Випуск № 1 – листопад 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Світовий валютний ринок у першій половині листопада перебував під впливом кількох важливих чинників. Перший – це жовтневе зниження ставки ФРС на 25 базисних пунктів до діапазону 3,75-4%. Другий – це очікування свіжої статистики по ринку праці США та відновлення роботи уряду США. Крім того, на інвесторів та валютні коливання пари EUR/USD впливали очікування наступного кроку Комітету ФРС – у грудні прогнозується ще одне зниження ключової ставки.
Якщо зниження ставки наприкінці жовтня вже було закладене у курсові коливання, то дані про ринок праці непокоїли інвесторів. І, як виявилось, недарма. Нагадаємо, на брифінгу 29 жовтня голова ФРС Джером Пауелл сказав, що умови на ринку праці США охолоджуються. У листопаді це підтвердила також статистика: за даними ADP, американські компанії скорочували понад 11 тисяч робочих місць щотижня до кінця жовтня, що вказує на послаблення ринку праці. Хоча попередні дані й показали, що в жовтні в США загалом було створено 42 тис. нових робочих місць порівняно з вереснем, але, як зазначили в ADP, у другій половині жовтня ринок праці мав труднощі зі створенням робочих місць. Це призводить до впевненості аналітиків і трейдерів, що ФРС має в грудні піти на ще одне зниження ключової ставки.
Озвучені чинники впливали на курсову поведінку долара, який в першій половині листопада спочатку укріплювався на позитивних очікуваннях і 5 листопада досягнув позначки 1,1473, але потім розпочався відкат у бік послаблення долара і станом на 14 листопада курс фактично повернувся до тих показників, що були напередодні засідання Комітету ФРС в жовтні – 1,1625. Проти долара зіграли нові статистичні дані про ринок праці, негативні очікування щодо подальшого охолодження ринку через звільнення в уряді, а також прогноз подальшого зниження ставки ФРС.
Ще один чинник впливу на валютний ринок – відносини США та КНР, але тут поки що без стресів. 10 листопада Китай заявив, що виконує свою обіцянку щодо боротьби з хімічними речовинами, які можна використовувати для виробництва фентанілу, а це, нагадаємо, було ключовим питанням для президента США Дональда Трампа під час переговорів у жовтні з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Китай вже оголосив про нові обмеження на експорт 13 хімічних речовин до Сполучених Штатів, Канади та Мексики. Покращення відносин між США та КНР однозначно впливатиме на укріплення позицій долара США.
Тим часом, в середині листопада євровалюта демонструє укріплення, зокрема і завдяки консервативній політиці Європейського центробанку, який наприкінці жовтня залишив ставки без змін, заявивши, що інфляція в єврозоні залишається під контролем. Всі три ключові процентні ставки були збережені на колишньому рівні. За даними ЄЦБ, інфляція в єврозоні залишається близькою до середньострокового цільового показника 2%. Загальна оцінка Ради керівників ЄЦБ щодо перспектив інфляції загалом не змінилася. Щоправда, в ЄС кажуть про глобальні виклики та невизначеність через тарифи та геополітичну напруженість. Ці чинники залишаються головними ризиками для економіки єврозони наприкінці 2025 року.
Внутрішній український контекст
На валютному ринку України на початку листопада помітні курсові коливання, зберігається тренд девальвації національної валюти. Проте участь Національного банку України в інтервенціях впливає стабілізуючим чином. З початку листопада гривня плавно послаблюється до долара: станом на 1 листопада офіційний курс знаходився на позначці 41,97 грн/дол., а станом на 14 листопада – 42,06 грн/дол. На готівковому ринку коливання також присутні, але доволі несуттєві: в середині листопада середній курс продажу – 42,30 грн/дол., а от на початку місяця – 42,14 грн/дол.
Попит на валюту продовжує перебувати на високому рівні. Зростання попиту було зафіксовано і в жовтні. Як свідчать дані НБУ, це стосувалось і міжбанківського валютного ринку, і готівкового сегмента. Загалом минулого місяця Нацбанк збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на 27,3% або ж на 625,3 млн доларів – до 2,915 млрд доларів. За даними регулятора, населення в жовтні придбало готівкових доларів на 162 млн доларів більше, ніж у вересні – загальна сума купівлі валюти становила 1,458 млрд доларів.
Якщо проаналізувати чисту купівлю валюти населенням, то сума за підсумками жовтня вдвічі більша, ніж у вересні – 0,75 млрд доларів у минулому місяці проти 0,38 млрд дол. у вересні. Такий тренд доволі очікуваний. Він із високою ймовірністю триватиме і протягом листопада, адже внутрішня ситуація в країні залишається напруженою через регулярні атаки РФ, а спричинені нападами ворога графіки відключень електроенергії додають потреби як у закупівлі імпортного обладнання, що може тиснути на попит на валюту на міжбанку, так і в питанні формування заощаджень населенням, що відображається на готівковому сегменті.
