Доля жителей Европейского союза, живущих в собственном жилье, в 2024 году составила 68%, тогда как 32% населения арендовали дом или квартиру, говорится в интерактивном обзоре «Housing in Europe – 2025 edition» статистического управления ЕС Eurostat.
Согласно данным, самые высокие показатели владения жильём зафиксированы в Румынии (94% населения живут в собственном жилье), Словакии (93%), Венгрии (92%) и Хорватии (91%). Единственной страной ЕС, где большинство населения предпочитает аренду, остаётся Германия: там 53% жителей – арендаторы. В Австрии доля арендаторов составляет 46%, в Дании – 39%.
Eurostat отмечает, что во всех странах ЕС, кроме Германии, собственность остаётся доминирующей формой проживания, хотя в крупных городах и столицах доля аренды традиционно выше, чем в малых городах и сельской местности.
Частка жителів Європейського Союзу, які живуть у власному житлі, у 2024 році становила 68%, тоді як 32% населення орендували будинок або квартиру, йдеться в інтерактивному огляді «Housing in Europe – 2025 edition» статистичного управління ЄС Eurostat.
Згідно з даними, найвищі показники володіння житлом зафіксовані в Румунії (94% населення живуть у власному житлі), Словаччині (93%), Угорщині (92%) і Хорватії (91%). Єдиною країною ЄС, де більшість населення віддає перевагу оренді, залишається Німеччина: там 53% жителів – орендарі. В Австрії частка орендарів становить 46%, в Данії – 39%.
Eurostat зазначає, що в усіх країнах ЄС, крім Німеччини, власність залишається домінуючою формою проживання, хоча у великих містах і столицях частка оренди традиційно вища, ніж у малих містах і сільській місцевості.
Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B з погашенням у 2030-2032 роках і виплатити за такий обмін грошову винагороду в розмірі до 7%, йдеться в пропозиції на Ірландській фондовій біржі та в постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
У ній зазначається, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів у черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди триватиме найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030-го і 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями становитиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% і 7,25% річних у період, що залишився до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодяться на обмін у період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додаткову грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зробить це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%.
Нарешті ті, хто не візьме участі в обміні, у разі, якщо він буде затверджений, отримають із сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації з погашенням у 2030 році і в 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року і 7,75% річних потім.
Відзначається, що кворум для прийняття рішення становить 75% від загальної номінальної суми, і рішення очікується 22 грудня. Водночас навіть за наявності згоди власників 50% ВВП-варантів Україна може ініціювати їх делістинг з біржі.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти подорожчали в понеділок на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Востаннє вони коштували дорожче ще в жовтні 2021 року, після чого в окремі періоди їхня вартість падала нижче 20% від номіналу.
Як повідомлялося, представники України з 16 жовтня по 5 листопада провели серію обмежених переговорів зі спеціальним комітетом, до якого входять інституційні власники ВВП-варантів, в ході яких сторони безрезультатно двічі обмінялися пропозиціями щодо їх реструктуризації.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP і PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP і Rothschild & Co.
За результатами осіннього раунду переговорів Мінфін підкреслив, що Україна має намір продовжувати взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти їх реструктуризації, що відповідають трьом раніше заявленим цілям: відновлення боргової стійкості відповідно до Програми з МВФ; зобов’язанням, взятим під час реструктуризації єврооблігацій у серпні 2024 року, щодо належного розподілу тягаря між усіма комерційними вимогами в рамках реструктуризації; затвердженим 27 серпня 2024 року урядом мораторієм на виплати за варантами з 31 травня 2025 року до завершення їх реструктуризації.
