ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток в 3,5 раза – до 1 млрд 704,103 млн грн з 520,593 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток склав 559,581 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство наростило дохід на 10,9%, до 12 млрд 470,708 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 4 млрд 164,960 млн грн.
За 9 місяців 2025 року обсяги виробництва товарної продукції склали 2,062 млн тонн концентрату (до 2024 р.: +545,1 тис. тонн, або 35%.) та 1,692 млн тонн окатків (до 2024р.: +28,6 тис. тонн, або 2%). На внутрішній ринок за звітний період поставлено 99,34% продукції.
У рамках реалізації програми капітальних інвестицій комбінату у І-ІІІ кварталі 2025 року здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання виробничих потужностей, оновлення інфраструктури, підвищення ефективності технологічних процесів і забезпечення стабільної роботи основних виробничих підрозділів. Відповідно до програми розвитку комбінату та в межах доведених лімітів здійснено переукладання залізничних колій, а також будівництво залізничного шляху ст. Розвантажувальна – ст. Грекувата; продовжено будівельно-монтажні робіт у камері дільничної підстанції та штреках у рамках проєкту енергозабезпечення горизонту 607м шахти ім. Колачевського, а також триває спорудження орт-заїздів та монтаж вібраційних породо-навантажувальних установок.
Крім того, проводяться роботи з розширення дамби хвостосховища до відмітки 129м; тривають заходи зі зняття чорнозему відвального господарства Артемівського кар’єру; виконуються роботи з модернізації кабельної інфраструктури зв’язку комбінату та локальної обчислювальної мережі (волоконно-оптична лінія зв’язку “Глеюватка”); продовжуються капітальні ремонти пралень дробарної фабрики, шахти ім. Колачевського та Петрівського кар’єру; у межах добової зупинки комбінату здійснено заміну затворів d1200 мм.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7%, порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Аналітики UBS очікують підвищення цін на мідь в наступному році через скорочення пропозиції на тлі постійних перебоїв в роботі рудників.
Крім того, підйом буде підтримувати високий довгостроковий попит, пов’язаний з переходом на «чисту» енергетику і зростанням інвестицій в цій сфері, йдеться в повідомленні банку.
UBS підняв прогноз вартості міді на кінець першого кварталу 2026 року на $750 – до $11,5 тис. за тонну. Очікування на червень і вересень були підвищені відразу на $1 тис. – до $12 тис. і $12,5 тис. за тонну відповідно. Також експерти встановили цільовий рівень на грудень наступного року в $13 тис. за тонну.
Аналітики тепер вважають, що дефіцит міді на світовому ринку цього року становитиме близько 230 тис. тонн проти раніше очікуваних 53 тис. тонн, у 2026 році – 407 тис. тонн проти 87 тис. тонн. На їхню думку, скорочення запасів і ризики поставок, що зберігаються, будуть підтримувати напружену кон’юнктуру.
Перебої в роботі шахт цього року, включаючи проблеми з виробництвом на руднику Grasberg компанії Freeport-McMoRan в Індонезії, більш повільне відновлення видобутку в Чилі і повторювані протести в Перу, підкреслюють структурні обмеження пропозиції, які, ймовірно, збережуться до 2026 року, йдеться в повідомленні банку.
Freeport-McMoRan заявив, що планує відновити виробництво на мідно-золотому руднику Grasberg до липня після того, як два місяці тому через смертельний інцидент роботи на ньому були припинені.
UBS знизив прогноз зростання виробництва рафінованої міді до 1,2% в 2025 році і до 2,2% в наступному році, пославшись на погіршення якості руди і операційні проблеми. Аналітики очікують, що світовий попит на метал збільшиться на 2,8% як в поточному, так і в наступному році за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії, електромобілів, інвестицій в енергомережі та центри обробки даних.
Експерти банку вважають, що будь-яке зниження цін буде короткочасним, і рекомендують зберігати довгі позиції по міді.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Національне агентство з регулювання енергетики (ANRE) Молдови ввело два нових маршрути по своїй газотранспортній системі (ГТС) при транзиті газу з Греції до України, повідомив регулятор.
“Ці продукти (послуги постачання) покликані полегшити потоки природного газу з Греції в Україну через трансбалканської інфраструктури, сприяючи зміцненню регіональної енергетичної безпеки, диверсифікації джерел поставок і ефективному використанню транспортних потужностей, відповідно до прохання ТОВ Vestmoldtransgaz (оператор ГТС Молдови) і спільної ініціативи операторів систем транспортування природного газу Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України”, – йдеться в повідомленні ANRE.
Регулятор уточнив, що маються на увазі «два нових продукти спеціальної пропускної здатності – »Маршрут 2« і »Маршрут 3«, які будуть доступні в період з грудня 2025 року по квітень 2026 року».
Нові послуги будуть пропонуватися щомісяця за допомогою паралельних аукціонів на платформі RBP з використанням алгоритму єдиної ціни, із застосуванням знижок до тарифів операторів держав-транзитерів. «Впровадження цих продуктів дозволить збільшити обсяги транзиту газу через систему передачі Молдови і побічно створить передумови для оптимізації тарифів на послуги з транспортування природного газу в майбутньому», – наголошується в повідомленні.
