Національний банк України (НБУ) застосував до ТОВ «Пейтек» (Київ) заходи впливу за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку: наклав штраф у розмірі 12 млн 803,9 тис. грн і виніс письмове застереження. За інформацією НБУ на його сайті, штраф накладено за порушення вимог законодавства про надання платіжних послуг та правил зберігання і захисту таємниці постачальника платіжних послуг.
Відзначається, що планову перевірку ТОВ «Пейтек» департамент інспектування провів у травні-липні 2025 року, а штраф компанія повинна була сплатити протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідного рішення.
Також ТОВ «Пейтек» зобов’язане усунути порушення і не допускати їх надалі до 27 лютого 2026 року.
Згідно з даними ресурсу YouControl, ТОВ «Пейтек» зареєстровано в Києві в 2021 році. Його статутний капітал становить 5,5 млн грн. Належить компанії ЗАТ Aldega (Литва) Андреюса Трофімоваса, який є власником компанії з мікрокредитування ТОВ «Авентус Україна».
Як повідомляється на сайті компанії, ТОВ «Пейтек» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а також з надання коштів і банківських металів у кредит, при цьому, як зазначається, не надає кредити фізичним особам-споживачам фінпослуг і не здійснює врегулювання їх простроченої заборгованості.
Повний перелік одержувачів коштів, на користь яких ТОВ «Пейтек» здійснює перекази і з якими укладені відповідні договори, включає такі компанії з мікрокредитування: ТОВ «Авентус Україна» (ТМ “CreditPlus”), ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ «Credit 7»), ТОВ «Селфі Кредит» (ТМ «SelfieCredit»), ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Інновація Компані», ТОВ «Стар Файненс Груп» (ТМ StarFin і Suncredit), ТОВ «ФК “Процент”, ТОВ »КЛТ Кредит« і ТОВ »Гама Апгрейд”.
Інвестгрупа ICU прогнозує уповільнення зростання реального ВВП України в 2026 році до 1,2% з 2,1% в 2025 році, тоді як в липні компанія прогнозувала збільшення ВВП в цьому році на 2,5%, в наступному – на 2,8%.
«Макроекономічні ризики під контролем, проте відновлення економіки повільне», – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU, оприлюдненому у вівторок.
В ICU зазначили, що рішення Європейського Союзу (ЄС) про кредит Україні має забезпечити передумови для макроекономічної стабільності, фінансування дефіциту бюджету і підтримки резервів Нацбанку в 2026-2027 роках, а також створює основу для реалізації нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом мінімум на наступні два роки.
Водночас для повного покриття потреб оборони, на думку інвестгрупи, Україні знадобляться додаткові двосторонні кредити та гранти.
ICU очікує, що зростання економіки сповільниться насамперед через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури від російських атак, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, що спричинятиме тимчасові простої великих виробництв.
Додатковими стримуючими факторами названо поступове зниження дефіциту держбюджету і фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі ризики безпеки, ключовим драйвером зростання, як і раніше, залишатиметься приватне споживання.
За прогнозом ICU, річна інфляція наприкінці 2026 року становитиме 6-7%, а Національний банк України наприкінці січня перейде до пом’якшення монетарної політики із сукупним зниженням облікової ставки на 200 б.п. протягом року – до 13,5%.
На думку компанії, Нацбанк дещо послабить гривню в 2026 році на тлі уповільнення інфляції та зростання зовнішніх дисбалансів, а курс гривні до долара на кінець наступного року прогнозує на рівні 44,3 грн/$1, що трохи краще за прогноз липня цього року – 44,9 грн/$1. Резерви, за оцінкою інвестгрупи, залишаться рекордними завдяки фінансуванню від ЄС.
За оцінками ICU, за підсумками 2025 року інфляція складе 8,3%, курс гривні – 42,4 грн/$1, міжнародні резерви – $53,1 млрд, дефіцит поточного рахунку – 18,2% ВВП, дефіцит бюджету (до врахування офіційних грантів) – 22% ВВП, держборг – 101% ВВП.
На 2026 рік компанія прогнозує інфляцію на рівні 6,3%, міжнародні резерви $52,3 млрд, дефіцит поточного рахунку – 16,8% ВВП, дефіцит бюджету – 19% ВВП і держборг 109% ВВП.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня погіршив прогноз зростання економіки країни в 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%.
Українці серед напрямків державної політики в 2025 році найбільш високо оцінили цифровізацію державних послуг, а найбільш низько – боротьбу з корупцією у владі, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії Active Group, представлені на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у вівторок.
