У рамках реалізації стратегії з прискореного розвитку ринку фінансових технологій та стимулювання використання сучасних IT-рішень у сфері фінансових і банківських послуг в Узбекистані ухвалено постанову «Про заходи з подальшого розвитку сфери фінансових технологій в Узбекистані».
Згідно з документом, основні цільові показники на 2026–2030 роки включають:
Центральний банк призначено відповідальним за розвиток сфери фінансових технологій та надано ряд додаткових повноважень. У його рамках будуть створені:
З 2026 року учасники інноваційного хабу зможуть отримувати компенсацію до 50% витрат на навчання та залучення менторів, але не більше $20 тис. та $50 тис. відповідно.
У рамках програми передбачено впровадження системи «open banking» для безпечного обміну даними між банками та фінтех-компаніями, створення посади генерального директора з управління даними у Центральному та комерційних банках, а також розробку Національної стратегії розвитку фінансових технологій на 2026–2030 роки.
Особлива увага приділена розширенню використання криптоактивів: з 1 січня 2026 року вводиться спеціальний правовий режим регулювання обігу стабільних токенів як засобу платежу, дозволяється емісія токенізованих акцій і облігацій, а на фондових біржах створюються окремі майданчики для їх розміщення та обігу.
На освітній платформі AgriAcademy стартував новий безкоштовний сертифікований курс: «Горох. Біологічні особливості культури», присвячений одній із ключових бобових культур України. Навчальна програма підготовлена фахівцями агропромислового холдингу «Астарта».
Про що курс?
У новому навчальному модулі детально розглядаються біологічні особливості гороху, які визначають потенціал урожайності. Слухачі дізнаються:
Курс стане корисним як для агрономів-практиків, так і для менеджерів, студентів чи фермерів, які прагнуть вдосконалити підхід до технології вирощування гороху.
Хто створив курс?
Головним експертом виступив Володимир Курячий, один із найвідоміших агрономів Полтавщини з понад 40-річним досвідом роботи у виробництві. У агрохолдингу «Астарта- Київ» він понад десять років очолював управління рослинництва Агрофірми ім. Довженка та з 2019 року працює головним агрономом Полтавського регіону.
Над курсом також працювали:
Сертифікат та доступність
Всі курси AgriAcademy, включно з цим, є безкоштовними.
Слухачі отримують:
Курс доступний у будь-який час, що дозволяє аграріям навчатися у зручному режимі без відриву від щоденної роботи.
Чому це важливо?
Попит на бобові культури зростає як через розвиток експортних ринків, так і через потребу у відновленні родючості ґрунтів. Горох залишається однією з найефективніших культур у сівозміні, а правильне розуміння його біології напряму впливає на стабільність урожайності навіть у складних кліматичних умовах.
Новий курс від Астарти та AgriAcademy дає агровиробникам практичні, науково обґрунтовані знання, які можна застосовувати вже у наступному сезоні.
Аграрії можуть долучатися за посиланням на платформі AgriAcademy та розпочинати навчання одразу після реєстрації.
На платформі також доступні інші навчальні курси від фахівців Астарти:
Астарта – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки. Основна діяльність сконцентрована у рослинництві, цукровій промисловості, молочному тваринництві, сфері переробки сої, зерновій логістиці, біоенергетиці.
AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
У Києві відбувся SALES FORUM’2025 «Код на прибуток. Продажі нового мислення» – подія, що зібрала 300 власників бізнесів, CEO, комерційних директорів та керівників Sales, Marketing, Analytics і експортних напрямів. Організатором виступила KA Group, яка вже понад 13 років формує професійну спільноту лідерів, яким стратегічно допомагає зростати попри виклики і невизначеність.
«Ми тут, щоб говорити про головне – як побудувати систему продажів, що зростає швидше, ніж виснажується команда. Сьогодні ми шукаємо код прибутку: поведінкові зміни, архітектуру каналів, експортний потенціал та мислення системи», – наголосила у вітальному слові засновниця KA Group Альона Жупікова.
Поведінкова економіка: чому клієнт більше не раціональний покупець
Аналітичний виступ Андрія Длігача (Advanter Group) показав, що рішення клієнтів формуються значною мірою несвідомими упередженнями. Українська культура залишається патерналістською, і це диктує нові правила комунікації, сервісу та архітектури продажів.
Він підкреслив, що понад 70% рішень українських споживачів ухвалюються несвідомо, через швидкі ментальні моделі, а не через раціональний аналіз. Саме тому бренди, які працюють «по логіці», програють тим, хто працює з поведінковими тригерами, емоціями та довірою.
Хто насправді продає у компанії
У кейсі-виступі МХП Денис Корабльов, Оксана Борнак та Олександр Паламарчук показали, як фокус не лише на транзакційних відносинах, а на розвитку бізнесу клієнтів дозволяє синхронізувати ролі та прибрати конфлікти, що сповільнюють продажі.