Регулятор нагадав, що в травні цього року був введений щомісячний сервісний продукт «Маршрут 1», призначений для використання точок взаємопідключення на Трансбалканському трубопроводі, що з’єднує системи транспортування природного газу Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
Як повідомлялося, в травні цього року оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Молдови, Румунії та України розробили схему поставок американського скрапленого природного газу (СПГ) з Греції в Україну по «Вертикальному газовому коридору», домовившись про єдиний тариф на транзит газу зі знижкою 25%. Метою проекту є забезпечення закачування газу в ПГС України для підготовки до опалювального сезону.
У липні міністр енергетики Молдови Дорін Джунгієту повідомляв, що молдовська держкомпанія Energocom успішно протестувала доставку СПГ із США по «Вертикальному газовому коридору», прокачавши регазифіковане паливо з порту в Греції в ПСГ України.
На початку листопада трубопровідна компанія ICGB, незалежний оператор інтерконектора Греція – Болгарія (IGB), спільно з операторами газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України підписала угоду про запуск двох нових маршрутів для доставки природного газу з Греції в Україну. Оператори газотранспортних систем цих країн запропонували зробити ці маршрути доступними з грудня 2025 року по квітень 2026 року.
За інформацією ICGB, маршрут 2 починається в точці міжсистемного з’єднання Амфітріті на мережі DESFA, проходить по греко-болгарському інтерконнектору (IGB) і далі по Трансбалканському коридору: Амфітріті – Комотіні (IGB) – Стара-Загора – Негру-Вода 1/Кардам – Ісакча 1/Орловка – Каушани – Гребеняки.
Маршрут 3 починається в точці міжсистемного з’єднання IGB з Трансадріатичним трубопроводом (ТAP) і проходить тим самим шляхом: Комотіні (IGB вхід від TAP) – Стара-Загора – Негру-Вода 1/Кардам – Ісакча 1/Орловка – Каушани – Гребеняки.
Проектна потужність «Вертикального газового коридору» у напрямку Греція – Болгарія становить 3 млрд кубометрів на рік. Оператор газопроводу не виключає збільшення його потужності до 5 млрд кубометрів залежно від зацікавленості ринку.
Sense Bank розпочав співпрацю з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), що відкрило експортерам можливість отримувати кредити під страхове покриття агентства без надання застави, повідомила пресслужба банку.
Згідно з інформацією, нова модель взаємодії передбачає страхування ЄКА ризиків за експортними кредитами, що дає змогу фінансувати зовнішньоторговельні контракти навіть за відсутності достатнього забезпечення з боку клієнта. Страхове покриття знижує ризики неповернення для банку і робить фінансування доступним для більшої кількості українських експортерів.
У Sense Bank зазначають, що така підтримка має ключове значення в умовах воєнного часу, коли бізнес стикається з обмеженим доступом до ліквідності та зовнішніх ринків. Страхування експортних кредитів забезпечує гарантії повернення коштів, що дає змогу компаніям виконувати контракти та зберігати позиції на міжнародних ринках.
“Sense Bank продовжує розширювати спектр фінансових інструментів для підтримки українського бізнесу. Співпраця з ЄКА – це стратегічна інвестиція в економічну стійкість країни”, – заявив член правління банку Андрій Соколов.
Голова правління ЄКА Руслан Гашев підкреслив, що агентство прагне розширювати можливості українських компаній попри складні обставини. “Навіть у найважчі умови український бізнес демонструє силу. Ми разом із Sense Bank створюємо для нього можливості зростати – забезпечуючи довіру, фінансовий захист і доступ до нових ринків без зайвих бар’єрів”, – зазначив він.
В Україні більше айтівців закривають свої фопи, аніж відкривають нові: -7,5 тисячі підприємців від початку року. Загалом айтіфопи серед довгожителів: майже 4 роки складає медіана життя тих, хто працював у сфері компʼютерного програмування та закрився цього року. Найстаріший підприємець з-поміж тих, хто закрився цьогоріч, пропрацював 34 роки.
18 605 нових фопів у сфері комп’ютерного програмування з’явилось цьогоріч — за рік кількість новачків у сфері майже не змінилась. Натомість чинні бізнеси закриваються все активніше: 26 158 айті-підприємців завершили свою діяльність. Загалом за рік втрати в галузі зросли втричі: – 7 553 фопів лише за десять місяців цьогоріч.
Найбільше нових ІТ-фопів традиційно зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Водночас позитивний баланс — коли відкрилося більше, ніж закрилося — зберігся лише у двох регіонах: на Волині (+19 фопів) та Тернопільщині (+12).
Серед нових ІТ-підприємців переважають чоловіки — 57% реєстрацій, тоді як жінки становлять 43%. І в жодному регіоні кількість жінок-фопів не перевищує чоловічу — це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки.
Медіана життя фопа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — 4 роки. Кожен шостий ІТ-фоп припиняє діяльність уже протягом першого року, ще третина працює від одного до чотирьох років. Найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991-го.
Втім закриття фопів не обов’язково свідчить про кризу у галузі — скоріше, про те, як змінюється формат працевлаштування айтівців. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як фопи. До порівняння, ще рік тому таких було 70%, а 2022-го — 87%.
Водночас за даними Джині кількість вакансій в ІТ-сфері лише за рік лише зросла. Так, якщо за 10 місяців минулого року було розміщено 72 396 пропозицій про роботу для айтівців, за цей самий час цьогоріч таких пропозицій вже на 11% більше: 80 297.
https://opendatabot.ua/analytics/it-foponomics-2025
Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
