У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.
Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.
За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.
Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-жовтні 2025 року скоротилися на 3,74% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,620 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період зменшилася на 4,52% – до 1,204 млн.
Водночас збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,07%, до EUR42,629 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 7,03% – до 12,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» за січень-вересень 2025 року виплатила клієнтам 47,1 млн грн, що на 4,8 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється в інформації страховика. При цьому зазначається, що на виплати накопиченої суми у зв’язку із закінченням дії договорів страхування припало 47% від загальної суми виплат.
Виплати за іншими страховими подіями склали 24,8 млн грн. В основному вони були здійснені у випадках травмування, критичних захворювань, отримання різних груп інвалідності клієнтами компанії, а також у випадках смерті застрахованих осіб протягом терміну дії договору страхування. Майже 11% від загальної кількості страхових виплат були пов’язані з травматичними ушкодженнями застрахованих осіб.
Згідно з інформацією, за звітний період компанія врегулювала 1519 випадків.
Як повідомлялося, «Страхова компанія »ПЗУ Україна Страхування життя” в січні-вересні 2025 року зібрала 181,298 млн грн чистих премій, що на 30% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Фінансовий результат до оподаткування склав 110,326 млн грн, що на 27,8% менше, ніж у січні-вересні рік тому, фінансові витрати – 134,989 млн грн (+20,3%).
Компанія повідомляла також, що за підсумками 9 місяців 2025 року вона зменшила чистий прибуток порівняно з минулорічним аналогічним періодом на 20,6%, до 89,977 млн грн.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільших в Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).
Україна у січні-жовтні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 87,379 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 25,5% – до $98,064 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,09% поставок у грошовому виразі), Алжиру (23,09%) та Туреччини (21,52%).
Крім того, за 10 місяців 2025 року Україна імпортувала 32,255 тис. тонн цієї продукції – зниження на 58,4% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,5% – до $61,045 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (19,49%), Казахстану (16,29%) і Франції (9,87%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Українські підприємства у січні-жовтні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 52,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 345,197 тис. тонн зі 226,970 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні експортовано 33,357 тис. тонн, у вересні – 28,785 тис. тонн, у серпні – 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні –15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-жовтень зросло на 43,4% – до $103,052 млн з $71,862 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (81,08% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,19%) та Італії (5,47%).
За 10 місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Гірничорудні підприємства України у січні-жовтні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,41% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 26 млн 565,296 тис. тонн з 27 млн 790,352 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 14,3% – до $2 млрд 7,246 млн з $2 млрд 341,865 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,49% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,97%) та Польщі (16,78%).
Крім того, Україна за січень-жовтень 2025 року імпортувала ЗРС на $86 тис обсягом 118 тонн з Нідерландів (51,16%), Італії (33,72%) та Норвегії (15,12%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 835 тонни на $261 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис. У 2023 році експорт ЗРС знизився у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
