Україна завдяки впровадженню Державної стратегії боротьби з антибіотикорезістентністю з 2022 року скоротила споживання резервних антибіотиків у 2-2,5 раза.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема, споживання антибіотиків широкого спектра цефтріаксону скоротилося вдвічі, левофлоксацину – у 2,5 раза.
“Зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні”, – пояснює МОЗ.
Крім того, МОЗ констатує зростання споживання пероральних форм антибіотиків. Зокрема, у 2024 році лише 8% усіх призначень антибіотиків здійснювались у вигляді ін’єкцій.
МОЗ підкреслює, що за даними ВООЗ, станом на 2023 рік майже кожна шоста підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування, у 2019 році майже 5 млн смертей в світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю.
“Антибіотики – це критично важливі ліки. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування”, – зазначає МОЗ.
Резервні антибіотики – це препарати, які призначають у крайніх випадках для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, коли антибіотики першого вибору (“групи доступу”) та другої лінії (“групи спостереження”) виявилися неефективними. Їх використовують лише тоді, коли існує безпосередня загроза життю, щоб уникнути втрати їхньої ефективності через резистентність.
В Україні олійний льон залишається нішевою культурою, водночас його валовий збір у 2025-2026 маркетинговому році (МР) становитиме 66 тис. тонн, що є найвищим результатом із 2017/18 МР, повідомило інформаційно-аналітичне видання “УкрАгроКонсалт”.
“Виробництво схильне до коливань під впливом ринкових факторів та погоди. З 2020 року розпочалося стабільне розширення посівів. Зростанню сприяє попит з боку ЄС – основного імпортера льону. (…) Вирішальними стали поєднання розширення площ та покращення врожайності. У 2024/25 МР спостерігається часткове відновлення врожайності, що все ще нижче потенціалу культури”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що експорт залишається ключовим драйвером ринку — понад 80% урожаю українського льону у 2024/25 МР відправляється за кордон. За роки війни ця частка збільшилась більше, ніж у два рази.
Основний напрямок збуту льону — ЄС (Італія, Польща, Бельгія – топ-імпортери). Після початку повномасштабної війни країни ЄС значно знизили закупівлі російського льону, переорієнтувавшись на альтернативних постачальників із України, Казахстану та Канади.
Водночас після піку експорту у 2023/24 МР (понад 70 тис. тонн) у 2024/25 МР відвантаження з України зменшилися приблизно на 24%.
“Український ринок олійного льону входить у фазу стабільного відновлення. Культура поступово повертає позиції у структурі посівів, формуючи нову нішу для дрібних і середніх агровиробників. За умови підтримки експорту та розвитку переробки, льон має потенціал закріпитися як перспективна альтернативна культура для північних регіонів країни, які все частіше стикаються з погодними ризиками”, – резюмували в “УкрАгроКонсалті”.
“Портрет Елізабет Ледерер” австрійського художника Густава Клімта було продано на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку за $236,4 млн, пише Bloomberg.
Портрет, написаний у 1914-1916 роках і закінчений за два роки до смерті художника, став найдорожчим твором сучасного мистецтва і другою найдорожчою картиною, коли-небудь проданою на аукціоні. Ім’я покупця не розголошується.
Елізабет Ледерер – дочка австрійського бізнесмена Августа Ледерера. Під час окупації Австрії вона видавала себе за дочку Клімта, щоб приховати своє єврейське походження. Нацисти викрали портрет у її сім’ї, але 1948 року картину вдалося повернути, після чого 1983 року її продали арт-дилеру Сержу Сабарському. У 1985 році полотно придбав Леонард Лаудер, син засновників бренду Estee Lauder, який і залишався власником картини до своєї смерті у віці 92 років у червні цього року.
На аукціоні було продано ще 23 лоти з колекції Лаудера, включно з малюнком Вінсента ван Гона і бронзовою статуеткою Анрі Матісса, на загальну суму $527,5 млн.
Девелоперська компанія Alliance Novobud у жовтні 2025 року продовжувала активні будівельні роботи на об’єктах Montreal House у Києві та житлових комплексах Krona Park II і «Лісовий квартал» у Броварах (Київська область), випливає зі звіту про динаміку будівництва на сайті компанії.
