ДП «Укрхімтрансаміак» (Київ) 1 грудня оголосило тендер на страхування відповідальності суб’єктів господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна в тендері становить 497,6 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 9 грудня.
Перші засвідчені державою лобісти з’являються в Україні. 110 учасників з’явились у відповідному Реєстрі, яким опікується НАЗК, станом на кінець листопада — тобто за три місяці відтоді, як набув чинності Закон про лобіювання. Серед них 55 компаній, 54 людини та 1 іноземне представництво. Опендатабот проаналізував, навіщо такий Реєстр та як він вплине на бізнес та державу.
108 діючих учасників нараховує новостворений Реєстр прозорості НАЗК, який ще називають реєстром лобістів. У переліку є як бізнес та громадські організації, так і пересічні громадяни.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі.
Дізнатися про перших лобістів в Україні можна на сторінці Реєстру лобістів Опендатаботу. Водночас, якщо компанія є зареєстрованим лобістом, відповідні позначки буде додано у картку компанії на її сторінці в Опендатаботі.
Загалом від початку роботи Реєстру було зареєстровано 110 учасників, проте двом згодом призупинили участь. З них 55 компаній, 54 людини та одне іноземне представництво. Серед них такі бізнеси, як Філіп Морріс Україна, мережа магазинів Аврора, Метро кеш енд кері Україна, Арселорміттал Кривий Ріг та Ощадбанк, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025.
Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері Ощадбанк один із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі “Аврора”, одного з лідерів ритейлу Індексу Опендатаботу 2025, зауважує — закон «Про лобіювання» та безпосередньо Реєстр є лише інструментами. Для того, аби цей механізм запрацював та був дійсно результативним з погляду забезпечення прозорості впливу на прийняття рішень, потрібно системно працювати над формуванням довіри навколо новоствореного інституту лобіювання.
“В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу”, — коментує Інна Бойчук.
Про технічні нюанси на період налагодження процесів згадує й керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
“Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін. Зокрема, поточний формат подачі звітності є досить технічно складним для великих бізнес-асоціацій, які мають багато предметів лобіювання (нормативно-правових актів, до яких Асоціація надає пропозиції), сотні бенефіціарів лобіювання (компаній-членів) та дуже багато комунікації з об’єктами лобіювання (представниками державних органів), інформацію про які нам необхідно буде вносити до реєстру прозорості”, — коментує Вікторія.
Схожої думки дотримуються й Спілці українських підприємців, команда якої брала участь у тестуванні Реєстру перед його запуском та ділилася рекомендаціями з покращення взаємодії..
«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів».
В СУП зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді можна буде повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.
Опендатабот відстежуватиме оновлення Реєстру лобістів. Тепер під час перевірки компаній або осіб у сервісах Опендатаботу користувачі бачитимуть позначку про реєстрацію у Реєстрі. Це ще один крок до прозорості ділового середовища й підзвітності тих, хто впливає на політичні рішення.
https://opendatabot.ua/analytics/lobbyists
Найбільш наочний список «найгірших» формує добірка Pintu News – «10 Altcoins that Crashed During the Month of November 2025». За даними видання, ряд токенів за 30 днів (станом на 23 листопада) втратили від 58% до більш ніж 97% вартості.
Топ-10 падінь листопада 2025 року за версією Pintu
1. LooksRare (LOOKS) – NFT-маркетплейс
– приблизно −79% за місяць
– падіння обсягів торгівлі NFT (мінус 41% з III кварталу за даними Cryptoslam), зниження стейкінгу на 30% і відтік ліквідності.
2. Fwog (FWOG) – Solana meme-token
– близько −69% за 30 днів
– фіксація прибутку великими власниками після раніше різкого ралі, високі показники волатильності.
3. Perpetual Protocol (PERP) – DeFi-деривативи
– близько −67%
– падіння обсягів торгів деривативами в DeFi більш ніж на 28%, зниження відкритого інтересу приблизно на 35%, конкуренція з dYdX і GMX.
4. Clearpool (CPOOL) – on-chain кредитування для інституціоналів
– близько −61%
– спад попиту на беззаставні позики, зростання кредитних ризиків і відтік ліквідності з пулів майже на 45%.
5. Synthetix (SNX) – синтетичні активи та перпети
– −60% за місяць
– скорочення торгової активності на Synthetix Perps майже на 38%, падіння виручки протоколу на 27% і вихід маркет-мейкерів.
