Державна компанія Pakistan Petroleum Ltd. побудує острів для створення стартового майданчика для прискорення розвідки нафти і газу. Штучний острів з’явиться приблизно в 30 кілометрах від узбережжя південної провінції Сінд, недалеко від міста Сажавал, заявив гендиректор PPL з розвідки та розвитку основного бізнесу Аршад Палекар агентству Bloomberg. За його словами, це дозволить запобігти перериванню цілодобових геологорозвідувальних робіт припливами.
Цей проект, перший для Пакистану, заснований на досвіді Абу-Дабі, де були успішно побудовані штучні острови для буріння, повідомив Палекар.
Будівництво острова буде завершено в лютому, і відразу після цього почнеться експлуатація, додав він. Компанія планує пробурити близько 25 свердловин.
Роботи з буріння в Пакистані набирають обертів після того, як президент США Дональд Трамп в липні висловив інтерес до «величезних запасів нафти» країни. З тих пір були видані ліцензії на розвідку на шельфі місцевим компаніям PPL, Mari Energies Ltd. і Prime International Oil and Gas Co.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Хорольський механічний завод (Україна) розпочав процес локалізації виробництва в Туреччині, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ» з посиланням на інформацію директора технічного департаменту ХМЗ Валентина Сурмача.
«З урахуванням успішного досвіду спільної реалізації комплексних проектів головним партнером процесу локалізації обрано компанію Izvik Makina Muhendislik Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi», – зазначив він на міжнародній конференції AgroFood Summit-2025 (Мерсін, Туреччина).
За його інформацією, етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами і мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів і деталей в Туреччині, в тому числі на принципах аутсорсингу (за спільною згодою).
Завод підтверджує гарантію на обладнання, вироблене в процесі локалізації, а також технічні параметри технологічних ліній, заснованих на обладнанні заводу, які Izvik Makina пропонує клієнтам.
Хорольський механічний завод – українське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні обладнання для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівного матеріалу; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток в 3,5 раза – до 1 млрд 704,103 млн грн з 520,593 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток склав 559,581 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство наростило дохід на 10,9%, до 12 млрд 470,708 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 4 млрд 164,960 млн грн.
За 9 місяців 2025 року обсяги виробництва товарної продукції склали 2,062 млн тонн концентрату (до 2024 р.: +545,1 тис. тонн, або 35%.) та 1,692 млн тонн окатків (до 2024р.: +28,6 тис. тонн, або 2%). На внутрішній ринок за звітний період поставлено 99,34% продукції.
У рамках реалізації програми капітальних інвестицій комбінату у І-ІІІ кварталі 2025 року здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання виробничих потужностей, оновлення інфраструктури, підвищення ефективності технологічних процесів і забезпечення стабільної роботи основних виробничих підрозділів. Відповідно до програми розвитку комбінату та в межах доведених лімітів здійснено переукладання залізничних колій, а також будівництво залізничного шляху ст. Розвантажувальна – ст. Грекувата; продовжено будівельно-монтажні робіт у камері дільничної підстанції та штреках у рамках проєкту енергозабезпечення горизонту 607м шахти ім. Колачевського, а також триває спорудження орт-заїздів та монтаж вібраційних породо-навантажувальних установок.
Крім того, проводяться роботи з розширення дамби хвостосховища до відмітки 129м; тривають заходи зі зняття чорнозему відвального господарства Артемівського кар’єру; виконуються роботи з модернізації кабельної інфраструктури зв’язку комбінату та локальної обчислювальної мережі (волоконно-оптична лінія зв’язку “Глеюватка”); продовжуються капітальні ремонти пралень дробарної фабрики, шахти ім. Колачевського та Петрівського кар’єру; у межах добової зупинки комбінату здійснено заміну затворів d1200 мм.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7%, порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Аналітики UBS очікують підвищення цін на мідь в наступному році через скорочення пропозиції на тлі постійних перебоїв в роботі рудників.
Крім того, підйом буде підтримувати високий довгостроковий попит, пов’язаний з переходом на «чисту» енергетику і зростанням інвестицій в цій сфері, йдеться в повідомленні банку.
UBS підняв прогноз вартості міді на кінець першого кварталу 2026 року на $750 – до $11,5 тис. за тонну. Очікування на червень і вересень були підвищені відразу на $1 тис. – до $12 тис. і $12,5 тис. за тонну відповідно. Також експерти встановили цільовий рівень на грудень наступного року в $13 тис. за тонну.
Аналітики тепер вважають, що дефіцит міді на світовому ринку цього року становитиме близько 230 тис. тонн проти раніше очікуваних 53 тис. тонн, у 2026 році – 407 тис. тонн проти 87 тис. тонн. На їхню думку, скорочення запасів і ризики поставок, що зберігаються, будуть підтримувати напружену кон’юнктуру.
