В Україні станом на жовтень 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 2 млн 29,2 тис. виконавчих проваджень, пов’язаних із несплаченими штрафами за порушення правил дорожнього руху (ПДР), свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот».
За інформацією сервісу, протягом 2026 року до реєстру додалося 395,8 тис. проваджень за штрафами ПДР.
Водночас значна частина заборгованості концентрується серед водіїв, які систематично не сплачують штрафи. Зокрема, щодо 50 найбільших боржників за кількістю відкритих у 2026 році проваджень було зареєстровано 6 235 справ, із яких майже 77% станом на жовтень залишалися активними.
Таким чином, близько 4,8 тис. проваджень щодо цієї групи боржників залишалися незавершеними.
За даними дослідження, у 58% учасників рейтингу 50 найбільших боржників усі провадження, відкриті протягом поточного року, залишаються активними. Водночас четверо водіїв уже не мають жодного активного провадження серед відкритих у 2026 році.
Окремий рейтинг, сформований за загальною кількістю накопичених активних проваджень за всі попередні роки, показав ще більші масштаби заборгованості. Сукупно 50 найбільших боржників мають 21 443 такі провадження, або в середньому 429 на одну людину.
Середній вік учасників рейтингу найбільших боржників за 2026 рік становить 41 рік. Наймолодшому боржнику 22 роки, найстаршому – 63 роки.
Найбільше проваджень припадає на водіїв віком від 41 до 50 років. У цій категорії 17 осіб накопичили 2 526 справ. Ще 1 794 провадження зареєстровано щодо 16 осіб віком від 31 до 40 років.
Дані Єдиного реєстру боржників відображають виконавчі провадження, відкриті через несвоєчасну сплату штрафів, а не загальну кількість усіх зафіксованих порушень ПДР в Україні.
Перевірити наявність заборгованості можна через Єдиний реєстр боржників або спеціалізовані сервіси перевірки штрафів ПДР.
Джерело: Опендатабот – дослідження заборгованості за штрафами ПДР у 2026 році.
боржник, ПДР, СТАТИСТИКА, УКРАЇНА, ШТРАФ
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило до 11 грудня 2026 року дозволи, необхідні для роботи сербської нафтової компанії NIS, транспортування для неї нафти через хорватську систему JANAF та продовження переговорів угорської MOL щодо придбання контрольного пакета NIS.
NIS повідомила про отримання нової спеціальної ліцензії OFAC 30 жовтня. Вона дозволяє компанії продовжувати операційну діяльність, виконувати чинні контракти та інші угоди, здійснювати переробку та імпорт сирої нафти, проводити операції, необхідні для безпеки постачання і технічного обслуговування, а також фінансові розрахунки. Попередня ліцензія діяла до 30 жовтня.
Хорватський оператор нафтопроводу JANAF 31 жовтня також повідомив про продовження американської ліцензії до 11 грудня. Дозвіл дає змогу компанії продовжити виконання контрактних зобов’язань перед NIS у межах чинного санкційного режиму. Таким чином, зберігається можливість транспортування сирої нафти через систему JANAF для сербського нафтопереробного заводу в Панчеві.
Окремий дозвіл OFAC до 11 грудня отримала угорська нафтогазова група MOL. Компанія може продовжувати переговори щодо придбання мажоритарного пакета акцій NIS. MOL офіційно підтвердила отримання ліцензії 30 жовтня.
Продовження дозволів має ключове значення для енергетичного ринку Сербії. Нафтопереробний завод NIS у Панчеві є центральним елементом забезпечення країни нафтопродуктами, а сама компанія раніше наголошувала, що безперебійна робота НПЗ та стабільне постачання внутрішнього ринку критично важливі для енергетичної безпеки Сербії.
Водночас продовження ліцензій лише тимчасово знімає ризик перебоїв із постачанням і не вирішує головного питання – структури власності NIS.
За даними NIS станом на 30 вересня 2026 року, Gazprom Neft володіє 44,85% акцій компанії, ще 11,30% належать JSC Intelligence, яка перебуває під управлінням Gazprom Capital. Таким чином, сумарний пакет російських структур становить 56,15%. Сербській державі належить 29,87% NIS, решта акцій перебуває у міноритарних власників.
Саме російська участь у NIS стала причиною поширення на сербську компанію американських санкцій. Угорська MOL веде переговори щодо придбання мажоритарного пакета, однак завершення угоди поки не оголошено.
Нові дозволи OFAC фактично дають сторонам ще близько шести тижнів для продовження переговорів та пошуку довгострокового рішення. До 11 грудня NIS може імпортувати та переробляти нафту, JANAF – продовжувати контрактні операції з сербською компанією, а MOL – вести переговори щодо зміни структури власності.
Якщо питання російського пакета NIS до цього терміну не буде остаточно врегульоване, компаніям може знову знадобитися продовження американських дозволів.