За словами Дениса Корабльова: «Замість відділу продажів в МХП працює команда з розвитку бізнесу клієнтів, яка сфокусована не на обсягах відвантаження продукції, а на ефективності бізнесу партнера: логістика, склад, команда, мотивація, робота торгових представників і продавців, внутрішні процеси. За потреби ми допомагаємо перезбирати ці процеси, налаштовувати цілі, навчання, мотивацію й звітність усе, що реально впливає на результат. Саме цей підхід дає змогу тримати баланс між маркетингом, продажами та категорійним менеджментом і забезпечує керованість комерційної моделі».
Єдина система зростання: коли цифри стають мовою бізнесу
У дискусії взяли участь: Андрій Миронюк (Myroniuk Consulting), Антон Федулов (Sales Label), Олександр Колб (Promodo), Анастасія Герасименко (Kasta SuperApp).
Панель присвячена побудові інтегрованої системи доходу: поєднання Sales, Marketing, Analytics та Customer Success. Говорили про метрики як спільну мову команд, роль CEO у синхронізації процесів і культуру прийняття рішень на основі даних.
Експорт і глобальна конкуренція
Модератор Дмитро Швець (Start Global) провів дискусію за участю Ірини Зеленіної (Український експортний альянс), Василя Яцишина (Kormotech) і Дмитра Казавчинського (CLIXAR).
Фокус: перехід від Made in Ukraine до Trusted in Ukraine, цифровізація експортних продажів та нові правила роботи з міжнародними покупцями.
Невидимі бар’єри в каналах
Олег Косс (LANKA.CX) показав, де саме зникає конверсія і чому компанії часто не помічають реальних точок втрат. Омніканальність працює лише тоді, коли канали не конкурують між собою, а підтримують один шлях клієнта.
CX і EX збільшують LTV тільки за умови синхронної роботи.
Культура продажів як сила команди
Марина Авдєєва (Арсенал Страхування / Easy Peasy Insurtech) у мотиваційному виступі говорила про важливість амбіцій, сервісу і дисципліни:
«Сила – у дії. Культура продажів – це ясність, швидкість і послідовність».
Цифрова трансформація ПУМБ
Дмитро Поліщук (ПУМБ) поділився досвідом цифрової перебудови роздрібного бізнесу: від Agile-моделі управління до переосмислення ролі фізичних і онлайн-каналів.
Головний акцент: якість продажів і відмова від «зоопарку продуктів».
CRM як операційна система компанії
Спартак Поліщук (Uspacy / RUBICON) розклав три типові пастки CRM та показав, як перетворити її на систему управління зростанням з pipeline health, stage velocity та conversion loops.
CRM має відображати реальний шлях ліда, а не картинку, яку бачить менеджер.
Аудит воронок: де бізнес губить прибуток
Фінальний воркшоп Вадима Марценка (Martsenko Sales) дозволив учасникам побачити власні «зони втрат» у воронках продажів, ті місця, де клієнт нібито «думає», але фактично вже випав із процесу.
Голос учасників
Олександр Дзекан (Factum Aвто): «Сьогодні вперше побачив нашу воронку так, як потрібно. Ми втрачаємо продажі там, де несвідомо перекладаємо відповідальність на клієнта – і форум дуже чітко це підсвітив».
Подія відбулася за підтримки: Генерального партнера МХП, Офіційних партнерів KORMOTECH, Linkos Group
Контакти для медіа KA Group – www.kagroup.ua info@kagroup.ua
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Кожен шостий житель Європейського союзу живе в обмеженому житлі, тоді як приблизно кожен третій – у домогосподарстві, яке вважається занадто просторим для кількості мешканців, йдеться в оглядовій публікації «Housing in Europe – 2025 edition» Eurostat.
За оцінкою статистичного відомства, у 2024 році близько 17% населення ЄС проживали в переповненому житлі. Найвищі показники «перенаселеності» відзначено в Румунії (41%), Латвії (39%) і Болгарії (34%).
Найнижчі частки обмеженого житла зафіксовані на Кіпрі (2%), Мальті (4%) і в Нідерландах (5%).
Водночас близько 33% населення Євросоюзу живуть у «недозайнятому» житлі – будинках і квартирах, які вважаються надто великими порівняно з кількістю мешканців.
Найбільша частка таких домогосподарств – на Кіпрі (70%), в Ірландії (67%) і на Мальті (64%), а найменша – в Румунії (7%), Латвії (10%) і Греції (13%).
Новий аналіз супутників GRACE/GRACE-FO за 2002–2024 роки, опублікований The Guardian, показав стійке скорочення запасів прісної води в Південній і Центральній Європі. Це стосується не тільки річок і озер, але й ґрунтової вологи, снігу, льодовиків і підземних вод, які традиційно вважалися більш стабільним джерелом.
Від Іспанії та Італії до Польщі та України фіксується негативний тренд щодо «водного балансу» – втрати води перевищують поповнення.