Повторна пропозиція України в ході тих осінніх переговорів полягала в компенсації за пропущений платіж за варантами за 2023 звітний рік, який повинен був бути здійснений 2 червня 2025 року, і обміні варантів на часткову грошову виплату і нову серію суверенних облігацій («Облігації типу C»). Згідно з пропозицією України, власники ВВП-варантів, які погодилися б на цей варіант реструктуризації, отримали б $60 готівкою та облігації типу C номінальною вартістю $1260 за кожні $1000 умовної вартості варантів. Ці облігації мали б бути погашені трьома рівними частинами 30 січня 2030, 2031 і 2032 років. Відсотки за ними виплачувалися б раз на півроку за ставками: на 2026-2027 роки – 2,50%, 2028-2029 роки – 4% і 2030-2032 роки – 6,00%.
У листопаді 2025 року ринок криптовалют пережив один з найнервовіших місяців за всю пост-ETF епоху. Після оновлення біткоїном історичного максимуму близько 126 тис. дол. у жовтні, в листопаді відбулася різка корекція: за останні 30 днів BTC подешевшав приблизно на 20–22% і відкотився більш ніж на 30% від піку, випливає з даних Coinglass і ринкових зведень.
На цьому тлі більшість альткойнів зазнали справжньої «компресії бульбашки» – багато хто втратив понад 50% за місяць. Але навіть на такому ринку знайшлися активи, які або зростали, або падали помітно менше за інші.
Нижче – огляд того, хто належав до умовних «переможців» листопада, а хто опинився в топі антирейтингу. Це не інвестиційні рекомендації, а розбір тенденцій і ризиків.
Ринок в цілому: корекція після перегріву
Біткоїн – місячне зниження близько 20–22%, більш ніж 30% вниз від історичного максимуму приблизно 126 тис. дол.
Ефір і великі альткоїни падали ще сильніше, в діапазоні 25–40% за місяць.
За оцінками аналітиків, сумарно з ринку за листопад випарувалися сотні мільярдів доларів капіталізації після дуже агресивного ралі 2024 – початку 2025 року.
Тригери корекції: фіксація прибутку після рекордних рівнів, примусові ліквідації плечових позицій, охолодження інтересу до високоризикових альтів і слабка макростатистика.
Важливо: на падінні всього ринку «кращі» в більшості випадків означають або реальне зростання, або мінімальні втрати при загальному мінусі.
1. Zcash (ZEC) – вибухове зростання на тлі попиту на приватність
Одним з найяскравіших епізодів листопада став сплеск ціни Zcash. За даними профільних оглядів, ZEC в листопаді підскакував приблизно на 200–250% у міру розвитку хайпу навколо приватності та анонімних транзакцій.
При цьому агрегатор CoinLore показує Zcash як один з кращих активів 2025 року за сукупною прибутковістю: ROI сектора L1 оцінюється в середньому в +164% за 2025 рік, а ZEC – в лідерах цього сегмента.
2. «Захисні» токени і золото на блокчейні
В умовах турбулентності частина капіталу традиційно йде в більш «тверді» історії. Серед них в 2025 році виділяються токени, прив’язані до золота:
• Tether Gold (XAUT)
• PAX Gold (PAXG)
За даними CoinLore, їх сукупний ROI за 2025 рік перевищує 50% (близько +57% з початку року), що відображає тренд на токенізацію реальних активів (RWA).
У листопаді такі інструменти поводилися помітно стабільніше за більшість альткойнів, слугуючи для частини інвесторів «парковкою» капіталу на тлі волатильності.
3. Великі інфраструктурні монети: падають, але тримаються краще за дрібні
Згідно з таблицею кращих монет 2025 року від CoinLore, великі інфраструктурні токени все ще демонструють позитивний результат за рік, незважаючи на листопадове просідання:
• BNB – близько +26% ROI за 2025 рік,
• Bitcoin Cash (BCH) – близько +23%,
• TRON (TRX) – майже +9%,
• XRP – близько +1%.
У листопаді всі вони корелювали з ринком і знижувалися, але обсяг ліквідності та фундаментальне навантаження мереж (біржовий бізнес, стейблкоіни, платіжні операції) дозволили їм пережити місяць помітно м’якше, ніж мікро-кап проекти.
