Національний банк України (НБУ) відкликав у СК “Професійне страхування” (Київ) ліцензію на здійснення страхової діяльності у зв’язку з порушенням ліцензійних вимог.
Як повідомляється на сайті НБУ, рішення правління про відкликання ліцензії ухвалено 30 грудня 2025 року і набрало чинності того ж дня після оприлюднення.
Від дня набрання чинності рішення страховик втрачає право укладати договори страхування та продовжувати строк дії чинних договорів, а також укладати нові договори чи вносити зміни до чинних, що призводять до збільшення зобов’язань перед клієнтами щодо відповідних класів страхування.
Раніше того ж дня Нацбанк відмовив СК “Професійне страхування” в укладанні письмових угод про вжиття заходів для усунення раніше виявленого порушення вимог щодо авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності. Регулятор пояснив відмову тим, що такі угоди не забезпечують достатньої впевненості у своєчасному та повному усуненні цього порушення.
У рішенні НБУ назвав порушенням страхової компанії реєстрацію нею у серпні 2024 року збільшення статутного капіталу з 8 млн грн до 48 млн грн без отримання згоди регулятора. В документі зазначається, що власники “Професійного страхування” Роман Кузьменко та Євген Василенко купили облігації внутрішньої державної позики, потім продали ці ОВДП іншим страховикам, а отримані гроші спрямували на збільшення статутного капіталу. Але Нацбанк визнав, що джерела походження коштів не підтверджено, тож відмовив як у погодженні збільшення статутного капіталу, так і в його зменшенні назад – до 8 млн грн – через порушення пруденційних вимог.
Спроби компанії наприкінці 2025 року домовитися з Нацбанк про укладання письмових угод виявилися безуспішними.
СК “Професійне страхування” створено у 2007 році, має 44 ліцензії на здійснення страхової діяльності.
За даними ресурсу YouControl, чисті зароблені страхові премії компанії за дев’ять місяців цього року склали 2,4 млн грн проти 0,71 млн грн за такий же період 2024 року, а чистий прибуток – 4,80 млн грн проти 0,93 млн грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, структура видачі перших посвідок на проживання в країнах ЄС 2024 року помітно різнилася: у Хорватії 95,3% перших посвідок на тимчасове проживання видавали з трудових підстав, тоді як в Ірландії та Франції найпоширенішою причиною було навчання, випливає з матеріалів Eurostat.
За даними Eurostat, частка «робочих» перших посвідок на тимчасове проживання у 2024 році була найвищою в Хорватії (95,3%), а також у Литві (81,8%) і Румунії (77,2%).
Водночас сімейні причини домінували в Люксембурзі (52,2%) і Швеції (49,1%), а «інші причини», включно з міжнародним захистом, мали найбільшу частку в Греції (55,4%). В освіті лідирували Ірландія (48,0%) і Франція (32,8%).
https://t.me/relocationrs/2032
Як повідомляє проєкт Relocation.com.ua, Іспанія стала найбільшим «емітентом» перших посвідок на проживання (first residence permits) у Євросоюзі 2024 року, далі йдуть Німеччина та Польща, свідчать дані Eurostat.
Згідно зі статистикою, Іспанія видала 561,64 тис. перших ПНП, Німеччина – 544,987 тис., Польща – 488,846 тис., Італія – 346,411 тис., Франція – 342,208 тис. European Commission
Ці п’ять країн у сукупності забезпечили 65,1% усіх перших ПНП, виданих у ЄС 2024 року. Загалом 2024 року країни ЄС оформили 3,5 млн перших посвідок на тимчасове проживання громадянам країн поза ЄС, що на 8,3% менше, ніж 2023 року.
http://relocation.com.ua/spain-and-germany-lead-the-way-in-issuing-the-first-npi/
Завантаженість готелів у Карпатах взимку 2026 року очікується на рівні 85-95%, у містах – 50-65%, говориться у дослідженні групи компаній Ribas Hotels Group.
Згідно аналітиці, у гірських регіонах очікується збільшення середньої завантаженості готелів. При нормальному сніговому покриві, пікова завантаженість у Буковелі становитиме 85–95%.
У містах, за прогнозами Ribas Hotels Group, завантаженість готелів становитиме орієнтовно 50–65%. Зимова завантаженість готелів в Одесі сягатиме 45–65% залежно від концепції підприємства.
За підсумками проведеного компанією опитування, цьогоріч люди надають перевагу апарт-готелям та котеджам, які задовольняють їх потребу в приватності та автономності. Також стабільним попит мають міські бізнес-готелі, що дозволяють гостям комфортно працювати завдяки тихим зонам та безперебійному інтернету.
Серед трендів – зростання групових бронювань серед різних груп населення. Стабільний попит у грудні та лютому надходить від корпоративних груп. Очікується приріст зацікавлення серед сімей та друзів, при цьому кількість сімейних бронювань може зрости на 10–15%, а розмір “груп друзів” – з 4–6 до 6–8 осіб. Саме тому зростає потреба у сімейних номерах, двокімнатних апартаментах та котеджах, що обумовлює необхідність бронювання номерів під групи в пікові дати заздалегідь. У 2026 році прогнозується суттєве збільшення “вікна бронювання” — з 7–14 днів до 21–35 днів.
