На кордоні між Афганістаном і Пакистаном відбулися інтенсивні бойові сутички між силами Афганістану і пакистанськими військами, що стало однією з найсерйозніших ескалацій за останні роки.
За повідомленнями афганської сторони, в ході нічних операцій було вбито 58 пакистанських солдатів, а також захоплено 25 прикордонних постів. Пакистанська влада підтверджує загибель 23 своїх військовослужбовців і заявляє про значні втрати з афганської сторони, що перевищують 200 осіб.
Причиною конфлікту Пакистан називає повітряні удари по своїх цілях в Кабулі і східних районах Афганістану, включаючи нанесення ударів по передбачуваних позиціях Tehreek-i-Taliban Pakistan (TTP). Афганська сторона стверджує, що у відповідь на багаторазові порушення свого повітряного простору Пакистаном запустила операцію із захоплення прикордонних позицій.
Внаслідок загострення боїв влада Пакистану закрила ключові прикордонні переходи — Torkham і Chaman, а також низку менших прикордонних переходів.
Інжинірингово-консалтингова компанія Sigma+ планує у 2026 році залучити $200 млн інвестицій у проекти нерухомості, що реалізуються в Україні, повідомила прес-служба компанії. Згідно з повідомленням, на сьогодні в роботі компанії знаходиться понад 500 тис. кв. м нерухомості, з яких 390 тис. кв. м – житло.
Компанія фокусується на залученні міжнародних інвестицій. Пріоритетом на період 2027-2030 років є реалізація 1 млн кв. м проектів, як житлових, так і комерційних. Крім того, Sigma+ планує проведення аудиту чотирьох столичних проектів для подальшого залучення фінансування і завершення будівництва, йдеться в прес-релізі.
Sigma+ – інжинірингово-консалтингова компанія, що надає повний цикл послуг – від аналітики ринку і розробки концепції до управління будівництвом, контролю собівартості, аудиту проектів, організації продажів і маркетингу.
За даними Opendatabot, власником і кінцевим бенефіціаром зареєстрованого в грудні 2024 року ТОВ «Сигма Інжиніринг Плюс» (Київ) вказана СЕО компанії Анна Лаєвська.
Програма Portugal Golden Visa (ARI), запущена в 2012 році, спочатку була заснована на інвестиціях в нерухомість, але після реформ більше орієнтується на фонди, пожертви та капітальні вкладення.
Основні параметри та зміни.
1) У 2023 році нерухомість була виключена як основний шлях для програми, що змусило інвесторів перейти на фонди, бізнес-проекти або пожертви.
2) Мінімальний розмір вкладення у фонд — €500 000.
3) У 2024 році видано рекордних 4 987 золотих віз (головні заявки + утриманці), що на 72% більше, ніж роком раніше.
4) З початку дії програми видано понад 15 619 віз інвесторам і близько 22 000 віз для членів сімей (станом на вересень 2024 року).
Китай залишається найбільшою країною за походженням інвесторів, але посилився інтерес з боку США, Бразилії, Туреччини та інших країн. Зміни в програмі спонукали інвесторів диверсифікувати інвестиції, віддаючи перевагу фондам і непроцентним способам.
Джерело: http://relocation.com.ua/portugal-golden-visa-program-program-features-from-relocation/
Програма Greece Golden Visa, що діє з 2013 року, пропонує проживання в Греції (і доступ до Шенгену) за інвестиції.
Основні моменти програми.
1) Інвестиції в нерухомість: мінімальний поріг починається від €250 000 в менш популярних районах.
2) Однак в серпні 2024 року введено диференційований поріг для популярних зон: в районах Аттика, Санторіні, Міконос та ін. він піднявся до €800 000.
3) Можливі знижки: для об’єктів, що потребують ремонту або перетворення, залишається поріг €250 000.
4) Віза видається на 5 років, з можливістю продовження при збереженні інвестицій.
5) Власник візи може включити дружину, дітей до 21 року, а також батьків і батьків дружини без необхідності доведення утриманства.
Поточні тенденції та інтерес інвесторів
Після закриття програми «золотих віз» в Іспанії та інших країнах, Греція стає одним з головних напрямків для інвесторів, і інтерес з боку американців вже помітно зріс.
Процедура видачі посвідки на проживання стає швидшою — у ряді випадків резидентство оформляється за близько 60 днів.
http://relocation.com.ua/golden-visa-greece-features-of-the-program-from-relocation/
Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 392,582 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, на чорні метали за цей період припало 8,09% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,78% за січень-вересень-2024.
У вересні надходження від експорту склали $308,547 млн, тоді як попереднього місяця – $267,907 млн.
Водночас Україна за січень-вересень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 15,7% – до $1 млрд 297,497 млн. У вересні ввезено продукції на $180,271 млн.
Крім того, у січні-вересні-2025 Україна зменшила експорт металовиробів на 4,1% – до $692,308 млн. У вересні їх експортовано на $71,107 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 14,5% – до $900,256 млн. У вересні цієї продукції ввезено на $120,571 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Україна у вересні 2025 року експортувала 2,84 млн тонн агропродукції, що на 38% менше показника аналогічного місяця минулого року (4,6 млн тонн), повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що експорт пшениці скоротився на 21% і склав 1,83 млн тонн, кукурудзи – у 8,6 раза, 61 тис. тонн, ріпаку у 3,2 раза – 238 тис. тонн, сої у три рази – 78 тис. тонн. Експорт соняшникової олії скоротився на 42% і склав 203 тис. тонн, бобових культур – на 24%, до 177 тис. тонн.
Ріст експорту демонструвався у вересні лише по ячменю – на 4% до 238 тис. тонн.
При цьому на експорт через порти Одеси було поставлено 90% агропродукції, через порти Дунаю – 2%. Решта агропродукції прямувало через західні кордони залізницею (6%) та вантажівками (2%).
Водночас експорт через порти Одеси у вересні 2025 року скоротився на 29,2% проти аналогічного періоду минулого року і становив 2,522 млн тонн, через порти Дунаю у 6,4 раза – до 68 тис. тонн, залізницею – у 2,6 раза, до 175 тис. тонн, вантажівками – у 3,2 раза, до 55 тис. тонн.