У складних умовах нового опалювального сезону, коли енергетика перебуває під прицілом агресора, Україна потребує додаткових коштів, які зокрема мають підтримати і макрофінансову стабільність. І в цьому питанні гарну новину повідомив уряд. Йдеться про надходження від Європейського Союзу 5,9 млрд євро: 4,1 млрд євро надійшли у межах механізму ERA Loans – останній транш за програмою на 18 млрд євро, яка фінансується з прибутків від заморожених російських активів. Ще 1,8 млрд євро Україна отримала у межах програми Ukraine Facility.
Що ж стосується резервів НБУ, то на початок листопада міжнародні резерви України становили 49,516 млрд дол., а протягом жовтня вони зросли на 6,4%. Насамперед зростання відбулося завдяки новим надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Отже, ситуація з резервами наразі питань не викликає, і в НБУ достатньо коштів для тривалої підтримки валютного ринку та здійснення інтервенцій з метою згладжування курсових коливань.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Листопадні коливання на валютному ринку України відбуваються в повільному темпі: курс американської валюти укріплюється, але без різких рухів і під контролем НБУ.
Протягом останніх двох тижнів курс змінився таким чином: середній рівень купівлі виріс з 41,61 грн/$ до 41,8 грн/$, продажу — з 42,19 грн/$ до 42,25 грн/$, офіційний курс НБУ — із 41,97 до 42,06 грн/$.
У першій половині листопада курс купівлі знаходився в коридорі 41,66–41,82 грн/$ за готівковим ринком (середньозважений курс), а продаж був у межах 42,05–42,2 грн/$. У касах банків спред між курсом купівлі та продажу поступово зростає: у великих роздрібних банках у середині листопада становить 0,5-0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро на українському ринку в першій половині листопада плавно укріплювався: впродовж двох тижнів офіційний курс євро змістився з позначки 48,51 грн/€ до 48,65 грн/€.
Ключові спостереження
Ø Геометрія курсів:
o Курс продажу євро в перший тиждень листопада майже не змінювався, балансуючи біля позначки 48,52 грн/€. Проте після 10 листопада чітко окреслилась тенденція на рух у бік укріплення євро.
o Курс купівлі євро продовжує рухатись у протилежний від курсу продажу бік, а спред між курсами в банках зростає та станом на середину листопада вже досягає 0,9-1 грн/€.
Ø Попит і пропозиція:
o Попит на готівковий євро зростає паралельно зі зростанням попиту на долар: за даними НБУ, купівля населенням готівкових євро збільшилася в доларовому еквіваленті в жовтні на 202,9 млн – до 724,6 млн доларів, а от продаж зменшився на 6,1 млн – до еквівалента 314,1 млн дол.
o Тривале зростання спреду серед між купівлею та продажем євро дає фінустановам можливість убезпечення від можливої різкої зміни траєкторії курсу євровалюти, якій властива висока волатильність і на міжнародному, і на українському ринку.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Зміцнення долара, закладене ринками через прозору політику ФРС, та оптимістичні очікування щодо економіки США потроху змінюється певним розчаруванням на тлі надходження свіжої статистики. Навіть зняття тарифної напруженості не допомагає долару, який після короткострокового стрибка до 1,1479 на початку листопада повернувся в середині місяця до показника 1,1630.
Незважаючи на світовий скепсис щодо подальших укріплень долара, для інвесторів в структурі заощаджень саме долар залишатиметься головною валютою, а отже, купівля долара продовжується і в межах довгострокової, і в межах короткострокової інвестиційної стратегії.
Оскільки в Україні наявним є впевнений девальваційний тренд, то заощадження в доларах будуть слугувати базою для майбутніх рішень інвесторів вийти з частини доларових інвестицій зі зрозумілим прибутком. Проте йдеться про довгострокову стратегію, а от можливі короткі відходи долара до рівня 41,79-41,91 грн/$ слугуватимуть сигналом для здійснення чергового траншу купівлі американської валюти.
EUR/UAH
Як і долар, євро на українському ринку демонструє тенденцію до зміцнення. Але традиційно рівень волатильності курсу євро разом із високими спредами не дозволяє розраховувати на стабільні прораховані інвестиційні доходи. Проте з метою диверсифікації частини заощаджень інвестори можуть орієнтуватись на план, що включає купівлю траншами євровалюти в моменти чіткого зниження курсу. Зберігати євро в портфелі доцільно, проте не більше 35% усіх накопичень в іноземних валютах. Листопад – час купувати євро, а не продавати.