На тлі загальноєвропейського тренду Україна стикається відразу з декількома специфічними факторами ризику. Наукові роботи з водної безпеки України відзначають зростання кліматичних ризиків – від посух до раптових паводків. Дефіцит води вже призводить до істотних економічних втрат, насамперед у сільському господарстві, і посилюється в міру зростання температури та зміни характеру опадів.
Спільний документ експертів та екорухів з іригації попереджає: при збереженні трендів більша частина території може фактично перетворитися на єдину посушливу зону, схожу на нинішній степ. Без сучасних систем зрошення вирощування основних культур на півдні буде неможливим, а посухи все частіше фіксуються навіть у центральних і західних областях.
Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спустошив найбільше водосховище країни, яке забезпечувало до 40 % водоспоживання півдня України, включаючи питне водопостачання, промисловість і зрошення. Наукові оцінки вказують на різке погіршення водозабезпечення південних регіонів в умовах вже існуючої кліматичної посухи.
Подальші дослідження показали і довгостроковий «токсичний» ефект: з донних відкладень почали вивільнятися десятки тисяч тонн важких металів і забруднювачів, що створює довгострокові ризики для річок і екосистем нижнього Дніпра та Чорного моря.
У ряді громад на півдні та сході країни, особливо в зоні бойових дій, вже спостерігаються локальні «водні кризи» – від перебоїв з питною водою до проблем з водопостачанням для поливу та промисловості. Військові руйнування посилюють загальний кліматичний тренд у бік дефіциту.
Україна формально вже визнала воду одним із ключових пріоритетів кліматичної адаптації. Водне управління переводиться на басейновий принцип за європейською моделлю: план управління басейном Дніпра розроблений за підтримки ЄС і використовується як шаблон для решти восьми річкових басейнів країни. В аграрній політиці до 2030 року окремо прописано розвиток систем водопостачання для зрошення, перехід до кліматоорієнтованого сільського господарства та більш ефективного використання води.
Однак між стратегіями на папері та реальним станом мереж, каналів, свердловин і очисних споруд залишається великий розрив. В умовах війни ресурси держави та місцевих громад обмежені, а попит на воду – від агросектора до ВПО та прифронтових міст – зростає.
На тлі загальноєвропейського «висихання» і зазначеного в дослідженні тренду на виснаження запасів води в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну, країна фактично опиняється в зоні подвійного тиску: кліматичного і військового.
Вода стає не тільки ресурсом, але й елементом національної безпеки. Це означає необхідність ставити водну інфраструктуру, захист підземних вод і відновлення після руйнування Каховської ГЕС в один ряд з енергобезпекою та обороною. Проекти відновлення та європейської інтеграції повинні включати жорстку «водну перевірку» – від нових аграрних програм до промислової політики. Міжнародне фінансування на реконструкцію та кліматичну адаптацію логічно прив’язувати до реформ в управлінні водою, прозорості водокористування та модернізації зрошення, особливо в південних областях.
Супутникові дані про «висихання» Європи перетворюють для України тему води з фону в одну з ключових ліній майбутнього – від врожаю та експорту до заселеності територій і стійкості до клімату.
Українці у листопаді 2025 року придбали близько 8,3 тис. нових легкових авто, що на 58% більше, ніж у листопаді 2024 року, та на 6% більше, ніж у попередньому місяці, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
За повідомленням асоціації, цей результат став рекордним за останні 14 місяців.
Як повідомлялось, у жовтні-2025 цей ринок зріс на третину відносно жовтня-2024 – до 7,8 тис. нових легковиків.
Найпопулярнішою маркою місяця знов стала китайська BYD з реєстрацією 1615 авто (торік у листопаді марка була восьмою зі 178 авто).
До десятки найбільш популярних також увійшли лідер минулорічного листопада Toyota – 859 од. (на 1% менше ніж торік), Volkswagen – 798 од. (+78,5%); Renault – 577 од. (+8,3%), Skoda – 561 од. (+9%), Zeekr – 397 од.(у 5,2 раза більше, торік замикав двадцятку) Hyundai – 363 од. (+96%), Honda – 341 од. (у 2,7 раза більше); BMW – 239 од. (-21,6%) та Audi – 239 од. (на два авто більше).
Бестселером місяця став Renault Duster.
Таким чином, за даними “Укравтопрому”, з урахуванням результатів листопада у січні-листопаді ринок прискорив позитивну динаміку, до якої перейшов по результатах 10 місяців – реалізовано 68,9 тис. нових легковиків, що на 7,5% більше ніж торік.
Раніше повідомлялося, що експерти пов’язують таку ситуацію на ринку нових легкових авто з наближенням терміну скасування пільг на електромобілі.
За даними AUTO-Consulting, українці в листопаді 2025 року придбали 8,53 тис. нових легкових автомобілів – на 61% більше, ніж за той же місяць торік та на 7% більше, ніж у жовтні-2025, а частка електромобілів зросла до 40%.
Згідно з даними “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі збільшились на 9,8%– до 71,3 тис. од.
