Гірничо-металургійна група «Метінвест» постачає металопродукцію і співпрацює з італійським суднобудівником T. Mariotti і виробником сталевих конструкцій Cimolai.
Згідно з інформацією «Метінвесту», зі сталі Metinvest Trametal (Італія) були побудовані для круїзної компанії Seabourn Cruise Line два судна-близнюки – експедиційні кораблі полярного класу Seabourn Venture і Seabourn Pursuit.
При цьому уточнюється, що для будівництва Seabourn Venture і Seabourn Pursuit використано 10 тис. тонн гарячекатаного листа Metinvest Trametal.
Seabourn Venture і Seabourn Pursuit – компактні круїзні кораблі з посиленим корпусом, що дає їм змогу здійснювати подорожі до Арктики й Антарктики в осінній і літній сезон. Вони оснащені сучасним обладнанням і технологіями, на борту кожного судна є два підводні човни. Довжина кораблів становить 172 метри, ширина – 24 метри. Вони здатні прийняти 260 пасажирів і 120 членів екіпажу в 132 каютах.
На кожному судні – 10 палуб, 8 з яких – із доступом для пасажирів.
Також зазначається, що компанії T. Mariotti і Cimolai давно співпрацюють з «Метінвестом».
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Група має три прокатні заводи в Західній Європі – Ferriera Valsider (Верона) і Metinvest Trametal (Сан-Джорджо-ді-Ногаро) в Італії та Spartan у Великій Британії, а також Promet Steel у Болгарії.
Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) в березні 2025 року сплатила медичним закладам – надавачам первинної і спеціалізованої меддопомоги в рамках Програми медгарантій 13,517 млрд грн.
Як повідомляє НСЗУ, зокрема, вона сплатила за екстрену медичну допомогу 878,5 млн грн, за первинну меддопомогу – 1,896 млрд грн, за за надання пріоритетних послуг закладам спеціалізованої меддопомоги за лютий – 5,13 млрд грн.
Крім того, в березні НСЗУ сплатила клінікам за пакетом “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії” 146,3 млн грн, за пакетом “Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров’я” – 808,6 млн грн.
В березні НСЗУ також виплатила аптекам за програмою реімбурсації “Доступні ліки” 526,8 млн грн.
Як повідомлялося, в держбюджеті на 2025 рік на Програму медичних гарантій (ПМГ) передбачено понад 175,5 млрд грн. Зокрема, в межах ПМГ-2025 передбачено виділення понад 25 млрд грн на оплату медичних послуг на “первинці”, майже 11 млрд на екстрену медичну допомогу, понад 122 млрд грн на надання спеціалізованої, паліативної допомоги, зокрема понад 6 млрд грн на медичну реабілітацію.
В ПМГ-2025 збільшено тарифи на первинну медичну допомогу. Базова капітаційна ставка становитиме 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році. Крім того, в ПМГ додано сільський коефіцієнт 1,1 до базової ставки.
Крім того, в ПМГ-2025 розширено програму реімбурсації “Доступні ліки” – її бюджет становитиме 6,6 млрд грн.
ПМГ-2025 охоплюватиме 44 пакети медичних послуг, зокрема два нових: радіоізотопна діагностика для діагностики онкологічних захворювань, зокрема ПЕТ-сканування, а також психосоціальна та психіатрична допомога з розвитком центрів ментального здоров’я і мобільних мультидисциплінарних команд для дорослих і дітей.
АТ “Дніпровський стрілковий завод” (ДнСЗ, Дніпро) 2024 року збільшив консолідований чистий дохід на 29,3% порівняно з 2023 роком – до 2 млрд 380 млн грн.
Згідно з консолідованим фінансовим звітом компанії, оприлюдненим на її сайті, чистий прибуток склав 540,41 млн грн (співпадає з раніше оприлюдненими попередніми даними), що на 5,2% більше за аналогічний показник 2023 року.
Від операційної діяльності завод отримав 647,75 млн грн прибутку – на 5% більше, а валовий прибуток збільшився на 11,6% – до 906,6 млн грн.
Власний капітал на початок поточного року складає 2 млрд 474 млн грн.
ДнСЗ за рік скоротив довгострокові зобов’язання на 22,3% – до 132,14 млн грн, поточні зросли незначно (на 3,6%) і склали 385,2 млн грн.
Спеціалізація ДнСЗ – виробництво та реалізація елементів верхньої будови колії: стрілкові переводи, глухі перетинання різних марок, та зрівнювальні пристрої. Продукція реалізується головним чином в
Україні та експортується до більш ніж восьми країн.
