Державне підприємство “Ліси України” у січні-вересні 2024 року наростило обсяг реалізації деревини до 9,3 куб м, що на 6,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у телеграм-каналі.
“У черговий раз переконуємося у правильності рішення про відмову від переробки. Цього року ми більше не утримуємо нерентабельні цехи, активніше продаємо ресурси на ринок за цінами, що визначаються біржовими торгами”, – наголосив він.
За інформацією Болохівця, драйвером зростання продажу стала кругла деревина – її обсяг реалізації збільшився на 562 тис. куб. м до 4,4 млн. куб. м. У грошовому вираженні, порівняно з минулим роком, кругла деревина принесла додаткові 2,1 млрд грн.
Водночас з’явилися й інші фактори, що призвели до зменшення доходів, повідомив він. Серед них – падіння цін дрова промислового використання, що скоротило надходження коштів порівняно з минулим роком приблизно на 330 млн грн. При цьому зросла вартість послуг підрядників, а відповідно й витрати на заготівлю (замість тіньового бартеру тепер прозорі відносини на базі ринкових розцінок), пояснив гендиректор ДП.
“Лесам України” вдалося утримати чистий прибуток на рівні минулого року – 2,6 млрд грн, а також рівень рентабельності понад 15%”, – констатував Болоховець.
При цьому держпідприємство більш ніж удвічі збільшило безкоштовні постачання деревини ЗСУ – до 305 млн грн. Завдяки відмові від переробки “Ліси України” отримали додаткові ресурси для допомоги фронту, підвищили зарплати працівникам нижчої ланки, збільшили інвестиції в основні фонди та формування ринку заготівельних послуг, додав керівник ДП
“Протягом усього року середня ціна на лісоматеріали повільно, але стабільно знижувалася. Проте я сподіваюся, що за підсумками чотирьох кварталів ми перевершимо торішні економічні показники. Процес трансформації допоможе компанії стати сильнішою і у нас з’явиться міцна основа для зростання в наступні роки”, – резюмував гендиректор “Ліси України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже запроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року у низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, що містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дозволяє перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків та сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 22,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,821 млн тонн з 3,929 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, виплавка сталі за цей період зросла на 28,2% – до 5,884 млн тонн, чавуну – на 21,9%, до 5,356 млн тонн.
У вересні було вироблено 503,9 тис. тонн прокату, 610 тис. тонн сталі, 624,1 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 589,3 тис. тонн прокату, 690,7 тис. тонн сталі, 643,6 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Страхова компанія «Європейське туристичне страхування» (ЄТС, Київ) спрямує 95 млн грн нерозподіленого прибутку, отриманого за 2015-2021 рр. (окрім 2019-го) на виплату дивідендів. Як повідомила компанія в інформаційній базі НКЦПФР, таке рішення ухвалено на загальних зборах акціонерів 30 вересня 2024 року.
Так, на виплату дивідендів буде спрямовано 3,895 млн грн нерозподіленого прибутку компанії отриманого за 2015 рік, 7,655 млн грн – за 2016 рік, 15,473 млн грн – за 2017 рік, 16,1 млн грн – за 2018 рік, 14,7 млн грн – за 2020 рік і 37,2 млн грн – за 2021 рік.
Частина прибутку за 2021 рік, яка не спрямована на виплату дивідендів згідно з цим рішенням і не спрямована на збільшення статутного капіталу згідно з протоколом загальних зборів 27 квітня 2023 року, залишиться нерозподіленою.
У повідомленні також уточнюється, що дивіденди виплачуватимуть безпосередньо акціонерам із 30 вересня 2024-го до 30 березня 2025 року.
Як повідомлялося, СК «Європейське туристичне страхування» заснована 2006 року. Займає одну з провідних позицій на ринку турстрахування України. Компанія входить до небанківської фінансової групи «Євроінс Іншурінс Груп».
У 2023 році зібрала страхові премії на суму 151,2 млн грн, що майже відповідає показнику роком раніше, завершивши 2023 рік із чистим прибутком у сумі 12,937 млн грн.
Міжнародні резерви України у вересні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 8,1%, або на $3,44 млрд, – до $38 млрд 898,6 млн.
«Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку і згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні центробанку на сайті в понеділок.
Чисті міжнародні резерви (ЧМР) НБУ у вересні скоротилися на $2,8 млрд, або на 9,9%, – до $25 млрд 544 млн, що нижче від закладеного кількісного критерію ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду (МВФ), згідно з яким ЧМР України на кінець вересня цього року мали становити щонайменше $28,8 млрд.
Водночас, на кінець року цей показник передбачено на рівні не менше ніж $26,3 млрд.
Нацбанк зазначив, що валютні інтервенції на міжбанку і боргові виплати були частково компенсовані надходженнями від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також надходженнями міжнародної допомоги, обсяг якої у вересні, за спостереженнями НБУ, був одним із найменших із початку цього року.
«Це вкотре продемонструвало притаманну для цього року неритмічність надходження допомоги від міжнародних партнерів», – акцентували в центробанку.
Згідно з оприлюдненою інформацією, Нацбанк продав на валютному ринку $3 млрд 213,8 млн і викупив у резерви $0,6 млн, чистий продаж валюти НБУ у вересні збільшився до $3,21 млрд із $2,68 млрд.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $674,7 млн, з яких $603,6 млн надійшло від розміщення валютних ОВДП, $60 млн через Світовий банк і $11,1 млн від Банку розвитку ради Європи.
За обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $552,4 млн, з яких: $456,3 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП; $52,1 млн – обслуговування і погашення боргу перед Світовим банком і $44 млн – виплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $729,8 млн.
«У вересні, завдяки переоцінці, вартість фінансових інструментів збільшилася на $381,8 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту», – констатував регулятор у повідомленні.
Акціонери страхової компанії «Бусин» (Київ) 2 жовтня ухвалили рішення змінити розмір раніше затверджених дивідендів за 2023 рік до 12,043 млн грн з 15,999 млн грн. Про це компанія повідомила в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Дивіденди буде виплачено безпосередньо акціонерам із розрахунком 49,36 грн на одну акцію.
Як повідомлялося, акціонери СК «Бусін» на зборах 3 травня 2024 року затвердили прибуток у розмірі 55,218 млн грн за 2023 рік і рішення спрямувати на виплату дивідендів 15,999 млн грн, а 39,219 млн грн залишити нерозподіленими.
Раніше за підсумками 2022 року акціонери компанії спрямували на виплату дивідендів 13,6 млн грн, 2021-го – 11,4 млн грн, 2020-го – 16 млн грн.
Згідно з даними НКЦПФР станом на другий квартал 2024 року, акціонерами страховика є Лариса Непочатова та Олексій Овчинніков (по 25%), Олександр Непочатов (24,99%), Денис Овчинніков та Іван Овчинніков (по 12,495%),
СК «Бусин» зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань: Ліги страхових організацій України, Національного клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
Польські фермери анонсували можливу акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» з 8 жовтня по 31 грудня 2024 року.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у звичайному режимі.
У разі початку страйку, слідкуйте та порадами та новинами від Держмитслужби України.
