Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Агрокомпанія Cygnet завершила сезон цукроваріння 2025 року і за період з 30 вересня до 18 грудня виробила 31,4 тис. тонн цукру, повідомила її пресслужба в Facebook.
“Середньодобова переробка становила 2,8 тонни цукрового буряку на добу. Цукристість прийнятої сировини — 17,25%. Загалом сезон 2025 року характеризується складними погодними умовами. Через дощову осінь вивезення буряків з полів було складним завданням. Цукровий завод прийняв та переробив 216,6 тис. тонн буряків. Вироблено 31,4 тис. тонн цукру, з якого 98% — І категорії. “, — розповів начальник відділу цукровиробництва Павло Перхайло, слова якого наведено в повідомленні.
Він уточнив, що через погоду компанія була змушена зменшити на 10% середньодобову переробку, але загалом результати хороші. Тривалість сокодобування становила 77 діб.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га у Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрям (молочне поголів’я – 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Створення при Кабінеті міністрів Міжвідомчої координаційної комісії (Національного координатора) по боротьбі зі злочинністю усуне розпорошеність повноважень між органами влади в цій сфері та сприятиме наближенню національної системи протидії організованій злочинності до європейських стандартів.
Таку думку висловила агентству “Інтерфакс-Україна” співробітник юридичної фірми Barristers Христина Білак, коментуючи зареєстрований у Верховній Раді проєкт змін до закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.
Вона зазначила, що відповідна комісія стане постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабміні та дозволить забезпечити узгодженість дій державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, стратегічне планування, оцінку загроз, моніторинг та контролю реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, а також наблизить національну систему протидії організованій злочинності до європейських стандартів управління і координації.
Зокрема, згідно з проєктом закону, Нацкоординатор на підставі визначених пріоритетів розроблятиме комплексні плани заходів та здійснює узагальнення інформації про хід їх виконання, завершення або причини невиконання.
При цьому, юрист зазначила, що згідно з розпорядженням уряду від 27 вересня 2022 року, до моменту створення національного координатора його функції покладено на МВС.
Проєкт закону розроблено на виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Створення постійного національного координатора з питань боротьби з організованою злочинністю також є однією з рекомендацій Європейської Комісії, викладених у звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.
Україна імпортує рекордні обсяги електроенергії з ЄС, але мільйони споживачів все одно сидять без світла по 12-16 годин і більше. Тобто імпорт є, а світла немає. Виникає логічне запитання: де «губляться» мегавати?
Втім, парадокс пояснюється просто: імпорт – це не «світло в розетці», а лише додаткове джерело потужності. Щоб електрика дійшла до якогось певного кварталу або будинку, повинні працювати магістралі, підстанції та розподільні мережі – саме там сьогодні найбільші проблеми.
Питання додатково загострюється тим, що після масштабних обстрілів на початку грудня була зменшена потужність АЕС (які є базовою генерацією української енергосистеми). За даними МАГАТЕ, пошкодження мереж призвело до зупинки деяких блоків або переведення їх на знижену потужність. Тому тема імпорту останнім часом обговорюється дуже жваво на всіх рівнях.
Вже листопад показав системний розрив. Експорт електроенергії впав на 94% порівняно з жовтнем 2025 року – до 5,3 тис. МВт·год, а з 11 листопада фактично зупинився. Нагадаємо, що в жовтні експорт української електроенергії знизився порівняно з вереснем на 85%. Імпорт, навпаки, зріс на 17% – приблизно до 415 тис. МВт·год і став максимальним з початку року.
Даних за грудень, звичайно, ще немає, але вже зрозуміло, що Україна другий місяць поспіль залишається нетто-імпортером електроенергії. Структура поставок дещо змінилася: найбільшим постачальником, як і в жовтні, є Угорщина (близько 44%), але відчутно зросли частки Словаччини (в 10 разів) і Молдови (в 2 рази). У той же час Польща і Румунія «просіли» в структурі «електричного» імпорту.