6. Story Protocol (IP) – токенізація інтелектуальної власності
– близько −58,5%
– охолодження хайпу навколо Web3-IP, падіння активності з випуску контент-токенів приблизно на 50%.
7. Metaplex (MPLX) – інфраструктура NFT на Solana
– близько −58%
– падіння обсягів NFT на Solana приблизно на 32%, суперечлива токеноміка та обговорення комісій посилили тиск на токен.
8. Jito (JTO) – liquid staking на Solana
– близько −58%
– зниження прибутковості стейкінгу (з ~8,1% до ~6,4% річних), посилення конкуренції з боку інших LST-протоколів.
9. Drift (DRIFT) – деривативна DEX на Solana
– близько −57%
– скорочення обсягів деривативів на Solana приблизно на 35%, ліквідація плечових позицій.
10. Pixelverse (PIXFI) – Web3-гра
– приблизно −97% за місяць
– обвал внутрішньоігрових транзакцій більш ніж на 90% і провал оновлення дорожньої карти фактично знищили капіталізацію проекту.
Загальний висновок Pintu: переважна більшість альткойнів у листопаді втратили понад 50% за 30 днів, а ризики в сегменті низьколіквідних і мікро-кап проектів різко зросли.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» оголосив про намір укласти договір із СК «ВУСО» на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 92,3 тис. грн за очікуваної вартості 274,1 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії «Гардіан» – 122,8 тис. грн, СГ “ТАС” -153,8 тис. грн, «НАСК »Оранта” -153,8 тис. грн. «Країна»-154,1 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Підприємства та організації України, за попередніми даними, у січні-вересні 2025 року зменшили прибуток від звичайної діяльності до оподаткування на 9,1% – до 655,2 млрд грн (за січень-вересень 2024 року – 720,6 млрд грн), повідомила Державна служба статистики.
Згідно з її даними, за 9 місяців 2025 року підприємства країни, які спрацювали рентабельно, отримали 810,7 млрд грн прибутку, що на 9,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Водночас 24,4% підприємств спрацювали з від’ємним фінансовим результатом. Їхні збитки в січні-вересні поточного року зменшилися на 9,6% порівняно з січнем-вереснем 2024 року – до 155,6 млрд грн.
Офіційний курс на 28 листопада – 42,1928 грн/$1.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayinski-pidpryyemstva-za-9-misyacziv-zmenshyly-donalogovyj-prybutok-na-91/
У січні-листопаді 2025 року хорватський ринок житлової нерухомості закріпив статус одного з найдорожчих і динамічно зростаючих в ЄС. Офіційна статистика і приватні дослідження фіксують двозначне зростання цін при уповільненні кількості угод і посиленні ролі держави у вирішенні проблеми доступності житла.
За даними Державного управління статистики (DZS), середня ціна 1 кв. м нового житла в Хорватії в першому півріччі 2025 року склала 2 754 євро. Це приблизно на 15,9% більше, ніж у першому півріччі 2024 року, і на 5,3% вище, ніж у другій половині 2024 року.
У розрізі територій. – Загреб: близько 2 958 євро за кв. м (+4,5% рік до року), решта Хорватії: близько 2 511 євро за кв. м, при цьому зростання в цих містах і селищах досягло 22% за рік, що відображає швидке подорожчання житла в приморських і туристичних регіонах.
Індекс цін на житло (House Price Index) показує, що в другому кварталі 2025 року ціни на житлові об’єкти зросли на 4,4% до попереднього кварталу і на 13,2% до аналогічного періоду 2024 року. За даними Eurostat, це один з найвищих показників в ЄС за квартальним і річним зростанням.
За оцінками ринкових аналітиків, середня ціна житла (з урахуванням вторинного фонду) восени 2025 року наблизилася до 2 800–2 900 євро за кв. м по країні, що приблизно на 70–80% вище, ніж у 2020 році. При цьому середня ціна квартир оцінюється понад 3 800–4 100 євро за кв. м, а будинки дещо дешевші.
Ринкові дані показують, що розшарування між узбережжям і внутрішніми регіонами посилюється:
У Спліті середня запитувана ціна в жовтні 2025 року досягла близько 5 315 євро за кв. м, майже на 15% більше, ніж роком раніше.
У Дубровнику квартира в середньому коштує понад 4 100 євро за кв. м, а в престижних локаціях діапазон 5 000–7 000 євро і вище.
