Пік активності податківців попередньо припадає на весну
4,5 тисячі перевірок запланувала ДПС у 2026 році. Переважно, під увагу податківців потрапили компанії — 78%. Найбільше перевірок заплановано на весну. За кількістю візитів податківців лідирують Київ та область, Дніпропетровщина та Львівщина. У переліку ДПС також опинилися лідери українського бізнесу.
4 558 перевірок запланувала Державна податкова служба цьогоріч — на 5% менше, ніж торік. Пік активності податківців попередньо припадає на березень та квітень. А ось найменше візитів нанесуть податківці на початку року: лише 278 перевірок.
Слідкуємо за оновленнями на сторінці про графік податкових перевірок.
Кому варто чекати на перевірки Податкової?
Найбільше уваги цьогоріч ДПС планує приділити компаніям — на них припадає 78% або 3542 запланованих перевірок. У кожному п’ятому випадку гостей з Податкової варто чекати фопам — 1016 перевірок. А ось у бізнесів, щодо у яких є питання по ПДФО, військовому збору та ЄСВ, заплановано лише 258 перевірок.
“Проблемних” компаній у переліку не так вже й багато: у 5 бізнесів порушено справу про банкрутство, 3 компанії в стані припинення та 1 компанія намагається поновити платоспроможність за допомогою санації.
Найбільше перевірок чекає на компанії у сфері оптової торгівлі та сільського господарства — по 21%. З великим відривом на третьому місці по запитаності в податківців опинились бізнеси, які займаються виробництвом харчових продуктів: 5% перевірок.
Найбільш активними будуть податківці столиці та області — 1067 перевірок, Дніпропетровщини — 372 та Львівщини — 264 перевірки.
Традиційно, ДПС завітає й до найбільшого бізнесу країни, Так, у переліку наявні й компанії, які потрапили до десятки кращих у своїй сфері за даними Індексу 2025. Йдеться про Нафтогаз України, Камет-сталь, МХП, Розетка та NOVUS.
У швейцарському гірськолижному курорті Кран-Монтана (кантон Вале) в ніч на 1 січня сталася велика пожежа в барі Le Constellation під час новорічного святкування. За оновленими даними влади, загинули близько 40 осіб, ще 119 отримали травми, багато хто – важкі опіки.
Як повідомили представники поліції кантону Вале на брифінгу 2 січня, з 119 постраждалих 113 вже офіційно ідентифіковані. Серед них – 71 громадянин Швейцарії, 14 – Франції, 11 – Італії, 4 – Сербії, а також по одному громадянину Боснії і Герцеговини, Бельгії, Люксембургу, Польщі та Португалії. Національність ще 14 постраждалих уточнюється.
Детальний розподіл за громадянством серед загиблих поки офіційно не опублікований – ідентифікація триває. При цьому італійська федерація гольфу повідомила про загибель 16-річного спортсмена Емануеле Галеппіні; Reuters назвав його першим підтвердженим громадянином Італії серед жертв.
Україна, за даними МЗС, поки не отримувала підтверджень про наявність громадян України серед загиблих або постраждалих; посольство України в Швейцарії підтримує контакт з місцевою владою і правоохоронцями.
Розслідування причин пожежі триває; серед версій, які обговорюють ЗМІ з посиланням на слідство, – використання бенгальських вогнів/іскрових свічок під час обслуговування в переповненому закладі.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство освіти Сербії повідомило про фінансування підготовки навчальних матеріалів для школярів-мігрантів, включаючи переклад і адаптацію матеріалів українською мовою, оскільки мовний бар’єр залишається одним з ключових викликів при інтеграції дітей в систему освіти.
Міністр освіти Деян Вук Станкович зазначив, що через сербську систему освіти послідовно пройшли понад 5,5 тис. учнів-мігрантів та шукачів притулку. За його словами, міністерство продовжує підтримувати школи, де навчаються діти-мігранти: залучаються ментори та зовнішні консультанти, а навчальні матеріали перекладаються на рідні мови учнів – зараз на українську та арабську.