Перебої в роботі шахт цього року, включаючи проблеми з виробництвом на руднику Grasberg компанії Freeport-McMoRan в Індонезії, більш повільне відновлення видобутку в Чилі і повторювані протести в Перу, підкреслюють структурні обмеження пропозиції, які, ймовірно, збережуться до 2026 року, йдеться в повідомленні банку.
Freeport-McMoRan заявив, що планує відновити виробництво на мідно-золотому руднику Grasberg до липня після того, як два місяці тому через смертельний інцидент роботи на ньому були припинені.
UBS знизив прогноз зростання виробництва рафінованої міді до 1,2% в 2025 році і до 2,2% в наступному році, пославшись на погіршення якості руди і операційні проблеми. Аналітики очікують, що світовий попит на метал збільшиться на 2,8% як в поточному, так і в наступному році за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії, електромобілів, інвестицій в енергомережі та центри обробки даних.
Експерти банку вважають, що будь-яке зниження цін буде короткочасним, і рекомендують зберігати довгі позиції по міді.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Національне агентство з регулювання енергетики (ANRE) Молдови ввело два нових маршрути по своїй газотранспортній системі (ГТС) при транзиті газу з Греції до України, повідомив регулятор.
“Ці продукти (послуги постачання) покликані полегшити потоки природного газу з Греції в Україну через трансбалканської інфраструктури, сприяючи зміцненню регіональної енергетичної безпеки, диверсифікації джерел поставок і ефективному використанню транспортних потужностей, відповідно до прохання ТОВ Vestmoldtransgaz (оператор ГТС Молдови) і спільної ініціативи операторів систем транспортування природного газу Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України”, – йдеться в повідомленні ANRE.
Регулятор уточнив, що маються на увазі «два нових продукти спеціальної пропускної здатності – »Маршрут 2« і »Маршрут 3«, які будуть доступні в період з грудня 2025 року по квітень 2026 року».
Нові послуги будуть пропонуватися щомісяця за допомогою паралельних аукціонів на платформі RBP з використанням алгоритму єдиної ціни, із застосуванням знижок до тарифів операторів держав-транзитерів. «Впровадження цих продуктів дозволить збільшити обсяги транзиту газу через систему передачі Молдови і побічно створить передумови для оптимізації тарифів на послуги з транспортування природного газу в майбутньому», – наголошується в повідомленні.
Регулятор нагадав, що в травні цього року був введений щомісячний сервісний продукт «Маршрут 1», призначений для використання точок взаємопідключення на Трансбалканському трубопроводі, що з’єднує системи транспортування природного газу Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
Як повідомлялося, в травні цього року оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Молдови, Румунії та України розробили схему поставок американського скрапленого природного газу (СПГ) з Греції в Україну по «Вертикальному газовому коридору», домовившись про єдиний тариф на транзит газу зі знижкою 25%. Метою проекту є забезпечення закачування газу в ПГС України для підготовки до опалювального сезону.
У липні міністр енергетики Молдови Дорін Джунгієту повідомляв, що молдовська держкомпанія Energocom успішно протестувала доставку СПГ із США по «Вертикальному газовому коридору», прокачавши регазифіковане паливо з порту в Греції в ПСГ України.
На початку листопада трубопровідна компанія ICGB, незалежний оператор інтерконектора Греція – Болгарія (IGB), спільно з операторами газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України підписала угоду про запуск двох нових маршрутів для доставки природного газу з Греції в Україну. Оператори газотранспортних систем цих країн запропонували зробити ці маршрути доступними з грудня 2025 року по квітень 2026 року.
За інформацією ICGB, маршрут 2 починається в точці міжсистемного з’єднання Амфітріті на мережі DESFA, проходить по греко-болгарському інтерконнектору (IGB) і далі по Трансбалканському коридору: Амфітріті – Комотіні (IGB) – Стара-Загора – Негру-Вода 1/Кардам – Ісакча 1/Орловка – Каушани – Гребеняки.
Маршрут 3 починається в точці міжсистемного з’єднання IGB з Трансадріатичним трубопроводом (ТAP) і проходить тим самим шляхом: Комотіні (IGB вхід від TAP) – Стара-Загора – Негру-Вода 1/Кардам – Ісакча 1/Орловка – Каушани – Гребеняки.
Проектна потужність «Вертикального газового коридору» у напрямку Греція – Болгарія становить 3 млрд кубометрів на рік. Оператор газопроводу не виключає збільшення його потужності до 5 млрд кубометрів залежно від зацікавленості ринку.