«Єдиний блок, який громадяни сприймають як безумовний успіх із зрозумілим прикладним ефектом у повсякденному житті, – це цифровізація держпослуг. Середня оцінка – 2,92», – сказав співзасновник Active Group Олександр Позній.
Згідно з даними дослідження, до відносно успішних напрямків українці також віднесли просування інтересів України на міжнародній арені (2,57) і відновлення енергетичної інфраструктури після обстрілів (2,41). Оцінки вище середнього отримали також залучення іноземних інвестицій (2,38) і розвиток оборонно-промислового комплексу (2,23).
У середині шкали опинилися поліпшення системи освіти (2,18), наближення вигідного для України завершення війни (2,16) і робота системи охорони здоров’я (2,15). Розвиток сил оборони та проведення якісної мобілізації респонденти оцінили в 2,08 бала, соціальний захист ветеранів – в 2,02, підтримку соціально незахищених верств населення – в 1,92.
Економічний блок отримав нижчі оцінки: розвиток економіки в цілому – 1,87, поліпшення роботи правоохоронних органів – 1,80, підтримка малого та середнього бізнесу – 1,67. Повернення людей з-за кордону респонденти оцінили в 1,65, поліпшення демографічної ситуації – в 1,61.
Найбільш проблемними напрямками, за даними опитування, залишаються поліпшення судової системи (1,55) і реформування системи влади (1,51). Найнижчу оцінку серед усіх сфер отримала боротьба з корупцією у владі – 1,36.
«Показник 1,36 по боротьбі з корупцією – це маркер головного суспільного розчарування і того, де люди не бачать системних змін», – заявив Позній.
Окремий блок дослідження стосувався поінформованості та довіри до силових і антикорупційних інститутів. Найбільш відомими залишаються Збройні сили України – про них чули 89,6% респондентів, СБУ (76,8%) і ГУР (74,3%). З антикорупційних органів високий рівень впізнаваності мають НАБУ (71,6%) і МВС (65,1%), тоді як про САП чули 37,4%, про ВАКС – 36,7%, про НАЗК – 34,6%, про БЕБ – 33,6%, про Офіс генпрокурора – 31,5%.
За словами співзасновника Active Group Андрія Єременка, динаміка довіри в грудні 2025 року показала зростання насамперед до інститутів Сил оборони. «ЗСУ залишаються безумовним лідером довіри: 65,5% довіряють у грудні, і це плюс 13,2 процентного пункту до вересня – найбільше збільшення серед усіх структур», – сказав він.
За даними опитування, довіра до СБУ становить 38,5% (+2,0 п.п.), до ГУР – 36,1% (+1,9 п.п.). Серед антикорупційних структур зросла частка тих, хто довіряє НАБУ – до 23,6% (+3,2 п.п.), а БЕБ – до 7,8% (+3,2 п.п.).
Водночас зафіксовано зниження довіри до низки інститутів: до САП – до 7,3% (-5,7 п.п.), до НАЗК – до 3,5% (-5,8 п.п.), до ВАКС – до 4,1% (-2,4 п.п.), до ДБР – до 9,7% (-2,4 п.п.). Довіра до Офісу генпрокурора склала 2,1%, при цьому установа вимірювалася вперше. Частка респондентів, які заявили, що не довіряють жодній з перерахованих структур, склала 20,8% (-3,3 п.п. до вересня).
Дослідження проведено Active Group 21-23 грудня 2025 року з використанням онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і старше. Обсяг вибірки – 2000 анкет, теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні найближчим часом планується ввести регулярну строкову військову службу за призовом.
За його словами, термін служби може становити близько 75 днів, при цьому остаточні параметри ще уточнюються. Вучич також зазначив, що служба повинна сприяти вихованню відповідальності у молоді і не буде такою жорсткою, як раніше.
Вучич додав, що Сербія продовжує переозброєння з метою стримування можливого агресора і має намір залишатися поза війною.
Раніше про повернення до обов’язкової строкової військової служби заявляла і Хорватія: парламент країни в жовтні 2025 року схвалив відновлення призову, передбачивши двомісячну базову підготовку, а початок набору перших призовників планується на 2026 рік.
Чотирьом підприємствам у Волинській, Рівненській, Черкаській та Хмельницькій областях за будівництво та реконструкцію шести тваринницьких ферм сплачено 116,3 млн грн часткової державної компенсації, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
“Держава відшкодувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та виробничих потужностей із переробки побічних продуктів”, – уточнило відомство рішення комісії Мінекономіки з питань державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції.