Листопад 2025 року ще раз підкреслив кілька простих, але неприємних фактів про ринок криптовалют:
– монети поза першою десяткою за капіталізацією можуть втратити 60–97% за один місяць навіть без гучних хаків,
– висока прибутковість 2025 року за рядом активів сусідить з жахливою внутрішньомісячною волатильністю,
– DeFi, NFT і GameFi залишаються найбільш чутливими до відтоку ліквідності сегментами,
– токени з реальними бізнес-моделями і великим обсягом використання (біржові монети, інфраструктурні L1, токенизоване золото) в середньому витримали удар краще, хоча теж не уникнули просадки.
Для тих, хто стежить за ринком, листопад можна розглядати як стрес-тест поточного циклу. Для тих, хто розглядає криптоактиви як інвестиції, це нагадування: без диверсифікації, розуміння ризиків і готовності до різких падінь тут робити нічого.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251201/krashchi-kriptovalyuti-listopada-vid-fixygen.html
ДП «Укрхімтрансаміак» (Київ) 1 грудня оголосило тендер на страхування відповідальності суб’єктів господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна в тендері становить 497,6 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 9 грудня.
Перші засвідчені державою лобісти з’являються в Україні. 110 учасників з’явились у відповідному Реєстрі, яким опікується НАЗК, станом на кінець листопада — тобто за три місяці відтоді, як набув чинності Закон про лобіювання. Серед них 55 компаній, 54 людини та 1 іноземне представництво. Опендатабот проаналізував, навіщо такий Реєстр та як він вплине на бізнес та державу.
108 діючих учасників нараховує новостворений Реєстр прозорості НАЗК, який ще називають реєстром лобістів. У переліку є як бізнес та громадські організації, так і пересічні громадяни.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі.
Дізнатися про перших лобістів в Україні можна на сторінці Реєстру лобістів Опендатаботу. Водночас, якщо компанія є зареєстрованим лобістом, відповідні позначки буде додано у картку компанії на її сторінці в Опендатаботі.
Загалом від початку роботи Реєстру було зареєстровано 110 учасників, проте двом згодом призупинили участь. З них 55 компаній, 54 людини та одне іноземне представництво. Серед них такі бізнеси, як Філіп Морріс Україна, мережа магазинів Аврора, Метро кеш енд кері Україна, Арселорміттал Кривий Ріг та Ощадбанк, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025.
Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері Ощадбанк один із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі “Аврора”, одного з лідерів ритейлу Індексу Опендатаботу 2025, зауважує — закон «Про лобіювання» та безпосередньо Реєстр є лише інструментами. Для того, аби цей механізм запрацював та був дійсно результативним з погляду забезпечення прозорості впливу на прийняття рішень, потрібно системно працювати над формуванням довіри навколо новоствореного інституту лобіювання.
“В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу”, — коментує Інна Бойчук.
Про технічні нюанси на період налагодження процесів згадує й керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
“Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін. Зокрема, поточний формат подачі звітності є досить технічно складним для великих бізнес-асоціацій, які мають багато предметів лобіювання (нормативно-правових актів, до яких Асоціація надає пропозиції), сотні бенефіціарів лобіювання (компаній-членів) та дуже багато комунікації з об’єктами лобіювання (представниками державних органів), інформацію про які нам необхідно буде вносити до реєстру прозорості”, — коментує Вікторія.
Схожої думки дотримуються й Спілці українських підприємців, команда якої брала участь у тестуванні Реєстру перед його запуском та ділилася рекомендаціями з покращення взаємодії..
«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів».
В СУП зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді можна буде повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.
Опендатабот відстежуватиме оновлення Реєстру лобістів. Тепер під час перевірки компаній або осіб у сервісах Опендатаботу користувачі бачитимуть позначку про реєстрацію у Реєстрі. Це ще один крок до прозорості ділового середовища й підзвітності тих, хто впливає на політичні рішення.
https://opendatabot.ua/analytics/lobbyists