Згідно з інформацією у звіті, станом на кінець 2024 року 20,154% акцій АТ “ДнСЗ” належить Джонен Кепітал Лімітед (Кіпр), 5% володіє депутат міськради Дніпра Загід Краснов, його синам Руслану і Артему належить відповідно 10% і 11,228% акцій, ще 18,2959% – громадянці Ізраїлю Вікторії Корбан (сестра бізнесмена Геннадія Корбана – ІФ-У).
Серед акціонерів, що володіють понад 5% акцій АТ “ДнСЗ”, також голова правління Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,658%), фіндиректор Валерій Крячко (7,3%).
Станом на 31 грудня 2024 року компанії належало 100% капіталу її дочірнього підприємства “Dnipro S&С Тrade” (Швейцарія).
Неконсолідований прибуток ДнСЗ у 2024 році зріс на 6,7% – до 544,2 млн грн за зростання виторгу на 31% – до 2 млрд 346 млн грн
Чисельність працівників заводу склала 622 чоловік (на 6 більше, ніж у 2023 році).
Як повідомлялось, на 26 березня було призначено загальні збори акціонерів АТ “ДнСЗ”, де, зокрема, було заплановано розподілити отриманий чистий прибуток – направити 420 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1,65 тис. грн на одну акцію. Протокол зборів поки не оприлюднено.
Ціни на молоко в Україні продовжують знижуватися, станом на 25 березня середня закупівельна ціна молока ґатунку “екстра” становила 16,35 грн/кг (без ПДВ), що на 0,45 грн менше ніж місяць тому, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
Згідно повідомлення, молоко вищого ґатунку у середньому коштує 16,15 грн/кг (без ПДВ), що на 0,50 грн менше відносно минулого місяця, першого ґатунку – 15,65 грн/кг (без ПДВ, на 0,35 грн нижче).
Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становить 16,20 грн/кг (без ПДВ), що на 0,40 грн менше ніж місяць тому.
“Закупівельні ціни в Україні продовжили рухатись вниз у другій половині березня. Однак, надлишки молока-сировини на ринку, які тиснуть на закупівельні ціни, зменшилися відносно першої половини березня через збільшення обсягів експорту молочної продукції з України та певне збільшення споживання всередині країни”, – зауважив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
Він додав, що українські споживачі звикли до високих цін на молочні продукти. Споживання молочної продукції в Україні стимулюють молокопереробні заводи шляхом проведення акційних знижок на свої товари у торгівельних мережах. Рентабельність виробництва сухого знежиреного молока та вершкового масла покращилась, але у випадку сирного продукту та казеїну погіршилася.
У галузевій асоціації прогнозують, що станом на 1 квітня може відбутися незначне зниження ціни на молоко-сировину в Україні на 0,2-0,3 грн/кг.
У перерахунку на євро ціни на молоко-сировину в Україні вищі ніж у Новій Зеландії та країнах Південної Америки, які активно експортують свою молочну продукцію у країни Азії та Африки та конкурують с українськими та європейськими експортерами.
Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині і ймовірність поширення хвороби на Польщу та Австрію створюють перспективи для подальшого зниження закупівельних цін. Молокопереробні підприємства Польщі та Австрії експортують значні обсяги молочних продуктів і, у разі карантину, вони можуть перейти на виробництво продукції тривалого зберігання, у тому числі вершкового масла чи сухого молока.
“Дані товари є ключовими статтями українського молочного експорту. Накопичення масла та сухого молока на складах в Європі може вплинути на зниження цін на аналогічну продукцію та молоко-сировину в Україні. Також існує ризик поширення ящуру в Україні з сусідніх країн, що може призвести до значних збитків для молочної галузі”, – попередили в АВМ.
В асоціації припускають, що фактором зниження цін на молоко-сировину в Україні може стати відміна 5 червня 2025 року з боку ЄС пільгового митного режиму для сільгосппродукції українського виробництва, у тому числі молочних продуктів. Відновлення мит, вірогідно, вплине на скорочення обсягів експорту молочних продуктів з України навіть у треті країни, оскільки їх постачання здійснюється через морські порти Польщі та Румунії.
“Скоріш за все, надлишки молока-сировини в Україні будуть збільшуватися, а закупівельні ціни йти вниз у разі розвитку подій за подібним сценарієм”, – резюмували в галузевому об`єднанні.
3-4 квітня ц.р. у Самарканді відбудеться перша в історії зустріч на вищому рівні між ЄС і країнами Центральної Азії. Ця знакова подія відкриє нову сторінку у відносинах між регіонами, ознаменувавши перехід на якісно новий рівень багатостороннього співробітництва.
З моменту появи нових незалежних держав у Центральній Азії ЄС розпочав роботу зі встановлення двосторонніх партнерських зв’язків з ними. З 1991 року розвиток стратегії ЄС у ЦА пройшов кілька важливих етапів, які були зумовлені змінами в системі міжнародних відносин, динамікою європейської інтеграції та роллю ЦА у світовій політиці.
