Жінки в професії переважають, але у чоловіків більше роботи
Понад 5,8 тисячі активних нотаріусів наразі перебувають у Реєстрі за даними Міністерства юстиції України. На 11% поменшало нотаріусів від початку повномасштабної. 82% нотаріусів у Реєстрі — жінки, проте на чоловіків припадає більше навантаженості. Рекордні 24,6 тисячі бланків використав цьогоріч нотаріус зі Львівщини. 63 чинні нотаріуси працюють вже понад 29 років. Кожен п’ятий український нотаріус працює у Києві.
5 823 чинні нотаріуси наразі налічує Реєстр нотаріусів. Від початку повномасштабної фахівців у нотаріаті поменшало на 11%. Водночас 63 чинні нотаріуси працюють вже понад 29 років — з 1996 року.
Варто зазначити, що Реєстр постійно оновлюється: частина фахівців додається, частина вибуває. Знайти, перевірити та обрати нотаріуса можна на сторінці Реєстру нотаріусів в Опендатаботі. До того ж, по кожному спеціалісту можна перевірити номер та чинність ліцензії, а також наочно побачити його завантаженість — за кількістю нотаріальних бланків, використаних рік до року.
Найбільша концентрація нотаріусів традиційно у столиці — 1 282, тобто кожен п’ятий український нотаріус працює у Києві. Наслідують Дніпропетровщина та Львівщина — по 447 і 446 відповідно, а також Одещина (415) і Харківщина (399).
У професії із значним відривом переважають жінки: 82%. Водночас роботи більше у чоловіків: 702 нотаріальні бланки на рік у жінок проти 992 у чоловіків. У середньому, один нотаріус використовує понад 60 бланків на місяць.
Найбільше навантажені фахівці у Черкаській області, на роботу одного нотаріуса на рік йде 1 287 бланків. Високі показники також у Житомирській та Хмельницькій областях — по 1 054, у Вінницькій — 1 043 та Івано-Франківській — 959.
Абсолютний рекорд цього року належить нотаріусу зі Львівщини, який використав 24 606 бланків цьогоріч — тобто близько 78 бланків на день, якщо працювати без вихідних. Це рекорд по всій країні.
https://opendatabot.ua/analytics/notary-2025-11
Імпорт цинку та цинкових виробів в Україну у січні-жовтні 2025 року скоротився на 8% — до $45,52 млн, тоді як експорт зріс утричі — до $1,14 млн.
У жовтні імпорт становив $4,3 млн, експорт — $0,19 млн.
У 2024 році імпорт цинку зріс на 27,5% — до $58,61 млн, а експорт — на 3,4 раза — до $0,56 млн.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Агрохолдинг “ІМК” (IMC S.A.) виплатить акціонерам компанії проміжні дивіденди за 2025 рік на загальну суму EUR12,43 млн, повідомляється на сайті компанії.
Згідно з рішенням ради директорів “ІМК”, проміжні дивіденди у розмірі EUR0,35 на акцію виплатять 27 листопада 2025 року акціонерам, які були зареєстровані станом на 20 листопада поточного року.
“З дивідендів буде утримано люксембурзький податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. Дивіденди будуть виплачені в євро”, — додали в агрохолдингу.
Голова ради директорів, звітуючи перед наглядовою радою, уточнив, що за період з 1 січня 2025 року по 30 вересня 2025 року “ІМК” отримав прибуток у розмірі EUR31,89 млн. При цьому прибуток, перенесений на наступні періоди, становив EUR7,34 млн, емісійний дохід – EUR17,84 млн, проміжні дивіденди – EUR22,37 млн. Сума, яка підлягає розподілу, не може перевищувати EUR34,7 млн.
“Рада директорів має намір оголосити проміжні дивіденди на загальну суму EUR12,43 млн (тобто EUR0,35 на акцію компанії), які будуть розподілені порівну між акціонерами компанії пропорційно до їхньої кількості акцій на дату розподілу”, – уточняється в повідомленні.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виторг збільшився на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Україна різко збільшила імпорт свинцю та виробів із нього — у 8,9 раза, до $6,89 млн за десять місяців 2025 року.
Водночас експорт знизився на 16,4% — до $8,17 млн.
Для порівняння, у 2024 році імпорт свинцю зріс у 2,4 раза — до $2,39 млн, тоді як експорт скоротився майже на чверть — до $11,4 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Естонія ухвалила рішення виділити Україні 3,5 млн євро для закупівлі систем супутникового зв’язку Starlink в рамках IT-коаліції, яку спільно очолюють Естонія та Люксембург. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони Естонії.
Як зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, кошти спрямовуються для посилення IT-спроможності України та підвищення ефективності Збройних сил на полі бою.
“Україна підтвердила нам, що потребує підтримки для забезпечення з’єднання Starlink, і зрозуміло, що це для них надзвичайно важлива допомога, яка має помітний ефект на полі бою. Потужності Starlink особливо критичні, враховуючи прагнення України значно збільшити кількість підрозділів дронів, які потребують високопродуктивного інтернет-з’єднання”, — сказав Певкур.
Він підкреслив, що Україна щодня бореться за свободу всієї Європи, включно з Естонією.
“Тому, окрім озброєння, критично важливою є й інформаційно-технологічна підтримка. Я радий, що ми можемо допомогти Україні у підсиленні її IT-спроможності, тим самим збільшуючи її шанси на перемогу у війні, яка щодня забирає сотні життів”, — додав міністр.
Фінансування у розмірі €3,5 млн надходить із пакета допомоги Україні, запланованого Естонією на 2025 рік. Кошти будуть передані Україні через IT-коаліцію, створену Естонією та Люксембургом, і підуть на спільну закупівлю систем Starlink.
Україна у січні-жовтні поточного року знизила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 557,451 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, імпорт коксу в грошовому виразі за цей період знизився на 9,6% – до $188,829 млн. Його завезли переважно з Польщі (92,36% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (5,07%) та Чехії (2,54%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі у 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому виразі), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік він становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
