В Україні можуть побудувати сучасний тракторний завод, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами зустрічі з представниками корейської компанії LS Group і співголовою депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея Дмитром Припутнем.
«Будівництво тракторного заводу – це не тільки можлива інвестиція, а й стратегічний крок для розвитку українського агросектору. Адже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми втратили понад 8 тис. одиниць техніки та обладнання, з яких понад тисячу одиниць – трактори», – написав він у телеграм-каналі в четвер.
Коваль зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства постійно працює над оновленням і модернізацією матеріально-технічної бази агросектору.
«Нам цікавий багаторічний досвід і передові технології LS Group у виробництві сільськогосподарської техніки, які вони готові інтегрувати у виробництво в Україні. Корейські інвестори шукають потенційних партнерів для реалізації проєкту. Тому Мінагрополітики допомагає налаштувати таку співпрацю у форматі спільного українсько-корейського підприємства», – наголосив міністр.
За його інформацією, з менеджментом LS Group обговорювали також можливість реалізації біоенергетичних проєктів в Україні, зокрема з виробництва біоетанолу, а також перспективу створення технологічного центру, де вироблятимуть двигуни для с/г техніки та інше обладнання.
Очікується, що будівництво тракторного заводу посилить промислову базу, створить нові робочі місця та зміцнить позиції України як виробника високоякісної агротехніки. Це дасть змогу Україні наростити власне виробництво сільгосптехніки, що є одним із пріоритетів Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року, йдеться в повідомленні.
LS Group – один із лідерів південнокорейської промисловості. Її модельний ряд – трактори потужністю від 30 до 150 кінських сил.
Влада Китаю і Євросоюзу домовилися відновити переговори про мита на електромобілі, заявило китайське міністерство торгівлі під час прес-конференції. Переговори відновляться в максимально короткі терміни з метою створення сприятливих умов для інвестицій і співпраці китайських і європейських компаній, зазначило відомство.
Президент США Дональд Трамп напередодні оголосив про введення додаткових 34-відсоткових мит на товари з Китаю і 20%-вих мит на поставки з ЄС. Раніше він також ввів 25%-ві мита на весь імпорт автомобілів. Зі свого боку, Євросоюз торік запровадив підвищені мита на китайські електромобілі, зокрема 17% для BYD, 18,8% для Geely і 35,3% для SAIC.
У січні ці три компанії звернулися до Суду Європейського союзу з тим, щоб оскаржити нові мита. У листопаді минулого року Пекін і Брюссель обговорювали можливість заміни мит для Китаю на зобов’язання продавати електромобілі за мінімальною ціною.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» 2 квітня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі – 754,911 тис. грн. Останній день подання заявки на участь у тендері – 11 квітня.
Україна у березні 2025 року експортувала товарів на $3,62 млрд, що на 4,5% більше, ніж у березні минулого року ($3,46 млрд), та на 18% більше, аніж у лютому поточного року, повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.
“Попри скорочення експорту в перші два місяці року, у березні нам вдалося вийти на позитивну динаміку. Суттєве зростання експорту у березні порівняно з лютим поточного року стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції, залізної руди та продукції металургійної галузі”, – цитує його слова прес-служба Мінекономіки у вівторок на своєм сайті.
Усього за перший квартал 2025 року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $9,9 млрд, зазначило міністерство, тоді як за минулий рік він перевищив $10 млрд. Інформація про імпорт товарів в березні та його динаміку в релізі міністерства відсутня.
“Попри зниження фізичної ваги українського експорту, збільшується його грошова вартість. Так в березні минулого року ми експортували майже 11,9 млн тонн, а в березні цього року — 9,98 млн тонн. Таким чином поступово зростає частка товарів з більшою доданою вартістю, а це значить, що українська переробна промисловість успішно долає перешкоди у своєму розвитку внаслідок війни й виходить на зовнішні ринки”, — наголосив Качка.
Він уточнив, що порівняно із лютим цього року фізичні обсяги експорту у березні зросли на 15,9%.
За словами торгового представника, експорт чавуну у березні цього року в порівнянні з лютим збільшився у понад 13,4 раза (на $110 млн), насіння соняшнику – у 11,5 раза (на $15,9 млн), макухи – на 80,3% (на $35,8 млн), соняшникової олії — на 39,2% (на $141,6 млн).
Качка додав, що в березні експорт морським транспортом порівняно з лютим поточного року зріс на 24,7% у грошовому еквіваленті й на 17% — у вазі, експорт залізницею збільшився на 16,8% у грошах та на 15,1% у вазі.
Як повідомило Мінекономіки, найбільше в березні Україна експортувала за вартістю: кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т); олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т); пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т); залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т); соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т); проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т) та чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).
Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі ($407,7 млн), Туреччини ($294,3 млн), Італії ($231,8 млн), Німеччини ($196,3 млн), Китаю ($189,4 млн) та Іспанії ($185,7 млн).
Європейський Союз залишається ключовим торгівельним партнером України. Загалом у березні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,04 млрд, або на 6,1% більше, ніж у лютому.
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” (Хмельницька обл.), що входить до структури ГК “Україна-2001”, у 2024 році отримав 177 тис. грн чистого збитку проти 3,181 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 20 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збитки у розмірі 177 тис. грн покрити за рахунок прибутків товариства у майбутніх періодах.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіти правління та наглядової ради, а також схвалити низку укладених у 2017, 2019, 2021 і 2024 роках договорів за участю ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод”, зокрема із АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, ТОВ “Україна 2001” і ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія”.
Крім того, вони мають надати дозвіл на укладання впродовж року договорів акредитиву на суми, що перевищують 25% та 50% вартості активів товариства за даними останньої річної звітності.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Теофіпольський цукровий” завод в 2024 році скоротив дохід в 1,7 раза, до 1,22 млрд грн, зобов`язання – в 1,4 раза, до 1,57 млрд грн, активи – в 1,4 раза, до 1,58 млрд грн, чисельність персоналу – на 18 осіб, до 400 співробітників.
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” входить у склад групи компаній “Україна 2001”. Агрохолдинг володіє земельним банком у 41 тис. га, які розташовані в Хмельницькій (36 тис. га) і Миколаївській (5 тис. га) областях. Спеціалізується на свинарстві (40 тис. голів), розведенні великої рогатої худоби (2,28 тис. голів ВРХ, у тому числі 1,19 тис. голів молочного стада) и дрібної рогатої (1 тис. голів) худоби. Вирощує зернові і технічні сільгоспкультури, цукрові буряки для власного цукрового заводу.
Переробна потужність цукрового заводу – до 5,5 тис. тонн/доба цукрових буряків. На Теофіпольському цукровому заводі дві виробничі лінії. Коефіцієнт автоматизації технологічних процесів — 75-78%.
На території цукрового заводу у грудні 2017 року запрацював біогазовий комплекс потужністю 15,6 МВт. Перша черга комплексу потужністю 5,109 МВт працює на цукровому жомі. У червні 2018 року запрацювала 2-а черга біогазової станції ще на 10,5 МВт, яка переробляє кукурудзяний силос.
Власником “Теофіпольського цукрового заводу” є Вадим Лейві (17,9%), Віра Козова (9,9%), ТОВ “Фірма “Плутон” (19,9%), ТОВ “Інвестконсалт 21” (18,9%), ТОВ “Поділля-Консалт” (13,8%), ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд “Піонер” (10%).