Станкович повідомив, що в рамках цієї роботи для понад 4 тис. вихователів, вчителів, директорів і фахівців супроводу були проведені навчальні заходи, а понад 70 шкіл отримали підтримку через гранти. Також підготовлено понад 3 тис. індивідуальних планів підтримки і проведено понад 10 тис. додаткових занять; серед заходів супроводу згадувалася і видача книг, підручників та шкільного приладдя.
У міністерстві також зазначали, що робота з перекладу матеріалів та підтримки шкіл ведеться за участю міжнародних партнерів. При цьому обсяг витрат, а також тираж надрукованих підручників або перекладених матеріалів українською мовою в публічних повідомленнях міністерства не розкривався.
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
У Румунії пенітенціарна установа запустила фактично «оголошення-послугу» для приватних осіб і компаній: ув’язнених можна залучати до господарських і сезонних робіт за тарифом близько 27 леїв за годину, на підставі простого договору про надання послуг.
Серед заявлених робіт – колка дров, ручні земляні роботи, прибирання/обрізка дерев, розчищення ділянок, канав і каналів. У повідомленні також зазначено, що харчування та охорона/супровід забезпечуються установою, а транспорт до місця робіт може надаватися окремо приблизно по 2 лея/км.
Йдеться про Penitenciarul Mioveni (Румунія), про що повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на публікацію установи.
Контекст, який наводиться в матеріалі: на тлі дефіциту робочої сили багато компаній в Румунії залучають працівників з країн поза ЄС. За даними, наведеними з посиланням на дослідження Економічної та соціальної ради (CES), із 136 334 громадян третіх країн з дозволами на роботу (станом на кінець серпня) найбільші групи – вихідці з Непалу та Шрі-Ланки.
Перелік країн, громадяни яких згадані в матеріалі як основні групи працівників з третіх країн: Непал, Шрі-Ланка, Туреччина, Молдова, Індія, Бангладеш, Китай, Сирія, Єгипет, Пакистан.
Населення Євросоюзу при збереженні поточних демографічних трендів буде старіти і після середини десятиліття почне скорочуватися, а при сценарії нульової чистої міграції падіння може стати різким – приблизно до 294 млн осіб до 2100 року, свідчать розрахунки на базі проекцій Eurostat (EUROPOP2023).
Згідно з базовим сценарієм Eurostat, який передбачає подальшу позитивну чисту міграцію, чисельність населення ЄС зросте з 446,7 млн у 2022 році до піку 453,3 млн у 2026 році, після чого буде поступово знижуватися до 419,5 млн до 2100 року (мінус 6,1% до 2022 року).
Разом з тим Eurostat публікує і альтернативні сценарії (чутливі тести), включаючи варіант нульової чистої міграції. У такому сценарії підсумкова чисельність населення ЄС до кінця століття виявляється істотно нижчою – оціночно близько 294 млн осіб, що означає скорочення приблизно на третину від рівнів середини 2020-х років. На ці відмінності вказують також візуалізації, підготовлені на основі даних Eurostat, які цитують регіональні ЗМІ.
Ключовим драйвером зниження чисельності населення є негативний природний приріст. За оцінкою Eurostat, у 2022-2100 рр. в ЄС може народитися близько 291,3 млн осіб при 416,6 млн смертей (чисте скорочення через природний рух – близько 125,3 млн), тоді як кумулятивна чиста міграція в базовому сценарії частково компенсує втрати, додаючи близько 98,1 млн осіб.
На рівні окремих країн розбіжності ще помітніші. У базовому сценарії Eurostat найбільше зниження чисельності населення до 2100 року очікується, зокрема, в Латвії та Литві (більш ніж на третину), а також у Греції. При цьому низка країн, навпаки, демонструють зростання чисельності населення за рахунок міграції, включаючи Люксембург та Ірландію.
Окремо зазначається, що для Хорватії базовий сценарій Eurostat передбачає зниження населення з близько 3,86 млн у 2022 році до близько 2,82 млн у 2100 році, при цьому в сценаріях з більш жорсткими міграційними передумовами підсумкові значення можуть бути нижчими