З 1 грудня максимальний доступний перетин імпорту було збільшено з 2,1 до 2,3 ГВт, але відразу слід зазначити, що обидві цифри поки що є більш теоретичними. Адже середнє фактичне використання перетину в листопаді було тільки приблизно 27%, з піками до 88% в окремі години.
Тобто ресурс є, але не завжди там і тоді, де він потрібен. Можна назвати головні причини того, що навіть наявна електроенергія не доходить до кінцевого споживача.
Ринок реагує на дефіцит ціною. У листопаді 2025 року український ринок на добу вперед став одним з найдорожчих в Європі (з ціною близько 140 євро за 1/МВт·год), тоді як у Швеції ціна становила приблизно 36 євро/МВт·год, а, скажімо, у Франції 43 євро/МВт·год.
Це не про «жадібність» продавців і постачальників, а про брак дешевої власної пропозиції та обмеження мереж.
ЄС посилює міждержавні перетоки – це знижує ціни і додає гнучкості. У 2024 році Франція наростила атомну і гідрогенерацію і стала найбільшим чистим експортером в регіоні.
Але навіть рекордний французький профіцит не є автоматичною «чарівною таблеткою» для України. Причина – асиметрія часу і місця: надлишки часто виникають в години, коли у нас інший профіль навантаження, і в вузлах, звідки ми не можемо швидко «перекачати» мегавати.
Частина країн ЄС також має профіцит електрики, особливо в т.зв. сонячні та вітряні вікна, і так само шукає, куди можна продати надлишки. Але виникають ті ж проблеми: складна логістика (як в ЄС, так і в Україні) і асиметрія навантажень.
Тобто імпорт може бути дуже корисним, але не варто розглядати його як стратегію заміщення власної маневреної потужності.
Втім, оперативна картина не безнадійна. «Укренерго» очікує поступового скорочення обмежень у міру ремонту пошкоджених об’єктів і за відсутності нових атак.
Уряд синхронізує відновлення, будівництво захисних споруд, створення резервів палива і підключення когенераційних установок до мережі. Це додасть локальної потужності там, де вона найбільш необхідна.
Ефект від збільшення перетину до 2,3 ГВт є, але він обмежений внутрішніми вузлами. Найближче практичне полегшення дасть саме підключення децентралізованих джерел і відновлення мереж.
У найближчі тижні ставка – на швидкість і точність. Перш за все потрібно відновити пропускну здатність в критичних коридорах і вузлових підстанціях, де одна заміна трансформатора або вимикача повертає десятки мегават в місто.
Мобільні підстанції, польові бригади, «гаряча» логістика обладнання – це питання годин і днів, а не місяців.
Паралельно потрібно приєднувати до мережі когенераційні, газопоршневі та газотурбінні установки в дефіцитних вузлах. Там, де на карті вимальовуються «чорні діри» вечірнього піку, локальна генерація здатна «підхопити» навантаження.
У перспективі декількох місяців ключовим стає перехід до керованого попиту. Промисловість і великі комерційні споживачі здатні «згладжувати» навантаження за зрозумілими правилами і компенсаціями. Це не абстракція: графіки обмеження потужності (ГОП) вже працюють, але їх потрібно перетворити на цивілізовані програми DR (кероване споживання) з прогнозованим ефектом.
Також потрібно продовжити створення додаткових коридорів «захід-схід», додаткових вузлів перемикання в мережі 330-750 кВ, локальних резервів навколо мегаполісів і великих підстанцій. Накопичувачі енергії у великих вузлах підтримують систему в 2-3 пікові години і зменшують тривалість ГПВ.
У перспективі необхідні ще потужності, що змінюють правила гри. Потрібно 3,5-4 ГВт нової децентралізованої маневрової генерації, максимально наближеної до споживача. Газові установки, когенераційні кластери для тепла і електрики, мікромережі для критичних районів — все це робить систему менш залежною від одного-двох вузлів.
