Приватбанк, Ощадбанк, Універсалбанк (mono) і Райффайзен Банк, на які станом на 1 жовтня припадало 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток, а також Національна асоціація банків України (НАБУ) та Асоціація українських банків (АУБ) підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг» у Національному банку України у вівторок.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», документ передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу їхніх фінансових операцій, зокрема запроваджує місячний ліміт операцій для клієнтів із високим рівнем ризику, які не мають підтверджених доходів, 50 тис. грн із 1 лютого 2025 року.
Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику ліміт встановлюють у розмірі 150 тис. грн на місяць із 1 лютого і знижують до 100 тис. грн із 1 червня.
Йдеться не тільки про перекази з картки на картку – P2P-операції, які Нацбанк України вже обмежив 150 тис. грн на місяць в одному банку, – а й про всі операції з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема на iBAN.
Учасники підписання додали, що в разі значних накопичень або додатково підтверджених доходів ліміти для клієнтів встановлюватимуть індивідуально з урахуванням рівня доходів, інформацію про які планують збирати автоматично з наявних ресурсів.
Крім того, документ встановлює підходи до обміну банківською інформацією і передбачає посилення контролю за діяльністю фізосіб-підприємців, обмежує відкриття рахунків для клієнтів без підтверджених доходів трьома в одній валюті та посилений контроль платежів уночі.
Підписанти меморандуму просять у співпраці з Нацбанком створити централізований реєстр сумнівних клієнтів («дропів») і надати учасникам доступ до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу «Дія» про дохід клієнта, судові справи тощо.
Голова НБУ Андрій Пишний під час підписання висловив сподівання, що до меморандуму приєднаються інші банки, а також небанківські учасники ринку платіжних послуг, тоді як голова АУБ Андрій Дубас припустив, що переважна більшість, а можливо, й увесь 61 банк підпишуть документ.
Голова НАБУ Володимир Мудрий наголосив, що ця угода не порушує конкуренцію на ринку, кожен банк і далі встановлюватиме власні тарифи, проте вводить єдиний бар’єр на шляху зловживання платіжною системою.
«Ми очікуємо, що 9 із 10 клієнтів не відчують змін», – сказав під час підписання член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
За словами Дубаса, статус «високого» ризику має тільки близько 1% клієнтів.
Пишний зазначив, що в разі успішності меморандуму він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої закінчується 1 квітня наступного року.
Голова Нацбанку спростував інформацію про нібито наявність загроз тим банкам, які відмовляться від підписання меморандуму.
Учасники підписання також зазначили, що одна з головних цілей цього меморандуму – збільшення надходжень до держбюджету.
Мудрий уточнив, що цей меморандум діятиме на період воєнного стану або до введення реєстру «дропів». За даними Нацбанку, такий реєстр може запрацювати в другому кварталі 2026 року.
Як повідомлялося, НБУ з 1 жовтня 2024 року встановив на пів року ліміт у 150 тис. грн на місяць для вихідних переказів фізичних осіб із картки на картку (P2P, person-to-person), хоча до цього розглядав жорсткіше обмеження – 100 тис. грн. «Ліміт діє тільки на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, і до осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження», – ішлося в прес-релізі регулятора.
Зазначається, що в ліміт не враховуються перекази коштів клієнта між власними рахунками в одному банку, а також він не стосується переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються, уточнював Нацбанк.
НБУ вказував, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму.
На думку центробанку, запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
Як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» джерело на фінринку, у перший місяць нацбанківських обмежень обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, однак одночасно перекази IBAN зросли на 4 млрд грн.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в жовтні 2024 року зросли на 5,1% порівняно з жовтнем 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у жовтні-2024 до жовтня-2023 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 7%, у нежитловому – 5%, в інженерному – 4,5%. Водночас порівняно з вереснем поточного року ціни зросли лише в житловому будівництві – на 0,1%, тоді як у нежитловому знизилися на 0,1%, в інженерному – на 0,4%.
У жовтні-2024 до грудня-2023 ціни на будмонтажроботи зросли на 5,8%, тоді як за підсумками десяти місяців 2024 року ціни на будроботи зросли на 8,2% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2023 році ціни на будмонтажроботи збільшилися на 15,8% порівняно з 2022 роком.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де точаться (точилися) бойові дії.
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному виразі на 59,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 763,843 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому виразі експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 54,8% – до $870,356 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (31,47% поставок у грошовому виразі), Єгипет (19,21%) і Туреччину (11,31%).
У січні-листопаді-2024 Україна імпортувала 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис. із Румунії (60,61%), Польщі (24,24%) і Єгипту (15,15%), тоді як у січні-листопаді-2023 ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 42,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 44,1% – до $10,328 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (62,01% поставок у грошовому вираженні), Польщі (7,82%) і Єгипту (6,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) «Велта»” із активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що лише в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС надає дані лише щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за одинадцять місяців 2024 року імпортувала 231 тонну титановмісної руди на суму $363 тис. з Китаю (91,74%) і Сенегалу (8,26%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному вираженні на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Туреччини (38,21% постачань у грошовому вираженні), Японії (16,53%) та Індії (6,12%).
Країна імпортувала минулого року тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
