На складах ДП “Ліси України” з огляду на ситуацію з енергетикою в Україні накопичено понад 220 тис. куб. м дров, яких вистачить для забезпечення соцсфери, населення і військових, повідомила пресслужба держпідприємства в Telegram.
“Надскладна ситуація в енергетиці. Маємо величезну надію, що українські міста витримають. Але готуємось до будь-якого сценарію. (…) Заготівля триває безперервно, не зважаючи на вкрай ускладнену логістику склади постійно поповнюються”, – наголосило держпідприємство.
За інформацією “Лісів України”, попри тривалі відключення електроенергії, значного збільшення попиту на дрова не спостерігається. З початку 2026 року по всій країні лісовими господарствами їх реалізовано лише 15 тис. куб. м.
Держпідприємство підкреслило, що вважає для себе не менш пріоритетними поставки палива для ЗСУ, які також виконуються в повному обсязі відповідно до умов контрактів. За потреби лісники готові збільшити поставки.
“Ліси України” запевнили, що залишать ціни на соціальні дрова до кінця опалювального сезону незмінними, і порадили домогосподарствам починати думати про наступний сезон та завчасно поповнювати запаси.
Імпорт товарів до України за січень-грудень 2025 року в грошовому еквіваленті склав $84,8 млрд, тоді як у попередньому році цей показник був менший на 20% і склав $70,7 млрд, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією, експорт товарів, навпаки, зменшився – з $41,6 млрд у 2024 році до $40,3 млрд у 2025 році.
“Оподаткований імпорт склав $64,3 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-грудні 2025 року склало $0,52/кг”, – зазначили в ДМС, звітуючи про товарообіг у 2025 році.
Протягом 2025 року ТОП-3 країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, залишився майже незмінним: Китай – $19,2 млрд, Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд.
Експортували з України протягом року найбільше до Польщі – на $5 млрд, Туреччини – на $2,7 млрд, а також Німеччини – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених у 2025 році товарів серед категорій найбільшу частку склали машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 207,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $12,5 млрд (до бюджету сплачено 97,8 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $10,5 млрд (сплачено 214,8 млрд грн, або 30% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів, як і минулого року, увійшли продтовари – $22,5 млрд, метали та вироби з них – $4,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,6 млрд
В ДМС додали, що за січень-грудень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд грн, що значно більше, ніж у 2024 році, коли до бюджету надійшло 311,3 млн грн.
Міста України 2025 року одержали 73 трамваї, що на 29%, або на 30 машин менше, ніж 2024 року, повідомив ресурс AllTransUA.
“Трамвайний ринок в 2025 році дещо просів, порівняно з 2023 та 2024 роками, однак так само тримався на отриманні вживаних вагонів”, – йдеться у повідомленні на сайті ресурсу.
За даними AllTransUA, з 73 отриманих минулого року трамвайних вагонів, 58 – вживані вагони, а 15 – нові, придбані за бюджетний кошт та в рамках співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Левову частку вживаних трамваїв склали швейцарські вагони, які отримували в якості допомоги Львів та Вінниця.
“Якщо вагони, які отримав Львів, уже мають доступний вхід, Вінниця отримує повністю високопідлогові вагони, які власними силами обладнує низькопідлоговою секцію за проєктом, який використовують у Цюриху”, – повідомляється на сайті.
Ще 10 вживаних вагонів Tatra та їх модернізації отримав Харків.
Всі нові вагони в 2025 році були виготовлені підприємством “Татра-Юг” (вагони збираються на потужностях заводу “Південмаш” в Дніпрі” – ІФ-У). Зокрема, тогоріч підприємство завершило постачання вагонів К1Т306 для Одеси (сім вагонів за кошти МФО) та по ставило вісім вагонів до Києва за бюджетні кошти.
“Цікаво, що цьогорічна партія вагонів для Києва відрізняється від попередньої конфігурацією дверей – таким чином, існує вже три відомих варіанти К1Т306”, – зазначає AllTransUA.
Водночас 2025 року закрилась остання трамвайна система на підконтрольній частині Донецької області у Дружківці. У повідомленні пояснюється, що внаслідок російського обстрілу було суттєво пошкоджено енергосистему трамвая, яку, зважаючи на повільне наближення лінії фронту, вирішили вже не відновлювати.