“Гості відносяться більш серйозно до планування відпочинку. У пошуках більш вигідних пропозицій, вони віддають перевагу раннім бронюванням із фіксованою вартістю”, – зазначається у аналітиці компанії.
Цієї зими спостерігається зростання до 25-30% прямих бронювань через сайт. При цьому, хоча OTA-платформи, такі як Booking, Expedia тощо, забезпечують стабільний попит, цього зимового сезону їх частка знижується до 10-20%. Найефективнішими каналами бронювання наразі є соцмережі (особливо Instagram/Telegram) та швидкі продажі через адміністраторів і чат-ботів (до 60%). Це обумовлено їх зручністю, прозорими спеціальними пропозиціями, більш активною рекламою та бонусами для повторних гостей.
“На перше півріччя 2026 року ми прогнозуємо розквіт головних трендів: прагнення гостей до комфорту та приватності, гіперперсоналізацію сервісу та формату workation (поєднання відпочинку з роботою). Через цінову доступність, люди частіше подорожують в межах України та виділяють більше часу на подорожі. Цього зимового сезону очікується часткове повернення відкладеного попиту”, – зазначається у дослідженні.
На динаміку внутрішнього туризму впливають низка показників: ціни на транспорт, стабільність енергопостачання у готелях та тренди на здоровий спосіб життя. Саме тому в Україні активно росте кількість wellness-готелів.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія, флагманською послугою якої є операційний менеджмент готельно-ресторанних комплексів. Компанія також надає послуги з розроблення концепції, проєктування, супроводу всіх етапів реалізації проєкту, консалтингу та франчайзингу для девелоперів.
У комплексному управлінні та ексклюзивному бронюванні компанії перебувають 28 міських, пляжних і гірськолижних готелів під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel і Mandra Glampings. Загальний номерний фонд оператора становить понад 1 тис. номерів. Загалом у портфелі – понад 50 проєктів, включно з проєктованими та споруджуваними. Наразі компанія також розвиває об’єкти в Польщі та Індонезії.
Громадяни України стали найбільшою групою серед одержувачів перших посвідок на проживання (first residence permits) у країнах Євросоюзу 2024 року, випливає з даних Eurostat. За даними статвідомства ЄС, 2024 року країни ЄС видали громадянам України 295,6 тис. перших посвідок на тимчасове проживання, далі йдуть громадяни Індії (192,4 тис.) і Марокко (188,4 тис.).
Eurostat також зазначає, що для українців найчастішою причиною отримання першої посвідки на тимчасове проживання була зайнятість: 72,5% дозволів для громадян України 2024 року було видано на трудових підставах.
Водночас Eurostat підкреслює, що наведена статистика за першими ПНП не охоплює осіб, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через повномасштабну війну РФ проти України, – такі дані збирають окремо.
Посольство Республіки Узбекистан в Україні спільно з Інститутом зовнішньополітичних досліджень провели круглий стіл на тему «Оновлена зовнішня політика Республіки Узбекистан». У заході взяли участь дипломати, експерти та аналітики. Учасники обговорили трансформацію зовнішньополітичного курсу Узбекистану на тлі глобальної турбулентності, зростання міждержавних конфліктів і перебудови системи міжнародних відносин.
Відзначалося, що за президентства Шавката Мірзійоєва Ташкент посилює міжнародну активність і послідовно формує нові напрямки співпраці, приділяючи увагу зміцненню добросусідства і довіри в Центральній Азії, розвитку багатовекторних політико-економічних зв’язків, диверсифікації торгівлі та інвестицій.
Серед пріоритетів також називалися розширення кооперації в сферах транспорту і логістики, зеленої енергетики, управління водними ресурсами і кліматичного порядку денного. Учасники підкреслили практичну результативність економічної дипломатії та зростання взаємодії Узбекистану з міжнародними організаціями, відзначивши проведення в країні великих міжнародних заходів під егідою Міжпарламентського союзу та ЮНЕСКО.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці Узбекистану з Європейським Союзом. Експерти вказали на збіг інтересів сторін у питаннях енергетичної безпеки, стійких транспортних коридорів, зеленої економіки, водного управління, а також в освітніх і гуманітарних програмах, підкресливши роль Узбекистану як одного з ключових партнерів ЄС в Центральній Азії.
Також обговорювався культурно-гуманітарний компонент зовнішньої політики, включаючи розвиток культурної дипломатії та туризму як інструментів зміцнення позитивного міжнародного іміджу та «м’якої сили» країни.
За підсумками круглого столу учасники охарактеризували зовнішню політику Узбекистану як відкриту, прагматичну і прогнозовану, засновану на внутрішній модернізації та реформаторському порядку денному.
