ДП “Ліси України” затвердило новий Порядок використання деревини, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
Він нагадав, що ДП “Ліси України” з моменту створення реалізує весь обсяг деревини на прозорих і конкурентних біржових торгах. Ринок сам формує ціни, які як зростають, так і знижуються, залежно від ринкової кон’юнктури.
Гендиректор розповів, що протягом двох років тривав діалог із бізнесом. Механізми ціноутворення, формування лотів, проведення торгів частково вдосконалювалися. Було запроваджено аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку підвищення, потім зниження). Середньозважені ціни в розрізі областей розміщуються у відкритому доступі на сайті підприємства.
“Нашою ключовою метою було створити справді ринкові гнучкі алгоритми, що сприятимуть відкритості ринку для всіх сегментів (від малого до великого), балансу інтересів держави та приватного бізнесу. Саме на таких принципах базується розроблений ДП «Ліси України» порядок використання деревини”, – пояснив Болоховець.
За його інформацією, нововведення спрямовані на створення ще більш стабільних умов роботи виробників і мінімізацію цінових дисбалансів, які іноді утворюються внаслідок нерівномірного попиту.
Оновлений порядок реалізації деревини запроваджує в практику укладення шестимісячних довгострокових контрактів із фіксованою ціною, що нададуть змогу бізнесу планувати свою діяльність.
Торги стартують уже в першій декаді листопада. До продажу буде запропоновано понад 450 тис. куб. м деревини, зокрема лісоматеріалів круглих хвойних порід близько 200 тис. куб. м, деревини дров’яної – понад 250 тис. куб. м. Обсяги лотів у межах від 3 до 12 тис. куб. м.
У зв’язку з реорганізацією ДП “Лісів України” формування лотів до продажу здійснюватимуть новоутворені філії (нинішні лісові офіси), а прив’язку конкретного лота буде здійснено до надлісництв, що утворяться замість чинних на цей час філій.
Стартові ціни аукціонів на необроблену деревину філії встановлюватимуться на підставі затвердженого прейскуранта за кожним окремим сортаментом у розрізі породи (групи порід), класом якості, групою діаметрів, довжиною та базисом поставки.
В основу формування прейскуранта буде закладено поточну ринкову вартість базового сортаменту, який переважає в лісових насадженнях філії. Визначення ціни всіх інших сортаментів (у розрізі породи (групи порід), класу якості, групи діаметрів, довжини та базису поставки) здійснюватиметься через єдину шкалу цінових коефіцієнтів із урахуванням розмірно-якісних характеристик конкретного сортаменту.
Для аукціонів із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку на підвищення, потім на зниження) будуть встановлені чіткі критерії можливості та черговості їх проведення, також передбачено нормативи допустимого відсоткового зниження ціни під час проведення аукціонів.
“Завдяки змінам уже не буде ситуацій, коли сортаменти нижчої якості виставляють на торги за вищою ціною, тому що в минулому кварталі на нього ситуативно виник підвищений попит. Ціни залишаться ринковими, але збалансованими і справедливими. У бізнесу буде чітке розуміння умов, за яких призначаються аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку підвищення ціни, потім зниження ціни)”, – пояснив гендиректор ДП “Ліси України” і висловив упевненість, що прогнозованість роботи ринку сприятиме розвитку української деревообробки.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Холдингова компанія «Київміськбуд» підготувала і направила до КМДА детальний розрахунок суми коштів, необхідних для відновлення будівництва житлових комплексів, вона становить 4,84 млрд грн, повідомили у прес-службі компанії агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами голови правління – президента ПрАТ «ХК “Київміськбуд” Василя Олійника, фінансові прогнози ґрунтуються на економічних показниках, які надала одна з аудиторських компаній Великої четвірки, і базуються на співвідношенні курсу гривні до долара США. Фахівці Київміськбуду працювали над визначенням та обґрунтуванням потрібних коштів останні чотири місяці.