Першою масштабною програмою співробітництва стала «Технічна допомога Співдружності Незалежних Держав» (ТАСІС, 1991-2006 рр.), у рамках якої надавали підтримку країнам регіону в проведенні політичних та економічних реформ, переході до ринкової економіки та зміцненні верховенства права. У рамках цієї ініціативи було реалізовано понад 3000 проектів на загальну суму понад 7 млрд євро. Ключовим досягненням ТАСІС стало укладення Угод про партнерство та співробітництво з країнами ЦА.
Наступним важливим етапом стало ухвалення у 2007 році першої Стратегії ЄС щодо ЦА. Цей період ознаменувався початком сприйняття ЦА як єдиного регіону. Було створено механізм щорічних зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн.
Політика сусідства і регіонального партнерства, що реалізується Республікою Узбекистан під керівництвом Президента Ш.Мірзієєва, зробила значний внесок у переосмислення стратегії. У результаті спільних зусиль у ЦА сформувалася абсолютно нова політична атмосфера. За кілька років було вирішено багато проблем, які накопичувалися десятиліттями. Як наслідок, регіон стає простором взаємовигідного співробітництва та сталого розвитку.
Іншими словами, Центральна Азія вже не просто міст між Сходом і Заходом, як це традиційно сприймалося, а самостійний актор у міжнародних відносинах.
Держави Центральної Азії зацікавлені в залученні європейських інвестицій, технологій та інновацій для сталого розвитку. ЄС активно співпрацює з регіонами в політиці, безпеці, торгівлі, інвестиціях та культурно-гуманітарних відносинах, зміцнюючи нормативно-правову базу взаємодії. Казахстан і Киргизстан уже підписали угоди про партнерство з ЄС, а Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан готуються підписати свої. У жовтні 2023 року було ухвалено Спільну дорожню карту для поглиблення зв’язків ЄС і Центральної Азії.
Останніми роками Брюссель будує відносини з п’ятьма державами Центральної Азії в рамках Угод про всеосяжне партнерство і співробітництво. На сьогодні Казахстан і Киргизстан уже підписали такі угоди з ЄС. У березні 2024 року Туркменістан підписав протокол до Угоди, а Таджикистан і Узбекистан завершують підготовку до підписання документа.
Додатковий імпульс розвитку співробітництва дало ухвалення в жовтні 2023 року Спільної дорожньої карти з поглиблення зв’язків між ЄС і Центральною Азією.
Європейський Союз залишається найбільшим інвестором у ЦА, забезпечуючи понад 40% прямих іноземних інвестицій за останні десять років (понад 100 млрд євро).
Одним із напрямів стратегічного партнерства є розробка та переробка корисних копалин. В умовах диверсифікації поставок критично важливих матеріалів країни ЦА відіграють дедалі вагомішу роль на світовому ринку. Підписані Меморандуми про взаєморозуміння з Казахстаном (2022 р.) та Узбекистаном (2024 р.) дають змогу європейським компаніям активізувати співробітництво з країнами регіону у високотехнологічних сферах.
Серед інфраструктурних проєктів, спрямованих на розвиток логістичного потенціалу регіону, особливу роль відіграє проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
Новий імпульс розвитку співробітництва дали підсумки першого інвестиційно-транспортного форуму країн Центральної Азії та ЄС, що відбувся в січні 2024 року в Брюсселі. Під час заходу було оголошено про виділення 10 мільярдів євро на модернізацію Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що з’єднує Азію з Європою.
Ще одним важливим напрямком партнерства з ЄС стала цифрова інтеграція Центральної Азії у світову економіку. У березні цього року, під час регіонального візиту комісара ЄС Й. Сікели, було запущено проєкт TEI Digital Connectivity, спрямований на розвиток супутникового зв’язку, розширення широкосмугового доступу до Інтернету, підтримку цифрових інновацій та підвищення кібербезпеки.
Ключовим аспектом взаємодії залишається боротьба зі зміною клімату та перехід до сталого розвитку, головними ініціативами є проєкт «SECCA» в рамках стратегії «Команда Європи», Водно-енергетична програма CAWEP і «Зелена Центральна Азія».
ЄС залишається для регіону не тільки важливим торговельно-економічним та інвестиційним партнером, а й ключовим орієнтиром у галузі сталого розвитку, цифрової трансформації та екологічної програми.
Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» 31 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів) і страхування відповідальності перевізника, повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Зазначено також лот на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами під час господарської діяльності юридичними або фізичними особами – підприємцями та добровільного страхування майна.
Очікувана вартість придбання послуг становить 12,501 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 8 квітня.
