“За дев’ять місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 3164,5 тис. тонн металопрокату, з яких 1239,5 тис. тонн, або 39,17% припадає на імпорт. У січні-вересні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 2425,1 тис. тонн, з яких 927,1 тис. тонн, або 38,23% імпортовано. Таким чином, у січні-вересні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-вересня 2024 року на 39,49% з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 0,94%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за дев’ять місяців поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (79,9%), іншої Європи (8,9%) та СНД (6,2%).
Серед металургійних імпортерів у січні-вересні 2025 року перше місце обіймають інші країни Європи (50,3%), на другому ЄС-27 (22,5% ), на третьому – країни Азії (20,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
За останні сім днів ринок криптовалют зазнав значної волатильності — панічні продажі, рекордні ліквідації плечових позицій, подальша віднова и нові рекорди. Ось головні тенденції, факти та прогнози від Fixygen:
У п’ятницю сталося одне з найбільших розпродажів за останній час: за даними ЗМІ, було ліквідовано понад $19 млрд криптовалютних позицій під впливом новин про тарифні заходи США проти Китаю. Біткоїн, який раніше піднявся до $125–126 тис, зазнав корекції і зниження.
Одночасно з корекцією з’явилися дані про рекордні надходження коштів у глобальні криптовалютні ETF — $5,95 млрд за тиждень. Це свідчить про те, що інституційні гравці зберігають інтерес до цифрових активів навіть на фоні волатильності.
На тлі невизначеності у фінансових ринках золото оновило рекорд, подолавши рівень $4 000 / унцію.
Це підсилює аргумент про роль традиційних активів як «притулків» під час кривих на фінансових ринках.
Біткоїн: після корекції утримував підтримку нижче $110 тис, але на тижні спостерігалося відновлення до рівнів близько $114–$122 тис. Ефір (ETH): знизився приблизно на 4–5 % у тижневому масштабі amid корекційних настроїв. Альткоїни: деякі монети з протокольного сегмента показали високу волатильність — сильні відскоки, зміни домінування. При цьому, домінування BTC (BTC.D) зросло: інвестори тимчасово поверталися до більш «надійного» активу через тиск на альти.
Що нас чекає попереду? Скоріше за все – подальша волатильність. При продовженні невизначеності — інвестори можуть знову рухатися в бік BTC або стейблкоїнів, залишаючи альти. Якщо регулятори США чи ЄС ухвалять позитивні рішення — це може дати новий імпульс ринку.
Експерти прогнозують, що часті «сяючі» підйоми змінюватимуться різкими спадами — гравцям слід бути готовими до плавного входу/виходу.
СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрала страхові премії на суму 881,8 млн грн, що на 205,4 млн грн, або на 30,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика.
Премії за договорами КАСКО за цей період досягли 587,9 млн грн, що на 57,3 млн грн, або на 10,8%, перевищило показник січня-вересня 2024 року, за ОСЦПВ – 274,9 млн грн (+116%), за іншими видами страхування – 18,1 млн грн (+3,6%).
Компанія повідомляє, що в січні-вересні 2025 року загальний обсяг страхових відшкодувань за страховими випадками склав 365,2 млн грн. Зокрема, виплати клієнтам за КАСКО – 287,5 млн грн, постраждалим за ОСЦПВ – 71,9 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 липня 2025 року активи СК «Експрес Страхування» становили понад мільярд грн, що на 180,9 млн грн перевищує показник за аналогічний період 2024 року, їхня частка в грошових коштах становила 88%, що забезпечує оперативну спроможність компанії виплачувати компенсації за страховими випадками.
СК «Експрес Страхування» заснована 2008 року і входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
