Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
Італія надасть 30 млн євро на відновлення Одеської дитячої лікарні.
Як повідомляє посольство Італії, відповідну угоду в рамках першого Italian Cooperation Day in Ukraine в Києві підписали посол Італії Карло Формоза і віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Проект передбачає будівництво нового сучасного педіатричного комплексу на 260 додаткових ліжок, що забезпечить медичну допомогу дітям регіону і зробить лікарню провідним центром для всього півдня України.
В цілому патронат Італії над Одесою обсягом понад 93 млн євро спрямований на проекти в сфері охорони здоров’я, сільського господарства та збереження культурної спадщини.
Крім того, в рамках Другої надзвичайної ініціативи, реалізованої Італійським агентством з питань співпраці в галузі розвитку (AICS), передбачено 45 млн євро на гуманітарні проекти.
«Нова одеська дитяча лікарня – це інвестиція в майбутні покоління України, в тих, хто найбільш несправедливо постраждав від цієї жахливої війни», – зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Італія підтримала 90 українських лікарень, надала допомогу 140 тис. медичним працівникам і сприяла відновленню 120 шкіл.
Більшість європейських країн купували нафту і газ у Росії набагато більше, ніж надавали підтримку Україні
Європейські країни в своїй переважній більшості в 2022-2024 роках, до повернення президента Дональда Трампа на пост президента США в січні 2025 року, набагато більше купували нафти і газу у Росії, ніж надавали підтримки Україні, заявив заступник держсекретаря США Крістофер Ландау.
«Я знав, що багато з цих країн пов’язали свою енергетичну долю з Росією, але я не мав уявлення про масштаби цього або про те, наскільки (сукупно) це затьмарювало їхню допомогу Україні», – написав він у соцмережі X у суботу.
Ландау проілюстрував свій пост графіком, який йому надали в Державному департаменті США. Він уточнив, що запитував ці дані у зв’язку зі своєю поїздкою цього тижня на засідання глави МЗС країн НАТО замість держсекретаря Марко Рубіо. Після цього засідання Ландау різко розкритикував країни ЄС.
Згідно з графіком, тільки у 5 з 24 країн Європи фінансова допомога Україні (гранти і кредити) перевищила сплату РФ за нафту і газ: Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Норвегії і Швейцарії. У випадку Швейцарії нафтогазові платежі РФ відсутні, тоді як у випадку скандинавських країн вони невеликі – до $1 млрд при обсязі допомоги Україні від $5 млрд до $10 млрд (тут і далі приблизні показники, тому що в графіку відсутні точні дані). В цілому Данія, Швеція і Норвегія в переліку 24 країн посіли відповідно 3, 6 і 8 місце за обсягом допомоги Україні.
І навіть у випадку Великої Британії, яка сплатила РФ за вуглеводні близько $3,5 млрд, це все одно набагато менше, ніж надана Україні допомога, яка оцінюється в $15 млрд – другий показник серед 24 країн.
Приблизно рівні обсяги допомоги Україні та купівлі російської нафти і газу у Фінляндії, тоді як у випадку Литви та Латвії нафтогазові платежі РФ вже перевищують допомогу Україні за оцінкою Держдепу США. (Естонія в графіку відсутня, як і інші країни, обсяги допомоги яких або імпорт вуглеводнів з РФ за цей період був нижче $1 млрд.)
Найбільший європейський донор України Німеччина з показником підтримки близько $17,5 млрд купила в 2022-2024 роках російської нафти і газу на $20 млрд. У Нідерландів, які четверті в списку допомоги приблизно з $8,5 млрд, імпорт вуглеводнів з РФ склав майже $5 млрд.
У Франції це співвідношення становить приблизно $6 млрд проти більш ніж 20-ти, у Польщі $5,5 млрд проти $12 млрд, а в Італії – $3 млрд проти $27,5 млрд: це відповідно 10-й показник за допомогою Україні і 2-й – за імпортом з РФ.
Абсолютним рекордсменом у цьому плані є Туреччина, фінансову підтримку якої Україні на графіку важко оцінити навіть у $0,2 млрд, тоді як закупівлі російської нафти і газу становлять близько $32 млрд.
Угорщина при ще менших обсягах допомоги направила Росії за нафту і газ близько $22 млрд, Словаччина – близько $18 млрд, хоча її підтримку Україні можна оцінити приблизно в $1,5 млрд.
Фінансова допомога Чехії Україні в 2022-2024 роках близько $1 млрд, за оцінкою Держдепу США, також набагато менше обсягів купівлі російських вуглеводнів, які склали близько $15 млрд. За цими показниками краще виглядає
Іспанія – $2 млрд проти $12 млрд або Болгарія – $0,5 млрд проти $9 млрд.
Кабінет міністрів опублікував постанову №1596 від 3 грудня «Питання управління деякими суб’єктами господарювання», якою, як повідомляла раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко, ініціював невідкладне припинення повноважень істотної частини наглядових рад ключових державних енергетичних компаній.
Згідно з документом, уряд очікує від Міністерства енергетики та Фонду державного майна протягом трьох днів припинення повноважень членів наглядової ради ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) Віталія Зубрія та Руслана Стрильця, АТ «Енергетична компанія України» – Оксани Осьмачко та Олександра Мужеля і АТ «Оператор ринку» Олени Ковальчук та Андрія Степаненка.
У цьому переліку також три члени наглядової ради ПАТ «Центренерго» Володимир Величко, Андрій Гота і Сергій Симонов, а також 5 членів наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» – Євген Літвинов, Олег Канцуров, Андрій Костриця, Світлана Білько і Андрій Почтарев.
Крім того, Міністерству економіки, навколишнього середовища та сільського господарства доручено підготувати пропозиції щодо скликання позачергових загальних зборів АТ «Українські енергетичні машини» з метою припинення повноважень незалежного члена наглядової ради Андрія Ткаченка.
ЕКУ, КАБМИН, наглядова рада, ОГТСУ, Оператор ринку, УРС, ЦЕНТРЭНЕРГО
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