“Поточного року продовжиться постачання трамваїв за вже укладеними угодами в рамках співпраці з МФО, зокрема, для Дніпра та Кам’янського, крім цього, Львів завершить отримання вживаних вагонів Schindler”, – нагадує AllTransUA.
Згідно з наданими графічними даними, з 2012 по 2020 рік містам України постачались здебільшого вживані трамвайні вагоні та придбані за бюджетні кошти нові – найбільше їх було отримано 2017 року – 156 од. (з них 113 вживаних).
Минулого року з 103 вагонів міста отримали 12 нових (за кошти МФО), 65 вживаних (отриманих, як допомога), і 26 вживаних, придбаних за бюджетні кошти.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербська нафтогазова компанія NIS повідомила про укладення контракту на імпорт перших партій нафти по Адріатичному нафтопроводу (JANAF) для НПЗ в Панчево і підготовку до відновлення переробки після зупинки на початку грудня 2025 року через дефіцит сировини на тлі санкційних обмежень.
За даними Reuters, перша поставка включає близько 85 тис. тонн нафти Iraqi Kirkuk, потім очікується менша партія лівійської Es Sider. Ці обсяги забезпечують роботу заводу як мінімум на кілька днів, а президент Сербії Олександр Вучич прогнозував, що НПЗ зможе вийти в операційний режим 17-18 січня, а випуск нафтопродуктів може початися 25-26 січня.
Відновлення імпорту стало можливим після видачі Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) тимчасової ліцензії, що дозволяє NIS продовжувати діяльність до 23 січня 2026 року. Reuters також повідомляв, що окрема ліцензія видана і оператору JANAF на транспортування нафти для NIS на той же термін.
Ситуація навколо NIS залишається пов’язаною з переговорами про зміну структури власності. США очікують переговорів про виведення російської частки, при цьому термін для переговорного процесу продовжено до 24 березня 2026 року, а одним з учасників обговорень називається угорська MOL.
NIS – ключовий гравець сербського паливного ринку: компанія володіє єдиним в країні НПЗ (Панчево) і найбільшою мережею АЗС, тому будь-який збій в поставках сировини безпосередньо впливає на баланс ринку нафтопродуктів і імпортні потреби Сербії.
IMPORT, NAFTA, NIS, нафтопровід, НПЗ
Обсяг глобальних інвестицій у будівництво центрів обробки даних у період до 2030 року складе не менше $3 трлн, вважають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s Ratings.
У зазначену суму входять вкладення в придбання серверів, обчислювального обладнання, створення необхідної інфраструктури та забезпечення енергопостачання.
Основна частка витрат ляже безпосередньо на великі ІТ-компанії. Тільки в поточному році шість провідних американських фірм, що надають обчислювальні послуги, витратять на ЦОД $500 млрд, йдеться в звіті Moody’s. До їх числа входять Microsoft Corp., Amazon.com Inc., Alphabet Inc., Oracle Corp., CoreWeave Inc. і Meta.
Банки продовжать відігравати важливу роль у наданні фінансування галузі, при цьому інші інституційні інвестори також надаватимуть компаніям кошти на розширення потужностей ЦОД, вважають експерти.
Як йдеться у звіті інвестиційної компанії Colliers, за три квартали 2025 року на ЦОД припало 31% загального обсягу інвестицій, залучених на будівництво приватної нерухомості. Середній показник з 2020 року становив близько 15%.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $79,0 млн, або на 12,5%, – до $712,1 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилось до $67,3 млн з $69,3 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $269,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, збільшилось до $46,5 млн з $21,9 млн на позаминулому тижні, і всі дні купівля безготівкової валюти перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 42,2942 грн/$1, щодня послаблювався до нового історичного мінімуму, пробив рівень 43 грн/$1 та завершив тиждень на позначці 43,0757 грн/$1.
Курс гривні до євро за тиждень тижні також опустився на 1,1% – з 49,5794 грн/EUR1 до 50,1444 грн/EUR1. Протягом цих днів він також вперше пробив важливий рівень 50 грн/EUR1 та досягав історичного мінімуму 50,1762/EUR1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 77 коп.: купівля – до 42,84 грн/$1, продаж – до 43,26 грн/$1, а на чорному ринку у понеділок досяг 43,4-43,5 грн/$1, тоді як євро також додало в ціні до 80 коп. і наразі котирується на рівні: купівля – 50 грн/EUR11, продаж – 50,73 грн/EUR1.