«Базовий сценарій фінансового прогнозування, наданий компанією Ernst&Young, передбачає необхідність коштів у розмірі $107 569 366, що відповідно до обмінного курсу гривні до долара США, який закладений у проєкті державного бюджету України на 2025 рік ($1 = 45 грн), становить 4 840 621 470 грн). Якщо від базового сценарію фінансового прогнозування Е&Y (4,84 млрд грн) відняти кошти, необхідні для добудови об’єктів Укрбуду, які має надати Кабмін, то необхідна сума докапіталізації від Київради становитиме 2,56 млрд грн», – обгрунтовує голова “Київміськбуду”.
Раніше постійна комісія Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності дала доручення ХК «Київміськбуд» розрахувати суму коштів, необхідних підприємству для стабілізації своєї діяльності.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”.
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
Комісія Київради 17 листопада 2023 року затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах «Київміськбуду», розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також комісія рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо питання компенсації «Київміськбуду» сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації «Укрбуд», у сумі 2,28 млрд грн.
ХК «Київміськбуд» створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Джерело: https://interfax.com.ua/
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” в січні-вересні 2024 року виготовили та відремонтували 982 одиниці гірничо-шахтного устаткування, включно з 10 новими прохідницькими та очисними комбайнами, а також забезпечили потреби шахтарів 758 тисячами запчастин і комплектувальних, повідомляють у пресрелізі компанії в п’ятницю.
“Енергетики вже багато місяців продовжують відновлення 24/7. Шахтарі видобувають вугілля і підтримують достатні запаси палива на теплоелектростанціях, а машинобудівники допомагають їм у цьому, забезпечуючи необхідним обладнанням. Тому що ключове для всіх – якнайшвидше відновлення потужностей і посилення надійності роботи українських ТЕС протягом зими”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко, якого цитують у документі.
За інформацією енергохолдингу, завдяки підтримці машинобудівників в обладнанні за дев’ять місяців цього року шахтарі компанії ввели в роботу 16 нових вугільних лав і ще 9 планують ввести до кінця року.
Інвестиції “ДТЕК Енерго” в український вуглевидобуток за підсумками 2024 р. очікуються на рівні близько 7,7 млрд грн.
Як повідомлялося, 2023 року інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи “ДТЕК” зруйнована внаслідок російських атак.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20241025/dtek-vigotoviv-10-novih-shahtnih-kombayniv.html
Вантажообіг українських портів від початку року зріс до 80,07 млн тонн, з яких більше половини (49,5 млн тонн) припадало на зернові, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Тимур Ткаченко.
«Від початку року порти України перевалили 80,077 млн тонн вантажів, з яких 49,508 млн тонн – зернові», – написав Ткаченко в телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, показники вкотре доводять, що Україна є гарантом глобальної продовольчої безпеки. Навіть, незважаючи на постійні повітряні тривоги, обстріли та загрози, наші порти продовжують працювати в штатному режимі, забезпечуючи стабільну роботу Українського морського коридору.
Раніше повідомлялося, що українські порти в січні-вересні 2024 року збільшили перевалку вантажів у 1,8 раза – до 74 млн т.
Також повідомлялося, що Кабінет Міністрів виділить додаткові кошти на відновлення Одеських портів.
Україна у 2024 році скоротила виробництво картоплі на 18%, що в перерахунку на всю країну становило мінус 4 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у Медіацентрі “Україна” у п’ятницю.
“Ми маємо пам’ятати, що врожай 2024 року хороший, але він менший за минулорічний. Вирішальним чинником, чому зростає ціна на продукти, є скорочення врожаю на 10%, це чимало. Все-таки певні дисбаланси виникли”, – сказав він.
Як приклад такого дисбалансу Висоцький навів картоплю, на врожай якої сильно вплинула посуха, що призвело до зниження валового виробництва на 18%, або 4 млн тонн.
“Це один із чинників підвищення ціни на картоплю. Водночас бачимо, що вона тримається на рівні 25-30 грн/кг уже три-чотири тижні й не змінюється. Вважаємо, що й далі не змінюватиметься. Підстав, щоб картопля коштувала 50 грн/кг, немає”, – запевнив перший заступник міністра.
