Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів і відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-вересні збільшився на 24,4% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,12 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (54,6% або $613 млн), В’єтнаму (15,2% або $171,2 млн) і США (8,5% або $95,4 млн), тоді як минулого року це були Китай (64,1% або $579,1 млн), В’єтнам (16,3% або $147,1 млн) і Малайзія (4,2% або $38 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України в січні-вересні-2025 склав $92,5 млн – на 42% більше, ніж за дев’ять місяців минулого року, переважно до Угорщини (71,5%), Польщі (23,3%) і Нідерландів (менше 1%). За той самий період 2024 року продукція експортувалася переважно в ці ж країни, але частка Угорщини становила 60%, Польщі 30,4%, Нідерландів – 4,5%.
За даними Держмитниці, у 2024 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів майже на $1,26 млрд – на 10% більше, ніж у 2023 році.
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
ДП «Медичні закупівлі України» 14 жовтня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро».
Документи приймаються до 22 жовтня.
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії відбувся перший Фестиваль української літератури, організований Українським центром «Триглав» спільно з Посольством України в Сербії.
Захід об’єднав українських письменників, перекладачів, літературознавців і сербських шанувальників української культури.
Як повідомили організатори, мета фестивалю – популяризація сучасної української літератури за кордоном і розвиток культурного діалогу між Україною та Сербією.
У рамках фестивалю відбулися читання українських авторів, презентації перекладів сербською мовою, панельні дискусії та зустрічі з перекладачами, які працюють над адаптацією творів українських письменників для місцевої аудиторії.
Під час фестивалю були представлені нові переклади українських творів сербською мовою. Сербські видавці підкреслили, що інтерес до української культури помітно зріс після 2022 року.
https://t.me/relocationrs/1569
Новинний портал Nikkei Asia повідомив, що японська компанія Sojitz вкладатиме кошти у будівництво нового міжнародного аеропорту в місті Ташкенті.
За даними видання, Sojitz розпочне реалізацію проєкту вже цього року. Будівництво здійснюється в рамках інфраструктурних інвестицій компанії на суму 1 млрд доларів США.
Ташкентський аеропорт буде зведений у партнерстві з саудівською компанією Vision Invest на основі державно-приватного партнерства. Sojitz планує інвестувати в проєкт десятки мільярдів ієн, тобто сотні мільйонів доларів. Раніше компанія брала участь у проєктах міжнародних аеропортів у префектурах Кумамото та Окінава, а також на островах Палау.
«Проєкт нового аеропорту в Узбекистані було затверджено в серпні 2025 року. Згідно з планом, його відкриття заплановане на 2028 рік. Новий аеропорт зможе приймати до 20 мільйонів пасажирів на рік і забезпечувати понад 40 злітно-посадкових операцій на годину, що зробить його найбільшим у Центральній Азії», — зазначається у статті.
Sojitz також планує брати участь в інших інфраструктурних проєктах в Узбекистані. Спільно з турецькою компанією Ronesans International заплановано будівництво в Самарканді великої лікарні на 800 місць, вітрової електростанції потужністю 1 ГВт та теплової електростанції потужністю 1,6 ГВт.
Як пише Nikkei Asia, з населенням 37 мільйонів осіб Узбекистан є найбільшою країною регіону. Щорічне зростання ВВП перевищує 6%, а для іноземних інвесторів передбачено податкові пільги та стимули. Ставка корпоративного податку становить 15%.
«Станом на жовтень 2024 року в Узбекистані працюють 54 японські компанії — удвічі більше, ніж у 2019 році. У червні Sojitz відкрила в Ташкенті свій перший офіційний офіс», — зазначає видання.
У статті також зазначено, що інші японські компанії активно розвивають інфраструктурні проєкти в Узбекистані. Так, Toyota Tsusho через дочірню структуру Eurus Energy Holdings досліджує майданчик для вітрової електростанції потужністю 500 МВт і спільно з NEC підписала угоду про будівництво дата-центрів. Компанія Marubeni у партнерстві з ОАЕ реалізує проєкт будівництва заводу з очищення стічних вод.