NAFTA, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, САНКЦІЯ, Сербія
Поставки Україні 500 нових ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітних ракетних комплексів Patriot, продаж яких на суму 2,1 млрд доларів схвалив Державний департамент США, можуть розпочатися лише після 2030 року. Таким чином, узгоджена закупівля не дозволить вирішити проблему дефіциту протиракетних засобів в Україні в найближчі кілька років, повідомив 30 жовтня 2026 року вашингтонський кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу з посиланням на поінформовані джерела.
За його інформацією, схвалена Вашингтоном угода передбачає виробництво нових ракет, а не передачу готових перехоплювачів з існуючих американських арсеналів. Саме необхідність виготовлення озброєння зумовлює такі тривалі терміни поставок.
Офіційне повідомлення Держдепартаменту США не містить конкретного графіку передачі ракет. Тому термін після 2030 року поки що є інформацією з журналістських джерел, а не офіційно затвердженою датою постачання.
Рішення про можливий продаж 500 ракет Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment Enhancement (PAC-3 MSE) та супутнього обладнання Державний департамент США оголосив 30 жовтня.
Орієнтовна вартість пакету становить 2,1 млрд доларів. Фінансування забезпечать міжнародні партнери України, зокрема Канада, Німеччина та Норвегія, у рамках програми JUMPSTART, а також кошти України, надані за фінансової підтримки Євросоюзу. Залучення бюджетних коштів США для цієї закупівлі не передбачається.
Основним підрядником визначено американську оборонну корпорацію Lockheed Martin. При цьому схвалення Держдепартаменту є етапом процедури потенційного продажу, а не підтвердженням завершення закупівлі та початку поставок. Угода також підлягає передбаченому американським законодавством розгляду в Конгресі.
Президент України Володимир Зеленський привітав дозвіл на придбання 500 перехоплювачів, однак підкреслив, що їхні поставки можуть розпочатися лише через кілька років, тоді як ракети необхідні українській протиповітряній обороні вже взимку 2026–2027 років.
За його словами, Україна зверталася до США з проханням забезпечити постачання з розрахунку 100 перехоплювачів PAC-3 щомісяця.
Раніше Зеленський повідомляв, що у 2026 році Україна отримувала в середньому близько 12 ракет-перехоплювачів для Patriot щомісяця, що значно менше за поточні потреби протиповітряної оборони.
Таким чином, попри схвалення великої угоди, питання забезпечення української ППО додатковими ракетами в короткостроковій перспективі залишається відкритим. Можливість прискорення поставок залежатиме від окремих рішень Вашингтона та союзників щодо передачі озброєння з діючих запасів.
PAC-3 MSE є однією з найсучасніших модифікацій ракет-перехоплювачів американського комплексу Patriot. Вона призначена насамперед для ураження балістичних ракет та інших повітряних цілей. Обмежені виробничі потужності та високий міжнародний попит на такі ракети збільшують терміни виконання нових замовлень.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-вересень поточного року із чистим збитком 49 млрд 442,253 млн грн, наростивши його у 8,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 5 млрд 768,250 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 45 млрд 651,999 млн грн проти 52 млрд 278,473 млн грн у січні-вересні-2025.
Непокритий збиток на кінець вересня 2026 року становив 82 млрд 282,596 млн грн.
Як повідомлялося, АМКР завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, ЗБИТОК, Кривий Ріг, Металургія, СТАЛЬ
Обсяг перевезення вантажів у січні-вересні 2026 року зріс на 1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 242 млн тонн, тоді як пасажирів скоротився на 5,7% – до 1 млрд 540 млн осіб, йдеться у повідомленні Державної служби статистики.
Згідно з її даними, залізничним транспортом за звітний період було перевезено 106,4 млн тонн вантажів, що на 11,8% менше ніж за дев’ять місяців минулого року, тоді як вантажообіг скоротився на 18,6% – до 61,51 млрд тонна*км.
Перевезення автомобільним транспортом за січень-вересень цього року зросли на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 113,7 млн тонн, а вантажообіг на 13,9% – до 33,22 млрд тонна*км.
Найбільшу кількість пасажирів за звітний період було перевезено автомобільним транспортом – 700,6 млн осіб, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Скорочення на 1,3% фіксується у метрополітені – 243,5 млн осіб.
Серед іншого, кількість пасажирів, перевезених залізничним транспортом за 9 місяців цього року скоротилась на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 39,45 млн, трамваями – на 16,6% до 195,15 млн, тролейбусами – на 12,2% до 360,84 млн.
Зазначається, що обсяг перевезення вантажів у січні-серпні 2026 року зріс на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 218,1 млн тонн, тоді як пасажирів скоротився на 4,8% – до 1 млрд 374,1 млн осіб.