В Істрії та популярних локаціях Середньої та Південної Далмації типові рівні 3 500–7 000 євро за кв. м залежно від класу об’єкта та близькості до моря.
Внутрішні регіони (наприклад, Славонія) залишаються помітно дешевшими, часто в діапазоні 1 000–2 000 євро за кв. м.
У Загребі середній рівень для квартир оцінюється близько 3 400–3 500 євро за кв. м, проте всередині міста розрив між районами значний. Аналіз приватних оголошень показує, що центральні та «трамвайні» зони столиці сильно відриваються за цінами від околиць.
Окремий тренд 2025 року — стагнація і навіть легке зниження цін на будинки в деяких сегментах. За даними одного з найбільших порталів оголошень, середня ціна будинків у Загребі в середині року була близько 1 200 євро за кв. м, при цьому зростання цін там сповільнилося сильніше, ніж по квартирах.
Незважаючи на високі ціни, ринок поки не демонструє повноцінної корекції. Частина аналітичних оглядів фіксує зниження кількості угод у першій половині 2025 року, однак це практично не вплинуло на рівень цін, особливо в прибережних регіонах, де пропозиція залишається обмеженою.
Водночас зростання ставок за кредитами та жорсткість умов іпотечного кредитування, що почалися ще в 2023–2024 роках, обмежують можливості частини домогосподарств, особливо молодих сімей. Центральний банк Хорватії в 2025 році посилив макропруденційні вимоги до банків та іпотечних позик, прагнучи стримати перегрів на ринку житла та ризики для фінансової стабільності.
За даними звіту Arvio за перший квартал 2025 року, на іноземців припадало близько 7,19% всіх угод з нерухомістю в Хорватії. Лідирують за активністю:
громадяни Словенії – приблизно 30,2% угод іноземців,
Німеччини – близько 21,1%,
Австрії – близько 10,4%.
Загальна кількість угод за участю іноземців знижується вже третій рік поспіль: за оцінками, близько 13,3 тис. у 2022 році, 12,3 тис. у 2023 році і 11,6 тис. у 2024 році.
Іноземці традиційно концентруються на Адріатичному узбережжі (Істрія, Кварнер, Далмація) і островах, де користуються попитом нові квартири і будинки, готові до негайного проживання або здачі в оренду. Саме зовнішній попит у поєднанні з обмеженою пропозицією значною мірою підтримує високий і зростаючий ціновий рівень.
Різке зростання цін і зниження доступності житла спонукали уряд у 2025 році прийняти перший комплексний Національний план житлової політики до 2030 року.
Ключові факти, на які спирається документ:
в країні близько 2,39 млн житлових одиниць, при цьому близько 40% не використовуються для постійного проживання,
за останні п’ять років ціна нових квартир зросла приблизно на 54%,
молоді сім’ї стикаються з труднощами доступу до іпотеки та дефіцитом доступного житла.
Фактично держава намагається одночасно охолодити перегріті сегменти ринку і розширити пропозицію щодо недорогих квартир, особливо в середньо- і довгостроковій оренді.
Виходячи зі статистики за перші три квартали і очікувань учасників ринку, базовий сценарій на кінець 2025 року і 2026 рік виглядає наступним чином:
Зростання цін продовжиться, але більш низькими темпами, ніж двозначні показники 2023-2024 років. Уже в другій половині 2025 року частина аналітиків фіксує уповільнення динаміки, особливо в сегменті будинків і в регіонах далеко від моря.
Розрив між узбережжям і внутрішніми регіонами збережеться: туристичні та преміальні локації дорожчатимуть швидше, тоді як «континентальна» Хорватія залишиться відносно доступною, що може підтримати внутрішню міграцію та локальний попит.
Частка іноземних покупців, за оцінками аналітиків, до кінця 2025 року залишиться на рівні близько 8% від усіх угод або трохи знизиться під впливом високих цін і проблем доступності.
Важливу роль відіграє реалізація Національного плану житла до 2030 року, включаючи запуск програм доступної оренди, активацію порожнього фонду і коригування субсидованих програм купівлі житла.
Для Хорватії, де нерухомість стала ключовим інструментом заощаджень домогосподарств і об’єктом інтересу іноземного капіталу, найближчі роки стануть тестом на здатність поєднати цілі економічного зростання, розвитку туризму та забезпечення базової доступності житла для власних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-croatian-housing-market-by-relocation/