Згідно з інформацією, у столичному проєкті Montreal House (вул. Велика Васильківська, 102/вул. Антоновича, 83) у блоках 1 і 2 у жовтні тривали штукатурні роботи та влаштування цементної стяжки на типових поверхах і в місцях загального користування, а також утеплення фасадів. У блоці 3 виконувалася прокладка кабельної електротехнічної продукції по стояках «холодних переходів» і сходових клітин. У блоці 4 продовжувався монтаж світлопрозорих алюмінієвих конструкцій (готовність 65%) і прокладка кабелів по стояках і сходових клітинах.
На парковці Montreal House завершено влаштування гідроізоляції верхньої плити в зоні внутрішнього двору, триває монтаж трубних магістралей зливової каналізації та розпочато влаштування гідроізоляції плити стилобату з боку вул. Великої Васильківської. Також демонтовано баштовий кран для виконання наступного комплексу робіт і змонтовано металевий каркас навісу вхідної групи з боку вул. Антоновича.
У ЖК Krona Park II (Бровари, вул. Василя Симоненка, 32) в будинку 5 в жовтні завершено утеплення стін підвалу, триває зворотне засипання ґрунту пазух фундаменту, ведуться покрівельні роботи і монтаж ПВХ-вікон (встановлені вікна з 2 по 10 поверх, в роботі – 11–12 поверхи). У будинку 8 розпочато облаштування внутрішніх інженерних мереж водопостачання та опалення, триває монтаж внутрішньобудинкових мереж електропостачання та освітлення, виконується підключення до зовнішніх мереж теплопостачання та водопостачання, а також фасадні роботи: готовність секції №1 становить 95%, секції №2 – 75%, секції №3 – 45%.
У будинку 9 Krona Park II виконується чистове оздоблення місць загального користування та благоустрій прибудинкової території, тривають пусконалагоджувальні роботи, розпочато підготовку пакету документації для формування акта готовності об’єкта. У будинку 10 стартували оздоблювальні роботи в місцях загального користування і квартирах, триває влаштування внутрішніх сантехнічних мереж, мереж електропостачання та освітлення. У будинку 12 завершені покрівельні роботи в секціях №1 і №2, триває монтаж ПВХ-вікон (встановлені до 9-го поверху секції №1, ведуться роботи на 10-11 поверхах). У будинках 14 і 16 завершено влаштування пальового поля, виконано 100% буроін’єкційних паль.
На об’єкті «Лісовий квартал», будинок №16 (Бровари, вул. В. Черновола) в жовтні виконувалося влаштування вертикальних монолітних конструкцій в секціях 2.2, 2.1 і 1, а також розпочато роботи зі зведення цегляних стін.
У компанії уточнюють, що роботи на об’єктах у Києві та Броварах ведуться на різних стадіях – від пальового поля і моноліту до фінішної обробки і підготовки до введення в експлуатацію, при цьому девелопер дотримується графіків і продовжує поетапно просувати проекти до завершення.
Alliance Novobud – девелоперська компанія, яка понад 18 років працює на ринку житлової нерухомості Києва та Київської області. Девелопер спеціалізується на проектах комфорт+ і бізнес-класу, серед ключових проектів – Montreal House і Illinsky House в Києві, а також Krona Park II, «Лісовий квартал», «Зелений квартал», Madison Gardens і «Лавандовий» в Броварах.
За даними галузевих рейтингів, за підсумками 2024 року Alliance Novobud увійшла до топ-20 найбільших забудовників Києва та області за кількістю зданих квартир (481 квартира в п’яти будинках, частка ринку близько 2,2%). Компанія є лауреатом професійних премій UKRAINIAN SPECIAL BUILDING AWARDS IBUILD і Business of the Year, відзначалася як «Девелопер року» і «Житловий комплекс року» за проекти Montreal House і Krona Park II.
Alliance Novobud, Krona Park II, Montreal House, Лісовий квартал
ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками січня-вересня поточного року наростило чистий збиток у 4,6 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 457,760 млн грн із 98,684 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід за цей період знизився на 12,6% – до 6 млрд 634,975 млн грн.
У третьому кварталі 2025 року збиток становив 97,327 млн грн, дохід – 2 млрд 94,168 млн грн.
Непокритий збиток підприємства на кінець вересня-2025 становив 9,127 млн грн.
Як повідомлялося, “Южкокс” за підсумками 2024 року наростив чистий збиток у 4,7 раза порівняно з попереднім роком – до 272,925 млн грн із 58 млн 25,2 тис. грн.
“Южкокс” завершив 2022 рік із чистим збитком 1 млрд 206,942 млн грн проти чистого прибутку 1 млрд 292,672 млн грн, отриманого за підсумками 2021 року.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (Вишгород) 18 листопада оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 1,950 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 26 листопада