Загальна стратегія
Очікування зниження ключової ставки ФРС та останні дані щодо ринку праці у США сприяють послабленню американської валюти. Тим часом, консервативна позиція ЄЦБ і сподівання у ЄС на пришвидшення розвитку економік єврозони суттєво підтримує курс євровалюти.
На найближчий період інвесторам доцільно обирати базою заощаджень долар, але не обходити увагою і євро, що на тлі політики ФРС і відсутності позитивних сигналів про активізацію ринку праці у США цілком може бути частиною прибуткової інвестиційної стратегії.
У листопаді переважають очікування щодо подальшого падіння курсу гривні, що дозволяє інвесторам планувати і середньострокову, і довгострокову стратегію посилення своїх валютних заощаджень. Головне правило: без різких рухів, але впевнено. Долар – важливий базовий актив, що формує надійний портфель із низьким рівнем ризику. Євровалюта – це можливість зіграти на курсових стрибках впродовж найближчих 3-4 місяців. Обидві валюти наразі доцільно купувати для різних інвестиційних стратегій, ретельно аналізуючи курсовий рух і розуміючи ймовірні прогнозні курсові коливання.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Україна у січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 94,7% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 10 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 417 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,068 млн з Іспанії (72,38%), Чехії (12,73%) та Китаю (12,45%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
АТ «Миколаївобленерго» 14 листопада оголосило про намір укласти з СК «Арсенал Страхування» договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії була майже на рівні очікуваної вартості придбання послуг за умовами тендеру: 2,304 млн грн проти 2,317 млн грн відповідно.
Компанія була єдиним його учасником.
Як повідомляє Сербський Економіст, чеський оборонно-промисловий холдинг Czechoslovak Group (CSG) Міхала Стрнада придбав контрольний пакет в белградській Mechatronics Unmanned Systems & Technology Solutions (MUST Solutions), що випускає силові установки і компоненти для безпілотників.
За даними джерел, покупка оформлена через нову дочірню структуру AviaNera Technologies: CSG отримала 51% акцій у засновника компанії Володимира Язаревича; сума не розкривається. MUST спеціалізується на розробці та виробництві компактних турбореактивних та інших рушійних рішень для UAS (propulsion systems), що розширює портфель CSG в сегменті безпілотних систем.
У CSG відзначають, що актив дозволить поглибити компетенції холдингу у високотехнологічних підсистемах БПЛА та інтегрувати сербську розробницьку базу в європейський ланцюжок поставок.
CSG — один з найбільших приватних оборонно-промислових холдингів Центральної Європи (Tatra Trucks, Fiocchi Munizioni та ін.), активно розширюється за рахунок M&A; власник — Міхал Стрнад, якого в 2025 році ряд рейтингів називав найбагатшим чехом. За даними Forbes/Bloomberg, зростання відбулося на тлі підвищеного попиту на озброєння та боєприпаси; група нарощує присутність в Європі та США.
MUST Solutions (Белград) — інженерна компанія в галузі силових установок і компонентів для БПЛА; після угоди контроль (51%) перейшов до CSG (через AviaNera), засновник Володимир Язаревич зберіг частку. Компанія відома розробкою малогабаритних реактивних та інших двигунів для UAS.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1749
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах, які відбудуться з 27 листопада по 4 грудня, планують прийняти рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн підтвердженого нерозподіленого прибутку за 2024 рік.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту прибутку за 2024 рік у розмірі 98,811 млн планується залишити нерозподіленим.
Компанія також повідомляє, що чистий підтверджений нерозподілений прибуток за 2024 рік становить 118,824 млн грн.
У порядку денному зборів зазначається, що виплата дивідендів буде проводитися в розрахунку 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн.
СК «ВУСО» за 2024 рік виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік. Таким чином, рівень виплат зріс на 4,52 процентного пункту (п.п.) – до 40,85%.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% – до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-жовтні 2025 року склав майже $4,82 млрд, що на 32,6% більше за показник аналогічного періоду 2024 року ($3,63 млрд) та на 10% більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками дев’яти місяців він складав 27,4% до аналогічного періоду 2024 року.
У жовтні цього року в Україну ввезено легкових авто на $647,8 млн, що на 81% більше, ніж у жовтні торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну у січні-жовтні поточного року ввійшли Німеччина, США і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 52% – до $841,3 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,45% проти 15,23% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $839,7 млн (на 25,4% більше), а з Китаю – на $663 млн (13,8% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив майже $430 млн (11,8%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,476 млрд проти $1,981 млрд за січень-жовтень-2024.
Водночас за 10 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,17 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,33 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-жовтні 2025 року частка легкових авто становила 7,1% (торік 6,3%), в структурі експорту – 0,02% (0,03%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