Інженерна логіка повинна йти рука об руку з інституційною: прозоре корпоративне управління, стабільні правила розрахунків і швидкі закупівлі критичного обладнання. Без довіри не буде фінансування, без фінансування — не буде підземних розподільних пунктів, посилених перехресть, складів з резервними трансформаторами.
Не варто чекати чарівної кнопки, яка відключає ГПВ за одну ніч. Реалістичний сценарій – це поступове скорочення тривалості та глибини відключень у тих регіонах, де:
– відновлено хоча б частину магістралей «захід-схід»;
– підключені локальні когенераційні/газові установки;
– працюють програми керованого попиту для бізнесу;
– критична інфраструктура забезпечена резервами.
Це «мозаїка рішень»: кожен шматок окремо не рятує, але разом вони дають відчутний ефект.
Імпорт з потенціалом у 2,3 ГВт може стати тимчасовим порятунком, але аж ніяк не панацеєю. Поки пошкоджені високовольтні лінії та вузли передачі електроенергії, імпортований мегават не перетвориться на світло в будинках.
Шлях до коротших відключень – у трьох швидких діях:
Паралельно необхідно інвестувати у власну маневрову потужність і розвиток центральних та локальних мереж. Рекордний імпорт – це симптом відкритої рани. Її лікують не цифрами перетину, а системною реабілітацією мереж і поверненням довіри до правил гри.
Джерело: https://expertsclub.eu/analiz-potochnoyi-sytuacziyi-z-importom-elektroenergiyi-v-ukrayini/
Ціна золота на спотовому ринку в середу вперше в історії перевищила $4,5 тис. за унцію і знову оновила рекорд.
Спотова ціна золота до 8:31 за Києвом зросла на 0,1%, до $4 490,56 за унцію, а раніше в ході сесії піднімалася до рекордних $4 525,77 за унцію. Ф’ючерси на біржі Comex також встановили новий історичний максимум – $4 555,1 за унцію.
До 9:00 за Києвом ці контракти відкотилися до $4 520,6 за унцію, що на 0,3% вище рівня попереднього торгового дня.
Інвестори продовжують купувати золото як захисний актив на тлі зростання геополітичної напруженості та очікувань подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики ФРС США в умовах охолодження ринку праці та уповільнення інфляції. Додатковим фактором виступає слабка ліквідність на ринку в кінці року, що підсилює коливання цін.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Інвестиційна група Concorde Capital планує на початку 2026 року запустити 18,4 МВт газопоршневої генерації, яка наразі перебуває у фазі будівництва, повідомив засновник і власник Ігор Мазепа.
“Наш енергетичний проєкт Encraft – це мережа об’єктів розподіленої генерації та систем зберігання енергії. Ми виступаємо інвестором, структуруємо фінансування, залучаємо партнерів і відповідаємо за подальший продаж бізнесу”, – написав він на сторінці у Фейсбук після зустрічі з учасниками CEO Club.
Крім того, за словами Мазепи, до кінця 2026 року група планує ввести 40 МВт/160 МВт*год систем зберігання енергії в різних регіонах України.
“Контекст, який усі добре розуміють: дефіцит генерації, волатильні ціни та попит на гнучкі потужності. За нашими оцінками, ці умови збережуться щонайменше до 2029 року”, – зазначив він.
Засновник Concorde Capital зауважив, що група відкрита до співінвестування в зазначений проєкт.
«Енергетика сьогодні – не абстрактна “ідея”, а конкретна інвестиційна логіка, підкріплена командою сильних фахівців і реальними цифрами», – вважає він.
Як повідомлялося з посиланням на Мазепу, Concorde Capital планував інвестувати в проєкти в енергетиці до кінця 2025 року EUR120 млн і очікував, що за «кілька років» зможе побудувати енергетичну компанію вартістю понад $1 млрд. На початку 2025 року Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн і планував законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