Крім того, Nikkei Asia повідомляє, що Узбекистан веде переговори з Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії щодо розширення співпраці у сфері видобутку мінеральних ресурсів, зокрема стратегічно важливих.
Мережа супермаркетів NOVUS завершила комплексну підготовку до осінньо-зимового періоду для забезпечення безперебійної роботи магазинів навіть у разі тривалих відключень електроенергії, загальний обсяг інвестицій в енергонезалежність та резервні рішення становив 385 млн грн, повідомили у пресслужбі компанії.
“Ми усвідомлюємо, що робота наших супермаркетів є питанням доступу українців до продуктів щоденного вжитку, навіть у кризові періоди. Тому енергетична незалежність стала для NOVUS одним із ключових напрямів інвестицій”, — цитує пресслужба заступника генерального директора з управління активами NOVUS Дайнюса Туменаса.
Наразі всі магазини NOVUS обладнано генераторами різної потужності. Їхня загальна встановлена потужність становить 33,72 МВт, що дає можливість підтримувати роботу мережі навіть у періоди тривалих відключень. Загальний обсяг інвестицій в енергоефективність та енергонезалежність із початку повномасштабної війни сягнув 385 млн грн, з них 272 млн грн спрямовано на генератори.
Як зазначається, одним із проривних рішень для українського ритейлу стали газові генератори – більш екологічні, ніж дизельні, та здатні одночасно виробляти електроенергію, тепло та промисловий холод. Компанія встановила чотири установки загальною потужністю 3 МВт на двох своїх об’єктах.
“Газові генератори допомагають залишатися стабільними у критичних умовах і водночас рухають нас у напрямку екологічності та енергоефективності”, — підкреслює Туменас.
NOVUS також сформував стратегічний запас дизельного пального – 168 тонн (з розрахунку на шість діб автономної роботи всієї мережі). Додатково налагоджено систему безперервних поставок палива, що дає змогу швидко реагувати на кризові ситуації.
Паралельно компанія розвиває напрямок відновлюваної енергетики. Пілотні проєкти у Нових Петрівцях (Київська обл.) та на логістичному центрі довели ефективність сонячних панелей: у літній період вони покривали до 65% енергопотреб супермаркету. До кінця 2025 року 15 об’єктів NOVUS працюватимуть на власній сонячній генерації загальною потужністю 3,34 МВт. Загальні інвестиції у цей напрям – 78,6 млн грн.
“Майбутнє ритейлу за відновлюваними джерелами енергії. Це не лише економічно вигідно у довгостроковій перспективі, а й дає можливість формувати більш стійкий і відповідальний бізнес”, — пояснює Туменас.
Для підвищення ефективності використання енергії у магазинах впроваджується система BMS (Building Management System), яка дає змогу дистанційно керувати освітленням, вентиляцією, електропостачанням та іншими ключовими процесами.
Важливим кроком у зменшенні вуглецевого сліду стала закупівля перших корпоративних електромобілів у 2025 році.
Мережа також наголошує, що у разі відключень е/е магазини залишаються відкритими не лише для покупок, а й як простір підтримки, де можна підзарядити гаджети, зігрітися та придбати свіжі продукти.
Розвитком мережі супермаркетів Novus займається компанія BT Invest (Литва), створена у 2008 році колишніми акціонерами компанії “Сандора” Раймондасом Туменасом і нині покійним Ігорем Беззубом.
Компанія представлена у столичному регіоні, Тернополі та Рівному. Станом на жовтень 25 в мережі 141 об’єктів (88 Novus, 51 магазинів біля дому “Мі Маркет” і два дискаунтери “Хапайка”).
За даними YouControl, на жовтень 2025 року власником “Новус Україна” з часткою 100% у статутному капіталі було ЗАТ “Консул Трейд Гаус” (Вільнюс, Литва). Кінцевими бенефіціарами зазначено Марину Познякову, Агне Рузгіене, Раймондаса Туменаса.
Згідно з фінансовими результатами компанії, за підсумками першого півріччя 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року її виручка зросла на 21,5% – до 16 млрд 293,739 млн грн, компанія отримала чистий прибуток у 87,477 млн проти чистого прибутку в 409 млн 041 тис грн за перше півріччя 2024 року.