Очікується, що на нових і реконструйованих фермах агровиробники зможуть утримувати близько 3 тис. голів худоби.
“Підтримка тваринництва – це інвестиція в продовольчу безпеку України. Підприємства, які модернізують виробництво та будують нові потужності в умовах війни, отримують реальну фінансову допомогу від держави. Цього року ми відшкодували до 25% вартості об’єктів, які введені в експлуатацію з початку року”, – розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що підтримка здійснюється відповідно до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету міністрів №950 від 6 серпня 2025 року. Компенсація надається за реалізовані проєкти, подані через Державний аграрний реєстр.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” планує розширити портфель товарної продукції в частині випуску DR-окатків (залізорудні катанці прямого відновлення заліза DR – ІФ-У) для виробництва “зеленої” сталі та преміальної сировини для випуску чавуну.
Згідно із пресрелізом, в рамках зазначеної масштабної програми із збільшення виробництва DR-окатків, яку розпочинає “Метінвест”, очікується будівництво флотаційно-доводного комплексу для виробництва концентрату із забезпеченням якісних характеристик сировини для DR-окатків та реконструкція існуючої технологічної лінії виробництва окатків випалювальної машини LURGI 552-A.
При цьому повідомляється, що 1 грудня поточного року “Метінвест Січсталь” – компанія групи, яка реалізує її стратегічні інвестиційні проєкти, уклала договір на розробку базового інжинірингу для реконструкції виробничої лінії LURGI 552-A з передовою австрійською компанією Primetals Technologies. Це стане першим етапом модернізації випалювальної машини, який планується завершити до кінця 2026 року.
Зазначається, що глобальний тренд на “зелену” металургію, розвиток виробництва сталі в електропечах та зміни споживання в Китаї та ЄС формують попит на високоякісну залізорудну сировину (ЗРС). Щоб посилити конкурентоспроможність на світових ринках ЗРС, “Метінвест” має намір підвищити якість концентрату для її виробництва.
“Концентрат Північного ГЗК має хороший потенціал для підвищення якості. Після дозбагачення з використанням флотаційної технології ми зможемо отримати продукт із вмістом заліза не менше ніж 70% і мінімальною часткою домішок – оксидів кремнію та алюмінію не більше ніж 2%. Це відкриває можливість виробляти високоякісні окатки”, − зазначає заступник директора програм “Метінвест Січсталі” Сергій Павлиш.
Щоб вийти на високомаржинальний ринок DR-окатків, разом із дозбагаченням рядового концентрату планується провести реконструкцію технологічної лінії з виробництва окатків для випалювальної машини LURGI 552-A. Це дасть змогу виготовляти продукцію із покращеними характеристиками, здатну відповідати вимогам споживачів і ринковим тенденціям.
В результаті реалізації програми, яка складеться з цих двох проєктів, планується виробництво близько 4 млн т/рік DR-окатків на Північному ГЗК. Також передбачається можливість випуску окатків класу BF HQ. (Blast Furnace High Quality, йдеться про високоякісні залізорудні котуни, спеціально розроблені для використання у доменному виробництві (BF) з високим вмістом заліза і низькою часткою домішок, що робить їх ідеальною сировиною для отримання заліза (DR), здатних забезпечити більш ефективний та екологічний процес – ІФ-У).
“На етапі проєктування буде передбачено використання сучасних енергоощадних технологій. А нова система управління технологічним процесом дасть змогу переналаштовувати лінію для виробництва будь-якого з цих видів окатків”, – пояснює керівник проєкту Андрій Панченко, чиї слова наведено в повідомленні.
ТОВ “Метінвест Січсталь” (МСС) – компанія у складі групи “Метінвест” для реалізації стратегічних інвестиційних проєктів високої складності, створена в 2019 році.
МСС – одна з найбільших проектних організацій в Україні, здатна впроваджувати великі проєкти, починаючи з концептуального рішення та закінчуючи введенням об’єкта в експлуатацію. Мета компанії – реалізація ключових проектів технологічної стратегії підприємств групи “Метінвест”. МСС забезпечує інтегрований процес від інвестиційної ідеї, інжинірингу та проектування до закупівлі, будівництва та введення в експлуатацію.
Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% доля ТОВ “Метінвест Січсталь”
Статутний капітал ТОВ – 30,405 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