Він пояснив, що нинішньої ціни в 25-30 грн/кг достатньо, щоб покрити собівартість вирощування культури навіть з урахуванням скорочення врожайності. Цієї ціни достатньо, щоб супермаркетам і дистиб’юторам було вигідно розпочати імпорт.
“У нас відкритий ринок: надлишки експортуємо, за дефіциту починаємо імпортувати продукцію. Коли ціна на картоплю сягнула 25 грн/кг, розпочався імпорт із Польщі. Це були незначні обсяги порівняно з нашим виробництвом. Але цих кількох десятків тонн було достатньо, щоб стабілізувати та зупинити спекулятивне зростання цін”, – пояснив Висоцький.
Він констатував, що сформована ціна на картоплю є реалістичною. Підстав і надій у споживачів на її зниження немає через суттєве скорочення виробництва.
Крім того, в Мінагрополітики прогнозують подорожчання картоплі до весни 2025 року у зв’язку зі зростанням витрат аграріїв на зберігання врожаю. Ціна може підвищитися на 10-15 грн/кг, що становитиме 3%. Однак це дає змогу держчиновникам стверджувати, що картопля не коштуватиме 50 грн/кг.
Альтернативою картоплі Висоцький назвав гречку та інші крупи, вартість яких наразі становить 25-30 грн/кг.
Він також зазначив, що в Україні залишаються доступними ціни на м’ясо: свинина подешевшала порівняно з минулим роком, м’ясо курки відповідає показникам минулого сезону. Молочна продукція подорожчала через зростання цін на неї на світовому ринку.
“Ми маємо розуміти, що в нас у країні інфляція. Вона зараз на рівні 8%, а може сягнути й 10%. Коли є така інфляція, вона не може не позначитися на продуктах, які також подорожчали на 10%. Подивимося на прогнози й побачимо, що середня зарплата зростає. Якщо все і далі відбуватиметься синхронно, то в результаті споживач не відчує сильного навантаження”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Норвегія в партнерстві з Програмою розвитку ООН (ПРООН) виділила фінансову підтримку на загальну суму 1,1 млрд норвезьких крон ($105 млн) на відновлення енергетичної інфраструктури України, створення резервних потужностей і прискорення переходу України до більш диверсифікованого і стійкого енергетичного балансу.
“Це партнерство забезпечить відновлення енергогенерувальних потужностей в Україні, надаючи пряму підтримку важливим регіонам України. Цей внесок значно пом’якшить вплив безперервних обстрілів енергетичної інфраструктури України. В рамках такого посиленого партнерства будуть встановлені сонячні панелі для забезпечення резервного живлення шкіл і лікарень, а нещодавня угода забезпечить постачання додаткових 80 МВт потужності в національну електромережу цієї зими”, – повідомляє пресслужба ООН.
Зазначається, що завдяки Програмі енергетичного відновлення ПРООН забезпечення теплом і водою задовольнить потреби понад мільйона людей і промислових споживачів.
“Постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України призвели до гострої потреби у збільшенні виробництва електроенергії. На ринку відчувається дефіцит обладнання такого типу. Тому угода з ПРООН дуже важлива для підтримки України цієї зими”, – заявив у пресрелізі уряду міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Виробництво, транспортування та встановлення енергетичного обладнання – це складні та ризиковані процеси, які здійснюють надійні партнери, адже це життєво важлива допомога, що дасть змогу Україні пережити прийдешню зиму.
“Ми віддані підтримці України в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи через відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури та генерувальних потужностей, а також просування стратегічних ініціатив, спрямованих на прискорення переходу до “зеленої” енергетики. Ми прагнемо підтримати Україну в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи. Відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури вкрай необхідне, оскільки люди, які живуть у багатоповерхових будинках у великих містах, не мають альтернативних засобів опалення та водопостачання. Програма ПРООН з відновлюваної енергетики, через яку ми надаємо підтримку у відновленні енергетики України, є свідченням нашої відданості справі сприяння “зеленому” відновленню та забезпеченню енергетичної безпеки для всіх українців. Ми вдячні нашим партнерам за їхню постійну підтримку”, – зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.
